8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"20" серпня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/2064/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Мужичук Ю.Ю.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі Зміївської теплової електричної станції публічного акціонерного товариства "Центренерго", смт Козин
до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова, м. Харків , 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Військова частина НОМЕР_1
про стягнення коштів
без виклику учасників справи
Публічне акціонерне товариство "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції через підсистему "Електронний суд" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова, в якій просить суд стягнути витрати за спожиту електричну енергію та послуги з розподілу електричної енергії, які були отримані у період листопад-грудень 2023 року та січень-грудень 2024 року, у загальному розмірі 80420,32 грн. Судові витрати позивач просив покласти на відповідача.
Позов обґрунтовано посиланням на невиконання відповідачем умов договору №250 спільного тимчасового безоплатного користування нерухомим майном від 04.07.2023.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.06.2025 позов залишено без руху, надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - 7 (сім) днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено позивачу спосіб усунення недоліків, а саме: належним чином зазначити позивача та вказати його повне найменування, місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зазначити номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти відповідача та третьої особи; докази сплати судового збору у сумі 2422, 40 грн.
20.06.2025, на виконання вимог ухвали суду, позивач усунув недоліки, які слугували підставою для залишення позовної заяви без руху, шляхом направлення до суду через систему "Електронний суд" заяви про усунення недоліків (вх. № 14659), до якої додав уточнену позовну заяву та докази, які підтверджують сплату Зміївською ТЕС ПАТ "Центренерго" судового збору у сумі 2422,40 грн. за подання позову до Господарського суду Харківської області, а саме платіжну інструкцію № 3м.1504 від 18.06.2025.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2064/25. Розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Також, вказаною ухвалою суду Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
08.07.2025 відповідач через систему "Електронний суд" надав до Господарського суду Харківської області відзив на позовну заяву (вх.№15985), в якому просив відмовити у позові. В обґрунтування своїх заперечень вказує, що Квартирно-експлуатаційний відділ є бюджетною установою, яка в своїй діяльності фінансується із державного бюджету, та є розпорядником бюджетних коштів виключно в рамках взятих на себе зобов'язань бюджетного періоду. Проведення бюджетних платежів здійснюється органами Казначейства України в рамках бюджетного періоду та затвердженого бюджету розпорядника бюджетних коштів. Оскільки позивач не звертався до відповідача у 2024 році про відшкодування витрат за спожиту ІНФОРМАЦІЯ_1 електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії та за спожите водопостачання та водовідведення, вказане унеможливило проведення оплати за отримані ІНФОРМАЦІЯ_1 послуги інакше, як на підставі рішення суду.
04.08.2025 від третьої особи у справі через систему "Електронний суд" до Господарського суду Харківської області надійшли письмові пояснення (вх. №17874), в яких просив поновити строк на подання пояснень, у зв'язку із тим, що для надання пояснень від Військової частини НОМЕР_1 залучені відповідальні за ведення позовної роботи посадових осіб юридичної служби до виконання Конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, Незалежності та територіальної цілісності України, передбаченого статтею 65 Конституції України, оскільки останні є військовослужбовцями Збройних Сил України. Отже виконання бойових та спеціальних завдань особовим складом військової частини НОМЕР_1 , в зоні відповідальності військового з'єднання, своєчасне подання процесуальних документів у справі передусім пов'язане із наявністю як стабільного телекомунікаційного так і поштового зв'язку, а також специфікою та характером поставлених завдань, тому третя особа просила строк на подання пояснень поновити. Щодо визначення своєї позиції третя особа зазначила, що за змістом пунктів 3.2, 3.3 та 8.2 Договору №250 від 04 липня 2023 року, які регулюють порядок здійснення оплати можна дійти послідовного і обґрунтованого висновку про те, що зобов'язання щодо оплати за даним Договором покладені на Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харкова. У Військової частини НОМЕР_1 жодних зобов'язань щодо оплати витрат за комунальні послуги, що являються предметом позову не виникає, що підтверджено відповідачем у відзиві на позовну заяву.
