8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про повернення позовної заяви
"19" серпня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/2710/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аюпової Р.М.
розглянувши матеріали
позовної заяви Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова (61072, м. Харків, вул. Вартових Неба, 55-А), в інтересах держави в особі Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7),
до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Патріот" (61145, м. Харків, вул. Космічна, 12, кімната 213),
про витребування земельних ділянок
Шевченківська окружна прокуратура міста Харкова, в інтересах держави в особі Харківської міської ради (позивач) звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Патріот" (відповідач), в якому просить суд:
1. Витребувати в обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Патріот», код ЄДРПОУ 40187246, земельну ділянку № 1 (кадастровий номер 6310136300:12:001:0040) площею 1, 2000 га, по в'їзду Буковому, 4 в м. Харкові на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради.
2. Витребувати в обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Патріот», код ЄДРПОУ 40187246, земельну ділянку № 2 (кадастровий номер 6310136300:12:001:0041 площею 0,1800 га) площею 1, 8000 га, по в'їзду Буковому, 4 в м. Харкові на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради.
3. Судовий збір стягнути з відповідача.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.08.2025 залишено без руху позовну заяву Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова для усунення зазначених в ухвалі недоліків. Надано керівнику Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова строк п'ять днів з дня отримання даної ухвали для усунення вказаних недоліків, а саме: шляхом надання до суду доказів внесення на депозитний рахунок суду (отримувач - Господарський суд Харківської області, р/р UA328201720355249002000009249 у ДКСУ м. Київ, код отримувача 03500039, МФО 820172) грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, в сумі 16 837 816, 14 грн.
14.08.2025 прокурор надав до суду пояснення з урахуванням ухвали від 11.08.2025 (вх. № 18746), в яких зазначає, що прокурором у позовній заяві викладено вимогу про витребування з чужого незаконного володіння. Отже, саме позовній вимозі про витребування з чужого незаконного володіння суд має надати оцінку під час розгляду справи. Вказує, що визначення предмета спору та обрання способу захисту є правом позивача, яке реалізується на його власний розсуд, а встановлення обґрунтованості позову - обов'язком суду під час розгляду справи, проте не є оцінкою на стадії відкриття провадження. На думку прокурора, у випадку, якщо суд дійде висновку про те, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми ст. 388 ЦК України, це не свідчить про обов'язок позивача змінити предмет позову, оскільки це є правом позивача і за обрання можливого неефективного способу захисту позивач несе відповідні ризики у вигляді відмови в задоволенні позову. При цьому, в даному випадку, за твердженням прокурора, положення ст. 388 ЦК не можуть бути застосовані в силу того, що відповідач є недобросовісним та прокурором у позовній заяві зазначається саме про це. На підставі викладеного, прокурор просить суд вважати вимоги ухвали про усунення недоліків виконаними.
Дослідивши подані прокурором пояснення та матеріали позовної заяви, суд виходить з наступного.
09.04.2025 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилання захисту прав добросовісного набувача" (далі Закон № 4292-ІХ), абзацом 1 пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення якого внесено зміни до ГПК України, зокрема, до статей 164, 174 ГПК України.
Суд звертає увагу прокурора, що Законом № 4292-ІХ доповнено ст. 390 ЦК України ч. 5 наступного змісту:
"Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.
Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.
Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об'єктів приватизації, визначених Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду".
Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви".
При цьому, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 4292-ІХ передбачено, що положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо:
нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом;
нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.
З системного аналізу вказаних норм закону, які мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, вбачається, що за наслідками розгляду справи про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади суд виносить рішення про витребування майна виключно за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. При цьому, приймаючи рішення про витребування майна, суд вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Перерахування грошових коштів здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.
Таким чином, внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості спірного майна на депозитний рахунок суду є обов'язковою умовою для подальшого розгляду справи про витребування майна у добросовісного набувача.
Невчинення таких дій унеможливлює винесення позитивного рішення у справі та, як наслідок, поновлення порушеного права держави або територіальної громади, за захистом якого звернувся прокурор.
Вказані норми є обов'язковими для застосування у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності Законом № 4292-ІХ.
Фактично, норми, що зобов'язують вносити вартість спірного нерухомого майна на депозитний рахунок суду, мають компенсаційний та забезпечувальний характер, оскільки їхньою метою є захист порушених прав усіх учасників спірних правовідносин, зокрема й добросовісного набувача.
Так, компенсація вартості витребуваного майна матиме місце у випадку задоволення позову та вилучення майна з володіння набувача, який є добросовісним, а позивач (держава або територіальна громада) отримує право зворотної вимоги до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника.
