65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"20" серпня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1315/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.
при секретарі судового засідання Джабраїловій В.В.
за участю представників:
від прокуратури - Уліцька А.В. (посвідчення №073369);
від позивача - Нагайцев Д.Ф. (в порядку самопредставництва);
від відповідача - не з'явився;
розглядаючи у відкритому судовому засіданні справу № 916/1315/25
за позовом заступника керівника Покровської окружної прокуратури Донецької області (85300, Донецька обл., м. Покровськ, вул. Центральна, буд. 148) в інтересах держави в особі відділу освіти Покровської міської ради Донецької області (85300, Донецька обл., м. Покровськ, вул. Поштова, буд. 14, код ЄДРПОУ 02142891);
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Електро Прайм» (65003, м. Одеса, вул. Корольова академіка, буд. 298, код ЄДРПОУ 42608359)
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 299 408,14 грн.,
01.04.2025 Заступник керівника Покровська окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі відділу освіти Покровської міської ради Донецької області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. № 1349/25) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електро Прайм», в якій просить суд: визнати недійсними додаткові угоди: № 1 від 16.12.2020, № 2 від 18.12.2020, № 3 від 21.12.2020, № 5 від 28.12.2020 до договору про постачання електричної енергії № 9 від 19.06.2020, укладеними між відділом освіти Покровської міської ради та ТОВ «ЕЛЕКТРО ПРАЙМ» за результатами закупівлі ID: UA-2020-05-08-000640-а, а також стягнути витрати по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає про недійсність оспорюваних додаткових угод як таких, що укладені з порушенням положень ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі". При цьому, оскільки внаслідок укладання оспорюваних додаткових угод позивачем було необґрунтовано сплачено на користь відповідача грошові кошти у сумі 299 408,14 грн, такі, на підставі положень 1212 ЦК України, підлягають поверненню позивачу.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.04.2025 прийнято до розгляду позовну заяву заступника керівника Покровської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі відділу освіти Покровської міської ради Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електро Прайм» про визнання недійсним додаткових угод та стягнення 299 408,14 грн та відкрито провадження у справі № 916/1315/25 за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 30.04.2025 о 12:00.
21.04.2025 року до суду від відділу освіти Покровської міської ради Донецької області надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції представника відділу (вх. № 12656/25), яка задоволена ухвалою суду від 21.04.2025.
В судовому засіданні 30.04.2025 судом постановлено протокольну ухвалу, якою відкладено підготовче засідання на 28.05.2025 о 14:00.
20.05.2025 до суду від відділу освіти Покровської міської ради Донецької області надійшли додаткові пояснення (вх. №16083/25).
27.05.2025 до суду від Покровської окружної прокуратури Донецької області надійшли письмові пояснення щодо розрахунку суми зайво сплачених коштів. (вх. №16765/25).
Судове засідання, призначене на 28.05.2025, не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Мостепаненко Ю.І. на тривалому лікарняному з 01.05.2025, про що секретарем судового засідання складено відповідну довідку.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.07.2025, враховуючи вихід судді Мостепаненко Ю.І. з лікарняного, підготовче засідання у справі № 916/1315/25 призначено на 20 серпня 2025 р. о 11:00 у розумний строк згідно ст. 114 ГПК України.
Наразі в ході підготовчого провадження судом встановлено наявність підстав для зупинення провадження у цій справі, виходячи з наступного.
Пунктом 4 частини четвертої статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що єдність системи судоустрою забезпечується єдністю судової практики.
В силу частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.
Пунктом 7 ч.1 ст.228 ГПК України встановлено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Велика палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов'язують визначати подібність правовідносин (подібність відносин) конкретизувала:
“Висновок про те, що така подібність означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу правовідносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин) (викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 910/17999/16 (пункт 32), від 25 квітня 2018 року у справі № 925/3/17 (пункт 38), від 11 квітня 2018 року у справі № 910/12294/16 (пункт 16), від 16 травня 2018 року у справі № 910/24257/16 (пункт 40), у постановах Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року у справі № 910/8956/15, від 6 вересня 2017 року у справі № 910/3040/16, від 13 вересня 2017 року у справі № 923/682/16 тощо);
Висновок про те, що під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, за змістом яких тотожними, аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин (викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі № 373/1281/16-ц, від 16 травня 2018 року у справі № 760/21151/15-ц, від 29 травня 2018 року у справах № 305/1180/15-ц і № 369/238/15-ц (реєстровий номер 74842779), від 6 червня 2018 року у справах № 308/6914/16-ц, № 569/1651/16-ц та № 372/1387/13-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 697/2751/14-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 648/2419/13-ц, від 12 грудня 2018 року у справі №2-3007/11, від 16 січня 2019 року у справі № 757/31606/15-ц тощо).