За змістом частин 1, 3, 4 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, без повідомлення учасників справи.
Суд, дослідивши письмові пояснення третьої особи, враховуючи обставини, що викликали подання письмових пояснень із пропущенням строку визнач за необхідне поновити третій особі строк на подання пояснень та прийняти пояснення (вх. №17874 від 04.08.2025) Військової частини НОМЕР_1 до розгляду.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне:
04 липня 2023 року між Публічним акціонерним товариством "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції (далі - Позивач), Військовою частиною НОМЕР_1 (далі - третя особа) та Квартирно-експлуатаційним відділом міста Харкова (далі - Відповідач) був укладений договір №250 спільного тимчасового безоплатного користування нерухомим майном (надалі - Договір, а.с. № 6-8).
Пунктом 1.1. Договору визначено, що Сторона 1 (Позивач) надає Стороні 2 (Третя особа) можливість на спільне тимчасове безоплатне користування нерухомим майном на території бази відпочинку " Енергетик " Сторони 1 (Позивача), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до п.10.1 Договору зазначено, що цей договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами після отримання відповідного рішення уповноваженим органом і діє до " 31" грудня 2023 року включно, але не довше дії воєнного стану. Умови цього договору застосовуються до правовідносин між Сторонами, які виникли до укладення цього договору, відповідно до ч. З ст. 631 Цивільного кодексу України, з 01.03.2023 року.
Вказане приміщення відповідно до вимог договору передано Військовій частині НОМЕР_1 згідно двостороннього Акту приймання-передачі приміщень від 04.03.2023 (а.с. №11).
Шляхом підписання додаткових угод №1-19/178 від 21.03.2024 та №2-19/231 від 02.04.2025 (а.с. 9-10) до Договору строк його дії був пролонгований до 31.12.2025, але не довше дії воєнного стану.
Відповідно до п.3.2. Договору Сторона 3 (Відповідач) зобов'язана відшкодувати Стороні 1 (Позивачу) всі витрати за комунальні послуги за договорами відшкодування комунальних послуг, які були отримані Стороною 2 (Третя особа) за час дії цього Договору.
Згідно з п.3.3. Договору відшкодування за спожиті комунальні послуги Стороною 2 (Третя особа) сплачуються Стороною З (Відповідач) на підставі укладених договорів на відшкодування окремо за кожним видом наданих комунальних послуг (електричної енергії, водовідведення, водопостачання, теплової енергії або природного газу, вивіз ТБО) за відповідним пакетом документів до них.
Пунктом 8.2. Договору сторони погодили, що Сторона 3 (Відповідач) зобов'язана відшкодувати Стороні 1 (Позивач) вартість комунальних послуг, що спожиті Стороною 2 у процесі виконання цього Договору.
Згідно з п.6.4. Договору Сторона 1 (Позивач) зобов'язується укласти зі Стороною 2 (Третя особа) та Стороною З (Відповідач) договори відшкодування спожитих комунальних послуг окремо за кожним видом комунальних послуг.
На виконання п. 6.4. Договору Позивачем укладено із Військовою частиною НОМЕР_1 Договір про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії (далі - Договір відшкодування, а.с. №15-17).
Відшкодування витрат за спожиту електричну енергію здійснюється в показників лічильників або розрахунку згідно Договору спільного безоплатного користування нерухомим майном від 04.07.2023р. № 250 (п.1.1. Договору відшкодування).
