18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
18 серпня 2025 року м. Черкаси справа № 925/445/23
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Лисенко Р.М., за участі представників сторін:
від прокуратури: Лєнкова Н.Д.
від позивача: не з'явився;
від першого відповідача: не з'явився;
від другого відповідача: не з'явився;
від третіх осіб: Центрально-Західне МУ лісового та мисливського господарства і філія "Корсунь - Шевченківське лісове господарство" ДП "Ліси України" - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Керівника Смілянської окружної прокуратури (м. Сміла, Черкаська область) в інтересах держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації ( м. Черкаси) до Бобрицької сільської ради Черкаського району (с. Бобриця, Черкаський район, Черкаська область) та до товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Урожай" (с. Корнилівка, Черкаський район, Черкаська область) про витребування майна з чужого незаконного володіння та усунення перешкод у здійснені права користування і розпорядження земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації права оренди, повернення земельної ділянки
Прокурором в інтересах держави заявлено позов з вимогами про:
- витребування у власність держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації з незаконного володіння Бобрицької сільської ради Черкаського району Черкаської області частини земельної ділянки з кадастровим номером 7122089200:01:001:0501 площею 1,8493 га, яка за матеріалами базового лісовпорядкування 2013 року накладається на землі лісового фонду квартал 43 виділ 5 Бучацького лісництва та перебуває в постійному користуванні філії "Корсунь-Шевченківське лісове господарство "ДП "Ліси України", право власності на яку згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зареєстровано за Бобрицькою сільською радою Черкаського району Черкаської області, номер запису про право власності 52209911 від 13.05.2020;
- усунути перешкоди у здійсненні Черкаською обласною державною адміністрацією ( код ЄДРПОУ 00022668, 18000, м. Черкаси, бул. Шевченка, 185) права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 1,8493 га, кадастровий номер 7122089200:01:001:0501, шляхом скасування державної реєстрації права оренди за товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Урожай" (код ЄДРПОУ 31860551, 19421, Черкаський район, Черкаська область, с. Корнилівка, вул. Шкільна,4);
- усунути перешкоди у здійсненні Черкаською обласною державною адміністрацією (код ЄДРПОУ 00022668, 18000, м. Черкаси, бул. Шевченка, 185) права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 1,8493 га, кадастровий номер 7122089200:01:001:0501, шляхом її повернення на користь Черкаської обласної державної адміністрації.
Рішенням від 11.04.2024 позов задоволено частково. Витребувано у власність держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації з незаконного володіння Бобрицької сільської ради Черкаського району Черкаської області земельну ділянку з кадастровим номером 7122089200:01:001:0501 площею 1,8493 га, та стягнуто з Бобрицької сільської ради Черкаського району Черкаської області на користь Черкаської обласної прокуратури - 2684,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.
В решті вимог у позові відмовлено.
Постановою від 18.03.2025 апеляційну скаргу Заступника керівника Черкаської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Черкаської області від 11.04.2024 у справі №925/445/23 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Черкаської області від 11.04.2024 у справі №925/445/23 залишено без змін.
18.04.2025 на виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 11.04.2024 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 було видано відповідний наказ, яким стягнуто з Бобрицької сільської ради Черкаського району Черкаської області на користь Черкаської обласної прокуратури - 2684,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.
20.05.2025 до суду надійшла заява (а.с. 194 том 4) від заступника керівника Смілянської окружної прокуратури про зміну способу виконання рішення суду, якою просить змінити спосіб виконання зі стягнення коштів з Бобрицької сільської ради, на стягнення з Виконавчого комітету Бобрицької сільської ради, лише у якого відкрито рахунки в банку.
Ухвалою від 21.05.2025 суд прийняв заяву прокурора до свого провадження та призначив її розгляд в судовому засіданні о 09:00 год. 29 травня 2025 року.
Ухвалою від 21.05.2025 зупинено провадження у справі № 925/445/23 до часу завершення касаційного перегляду рішення Господарського суду Черкаської області від 11.04.2024 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2025.
Постановою від 01.07.2025 Верховним Судом касаційну скаргу прокурора залишено без задоволення, постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 - без змін.
17.07.2025 справа 925/445/23 повернулась до Господарського суду Черкаської області. Провадження по розгляду заяви прокурора поновлено ухвалою від 18.07.2025.