Конкретизація полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.»
Як вище встановлено господарським судом, підставою позову у даній справі є, зокрема, укладання Додаткових угод № 1,2,3,5 з порушенням вимог ст. 5, ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі».
При цьому згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
Як встановлено судом, ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.01.2025 у справі № 920/19/24 за позовом керівника Конотопської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Управління освіти Конотопської міської ради Сумської області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергетичне партнерство» про визнання недійсним додаткових угод до договору публічної закупівлі та стягнення коштів справу було передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 09.04.2025 у справі №920/19/24 прийнято до розгляду справу № 920/19/24.
Зокрема, Касаційний господарський суд України, передаючи справу № 920/19/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду зазначив наступне, зокрема:
- неможливість підняття ціни за одиницю товару більше ніж на 10% від тієї, що встановлена у договорі, створює ризики як для постачальників, які нестимуть матеріальні втрати від реалізації товарів за нижчими цінами, ніж встановлені на ринку, так і для покупців (зокрема, суб'єктів владних повноважень), які у випадку розірвання таких договорів не зможуть забезпечити належну та безперебійну роботу державних та комунальних підприємств;
- на думку колегії суддів, з урахуванням відсутності стабільної ситуації на енергетичному ринку, сторони договору можуть неодноразово збільшувати ціну за одиницю товару не більше ніж на 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку. При цьому, не має змінюватися саме загальна ціна договору, а факт коливання цін має бути належним чином доведений;
- Верховний Суд вважає, що необхідно відступити (шляхом уточнення) від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, щодо застосування п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону “Про публічні закупівлі» (у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору). Підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду є:
1) зміна законодавства: Велика Палата Верховного Суду хоч і зробила висновок щодо застосування п.2 ч.5 ст.41 Закону “Про публічні закупівлі» в редакції Закону №114-ІХ, втім не робила висновок щодо застосування п.2 ч.5 ст.41 Закону “Про публічні закупівлі» в редакції із змінами, внесеними Законом №1530-IX від 03.06.2021;
2) порушення принципу належного урядування з огляду на неоднакове праворозуміння п.2 ч.5 ст.41 Закону “Про публічні закупівлі»: Мінекономіки вважає, що сторони договору про закупівлю можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку за наявності відповідних умов, в той час як Велика Палата Верховного Суду вважає, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі.
Отже, у справі № 920/19/24 наразі вирішується питання щодо відступу (шляхом уточнення) попередньо сформованого висновку Великої Палати Верховного Суду у справі №922/2321/22 (щодо неможливості збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору), з огляду на зміни внесені до п.2 ч.5 ст.41 Закону “Про публічні закупівлі».
За таких обставин, з метою забезпечення єдності судової практики, дотримання принципу верховенства права, складовою якого є юридична визначеність, враховуючи вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання відступу (шляхом уточнення) від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, щодо застосування пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону “Про публічні закупівлі», із врахуванням підстав позову у даній справі щодо порушення вимог ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі» при укладанні Додаткових угод № 1,2,3,5 суд доходить висновку про необхідність зупинення провадження у справі № 916/1315/25 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24.
Позиція щодо доцільності зупинення касаційного провадження у подібних правовідносинах знайшла відображення у низці процесуальних рішень Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема в ухвалах від 04.03.2025 у справі №916/2486/23, від 12.03.2025 у справі №916/3461/23, від 12.03.2025 у справі №916/1116/23, від 17.03.2025 у справі №916/2036/24, а також від 18.03.2025 у справі №904/766/24 тощо.
При цьому, суд звертає увагу, що зупинення провадження у цій справі є цілком виправданим, оскільки врахування висновків Великої Палати Верховного Суду сприятиме ухваленню судом, за результатами вирішення спору у цій справі, законного, справедливого і обґрунтованого судового рішення.
Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 228, ст. ст. 229, 234, 235 ГПК України, суд
1 Зупинити провадження у справі № 916/1315/25 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24.
2. Зобов'язати учасників справи повідомити суд про усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі №916/1315/25.
Ухвала набирає законної сили згідно ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст. 256 ГПК України.
Повна ухвала складена та підписана 20 серпня 2025 року.
Суддя Ю.І. Мостепаненко