07 серпня 2025 року Справа № 915/1558/24
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Шевченко Т.В.,
представника позивача: Вівчарівського В.П. (поза межами суду),
представника відповідача: Сверенюк С.П. (поза межами суду),
розглянувши у відкритому судовому засіданні
заяву Фізичної особи-підприємця Шевчук Наталії В'ячеславівни б/н від 28.02.2025 (вх.№3105/25 від 03.03.2025) про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на правничу допомогу у справі №915/1558/24
за позовом: Фізичної особи-підприємця Шевчук Наталії В'ячеславівни,
до відповідача: Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом",
про: стягнення заборгованості у розмірі 1013956,93 грн, -
Фізична особа-підприємець Шевчук Наталія В'ячеславівна звернулася до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 13.12.2024 (вх.№15780/24 від 13.12.2024) в електронному вигляді, в якій просила суд стягнути з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" заборгованість у загальному розмірі 1013956,93 грн за Договором на постачання товару №53-123-01-23-08451 від 16.08.2023, з якої: 932074,0 грн заборгованість з оплати вартості поставленої продукції, 4965,97 грн - 1% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, 76916,96 грн збитки від інфляції.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 24.02.2025 у даній справі позовні вимоги задоволено та стягнуто з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Фізичної особи-підприємця Шевчук Наталії В'ячеславівни 932074,0 грн основного боргу по Договору на постачання товару №53-123-01-23-08451 від 16.08.2023, 4965,97 грн - 1% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, 76916,96 грн збитків від інфляції та 12167,48 грн судового збору.
03.03.2025 від позивача до суду надійшла заява б/н від 28.02.2025 (вх.№3105/25) про ухвалення додаткового рішення, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 35000,0 грн.
05.03.2025 від відповідача до суду надійшло клопотання б/н від 05.03.2025 (вх.№3349/25), в якому він просить суд зменшити витрати на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами до 1000,0 грн та зазначає про наступне. Відповідач посилаючись на ст.126, п.2) ч.5 ст.129 ГПК України вказує, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, а саме доказів на підтвердження виконаних послуг, перелік складових наданих послуг, розрахунок вартості складових наданих відповідних послуг, і тому це є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Приймаючи до уваги наведене в сукупності та з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених і поданих до суду позивачем документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру, можна дійти висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору та складності даної справи, з урахуванням обсягу наданих послуг.
Ухвалою суду від 05.03.2025 вищезазначену заяву позивача призначено до розгляду у судовому засіданні на 25.03.2025.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2025, рішення у справі №915/1558/24 залишено без змін.
12.06.2025 на виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.02.2025, залишеного без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2025, видано відповідний наказ.
Ухвалою суду від 12.06.2025 призначено розгляд заяви на 15.07.2025.
15.07.2025 від позивача до суду надійшла заява б/н від 14.07.2025 (вх.№10464/25), в якій він повідомив суд, що у зв'язку з хворобою представника позивача Вівчарівського В.П. та перебуванням з 11.07.2025 на стаціонарному лікуванні, останній позбавлений можливості взяти участь 15.07.2025 в судовому засіданні з розгляду зазначеної заяви. Вимоги заяви підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, стягнути з відповідача на користь позивача 35000,0 грн витрат на правничу допомогу.
15.07.2025 суд ухвалив відкласти розгляд заяви на 07.08.2025.
07.08.2025 суд в судовому засіданні перейшов до стадії ухвалення судового рішення.
У судовому засіданні 07.08.2025 судом підписано вступну та резолютивну частини додаткового рішення суду без його проголошення.
Розглянувши заяву позивача щодо відшкодування витрат на правничу допомогу та клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката відповідача, суд дійшов таких висновків.
Згідно ст.16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12) ч.3 ст.2 ГПК України).
У постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, прийнятій об'єднаною палатою Касаційного господарського суду, викладено висновок, що практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст.129 ГПК України).
Водночас за змістом ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.5, 6 ст.126 ГПК України).
У розумінні положень ч.5 ст.126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Верховний Суд у постанові від 29.04.2020 у справі №920/13/19 наголосив, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч.4 ст.129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч.4 ст.129 ГПК України, визначені також положеннями ч.ч.6, 7, 9 ст.129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч.4 ст.126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.5-6 ст.126 ГПК України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, керуючись критеріями, що визначені ч.ч.5-7,9 ст.129 ГПК України, може з власної ініціативи не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч.ч.5-7 ст.129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (до таких висновків дійшов Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
В обґрунтування заяви б/н від 28.02.2025 (вх.№3105/25 від 03.03.2025) про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 35000,0 грн позивач зазначає про наступне.