Згідно з п.2.1. Договору відшкодування сторони погодили, що вартість постачання спожитої електричної енергії становить:
- з 01.11.2023 року за 1 кВт/год - 5,86128 грн з ПДВ;
- з 01.12.2023 року за 1 кВт/год - 5,377812 грн з ПДВ;
- з 01.01.2024 року за 1 кВт/год - 4,9734 грн з ПДВ;
- з 01.02.2024 року за 1 кВт/год - 4,574676 грн з ПДВ;
- з 01.03.2024 року за 1 кВт/год - 4,335204 грн з ПДВ;
- з 01.04.2024 року за 1 кВт/год - 4,437206256 грн з ПДВ;
- з 01.05.2024 року за 1 кВт/год - 5,515398924 грн з ПДВ;
- з 01.06.2024 року за 1 кВт/год - 6,838707816 грн з ПДВ;
- з 01.07.2024 року за 1 кВт/год - 7,667255 грн з ПДВ;
- з 01.08.2024 року за 1 кВт/год - 7,521564 грн з ПДВ;
- з 01.09.2024 року за 1 кВт/год - 7,494714 грн з ПДВ;
- з 01.10.2024 року за 1 кВт/год - 7,415364 грн з ПДВ;
- з 01.11.2024 року за 1 кВт/год - 7,230637 грн з ПДВ;
- з 01.12.2024 року за 1 кВт/год - 7,93550485 грн з ПДВ;
- з 01.12.2024 року за 1 кВт/год - 7,69485908 грн з ПДВ.
Пунктом 2.2. Договору відшкодування сторони визначили, що вартість розподілу електричної енергії становить:
- з 01.11.2023 року за 1 кВт/год - 2,01936 грн з ПДВ;
- з 01.12.2023 року за 1 кВт/год - 2,01936 грн з ПДВ;
- з 01.01.2024 року за 1 кВт/год - 2,182548 грн з ПДВ;
- з 01.02.2024 року за 1 кВт/год - 2,182548 грн з ПДВ;
- з 01.03.2024 року за 1 кВт/год - 2,182548 грн з ПДВ;
- з 01.04.2024 року за 1 кВт/год - 2,182548 грн з ПДВ:
- з 01.05.2024 року за 1 кВт/год - 2,182548 грн з ПДВ;
- з 01.06.2024 року за 1 кВт/год - 2,182548 грн з ПДВ;
- з 01.07.2024 року за 1 кВт/год - 2,182548 грн з ПДВ;
- з 01.08.2024 року за 1 кВт/год - 2,182548 грн з ПДВ;
- з 01.09.2024 року за 1 кВт/год - 2,182548 грн з ПДВ;
- з 01.10.2024 року за 1 кВт/год - 2,182548 грн з ПДВ;
- з 01.11.2024 року за 1 кВт/год - 2,182548 грн з ПДВ;
- з 01.12.2024 року за 1 кВт/год - 2,182548 грн з ПДВ;
Загальна вартість цього Договору на дату його укладання становить 80420,32 і (Вісімдесят тисяч чотириста двадцять грн 32 коп.), в т.ч. ПДВ - 13403,39 грн (п.2.2. Договору відшкодування).
На підставі акту фіксації показників лічильника електричної енергії (а.с. №12) між Позивачем та Військовою частиною НОМЕР_1 був підписаний Акт виконаних робіт (наданих послуг) до Договору №250 від 04.07.2023 про відшкодуванням витрат за спожиту за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії за період з 01.11.2023 по 31.12.2024 на суму 80420,32 грн (а.с. №18).
Листом №46/2690 від 01.05.2025 (а.с. №13) Позивач звернувся до Відповідача з проханням виконати свої зобов'язання за Договором, а саме відшкодувати Позивачу його витрати за спожиту Третьою особою електричну енергію та послуги з розподілу електричної енергії у загальному розмірі 80420,32 грн, при цьому надав Відповідачу всі необхідні для цього документи, зокрема: 1) Проект договору про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та послуги з розподілу електричної енергії (підписаний з боку Позивача та Третьої особи) - в 3-х примірниках на 18-ти аркушах; 2) Проект акту виконаних робіт (підписаний з боку Позивача та Третьої особи) - в 3-х примірниках на 6-ти аркушах; 3) Проект акту фіксації показників лічильника електричної енергії (підписаний Позивачем та Третьою особою) - в 3-х примірниках на 6-ти аркушах.