Водночас, з метою забезпечення захисту прав добросовісного набувача, закон передбачає, що грошові кошти у розмірі вартості спірного майна мають бути внесені на депозитний рахунок суду, що здійснює розгляд справи, що створює умови для справедливої компенсації при прийнятті судом рішення у справі про задоволення позову.
У рішенні ЄСПЛ у справі "МПП "Фортеця" проти України" зазначено, що необхідність виправити стару "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися у нове право, добросовісно набуте особою, яка покладалася на законність дій органу державної влади. Ризик будь-якої помилки органу державної влади має покладатися на саму державу і помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавлених осіб. У контексті скасування помилково наданого права власності принцип належного урядування може не лише покладати на органи державної влади обов'язок діяти невідкладно при виправленні своєї помилки, але й може також вимагати виплати колишньому добросовісному власнику належної компенсації або іншого виду відповідного відшкодування.
Відтак суд, відповідно до приписів Закону № 4292-ІХ, очікує від учасників справи, в тому числі й від прокурора, вчинення обов'язкових дій, спрямованих виключно на забезпечення дотримання порядку розгляду справи та захист прав інших учасників справи за наслідками її розгляду.
Суд також враховує, що статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ) встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Стаття 1 Першого протоколу містить три чітких норми: "перша норма, викладена в першому реченні першого пункту, є загальною за своєю природою та закріплює принцип мирного володіння майном; друга норма, що міститься в другому реченні першого пункту, стосується позбавлення власності та містить умови такого позбавлення; третя норма, викладена в другому пункті, визнає право Договірних держав, серед іншого, здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів.... Ці норми не є окремими, а є пов'язаними між собою. Друга та третя норми стосуються певних випадків, за яких допускається втручання в право на мирне володіння майном, отже їх слід тлумачити в світлі загального принципу, викладеного в першій нормі" (див. рішення у справі "Ян та інші проти Німеччини" (Jahn and Others v. Germany).
У разі задоволення позову в цій справі право власності відповідача, який придбав спірне нерухоме майно у встановленому законом порядку, зазнає втручання, яке прирівнюється до "позбавлення" власності в розумінні другого речення першого пункту статті 1 Першого протоколу.
Водночас, принцип законності вимагає від держави створювати такі судові процедури, які б забезпечували необхідні процесуальні гарантії та, відповідно, дозволяли б національним судовим органам ефективно та справедливо вирішувати спори між приватними особами (див. рішення у справі "Совтрансавто Холдінг проти України").
Втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи (див. рішення у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції").
Враховуючи, що за наслідками розгляду справи за позовом керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова, в інтересах держави в особі Харківської міської ради (позивач), про витребування майна з чужого незаконного володіння, можливе прийняття судом рішення про витребування спірного майна у набувача, який може бути визнаний судом добросовісним, суд зобов'язав прокурора здійснити передбачені Законом № 4292-ІХ дії з метою забезпечення розгляду справи судом та дотримання балансу інтересів сторін, зокрема шляхом реалізації визначеного новою редакцією ст. 390 ЦК України порядку.
Натомість, прокурором не виконано вимоги ухвали Господарського суду Харківської області від 11.08.2025, а саме не надано до суду документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, в сумі 16 837 816, 14 грн.
При цьому, прокурор зазначає, що невнесення ним вартості спірного майна на депозитний рахунок суду виключає можливість постановлення рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача, але не виключає можливість розгляду справи за позовом прокурора та ухвалення судом рішення про витребування майна у недобросовісного набувача.
Однак суд позбавлений можливості встановити добросовісність набувача на стадії підготовчого провадження, а відтак, оскільки зазначена обставина залишатиметься невизначеною до закінчення розгляду справи та ухвалення судом рішення по суті спору, суд має вжити всіх заходів з метою захисту прав відповідача, як потенційно добросовісного набувача.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що прокурором не доведено відсутність підстав для покладення на нього обов'язку надання суду документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовної заявою.
Враховуючи, що прокурор не усунув недоліки у строк, встановлений ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.08.2025 (не надано до суду документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, в сумі 16 837 816, 14 грн), позовна заява підлягає поверненню без розгляду.
Водночас суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 8 ст. 174 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст. 162, 164, 174, 234, 235 ГПК України, суд
Повернути позовну заяву Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Патріот" про витребування земельних ділянок (вх. № 2710/25 від 04.08.2025) без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 256, 257 ГПК України.
Повна ухвала складена та підписана 19.08.2025.
Суддя Аюпова Р.М.
справа № 922/2710/25
Примітка: Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ст.174 ГПК України).