У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебувала справа №915/1558/24 за позовом ФОП Шевчук Н.В. до АТ "НАЕК "Енергоатом" про стягнення заборгованості з оплати вартості поставленої продукції за Договором на постачання товару від 16.08.2023 №53-123-01-23-08451. 24.02.2025 Господарський суд Миколаївської області ухвалив рішення про задоволення позову ФОП Шевчук Н.В. У позовній заяві міститься заява щодо вирішення питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу після ухвалення рішення у даній справі, а також представником позивача у судовому засіданні до закінчення судових дебатів зроблено заяву аналогічного змісту. Позивач посилаючись на п.3) ч.1, ч.2 ст.244, ч.8 ст.129 ГПК України зазначає, що згідно з умовами Договору про надання правничої допомоги від 02.07.2024 №02/07-24, укладеного між Фізичною особою-підприємцем Шевчук Наталією В'ячеславівною та Адвокатським об'єднанням "Тарасенко, Скочипець і партнери", було підписано Акт приймання наданих послуг від 28.02.2025 №1, згідно з якими на користь надавача послуг підлягає сплаті винагорода (гонорар) за професійну правничу допомогу у розмірі 35000,0 грн.
02.07.2024 між Фізичною особою-підприємцем Шевчук Наталією В'ячеславівною (довіритель, позивач у справі) та Адвокатським об'єднанням "Тарасенко, Скочипець і партнери" в особі адвоката Вівчарівського Володимира Петровича (адвокат) укладено Договір про надання правничої допомоги №2/07-24 (надалі - Договір), у відповідності до п.1.1 якого, до умов якого довіритель доручає, а адвокат зобов'язується від імені, в інтересах, під контролем та за рахунок довірителя вчиняти юридичні дії на умовах та в порядку визначеному цим Договором.
У відповідності до п.4.1 Договору сторони погодили, що розмір винагороди (гонорару) адвоката за надання правової допомоги довірителю та представництва інтересів довірителя щодо стягнення заборгованості за Договором на постачання товару від 16.08.2023 №53-123-01-23-08451, в суді першої інстанції в порядку господарського судочинства складається із вартості:
- 4.1.1 правового супроводу справи (складення та подання усіх необхідних заяв, претензій, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, адвокатських запитів, сплата обов'язкових платежів, участь в переговорах, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, представництво інтересів довірителя у судах, інша правова допомога) незалежно від його обсягу, змісту, характеру та складності у фіксованому розмірі 35000,0 грн без ПДВ.
- 4.1.2 участі у судових засіданнях у розмірі 1000,0 грн без ПДВ за одне судове засідання, незалежно від його тривалості та результату (відкладення, перерви тощо).
Відповідно до п.4.2 Договору винагорода (гонорар) адвоката сплачується готівкою або шляхом перерахунку на поточний рахунок Адвоката протягом десяти робочих днів з дня набранням рішення суду першої інстанції законної сили та після підписання сторонами Акта приймання наданих послуг, який передбачено п.4.3 Договору.
Згідно п.4.3 Договору правова допомога за цим Договором вважається наданою після підписання сторонами Акта приймання наданих послуг, яким визначається обсяг та кінцева вартість наданих послуг.
Відповідно до довіреності №1/12-22, виданої Адвокатським об'єднанням "Тарасенко, Скочипець і партнери" від 27.12.2022, якою уповноважено адвоката Вівчарівського Володимира Петровича представляти інтереси Адвокатського об'єднанням "Тарасенко, Скочипець і партнери" та бути його представником перед усіма фізичними та юридичними особами приватного чи публічного права, в усіх державних, громадських, господарських та інших організаціям, установах, підприємствах, органах та формуваннях незалежно від підпорядкування та форм власності, галузевої незалежності, з усіх питань.
Крім, Договору про надання правничої допомоги №2/07-24 від 02.07.2024 між Фізичною особою-підприємцем Шевчук Наталією В'ячеславівною та адвокатом Вівчарівським Володимиром Петровичем 28.02.2025 було також підписано Aкт №1 приймання наданих послуг за Договором про надання правничої допомоги від 02.07.2024 №02/07-24, у відповідно до п.2 якого загальна вартість винагороди (гонорару) адвоката за надані послуги погоджена сторонами у фіксованій сумі відповідно до п.4.1.1 Договору та становить 35000,0 грн.
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката (адвокатського об'єднання) заявник надав суду копії наступних документів:
- Договору про надання правничої допомоги №2/07-24 від 02.07.2024;
- Детального опису наданих послуг адвокатом Вівчарівським В.П. б/н від 28.02.2025;
- Aкту №1 приймання наданих послуг від 28.02.2025 за Договором про надання правничої допомоги від 02.07.2024 №02/07-24;
- Довіреності №1/12-22 від 27.12.2022;
- Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Вівчарівського В.П. Серії ЛВ №001542 від 26.06.2019;
- Ордеру на надання правничої допомоги Фізичній особі-підприємцю Шевчук Наталії В'ячеславівни Серії ВС №1312206 від 24.09.2024.
