20 серпня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/564/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши заяву позивача про покладення судових витрат на професійну правничу допомогу на відповідача
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс»,
код ЄДРПОУ 38039872, проспект Академіка Глушкова, буд. 40, офіс 315, м. Київ, 03187
Відповідач: Приватне підприємство «Трансавіатур»,
код ЄДРПОУ 32946786, вул. Коцюбинського, буд. 49а, м. Чернігів, 14000
Предмет спору: про стягнення 80 806,84 грн,
не викликались,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» звернулося до суду з позовом до Приватного підприємства «Трансавіатур», у якому позивач просить стягнути з відповідача 80 806,84 грн, з яких 51 426,68 грн пені, 23 974,37 грн інфляційних втрат та 5405,79 грн - 3% річних.
Ухвалою суду від 09.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Рішенням господарського суду від 07.08.2025 позов задоволено частково та стягнуто з Приватного підприємства «Трансавіатур» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» 51 426,68 грн пені, 5399,78 грн - 3% річних, 23974,37 грн інфляційних втрат та 2422,22 грн витрат на сплату судового збору.
У позовній заяві позивач зазначив, що у випадку настання існування/понесення судових витрат у даній справі він повідомить про це суд відповідно до п. 8 ст. 129 ГПК України.
09.08.2025 позивач через підсистему «Електронний суд» подав до суду заяву, у якій просить стягнути з відповідача судові витрати на правничу допомогу у розмірі 13 156,48 грн.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
Суд не вбачає необхідності у призначенні судового засідання для вирішення питання про витрати позивача на професійну правничу допомогу.
Згідно із с. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З огляду на викладене, відшкодування судових витрат здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Вимога щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні (пункт 53 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19)).
У випадку розгляду справи у порядку спрощеного провадження, коли проведення судових дебатів процесуальним законом взагалі не передбачено, учасник справи має дотримуватися встановленого пунктом 2 частини восьмої статті 129 ГПК України п'ятиденного строку для подання заяви про розподіл судових витрат та доказів понесення таких витрат, а в разі його пропуску- належним чином обґрунтувати поважність причин (пункт 24 постанови колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30 вересня 2021 року у справі № 918/853/20).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, у розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).
У рішенні ЄСПЛ «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
До позовної заяви позивач додав попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу, розмір яких становить до 20 168,00 грн.
09.08.2025, тобто у встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України строк, позивач через підсистему «Електронний суд» подав до суду заяву про покладення судових витрат на професійну правничу допомогу на відповідача з відповідними доказами.
Як докази витрат на професійну правничу допомогу позивач надав: копію договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) №22-05-2025/1 від 22.05.2025, укладеного між позивачем (Замовником) та адвокатом Грищенком О. М. (Виконавцем) (далі - Договір), копію акта прийому-передачі документів від 22.05.2025, копію акта здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 08.08.2025.
Відповідно до п. 1.1 Договору Виконавець зобов'язується надати Замовнику правову допомогу щодо аналізу правовідносин між Замовником та ПП «Трансавіатур», які виникли у зв'язку із неналежним та несвоєчасним здійснення виконання грошового зобов'язання на підставі договору №374/5 від 01 серпня 2014 року із врахуванням договору №07-03-2025 купівлі-продажу права вимоги дебіторської заборгованості від 07 березня 2025 року та акту прийому-передачі документів від 07 березня 2025 року про придбання майна на аукціоні №BRD001-UA-20250220-17648 від 03 березня 2025 року, надання консультацій з приводу можливого та законодавчо доцільного стягнення із Боржника, відповідно до норм чинного законодавства України, розміру заборгованості у зв'язку із неналежним та несвоєчасним здійснення виконання грошового зобов'язання на підставі договору №374/5 від 01 серпня 2014 року, консультації з питань практичного застосування норм цивільного, господарського та господарсько-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень, що стосуються зазначених правовідносин та підстав їх виникнення, підготовки та написання від імені Замовника до господарського суду відповідної позовної заяви про стягнення заборгованості у зв'язку із неналежним та несвоєчасним здійснення виконання грошового зобов'язання на підставі договору №374/5 від 01 серпня 2014 року із врахуванням договору №07-03-2025 купівлі-продажу права вимоги дебіторської заборгованості від 07 березня 2025 року та акту прийому-передачі документів від 07 березня 2025 року про придбання майна на аукціоні №BRD001-UA-20250220-17648 від 03 березня 2025 року, представництві інтересів Замовника у суді під час розгляду судової справи за поданим позовом, здійснення інших процесуальних заходів направлених на виконання умов та обов'язків Виконавця за даним договором.