Відповідно до ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно ч. 2 ст. 331 ГПК України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Від 2-го відповідача ТОВ "НВФ "Урожай" надійшла заява від 04.08.2025 про розгляд справи за відсутності його представника. В задоволенні заяви прокурору просить відмовити, оскільки стягнення слід проводити лише за рахунок того відповідача, якого первісно визначив прокурор при зверненні до суду і вважає, що немає підстав для заміни боржника на іншу самостійну юридичну особу.
Представником третьої особи, Центрально-Західне МУ лісового та мисливського господарства, також подано заяву від 05.08.2025 та від 15.08.2025 про розгляд справи без його участі.
Явка учасників справи на розгляд заяви прокурора обов'язковою не визнавалась.
В засіданні прокурор просив задовольнити заяву про зміну способу виконання рішення, оскільки боржник, Бобрицька сільська рада, не має власних рахунків, з яких можна стягнути кошти на виконання судового рішення.
Згідно ст. 326, 327 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
За рішеннями суду у даній справі присуджено до стягнення з Бобрицької сільської ради Черкаського району Черкаської області на користь Черкаської обласної прокуратури - 2684,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.
Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. Вирішуючи питання про зміну способу виконання рішення, суд повинен з'ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість такого виконання рішення суду. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
При цьому, поняття, спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення у розумінні реалізації завдань виконавчого провадження.
Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого ст. 16 ЦК України.
Отже, для зміни способу виконання судового рішення необхідним є з'ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 904/1478/15.
В той же час, порядок виконання рішення це встановлення у судовому рішенні конкретних заходів та дій, які слід вчинити сторонам, державному виконавцеві, іншим суб'єктам владних повноважень у разі, якщо рішення не буде виконано добровільно.
Порядок виконання включає в себе визначення способу (заходів) виконання, строку вчинення дій або утримання від них, покладення обов'язку вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Статтею 1 Закону України “Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частинами 2, 4 ст. 6 Закону України “Про виконавче провадження» визначено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначає Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.
Відповідно до п. 3 зазначеного Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Згідно з підп. 2 п. 4 Порядку органи Казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів.
В силу підп. 1, 2, 4 п. 5 Порядку під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право: повідомляти органу, який видав виконавчий документ, про наявність обставин, що ускладнюють чи унеможливлюють його виконання, у спосіб і порядку, які визначені таким документом, крім випадків виконання рішень про стягнення коштів за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів; звертатися у передбачених законом випадках до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання; звертатися у передбачених законом випадках до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання; вимагати від боржників вжиття ними заходів до виконання виконавчих документів.
Відповідно до пп. 3 п. 9 Порядку орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Згідно з пп. 16-21 Порядку органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів: 1) для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів та інших доходів бюджету; 2) що надійшли в результаті повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою або під державні гарантії; 3) що надійшли від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, вилученого уповноваженими державними органами; 4) що надійшли в результаті конфіскації національної або іноземної валюти; 5) що надійшли в інший установлений законодавством спосіб; 6) з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку.
В силу вимог п. 24 наведеного Порядку стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у п. 6 цього Порядку.
Пунктом 26 Порядку передбачено, що безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).
Згідно з п. 31 Порядку у разі коли за визначеними органом Казначейства кодами класифікації видатків бюджету, за якими здійснюється безспірне списання коштів, відсутні відкриті асигнування (кошти на рахунках) або до кінця бюджетного періоду їх недостатньо для виконання судового рішення, орган Казначейства надсилає боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, вимогу щодо необхідності вжиття заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення (…). Боржник або бюджетна установа, що здійснює централізоване обслуговування боржника, зобов'язані протягом одного місяця після надходження зазначеної вимоги надіслати органу Казначейства письмове повідомлення про заходи, вжиті ними з метою виконання судового рішення, та у разі, коли в результаті здійснення таких заходів не забезпечено виконання судового рішення у повному обсязі, - надсилати щомісяця повідомлення про вжиті заходи. Безспірне списання коштів здійснюється з моменту відкриття відповідних асигнувань (…).
Приписами ст. 1 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що представницький орган місцевого самоврядування виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення; районні та обласні ради органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст.
В силу вимог ч. 1 ст. 10 Закону України “Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Статтею 16 Закону України “Про місцеве самоврядування» передбачено, що органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.
Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, доходи місцевих бюджетів та інші кошти, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах. Місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів.
Отже, з огляду на зазначені приписи законодавства, Бобрицька сільська рада Черкаського району є власником майна, у тому числі й доходів місцевих бюджетів, інших коштів тощо. Виконавчим органом цієї ради є її виконком.
