65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"20" серпня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1647/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Д'яченко Т.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу №916/1647/25
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Фанат Арт» (65005, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, буд. 19 а, інше, 229; код ЄДРПОУ 45368860)
До відповідача: Комунальної установи “Одеський академічний український музично-драматичний театр ім. В.С. Василька» (65026, м. Одеса, вул. Пастера, буд. 15; код ЄДРПОУ 02224867)
про стягнення 79368,63 грн.
Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю “Фанат Арт» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Комунальної установи “Одеський академічний український музично-драматичний театр ім. В.С. Василька» про стягнення 79368,63 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.05.2025р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Фанат Арт» від 28.04.2025р. вх. № ГСОО 1686/25 залишено без руху.
12.05.2025р. до Господарського суду Одеської області позивачем супровідним листом були надані докази, в підтвердження усунення недоліків позовної заяви, які були визначені судом в ухвалі Господарського суду Одеської області від 05.05.2025р.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.05.2025р. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Фанат Арт» до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1647/25. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у порядку письмового провадження. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст.166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. Роз'яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України. Роз'яснено відповідачу, що 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України №3200-ІХ від 29.06.2023р. щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в ЄСІТС. Відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Також суд доводить до відома, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 ГПК України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
28.07.2025р. до суду позивачем надано клопотання про залучення доказів.
Позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.
Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового підправлення з відміткою про отримання ухвали суду. (а.с. 56, т.1).
Клопотання про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України, від сторін до суду також не надходило.
Згідно ст.248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, враховуючи, вжиття господарським судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд даної справи, та забезпечення реалізації відповідачем своїх прав на судовий захист, в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, а також враховуючи строки розгляду даної справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив.
Позивачем було зазначено суду, 06 січня 2025 року між сторонами було укладено Договір № 25, відповідно до умов якого відповідач взяв на себе зобов'язання прийняти участь у організованому позивачем Заході, що мав відбутися 12 лютого 2025 року о 18:00 у приміщенні Національної музичної академії імені П.І. Чайковського, за адресою: 01001, м.Київ, вул. Архітектора Городецького, 1-3/11.
Однак, за посиланням позивача, вказаний захід не відбувся, у зв'язку із тим, що відповідач не прийняв у ньому участь. Крім того, як зазначає позивач, відповідач жодним чином не попередив позивача про те, що він не буде приймати участь, як того вимагають умови Договору.
В результаті невиконання умов, були порушені пункти 2.1.1; 2.1.2; 2.1.3 пункту 2.1. Договору «Обов'язки Артиста»; а також пункт 4.2. пункту 4 Договору «Відповідальність сторін», що завдало фінансових та репутаційних збитків стороні Замовника. Згідно пункту 4.1. Договору, Артист зобов'язаний повернути вартість робіт, та всі витрати, які були сплачені Замовником.
Позивачем було зазначено суду, що в рамках підготовки до Заходу ним було понесено наступні витрати: оренда частини площі Оперної студії, розміщеної за адресою: м. Київ, вулиця Архітектора Городецького, 1-3/11, загальна сума оренди складає 29720, 30 грн., Послуги з виготовлення рекламних матеріалів та роликів, загальна сума складає 1484, 70грн., Послуги з розміщення реклами, загальна сума 15593, 13 грн., Відсоток з продажу квитків, який залишається у квиткових операторів у випадку повернення коштів глядачам, у разі скасування заходу, загальна сума - 32 570, 50 грн.: ТОВ «Концерт» - 15490,00 грн., ТОВ «Контрамарка Україна» - 14880,00 грн та ФОП Онищук О.В. - 1711,50 грн.
Загалом, як зазначає позивач, він поніс витрати на підготовку до заходу на суму: 79368,63 грн., які просить суд стягнути з відповідача.
Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом, 06 січня 2025 року між сторонами було укладено Договір №25, за умовами якого відповідач взяв на себе зобов'язання прийняти участь у організованому позивачем Заході, що мав відбутися 12 лютого 2025 року о 18:00 у приміщенні Національної музичної академії імені П.І. Чайковського, за адресою: 01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 1-3/11.
Як з'ясовано судом та не спростовано відповідачем, захід не відбувся, у зв'язку із тим, що відповідач не прийняв у ньому участь та будь-яка інформація відповідачем надана не була.
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до положень частин першої-третьої статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Отже, відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною в силу положень статті 22 Цивільного кодексу України, а порушення цивільного права, внаслідок якого особі завдано збитки, є підставою для їх відшкодування.
За матеріалами справи судом встановлено, що витрати позивача становлять 29720,30грн., які були сплачені позивачем, про що свідчать платіжні інструкції № 1 від 06.02.2025р. та №10 від 06.02.2025р., як оренда частини площі Оперної студії, розміщеної за адресою: м. Київ, вулиця Архітектора Городецького, 1-3/11. (а.с. 11, 12, т.1).
Також судом з'ясовано, що позивачем були понесені витрати на послуги з виготовлення рекламних матеріалів та роликів, що підтверджується платіжною інструкцією №32 від 14.02.2025р. та позивачем заявлена сума витрат - 1484,70 грн. (а.с. 13, т.1).
За матеріалами справи з'ясовано, що позивачем були понесені витрати на послуги з розміщення реклами у сумі 15593, 13 грн., про що свідчить Акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 12.02.2025р. та платіжна інструкція №22 від 12.02.2025р. (а.с. 14, т.1).
Крім того, відсоток з продажу квитків, який залишається у квиткових операторів у випадку повернення коштів глядачам, у разі скасування заходу становить 14880,00 грн., про що свідчить акт виконаних робіт (наданих послуг) від 21.01.2025р. (а.с. 37, т.1) та 15490,00грн., про що свідчить попередній звіт системи від 12.02.2025р. (а.с. 62, т.1).
Поряд з цим, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача боргу у розмірі 1711,50грн. залишаються судом без задоволення за відсутністю підтвердження понесення позивачем вказаних витрат.
Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами за час розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача боргу у розмірі 77168,13 грн.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 2355,24 грн. покладаються на відповідача.
Суд зазначає позивачу, що надлишково сплачені кошти судового збору у розмірі 605,60грн. буде повернуто судом після подання позивачем відповідного клопотання до суду.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Фанат Арт» - задовольнити частково.
2.Стягнути з Комунальної установи “Одеський академічний український музично-драматичний театр ім. В.С. Василька» (65026, м. Одеса, вул. Пастера, буд. 15; код ЄДРПОУ 02224867) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фанат Арт» (65005, м.Одеса, вул. Середньофонтанська, буд. 19 а, інше, 229; код ЄДРПОУ 45368860) понесені збитки у розмірі 77168 (сімдесят сім тисяч сто шістдесят вісім) грн. 13 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2355 (дві тисячі триста п'ятдесят п'ять) грн. 24 коп.
3.В іншій частині позову - відмовити.
Повне рішення складено 20 серпня 2025 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Т.Г. Д'яченко