вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"20" серпня 2025 р. м. Рівне Справа №918/1146/23
Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., розглянувши у матеріалах справи
за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
клопотання керуючого реалізацією майна боржника арбітражного керуючого Мельник І.А. про припинення податкової застави
без повідомлення (виклику) сторін
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 29.11.2023 року відкрито провадження у справі № 918/1146/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), введено процедуру реструктуризації боргів боржника.
Постановою Господарського суду Рівненської області від 27.03.2024 року припинено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 . Припинено повноваження керуючого реструктуризацією боргів ОСОБА_1 арбітражного керуючого Мельник Ірини Анатоліївни. Визнано боржника ОСОБА_1 банкрутом та введено процедуру погашення боргів. Призначено арбітражного керуючого Мельник Ірину Анатоліївну керуючим реалізацією майна боржника ОСОБА_1 .
Оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України оголошення про визнання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) банкрутом.
18.08.2025 через відділ канцелярії та документального забезпечення суду керуючим реалізацією майна боржника Мельник І. А. подано клопотання, у якому просить:
1. Припинити податкову заставу, що накладена на майно боржника - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі рішення про опис майна у податкову заставу від 13 серпня 2021 року та акту опису майна № 67/17-00-13-04-12 від 13 серпня 2021 року.
2. Виключити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про публічне обтяження - податкову заставу за № 29214439 від 19 серпня 2021 року.
3. Виключити з Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис - податкова застава за № 44116916 від 23 вересня 2021 року.
Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 29.11.2023 року відкрито провадження у справі № 918/1146/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), введено процедуру реструктуризації боргів боржника.
Постановою Господарського суду Рівненської області від 27.03.2024 року припинено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 . Припинено повноваження керуючого реструктуризацією боргів ОСОБА_1 арбітражного керуючого Мельник Ірини Анатоліївни. Визнано боржника ОСОБА_1 банкрутом та введено процедуру погашення боргів. Призначено арбітражного керуючого Мельник Ірину Анатоліївну керуючим реалізацією майна боржника ОСОБА_1 .
Оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України оголошення про визнання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) банкрутом.
Судом встановлено, що ГУ ДПС у Рівненській області на підставі рішення керівника контролюючого органу від 13 серпня 2021 року про опис майна платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у податкову заставу, було проведено опис майна боржника, та згідно до Акту № 67/17-00-13-04-12 опису майна від 13 cерпня 2021 року передано в заставу майно платника податків.
На підставі Акту № 67/17-00-13-04-12 опису майна від 13 cерпня 2021 року, в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 19 серпня 2021 року було зареєстровано публічне обтяження - податкова застава за № 29214439. Крім даного, 23 вересня 2021 року за № 44116916 було зареєстровано обтяження «податкова застава» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Згідно із підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
У підпункті 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.
У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.
За правилами підпункту 14.1.176 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пунктів 88.1, 88.2 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
Підпунктом 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 ПК України передбачено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому (п. 89.2 ст. 89 ПК України).
Згідно із пунктом 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі (п. 89.8 ст. 89 ПК України).
Відповідно до підпунктів пункту 93.1 статті 93 ПК України майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку; визнання податкового боргу безнадійним; набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства; отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених статтею 55 цього Кодексу, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання; отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 92 цього Кодексу.
У свою чергу, підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1-93.1.5 пункту 93.1 цієї статті (п. 93.2 ст. 93 ПК України).
Аналізуючи вказані положення ПК України суд враховує наступне:
По-перше, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
По-друге, підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1-93.1.5 пункту 93.1 ПК України, зокрема, але не виключно рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства.
Як вбачається з матеріалів справи № 918/1146/23, грошові вимоги ГУ ДПС в Рівненській області було визнано в порядку ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства та включено до реєстру вимог кредиторів.
Відповідно до ст. 121 Кодексу України з процедур банкрутства мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Оскільки в процедурі погашення задоволення вимог кредиторів відбувається за рахунок коштів, отриманих від здійсненої у встановленому порядку реалізації майна банкрута, майно банкрута повинно бути вільним від будь-яких обтяжень.
Таким чином, з моменту відкриття відносно боржника даної процедури всі без винятку обтяження чи інші обмеження щодо розпорядження його майном підлягають скасуванню.
Існування не скасованих заборон на відчуження активів банкрута перешкоджає керуючому реалізацією у виконанні покладених на нього Кодексом обов'язків.
Зняття заборон та арештів з майна боржника в порядку ст. 59 та ст. 120 Кодексу України з процедур банкрутства є безумовним, стосується будь-яких органів і посадових осіб, у тому числі реєструючих, правоохоронних органів та не потребує подальшого винесення окремих судових рішень, а також сплати додаткових коштів, однак, якщо посадова особа ухиляється від виконання постанови суду про визнання боржника банкрутом, зацікавлена особа вправі звернутися до суду з відповідною заявою (клопотанням, скаргою). Розгляд такої заяви судом відбувається виключно в межах справи про банкрутство.
При цьому винесення судом окремого судового рішення про звільнення майна боржника від обтяжень лише конкретизує обов'язок осіб, визначений Кодексом України з процедур банкрутства, та може бути підставою для відповідальності цих осіб за невиконання рішення суду у встановленому порядку.
Крім даного, згідно із абзацом 7 підпункту 2.3 пункту 2 рішення Конституційного Суду України від 05.06.2019 № 3-р(І)/2019, справа № 3-391/2018(6048/18), право власності не є абсолютним, тобто може бути обмежене, однак втручання у це право може здійснюватися лише на підставі закону з дотриманням принципу юридичної визначеності та принципу пропорційності, який вимагає досягнення розумного співвідношення між інтересами особи та суспільства. При обмеженні права власності в інтересах суспільства пропорційними можуть вважатися такі заходи, які є менш обтяжливими для прав і свобод приватних осіб з-поміж усіх доступних для застосування заходів.
Згідно із статтею 1 Протоколом до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікований Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
З огляду на викладене, з метою усунення перешкод керуючому реалізацією майна фізичної особи ОСОБА_1 , в розпорядженні усіма правами щодо майна, включеного до складу ліквідаційної маси, господарський суд дійшов висновку про задоволення його заяви про припинення податкової застави і виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису про публічне обтяження.
Керуючись статтями 59, 113, 120, 131 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 232- 235 ГПК України, суд -
1. Припинити податкову заставу, що накладена на майно боржника - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі рішення про опис майна у податкову заставу від 13 серпня 2021 року та акту опису майна № 67/17-00-13-04-12 від 13 серпня 2021 року.
2. Виключити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про публічне обтяження - податкову заставу за № 29214439 від 19 серпня 2021 року.
3. Виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис - податкова застава за № 44116916 від 23 вересня 2021 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя Марач В.В.