про повернення заяви про забезпечення позову
20 серпня 2025 року Справа № 915/1221/25
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛАРІВСЬКИЙ КАР'ЄР», вул.Благовісного Вадима, буд. 25, офіс 3, місто Миколаїв, 54006, код ЄДРПОУ 39537613,
про забезпечення позову до подання позовної заяви
особи, які можуть отримати статус учасника справи:
відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛАРІВСЬКИЙ КАР'ЄР» звернулося до Господарського суду Миколаївської області зі сформованою в системі «Електронний суд» заявою б/н від 20.08.2025 (вх. № 12032/25 від 20.08.2025) про вжиття заходів забезпечення до подання позовної заяви, в якій заявник просить суд: вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «Коларівський пісок» (юридична адреса: Україна, 57242, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, селище Каравелове, пров.Юності, будинок 1А, ідентифікаційний код 45882051, тел. +38(050)3948280) проводити видобуток корисних копалин (піску) на родовищі Коларівське, що розташовано в Миколаївській області, Миколаївський район, 1.0 км на захід від селища Каравелове на площу 61,68 га, до ухвалення остаточного рішення у цій справі.
У вказаній заяві заявником зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛАРІВСЬКИЙ КАР'ЄР», відповідачем - ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали поданої заяви про вжиття заходів забезпечення до подання позовної заяви, суд дійшов висновку про повернення вказаної заяви заявнику, з огляду на таке.
Відповідно до приписів ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Положеннями статті 139 ГПК України визначені вимоги до змісту та форми заяви про забезпечення позову.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 139 ГПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 139 ГПК України якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти. Реєстраційний номер облікової картки платника податків або паспортні дані інших сторін - фізичних осіб, що не є підприємцями, вказуються у випадку, якщо вони відомі заявнику.
За змістом ч. 5 ст. 139 ГПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
За правилами ч. 1, 7 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Судом встановлено, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛАРІВСЬКИЙ КАР'ЄР» б/н від 20.08.2025 (вх. № 12032/25 від 20.08.2025) про вжиття заходів забезпечення до подання позовної заяви подана без додержання вимог ст. 139 ГПК України.
По-перше, зі змісту поданої заяви вбачається, що товариство має намір звернутись з позовом до відповідачів про визнання правочину недійсним із застосуванням наслідків недійсності, а саме:
- До ТОВ «Коларівський пісок» - про визнання недійсним договору про спільну (сумісну) діяльність щодо видобування корисних копалин (піску) від 30.05.2025 року з застосуванням двосторонньої реституції, а саме повернення ТОВ «Коларівський пісок» видобутих корисних копалин (піску) ТОВ «Коларівський кар'єр» в кількості 8000 т на суму 1600000 грн а в разі неможливості повернення видобутого піску - стягнення грошових коштів в еквіваленті;
- До ОСОБА_1 - про стягнення збитків, які зазнало ТОВ «Коларівський кар'єр» в результаті вчинення неправомірних дій директором по укладенню оскаржуваного договору в сумі 960000 грн.
За такого, у відповідності до ч. 2 ст. 139 ГПК України, заявником мали бути зазначені відомості (найменування або ім'я, місцезнаходження або місце проживання, поштові індекси, ідентифікаційний код або реєстраційний номер, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти) осіб, які можуть отримати статус учасника справи, а саме: Товариства з обмеженою відповідальністю «Коларівський пісок» та ОСОБА_1.
Всупереч наведеному, відповідні відомості заявником зазначено лише щодо однієї особи - ОСОБА_1 , що свідчить про недотримання товариством вимог ч. 2 ст. 139 ГПК України.
По-друге, суд зауважує, що гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 N R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.
Приписами ч.2 ст.123 ГПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За змістом ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп.3) п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову сплачується судовий збір за ставкою 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» у 2025 році встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3028 гривня.
Таким чином, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову складає 1 514,00 грн. (3028 грн. Х 0,5).
Як доказ сплати судового збору заявником надано платіжну інструкцію №71 від 07.08.2025 на суму 1 514,00 грн.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Тобто, суд зобов'язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної справи.
На виконання вказаних норм, суд здійснив перевірку зарахування судового збору, сплаченого позивачем за подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви у справі №915/1221/25, згідно з платіжною інструкцією №71 від 07.08.2025 на суму 1 514,00 грн.
Згідно з випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, сформованою за допомогою механізму централізованого отримання виписок з Державної казначейської служби України щодо сплати судового збору у автоматизованій програмі «Діловодство спеціалізованого суду», судовий збір, сплачений заявником у сумі 1514,00 грн. (за платіжною інструкцією №71 від 07.08.2025) зараховано за звернення до Господарського суду Миколаївської області з заявою у справі №915/1175/25.
Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 11.08.2025 у справі №915/1175/25 заяву про забезпечення позову ТОВ "Коларівський кар'єр" (вх. № 11547/25 від 08.08.2025) повернуто заявнику.
Відповідно до ч.2 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила у разі повернення заяви або скарги.
Суд звертає увагу заявника на те, що судовий збір у справі №915/1175/25 повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, та не може бути використаний при поданні інших заяв. Відповідно до інформації з автоматизованої системи документообігу суду Діловодство спеціалізованого суду ТОВ «Коларівський кар'єр» із заявою про повернення судового збору, сплаченого згідно платіжної інструкції №71 від 07.08.2025 в сумі 1 514,00 грн. у справі №915/1175/25 не зверталось.
Отже, платіжна інструкція №71 від 07.08.2025 на суму 1 514,00 грн. вже була використана заявником при зверненні до суду з іншою заявою у справі №915/1175/25.
Враховуючи викладене, надана платіжна інструкція №71 від 07.08.2025 на суму 1 514,00 грн., не є належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, оскільки при перевірці зарахування судового збору згідно вказаної платіжної інструкції, не підтверджено його зарахування у відповідній сумі до спеціального фонду Державного бюджету України саме у справі №915/1221/25 та відсутня інформація про той номер справи, у межах якої подається заява - №915/1221/25.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.01.2021 у справі №160/5879/20.
Зазначене свідчить про недотримання товариством вимог ч. 5 ст. 139 ГПК України.
Таким чином, недотримання заявником вимог ст. 139 ГПК України тягне за собою застосування наслідків, встановлених ч. 7 статті 140 ГПК України, а саме повернення заяви про забезпечення позову заявнику.
При цьому, слід зауважити, що у зв'язку із поданням товариством заяви б/н від 20.08.2025 (вх.№ 12032/25 від 20.08.2025) про вжиття заходів забезпечення до подання позовної заяви через систему «Електронний суд», суд не здійснює фактичне повернення заявнику відповідної заяви.
Керуючись ст.ст. 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛАРІВСЬКИЙ КАР'ЄР» б/н від 20.08.2025 (вх.№12032/25 від 20.08.2025) про вжиття заходів забезпечення до подання позовної заяви у справі №915/1221/25 повернути заявнику.
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Згідно ст.ст.254, 255 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу.
Ухвала господарського суду може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст.256-259 ГПК України.
Суддя Н.О.Семенчук