Ухвала від 20.08.2025 по справі 918/1061/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"20" серпня 2025 р. м. Рівне Справа № 918/1061/24(450/2293/24)

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., при секретарі судового засідання Мельник В.Я., розглянувши у підготовчому засіданні матеріали справи

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_1 )

до відповідачів: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ІН НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , ІН НОМЕР_3 )

про визнання майнових прав на квартиру

та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру

В судовому засіданні приймали участь:

від позивача: не з'явився;

від відповідачів: не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 24 травня 2024 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання майнових прав на квартиру відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 січня 2025 року постановлено передати цивільну справу №450/2293/24 (провадження №2/450/1446/24) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання майнових прав на квартиру та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру до Господарського суду Рівненської області на розгляд у межах справи №918/1061/24 про неплатоспроможність ОСОБА_3 .

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду Господарського суду Рівненської області від 27.05.2025 року справу №450/2293/24 передано судді Марач В.В. для розгляду у межах справи №918/1061/24 про неплатоспроможність ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 03.06.2025 року справу №450/2293/24 прийнято до свого провадження суддею Марач В.В. та вирішено здійснювати її розгляд у межах справи №918/1061/24 про неплатоспроможність ОСОБА_3 . Розгляд справи у підготовчому засіданні призначено на "02" липня 2025 року.

02.07.2025 року розгляд справи у підготовчому засіданні не відбувся у зв'язку із перебуванням судді Марач В.В. у черговій відпустці (Наказ ГГСРО №04/41/244/25 від 27.06.2025 року).

Ухвалою суду від 22.07.2025 року розгляд справи у підготовчому засіданні призначено на "19" серпня 2025 року.

У судове засідання 19.08.2025 року не з'явились представники позивача та відповідачів, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Позивач та представник ОСОБА_3 подали клопотання про розгляд справи за відсутності повноважних представників.

Представником ОСОБА_2 адвокатом Каблак Ю-І.П. подано клопотання в якому просить суд відкласти розгляд справи у зв'язку з тим, що 16 липня 2025 року між ОСОБА_2 та АО "Юридична фірма "Марусяк і партнери" укладено договір про надання правничої допомоги, однак у адвоката недостатньо часу для належного ознайомлення з матеріалами справи з урахуванням їх значного обсягу.

Розглянувши вищевказане клопотання суд зазначає, що останнє не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

За приписами норм статті 183 Господарського кодексу України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196-205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою. Суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках:

1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу;

2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача;

3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Відповідно до частини 1, 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

В той же час частиною 3 вказаної статті передбачено якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:

1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;

2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки;

3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;

4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.

Суд зазначає, що причини неявки у судове засідання, які наведені представником ОСОБА_2 не є поважними, так як строк з 16.07.2025 (день укладення угоди про надання правничої допомоги ) до дня засідання суду (19.08.2025) є для кваліфікованого адвоката достатнім для належного ознайомлення з матеріалами справи.

З огляду на вищевказане, суд зазначає, що відповідач ОСОБА_2 (його представник) не з'явилися в судове засідання без поважних причин, а відтак, суд вважає за можливе проведення підготовчого засідання за відсутності вказаного учасника справи.

В той же час суд зазначає, що Позивач ОСОБА_1 02 червня 2025 року подав Заяву про відмову від позову та закриття провадження у справі у зв'язку з цим. Розглянувши Заяву Позивача про відмову від позову, суд зазначає наступне.

За приписами статті 14 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту ГПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до статті 42 ГПК України учасники справи мають право:

1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;

2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;

3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;

4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;

5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;

6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до п.2. ч. 2 ст.185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до ч.4 ст. 185 ГПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.

Враховуючи те, що Заява Позивача ОСОБА_1 про відмову від позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання майнових прав на квартиру підписана Позивачем, її зміст не суперечить чинному законодавству та не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд приймає відмову Позивача від первісного позову.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Таким чином, оскільки Позивач відмовився від позову та відмову прийнято судом, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі №918/1061/24(450/2296/24) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання майнових прав на квартиру.

Представник ОСОБА_3 до початку розгляду справи у підготовчому засіданні подав заяву в якій просить суд залишити без розгляду позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру.

Розглянувши Заяву представника ОСОБА_3 про залишення зустрічного позову без розгляду, суд зазначає наступне.

За приписами статті 14 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту ГПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до статті 42 ГПК України учасники справи мають право:

1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;

2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;

3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;

4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;

5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;

6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Тобто, з огляду на вищенаведені норми закону, учасник справи, зокрема, має право звернутися до суду з клопотання про залишення без розгляду будь якої його заяви чи клопотання, поданих як по суті справи, так і щодо процесуальних питань.

Відповідно до статті 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Відповідно до ч.1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Заяву про залишення зустрічного позову без розгляду подано до початку розгляду справи по суті.

Відтак, на підставі вищенаведеного, суд доходить висновку про задоволення Заяви ОСОБА_3 про залишення без розгляду зустрічного позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру.

Відповідно до частини 2 статті 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду; закриття провадження у справі.

Відповідно до ч.2 статті 226 вказаного Кодексу про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до ч.4 статті 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 вказаного Закону сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

З огляду на викладене, судовий збір за розгляд справи у суді першої інстанції покладається на позивачів, як за первісним, так і за зустрічним позовом.

Відповідно до частини 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись статтями 185, 226, 231-235, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Прийняти відмову ОСОБА_1 від первісного позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання майнових прав на квартиру.

2. Закрити провадження у справі №918/1061/24(450/2293/24) за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання майнових прав на квартиру.

3. Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру залишити без розгляду.

4. Судовий збір за розгляд справи у суді першої інстанції покласти на позивача, як за первісним, так і за зустрічним позовом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду, протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Марач В.В.