Статтею 1 Бюджетного кодексу України визначено, що місцевий бюджет це нормативно-правовий акт відповідної місцевої ради, виданий в установленому порядку, що затверджує місцевий бюджет та визначає повноваження відповідного виконавчого органу місцевого самоврядування здійснювати виконання місцевого бюджету протягом бюджетного періоду.
Бобрицька сільська рада Черкаського району згідно з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є самостійною юридичною особою з організаційно-правовою формою "орган місцевого самоврядування".
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 11 Закону України “Про місцеве самоврядування» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
У відповідності до ст. 51 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.
Згідно з ч. 2 ст. 64 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські, районі в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання. При цьому, згідно з пп. 27 п. 1 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: як прийняття рішень щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету.
Статтею 2 Бюджетного Кодексу України визначено, що головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.
Згідно з ст. 22 Бюджетного Кодексу України Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: 1) за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, - установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Національне антикорупційне бюро України, Конституційний Суд України, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, Вища рада правосуддя та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Державна судова адміністрація України, Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників; 2) за бюджетними призначеннями, визначеними рішенням про бюджет Автономної Республіки Крим, - уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також міністерства та інші органи влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників; 3) за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників. Якщо згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради.
Крім того Бобрицька сільська рада є замовником, який здійснює закупівлі за бюджетні кошти відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», укладає договори та здійснює оплату товарів, робіт, послуг через рахунки, відкриті в органах Казначейства.
Бобрицька сільська рада Черкаського району - орган місцевого самоврядування, відповідно Закон України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» на нього не розповсюджується, адже відповідно до частини 1 статті 2 цього Закону, Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів, боржником за яким є: державний орган, державне підприємство та юридична особа, примусово реалізація майна якої заборонена відповідно до законодавства.
Пункт 47 Порядку № 845 також стосується тільки безспірного списання коштів державного бюджету за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів відповідно до Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Органи Державної казначейської служби України не є органами примусового виконання судових рішень і відповідно не здійснюють заходів з примусового виконання рішень у порядку, визначеному ЗУ “Про виконавче провадження».
Органи Казначейства, в межах наданих повноважень Законом України “Про виконавче провадження», Порядком № 845, під час виконання рішення суду про стягнення коштів з боржників - органів місцевого самоврядування, здійснюють лише безспірне списання коштів саме з рахунків боржників, які відкриті в органах Казначейства.
Враховуючи відомості з Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів (https://www.treasury.gov.ua/unifie-register-search), що саме виконавчий комітет Бобрицької сільської ради обслуговується та має відкриті рахунки в Канівському Управлінні Державної казначейської служби України, є розпорядником бюджетних коштів. Отже, виконавчий комітет Бобрицької сільської ради має відкриті рахунки в органах Казначейства, а тому може бути боржником, з рахунків якого може бути здійснено списання коштів на погашення боргів Бобрицької сільської ради Черкаського району Черкаської області, відповідно до Порядку № 845 органами держказначейства.
Вказані обставини суд вважає виключними, на підставі яких може бути проведена зміна способу виконання рішення суду в частині визначення особи (виконавчий орган боржника), за рахунок якого може бути фактично виконано судове рішення.
За правилами ч. 2 ст.13 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Заперечень проти задоволення заяви прокурора з боку Бобрицької сільської ради суду не подано.
Отже заява заступника керівника Смілянської окружної прокуратури від 20.05.2025 про зміну способу виконання рішення у справі № 925/445/23 в порядку ст. 331 ГПК України підлягає до повного задоволення.
Керуючись ст. 331 ГПК України,
Заяву заступника керівника Смілянської окружної прокуратури від 20.05.2025 про зміну способу виконання рішення суду - задовольнити повністю.
Змінити спосіб виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 11.04.2024 у справі 925/445/23, на підставі якого видано наказ від 18.04.2025, шляхом стягнення з Виконавчого комітету Бобрицької сільської ради (Черкаська область, Черкаський район, с. Бобриця, вул. Дружби, 4, код ЄДРПОУ 04410812) на користь Черкаської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911119, місцезнаходження: 18015, м. Черкаси, б-р. Шевченка, 286, розрахунковий рахунок UA138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України у м. Київ) --- судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 2684 гривень.
Дана ухвала є невід'ємною частиною рішення у справі від 11.04.2024 року та наказу від 18 квітня 2025 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення 18 серпня 2025 року.
Повний текст ухвали складено 20 серпня 2025 року
Суддя Н.М. Спаських