Відповідач листом №583/2813 від 13.05.2025 (а.с. №14) відмовив Позивачу у відшкодуванні його витрат за спожиту Третьою особою електричну енергію та послуги з розподілу електричної енергії у загальному розмірі 80420,32 грн, посилаючись на те, що він є бюджетною установою, яка в своїй діяльності фінансується з державного бюджету, та є розпорядником бюджетних коштів виключно в рамках взятих на себе зобов'язань бюджетного періоду, в зв'язку з чим Відповідач не може передати органу Казначейства України доручення на здійснення платежу згідно зі зверненням Позивача від 06.05.2025 за договором №250 від 04.07.2023. Також зазначено, що для відшкодування заборгованості за спожиту електричну енергію, позивачу необхідно звернутися до Господарського суду Харківської області.
Такі обставини на думку позивача свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту шляхом вжиття наведених у позові способів захисту права.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої, другої статті 3 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України", суб'єктами господарської діяльності у Збройних Силах України є військові частини, заклади, установи та організації Збройних Сил України, які утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України, ведуть відокремлене господарство, мають кошторис надходжень та видатків, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням. Перелік видів господарської діяльності, здійснення якої дозволяється військовим частинам, визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 19 Закону України "Про Збройні Сили України", фінансування Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно з пунктами 6,7 частини першої статті 2 БК України, бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження; бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.
Статтею 3 БК України передбачено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
Відповідно до Конституції України, бюджетний період для Державного бюджету України за особливих обставин може бути іншим, ніж передбачено частиною 1 цієї статті. Особливими обставинами, за яких Державний бюджет України може бути затверджено на інший, ніж передбачено частиною 1 цієї статті, бюджетний період, є: 1) введення воєнного стану; 2) оголошення надзвичайного стану в Україні. У разі затвердження Державного бюджету України на інший, ніж передбачено частиною першою цієї статті, бюджетний період місцеві бюджети мають бути затверджені на такий самий період. Для середньострокового бюджетного планування середньостроковий період включає плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди.
За приписами частини першої статті 48 БК України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років; довгострокових зобов'язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; довгострокових зобов'язань у рамках державно-приватного партнерства, узятих на облік органами Казначейства України; середньострокових зобов'язань за договорами щодо забезпечення судноплавного стану внутрішніх водних шляхів та судноплавних шлюзів; середньострокових зобов'язань у сфері охорони здоров'я; середньострокових зобов'язань за договорами на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.
Довгострокове зобов'язання за енергосервісом на підставі документального підтвердження в установленому порядку скорочення обсягів споживання комунальних послуг та енергоносіїв і видатків на їх оплату за звітний період (порівняно з такими обсягами (видатками), які були б спожиті (здійснені) за відсутності енергосервісу) набуває статусу бюджетного зобов'язання у сумі, визначеній згідно з умовами договору енергосервісу виходячи з цін (тарифів), діючих у періоді, за який здійснюється розрахунок, у межах фактичного скорочення таких видатків.
Відповідно до статті 49 БК України, розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним п. 5 ч. 1 ст. 4 цього Кодексу. Казначейство України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі: 1) наявності відповідного бюджетного зобов'язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання бюджету; 2) наявності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми; 3) наявності у розпорядників бюджетних коштів відповідних бюджетних асигнувань.
Згідно зі статтею 51 БК України, розпорядники бюджетних коштів забезпечують у повному обсязі проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ, інші енергоносії, комунальні послуги та послуги зв'язку, які споживаються бюджетними установами, та укладають договори за кожним видом відповідних послуг у межах бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі.
Судом встановлено, що зміст Договору №250 спільного тимчасового безоплатного користування нерухомим майном від 04.07.2023 передбачає відшкодування відповідачем всіх витрат на комунальні послуги, які були отримані Орендарем за Договором, в тому числі - витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії.
Відповідно пункту 1.1, 1.3 Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України №448 від 03.07.2013 р. (далі - Положення), організація квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України (далі - квартирноексплуатаційне забезпечення) - це комплекс заходів, спрямованих на безпечну експлуатацію, утримання казармено-житлового фонду, об'єктів соціальнокультурного призначення, комунальних споруд та інженерних мереж військових містечок, забезпечення військових частин квартирним майном.