У п. 1.2 Договору сторони погодили, що правова допомога за цим Договором вважається наданою та виконаною з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін акта здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги.
Сторони погодили, що відповідний перелік видів правової допомоги (послуг) згідно з умовами даного Договору є не остаточний та може бути сторонами відповідно збільшено на власний розсуд та за необхідності. Повний та остаточний перелік виконаних робіт та наданих послуг за відповідний період їх виконання/здійснення визначається в акті здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання правової допомоги відповідно до умов даного Договору (п. 1.3 Договору).
Відповідно до п. 3.1 Договору вартість виконання передбачених цим Договором комплексу правових послу та робіт визначається в актах здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання адвокатських послуг, виходячи із того, що вартість однієї години роботи Виконавця становить 1500,00 грн.
У пункті 3.8 Договору сторони погодили, що розміром гонорару Виконавця у випадку прийняття позитивного рішення на користь Замовника (задоволення повністю та/або частково вимог Замовника, у відповідності до пункту 1.1., 2.1. Договору) визначається на рівні, що не перевищуватиме 12% від ціни позову Замовника до ПП «Трансавіатур».
08.08.2025 сторони підписали акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги), у якому зазначено про надання Виконавцем Замовнику послуг на загальну суму 13 156,48 грн, з яких:
- організація, процесуально-правовий супровід, належне процесуальне проведення робіт/послуг щодо розроблення, підготовки тексту позовної заяви, що включає в себе: зустріч із Замовником з метою з'ясування обставин справи; надання консультації; здійснення аналізу та дослідження наданих документів, судової практики, підготовка та подання позовної заяви до суду - 7500,00 грн (1500 грн * 5 годин);
- додаткова оплата (гонорар «успіху») адвоката на підставі пункту 3.8. Договору у зв'язку із прийняттям позитивного для Замовника судового рішення у справі №927/564/25 - 5656,48 грн (80 806,84 грн (ціна позову) * 7%).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 висловлено правову позицію, що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов'язковості такого зобов'язання. У контексті вирішення судом питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача.
Зазначений висновок відповідає позиції Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» тлумачить «гонорар успіху» як домовленість, згідно з якою клієнт зобов'язується виплатити адвокату як винагороду певний відсоток від присудженої йому судом грошової суми, якщо рішення буде на користь клієнта. Якщо такі угоди є юридично дійсними, то визначені суми підлягають сплаті клієнтом (§ 55). Водночас відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, необхідність і, крім того, умова розумності їх розміру».
Отже, «гонорару успіху» може включатись до витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає розподілу.
Заяви про неспівмірність або клопотання про зменшення витрат позивача на професійну правничу допомогу від відповідача не надходило.
Таким чином, розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката, який підтверджений належними доказами, становить 13 156,48 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позов було задоволено частково, розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню відповідачем, становить 13155,50 грн.
Керуючись ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Стягнути з Приватного підприємства «Трансавіатур» (код ЄДРПОУ 32946786, вул. Коцюбинського, буд. 49а, м. Чернігів, 14000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (код ЄДРПОУ 38039872, проспект Академіка Глушкова, буд. 40, офіс 315, м. Київ, 03187) 13 155,50 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя В. В. Шморгун