8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про залишення позовної заяви без руху
"20" серпня 2025 р. м ХарківСправа № 922/2823/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ємельянової О.О.
розглянувши матеріали
позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР-ХОРС», 62403, Харківська обл., смт. Бабаї, вул. Вторчерметівська, буд. 4
до Держави Російська Федерація в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації, 125993, Російська Федерація, м. Москва, вул. Велика Дмитрівська, буд. 15а, к. 1, МПС-3
простягнення 2 019 040,00 доларів США
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР-ХОРС» звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Держави Російська Федерація в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації про стягнення суми спричинених реальних збитків, що виникли внаслідок російської збройної агресії проти України, у розмірі 2 917 040,00 доларів США.
Також до стягнення заявлені судові витрати.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви (вх. № 547/25), дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем заявлено до стягнення суму спричинених реальних збитків, що виникли внаслідок російської збройної агресії проти України, у розмірі 2 917 040,00 доларів США, та у позовній заяві зазначено, що сума, заявлена позивачем до стягнення, складається із завданих позивачу збитків з яких: збитки понесені внаслідок пошкодження адміністративно-побутової будівлі з торгівельними приміщеннями літ. «А-3», «А1-1», «Апд» загальною площею 3477,50 кв. м. - 70 679,00 доларів США; збитки понесені внаслідок пошкодження адміністративно-технічного корпусу з СТО літ. «Б-2», «Б1- 1», «Б2-1», «б,б1,б2,б3,б4» загальною площею 728,50 кв. м. - 41 095,00 доларів США; збитки понесені внаслідок пошкодження ремонтного корпусу зі складським навісом літ. «В-1», «в», «В», «в2» загальною площею 1155,40 кв. м. - 2 805 094, доларів США; збитки, понесені внаслідок проведення попередніх обстежень пошкоджених будівель та складання за результатами обстежень технічних звітів за наслідками пошкодження Будівель - 172,00 доларів США.
Та щодо розрахунку зазначено, що детальні розрахунки розміру завданих збитків щодо кожної з Будівель містяться у розділах 4 відповідних звітів про оцінку, при цьому останнім в порушення вимог пункту 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви не надано обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються чи оспорюються по кожному об'єкту, що не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України.
Також позивач у позовній заяві зазначає, що ціна позову становить 2 917 040,00 доларів США що еквівалентно 121 100 623,90 грн. на день подання позову, при цьому у прохальній частині позовної заяви просить суд стягнути суму спричинених реальних збитків, що виникли внаслідок російської збройної агресії проти України, у розмірі 2 917 040,00 доларів США.
В обґрунтування зокрема зазначає, що вимога позивача про стягнення шкоди в іноземній валюті (доларах США) відповідає чинному законодавству України, оскільки є такою, що не суперечить вимогам валютного законодавства, передбачає транскордонний платіж від нерезидента (відповідача) на користь резидента (позивача) та підпадає під ознаки валютної операції, яка передбачена законом, у зв'язку із чим, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1, 2 статті 192 та статті 524 Цивільного кодексу України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Грошовим визнається зобов'язання, виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Разом з тим, частина 2 статті 533 Цивільного кодексу України допускає, що сторони можуть визначити в зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті та такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом НБУ, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не передбачений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Отже, гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, у тому числі при виконанні судових рішень.
Таку правову позицію висловила колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного суду в постанові від 19 квітня 2021 року у справі № 908/1099/19.
Частиною 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Як вбачається із матеріалів позовної заяви, позивачем у якості доказів до позовної заяви, зокрема надано до суду докази відправлення копії позовної заяви відповідачу (скін шот з електронної скриньки від 14.08.2025 року, митну декларацію СА 040 501 889) які викладені іноземною мовою (російською та іншою мою), без відповідного їх перекладу українською мовою та належного засвідчення.
Статтею 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.
Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.1999 року у справі № 10-рп/99, українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації, тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина 5 статті 10 Конституції України).
Відповідно до статті 10 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою.
Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України "Про судоустрій та статус судів" судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.
Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.
Згідно з частин 1, 2, 4, 5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
При цьому до письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат». Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22.02.2012 року, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком. Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.
Таким чином докази, не перекладені з російської мови (іншої мови) на українську мову та не засвідчені належним чином в порядку статті 79 Закону України «Про нотаріат» не є належними документами, оскільки не оформлені в установленому законом порядку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.06.2019 року у справі №910/4473/17.
З аналізу вищевикладеного слідує, що відсутність належним чином засвідченого перекладу на українську мову документу, складеного іноземною мовою, унеможливлює встановлення судом змісту такого документу, дії, яка вчинена на підставі вказаного документу, особи, якою вона була вчинена, на користь кого тощо. Більш того, суд позбавлений можливості дослідити такий документ та надати йому оцінку, що унеможливлює вирішення спору по суті.
Отже позивачу слід подати суду здійснений в установленому законом порядку переклад українською мовою усіх документів, викладених іноземною мовою, копії яких долучено до позовної заяви (матеріалів справи).
Згідно частини 1, частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу час на усунення недоліків.
Суд звертає увагу позивача, що за умовами частини 3, частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до Господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись статтями 162, 164, 174, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР-ХОРС» (вх. 2823/25) залишити без руху.
2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР-ХОРС» на усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР-ХОРС» спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- розрахунок суми позовних вимог збитків (із урахуванням та по кожному об'єкту окремо);
- письмові пояснення щодо визначення у прохальній частині позовної заяви іноземної валюти із урахуванням вимог законодавства;
- письмові пояснення щодо визначення відповідача;
- надання до суду копії (скін шоту з електронної скриньки від 14.08.2025 року, митну декларацію СА 040 501 889) забезпеченого перекладом українською мовою та засвідчених нотаріусом в порядку статті 79 Закону України "Про нотаріат".
4. Ухвала набирає чинності з моменту її підписання суддею.
5. Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.
Ухвала складена та підписана 20 серпня 2025 року
Суддя О.О. Ємельянова