Основними завданнями квартирно-експлуатаційного забезпечення є, зокрема, утримання і експлуатація фондів військового містечка, які знаходяться в користуванні військових частин, забезпечення військових частин комунальними послугами та енергоносіями, а також планування витрат та організація фінансування заходів квартирно-експлуатаційного забезпечення.
Територіальне квартирно-експлуатаційне управління є територіальним органом військового управління ЗС України і призначене для реалізації у військах (силах), дислокованих у межах відповідальності територіального квартирно-експлуатаційного управління, державної військово-технічної політики з питань квартирно-експлуатаційного забезпечення з метою підтримання військ (сил) у стані високої бойової та мобілізаційної готовності (пункт 2.3 Положення).
Згідно з пунктом 8.7 Положення, квартирно-експлуатаційні відділи оформляють договори про надання військовим частинам комунальних послуг та енергоносіїв з відповідними підприємствами та організаціями. Договори до підписання перевіряються та візуються головним бухгалтером і юрисконсультом КЕВ (КЕЧ). За своєчасне укладення договорів відповідає начальник КЕВ (КЕЧ). Пунктом 8.9. Положення визначено, що асигнування на оплату комунальних послуг та енергоносіїв виділяються начальником Головного Квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України згідно із затвердженими лімітами споживання.
Отже, чинним законодавством та умовами Договору №250 від 04.07.2023, а саме п.3.2 оплату витрат за спожиту Військовою частиною НОМЕР_1 електричну енергію та послуги з розподілу електричної енергії покладено на Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харків.
Обсяг споживання Військовою частиною НОМЕР_1 на суму 80420,32 грн та споживання послуги за спожиту електричну енергію та послуги з розподілу електричної енергії, що були отримані третьою особою у період листопад - грудень 2023 року та січень - грудень 2024 року у розмірі 80420,32 грн підтверджується підписаними між Позивачем та Військовою частиною НОМЕР_1 актами фіксації показників лічильника електричної енергії до Договору №250 від 04.07.2023 та актом виконаних робіт (наданих послуг) до Договору №250 від 04.07.2023, що містяться у матеріалах справи.
Згідно змісту заперечень відповідача останнім не оспорюється об'єм та розмір наданих послуг за Договором, як і розмір заборгованості в цілому.
Посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань для фінансування оплати за надані послуги критично оцінюється судом, оскільки Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та в рішенні від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.
Наведений висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 916/1345/18.
Аналогічний правовий висновок про те, що сама собою відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання викладено в постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі № 3-77гс17, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2018 у справах № 925/246/17, № 925/974/17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 12-46гс18 (п. 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 911/4249/16).
Згідно з частиною першою статті 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. За приписами частини другої статті 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
В силу статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У відповідності до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, що передбачено частиною першою статті 612 ЦК України.
Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано. Враховуючи викладене, з урахуванням зазначених норм суд висновує, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та послуги з розподілу електричної енергії, які були отримані Військовою частиною НОМЕР_1 у період листопад-грудень 2023 року та січень-грудень 2024 року, у загальному розмірі 80420,32 грн є правомірними, обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Ураховуючи те, що позов задоволено повністю, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача повністю в сумі 2422,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 6, 11, 509, 525, 526, 530, 610-612, 599, 627-629, 634 Цивільного кодексу України, та ст. 4, 20, 73, 74, 77, 129, 130, 233, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова (вул. Григорія Сковороди, 61, м. Харків, 61024, код ЄДРПОУ 07923280) на користь Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (вул. Рудиківська, буд. 49, смт. Козин, Київська обл., 08711, код ЄРДПОУ 22927045) в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції (вул. Балаклійське шосе, 2, смт. Слобожанське, Харківська обл., 63460, код ЄДРПОУ 05471247) витрати за спожиту електричну енергію та послуги з розподілу електричної енергії, які були отримані у період листопад-грудень 2023 року та січень-грудень 2024 року, у загальному розмірі 80420,32 грн та судовий збір у розмірі 2422, 40 грн.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено "20" серпня 2025 р.
Суддя Ю.Ю. Мужичук