Судом встановлено, що представником позивача у даній справі був адвокат Вівчарівський Володимир Петрович згідно Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №001542 від 26.06.2019 та відомостей про якого розміщені в Єдиному реєстрі адвокатів України, який діяв на підставі Договору про надання правничої допомоги №2/07-24 від 02.07.2024 та Довіреності №1/12-22 від 27.12.2022.
Адвокатом Вівчарівським В.П. у даній справі, подавались до суду: позовна заява б/н від 13.12.2024; заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції б/н від 14.01.2025; заява про ухвалення додаткового рішення б/н від 28.02.2025; заява б/н від 15.07.2025; заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції б/н від 01.08.2025.
Суд, розподіляючи витрати за послуги адвоката, зазначає, що наявні в матеріалах справи Договір про надання правничої допомоги №2/07-24 від 02.07.2024, Детальний опис наданих послуг адвокатом Вівчарівським В.П. б/н від 28.02.2025, Aкт №1 приймання наданих послуг від 28.02.2025 за Договором про надання правничої допомоги від 02.07.2024 №02/07-24, тобто докази із зазначенням конкретного переліку послуг, які надано та їх вартості, а також порядок оплати грошових коштів позивачем адвокату, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у заявленому розмірі, адже розмір таких витрат має бути не тільки доведений та документально обґрунтований, а й відповідати критеріях реальності та розумної необхідності таких витрат, а також співмірності зі складністю справи.
Предметом спору у даній справі було стягнення з відповідача заборгованості за Договором на постачання товару №53-123-01-23-08451 від 16.08.2023 у загальному розмірі 1013956,93 грн, з якої: 932074,0 грн заборгованість з оплати вартості поставленої продукції, 4965,97 грн - 1% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, 76916,96 грн збитки від інфляції.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 24.02.2025 позовні вимоги задоволено та стягнуто з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Фізичної особи-підприємця Шевчук Наталії В'ячеславівни 932074,0 грн основного боргу по Договору на постачання товару №53-123-01-23-08451 від 16.08.2023, 4965,97 грн - 1% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, 76916,96 грн збитків від інфляції та 12167,48 грн судового збору.
Судом, за результатами аналізу наданих позивачем Договору про надання правничої допомоги №2/07-24 від 02.07.2024, додатків долучених до заяви про ухвалення додаткового рішення б/н від 28.02.2025 та Детального опису наданих послуг адвокатом Вівчарівським В.П. б/н від 28.02.2025 та до матеріалів справи взято до уваги, що рівень складності справи (стягнення заборгованості з оплати за поставлений товар на підставі 9-ти видаткових накладних підписаних відповідачем та супутніх документів до них), - є незначним. Тому витрачений на аналіз чинного законодавства, судової практики та підготовки позовної заяви час, при належному рівні професійної юридичної підготовки та правової кваліфікації адвоката, не міг бути тривалим, а сама підготовка матеріалів у даній справі не мала викликати складнощів.
Судом також враховано, що адвокат позивача брав участь у одному підготовчому засіданні 27.01.2025, в одному судовому засіданні 24.02.2025, та в подальшому щодо розгляду заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу у одному судовому засіданні 07.08.2025 у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів поза межами суду. Тривалість засідань в середньому не перевищувала 20 хвилин.
Суд вважає, що при незначному рівні складності справи вартість надання послуг правничого характеру у сумі 35000,0 грн, та участь представника позивача у кожному судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, є значно завищеною та не відповідає критеріях реальності та розумності, а також співмірності зі складністю справи.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 35000,0 грн не відповідає критеріям реальності, розумності та співрозмірності.
Таким критеріям у даній справі на думку суду буде відповідати вартість надання послуг правничого характеру у сумі 7000,0 грн, та участь представника позивача у судових засіданнях в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів - у загальній сумі 3000,0 грн.
У відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу в решті заявленої позивачем суми 25000,0 грн, - слід відмовити.
З урахуванням викладеного, заяву Фізичної особи-підприємця Шевчук Наталії В'ячеславівни б/н від 28.02.2025 про ухвалення додаткового рішення у справі №915/1558/24 підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст.126, ч.ч.5-7,9 ст.129, ст.ст.221, 232, 233, 238, 240, 241, 244 ГПК України, суд, -
1. Заяву Фізичної особи-підприємця Шевчук Наталії В'ячеславівни б/н від 28.02.2025 (вх.№3105/25 від 03.03.2025) про ухвалення додаткового рішення у справі №915/1558/24 щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м.Київ, вул.Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) на користь Фізичної особи-підприємця Шевчук Наталії В'ячеславівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 10000,0 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. Відмовити Фізичній особі-підприємцю Шевчук Наталії В'ячеславівні у відшкодуванні судових витрат на правничу допомогу у сумі 25000,0 грн.
Додаткове рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне додаткове рішення складено 19.08.2025.
Суддя М.В.Мавродієва