79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
12.08.2025 Справа № 914/927/25
За позовом: Галицької окружної прокуратури міста Львова, м.Львів,
В інтересах держави в особі позивача: Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м.Львів,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Резерв плюс», м.Київ,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Крістал Ессет Менеджмент», м.Київ,
про: стягнення заборгованості 2 258 796,66 грн.
Суддя І. КОЗАК
При секретарі Б.Мельник
Представники сторін:
Прокурор: І.Турчин,
Від позивача: С.Полійчук - представник,
Від відповідача: Л.Кобрин - представник,
Від третьої особи: Т.Стасишина - представник.
На адресу Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі позивача: Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Резерв плюс» про стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 2 258 796,66 грн.
Ухвалою суду від 01.04.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.05.2025. Ухвалою суду від 10.06.2025 відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи у справі та залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «КРІСТАЛ ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
24.06.2025 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 29.07.2025. Рух справи відображено у відповідних ухвалах та протоколах судових засідань.
Правова позиція прокурора.
У судове засідання 12.08.2025 прокурор прибув, позовні вимоги підтримав повністю, просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Резерв плюс» на користь Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради 1969631,30 грн безпідставно збережених коштів пайової участі, 235863,24 грн інфляційних втрат, 53302,12 грн 3% річних.
Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що відповідач, збудувавши багатоквартирний житловий будинок на вул.Лемківській, 9 у м.Львові, не сплатив інвестиційного внеску (пайової участі) для створення і розвитку житлової інфраструктури м.Львова. Розмір несплаченої пайового внеску - 1969631,30 грн. Штрафні санкції нараховані за період 03.04.2024-26.02.2025.
Попередній розрахунок судових витрат позивача:
· 27105,56 грн - сплачений судовий збір.
Правова позиція позивача (Департаменту).
Представник позивача у судове засідання 12.08.2025 прибув, заявлені прокурором позовні вимоги підтримав повністю.
Правова позиція відповідача.
Представник відповідача у судове засідання 12.08.2025 прибув, у відзиві на позов (вх.№1689/25 від 22.04.2025) та додаткових поясненнях (вх.№15296/25 від 09.06.2025) проти позову заперечив. Зазначив, що на земельній ділянці за кадастровим номером 4610137500:03:001:0036, площею 1,4804 га на вул. Лемківській, 9 у м.Львові був споруджений обєкт соціальної інфраструктури - Дитячий центр дозвілля та відпочинку (вбудоване приміщення групи тимчасового перебування дітей - нежитлове приміщення № 102, загальною площею 205,2 кв.м. в складі житлового будинку № 11 (будівельна адреса: м. Львів, вул.Лемківська, 9 будинок № 6; поштова адреса: м. Львів, вул. Лемківська, 11 ). У звязку із цим, відповідно до вимог абзацу 12 пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX, ТОВ «РЕЗЕРВ П Л Ю С» не зобовязане сплачувати пайовий внесок на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова, у звязку зі спорудженням житлового будинку № 3 за адресою: м. Львів, вулиця Лемківська, 9 (будівельна адреса).
Прокурор подав відповідь на відзив (вх.№10757/25 від 25.04.2025), в якому повністю заперечив проти аргументів відповідача. Звернув увагу суду на те, що позовні вимоги стосуються будівництва житлового будинку №3 на генплані, а не будинку №6, як стверджує ТОВ «Резерв Плюс». В основних показниках черг будівництва (техніко-економічних показниках (ТЕП) - житлового будинку № 3 (на генплані), черга № 1 за сертифікатом про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта №ЛВ122240402579 від 02.04.2024) та житлового будинку № 6 (на генплані), черга № 4 за сертифікатом про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів № ЛВ122240619300 від 20.06.2024) відсутні відомості про спорудження об'єктів соціальної інфраструктури. Таким чином, твердження відповідача, що Дитячий центр дозвілля та відпочинку (в складі будинку № 11 (поштова адреса за відзивом) - вбудоване приміщення групи тимчасового перебування дітей № 6.1 в будинку №6 (на генплані) був споруджений як об'єкт соціальної інфраструктури та введений в експлуатацію за сертифікатом № ЛВ122240619300 від 20.06.2024 - не знаходить свого підтвердження.
Правова позиція третьої особи.
Представник третьої особи у судове засідання 12.08.2025 прибув, у письмових поясненнях (вх.№16374/25 від 19.06.2025) проти позову заперечив з таких міркувань.
Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 01.03.2019. № 200 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва на будівництво ТзОВ «Резерв плюс» багатоквартирних житлових будинків №№3, 6, 7 (на генплані), громадських будівель (з торгово-офісними площами, апарт-готелем, готелем) №№1, 2, 4, 5 (на генплані) з паркінгом, вбудованим приміщенням групи тимчасового перебування дітей 6.1 (на генплані) та об'єктами інженерної інфраструктури (дахові котельні, трансформаторна підстанція) на вул. Лемківській, 9 у м. Львові зі знесенням існуючих будівель (у 7-ми чергах будівництва)» затверджено містобудівні умови та обмеження для будівництва цього об'єкта ТзОВ «Резерв плюс» на вул. Лемківській, 9 у м. Львові.
Відповідно до Містобудівних умов та обмежень, затверджених рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 01.03.2019. № 200, ТзОВ «Резерв плюс» (забудовника) було зобов'язано запроектувати та збудувати на земельній ділянці площею 1,4804 га (кадастровий номер 4610137500:03:001:0036) по вул. Лемківській, 9 у м. Львові об'єкт соціального призначення - вбудоване приміщення групи тимчасового перебування дітей № 6.1. Зазначене приміщення може використовуватись для влаштування дитячого центру дозвілля.
На виконання вищенаведених Містобудівних умов та обмежень в складі житлового будинку № 6 по вул. Лемківській, 9 у м. Львові (будівельна адреса) був споруджений Дитячий центр дозвілля та відпочинку («вбудоване приміщення групи тимчасового перебування дітей № 6.1» в термінології Містобудівних умов та обмежень), позначений на Технічному паспорті як нежитлове приміщення №102 в житловому будинку за адресою: м. Львів, вулиця Лемківська, 11 (поштова адреса), загальною площею 205,2 кв.м.
Вказаний Дитячий центр дозвілля та відпочинку (в складі будинку № 11) був введений в експлуатацію, що підтверджується Сертифікатом № ЛВ122240619300 від 20 червня 2024.
Дитячий центр дозвілля та відпочинку в складі будинку № 11 (будівельна адреса: м. Львів, вул. Лемківська, 9 будинок № 6; поштова адреса: м. Львів, вул. Лемківська, 11) збудований на земельній ділянці площею 1,4804 га на вул. Лемківській, 9 у м. Львові (кадастровий номер 4610137500:03:001:0036), тобто на тій же земельній ділянці, що і спірний будинок № 3 (за спорудження якого Прокурор просить стягнути пайовий внесок).
Тобто, на земельній ділянці, на якій було споруджено будинок № 3 по вул. Лемківській, 9 у м. Львові (будівельна адреса), був збудований об?єкт соціальної інфраструктури - Дитячий центр дозвілля та відпочинку (вбудоване приміщення групи тимчасового перебування дітей № 6.1), спорудження якого було передбачене Містобудівними умовами та обмеженнями, затвердженими рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 01.03.2019 р. № 200.
Отже, на думку третьої особи, ТОВ «РЕЗЕРВ П Л Ю С» виконало вимоги рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 200 від 01.03.2019, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог повністю.
Прокурор подав заперечення на пояснення третьої особи (вх.№18579/25 від 11.07.2025), в якому зазначив, що в основних показниках черг будівництва (техніко-економічних показниках (ТЕП) - житлового будинку № 3 (на генплані), черга № 1 за сертифікатом про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта №ЛВ122240402579 від 02.04.2024) та житлового будинку № 6 (на генплані), черга № 4 за сертифікатом про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів № ЛВ122240619300 від 20.06.2024) відсутні відомості про спорудження об'єктів соціальної інфраструктури. Таким чином, твердження Заявника, що Дитячий центр дозвілля та відпочинку (в складі будинку № 11 (поштова адреса за відзивом) - вбудоване приміщення групи тимчасового перебування дітей № 6.1 в будинку №6 (на генплані) був споруджений як об'єкт соціальної інфраструктури та введений в експлуатацію за сертифікатом № ЛВ122240619300 від 20.06.2024 - не знаходить свого підтвердження.
Разом з тим, і в рішенні по адресі з Порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва AR01:7463-0541-3113-5679 щодо будинку № 11 за поштовою адресою (житловий будинок № 6 (на генплані), і в інших документах відсутні відомості про спорудження в цьому будинку об'єктів соціальної інфраструктури до введення його в експлуатацію.
Обставини справи.
Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 01.03.2019 № 200 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва на будівництво ТзОВ «Резерв плюс» багатоквартирних житлових будинків №№ 3, 6, 7 (на генплані), громадських будівель (з торгово-офісними площами, апарт-готелем, готелем) №№ 1, 2, 4, 5 (на генплані) з паркінгом, вбудованим приміщенням групи тимчасового перебування дітей № 6.1 (на генплані) та об'єктами інженерної інфраструктури (дахові котельні, трансформаторна підстанція) на вул. Лемківській, 9 у м. Львові зі знесенням існуючих будівель (у 7-ми чергах будівництва)» (додаток № 5 до позову) затверджено містобудівні умови та обмеження для будівництва цього об'єкта ТзОВ «Резерв плюс» на вул. Лемківській, 9 у м. Львові.
Інспекцією ДАБК у м. Львові зареєстровано дозвіл на виконання будівельних робіт №ЛВ012201126417 від 26.11.2020 Замовнику на Об'єкті з класом наслідків СС2.
Об'єкт прийнято в експлуатацію згідно із сертифікатом про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта №ЛВ122240402579 від 02.04.2024, відповідно до якого загальна площа квартир в Об'єкті становить 4595,5 кв.м.
Згідно з актом готовності об'єкта до експлуатації, створеним в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва 01.04.2024, Об'єкт, із загальною площею квартир - 4595,5 кв.м, збудовано на земельній ділянці кадастровий номер 4610137500:03:001:0036 (додаток № 8 до позову).
Відповідно до вказаних дозволу на виконання будівельних робіт, сертифікату про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, акту готовності об'єкта до експлуатації, Замовником цього будівництва є ТзОВ «Резерв плюс».
Станом на дату винесення рішення нараховані суми пайового внеску не сплачені.
Оцінка суду.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з частинами 3, 5 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до частини четвертої вказаної статті прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Згідно з положеннями частини 1 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (ч. 3 ст. 23 закону України “Про прокуратуру»).
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абзаци 1 -3 частини 4 зазначеної статті).
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц та від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 вказала, що системне тлумачення абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону “Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Порушення інтересів держави полягає у тому, що Відповідач не сплатив пайових внесків внаслідок завершеного будівництва об'єкта нерухомості, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.
Галицькою окружною прокуратурою міста Львова в порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру» 16.01.2025, 17.02.2025 надіслано запити на адресу Львівської міської ради щодо надання детальної інформації про сплату відповідачем пайових внесків на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова та з питанням чи буде міська рада звертатись до суду за захистом порушеного права та попереджалось, що у разі невжиття таких прокуратурою будуть вживатись заходи представницького характеру.
Листом від 28.02.2025 Департамент економічного розвитку Львівської міської ради просив Галицьку окружну прокуратуру міста Львова про здійснення представництва інтересів в суді щодо стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі.
Відтак, у зв'язку з бездіяльністю компетентного органу, уповноваженого здійснювати захист інтересів держави в даній сфері, прокурором подано даний позов. У вищевказаному випадку необхідність захисту інтересів держави прокурором полягає у необхідності відновлення законності та справедливої рівноваги між інтересами суспільства (у цьому випадку - територіальної громади) й замовника будівництва, та стягненні коштів за договором про пайову участь до бюджету, оскільки уповноваженим органом самостійно не здійснюється захист інтересів територіальної громади.
Щодо позовних вимог.
Підпунктом 3 пункту 13 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» №132-IX від 20.09.2019, який набрав чинності 17.10.2019 (далі - Закон №132-IX), виключено статтю 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», якою до 01.01.2020 було передбачено зобов'язання замовника будівництва взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту шляхом перерахування до місцевого бюджету коштів до прийняття об'єкту будівництва в експлуатацію.
У пункті 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX визначено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайову участь).
Таким чином, законодавець передбачив порядок пайової участі замовників будівництва, який впроваджено з 01.01.2020 для: об'єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені; об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.
За приписами пп. 1 п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX, розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом): для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта; для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.
Обов'язок замовників будівництва щодо звернення до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва визначено п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX, відповідно до якого замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об'єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва.
Тобто, обов'язок замовників будівництва щодо звернення до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі виникає:
- для об'єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020;
- для об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.
Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 20.02.2024 у справі №910/20216/21 - момент виникнення зобов'язання щодо звернення до позивача з заявою про визначення розміру пайової участі не є тотожним обов'язку щодо сплати пайової участі (до прийняття об'єкту в експлуатацію).
Пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію (п. 4 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX).
Статтею 253, ч. 5 ст. 254 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Із системного аналізу вказаних норм випливає, що строком, з якого вважається, що забудовник порушує зобов'язання із перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, є день, наступний за днем прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
При цьому, будівництво Об'єкту здійснювалось з листопада 2020 (дозвіл на виконання будівельних робіт №ЛВ012201126417 від 26.11.2020) по квітень 2024 (сертифікат про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта №ЛВ122240402579 від 02.04.2024).
Всупереч вимогам вищевказаного законодавства Замовником не було сплачено до місцевого бюджету кошти пайової участі у зв'язку з розпочатим у 2020 будівництвом згаданого Об'єкту.
Згідно зі сертифікатом про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта №ЛВ122240402579 від 02.04.2024 та актом готовності об'єкта до експлуатації, загальна площа квартир в Об'єкті становить 4595,5 кв.м.
Розраховані станом на 01.04.2024 показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, що підлягають застосуванню на час введення згаданих черг будівництва в експлуатацію, затверджені наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 23.04.2024 № 351 на виконання вищезазначеного пп. 1 п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX, визначають, що вартість 1 кв. м загальної площі квартир будинку (з урахуванням ПДВ) на території Львівської області становить 21 430 грн.
Таким чином, несплачена Замовником, станом на 26.02.2025, пайова участь щодо будівництва Об'єкту становить 1 969 631,30 грн (4 595,50 кв.м (загальна площа квартир) х 21 430 грн (опосередкована вартість спорудження житла) х 0,02 (2 відсотки вартості будівництва об'єкта) = 1 969 631,30 грн).
Відповідно до підпункту 5 пункту "а" статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об'єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища.
Відповідно до частини 1 статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 17.09.2021 року № 806 (відповідно до ухвал міської ради від 04.02.2021 № 32 «Про затвердження структури виконавчих органів Львівської міської ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів» та від 08.07.2021 № 1081 «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради») затверджено Положення про департамент економічного розвитку Львівської міської ради (додаток № 15 до позову), відповідно до п.п. 1.4, 5.1.9 якого Департамент є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства України та установах банків державного сектору, штампи і бланки, право набувати майнових і немайнових прав та обов'язків, право виступати позивачем і відповідачем, третьою особою, яка заявляє/не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача/відповідача у судах від свого імені, печатку з зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Відповідно до ухвал Львівської міської ради від 14.07.2016 №777 «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради» (відмінена ухвалою Львівської міської ради від 08.07.2021 №1081) Департамент економічного розвитку на підставі звернень замовників проводив розрахунки розміру пайового внеску на розвиток інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури міста та укладав договори про пайову участь у розвиток інфраструктури м. Львова; від 08.07.2021 №1081 «Про розмежування повноважень між виконавчими органами ЛМР» до повноважень департаменту економічного розвитку входить відтермінування (розтермінування) сплати пайового внеску та проведення перерахунку згідно з діючими договорами про пайову участь за зверненням замовника/забудовника до прийняття об'єкта містобудування в експлуатацію (додатки №№ 12, 13 до позову).
Водночас, ухвалою Львівської міської ради від 26.12.2019 №6098 «Про порядок поступлення коштів для створення і розвитку інфраструктури м. Львова протягом 2020 року» (додаток № 14 до позову), а саме п. 2 (пп. 2.1, 2.2, 2.2.2) встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у м. Львові перераховують до міського бюджету м. Львова кошти для створення і розвитку інфраструктури м. Львова. Розмір пайової участі для житлових будинків становить - 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування. Згідно з п. 2.3.1 цієї ухвали, замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до департаменту економічного розвитку із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об'єкта з техніко-економічними показниками. Департамент економічного розвитку протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва (п. 2.4 ухвали). Пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію. Кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова. Інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об'єкта до експлуатації або в акті готовності об'єкта до експлуатації (п.п. 2.6-2.8).
При прийнятті вищевказаної ухвали від 26.12.2019 №6098 міська рада керувалася Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" № 132-IX від 20.09.2019 року, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», вищезазначеною ухвалою міської ради від 14.07.2016 року № 777 «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради».
Верховний Суд, вирішуючи спори щодо участі замовника будівництва у створенні і розвитку інфраструктури населеного пункту, неодноразово зазначав, що відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов'язання забудовника сплатити визначені суми, таке зобов'язання має бути виконано до прийняття новозбудованого об'єкта в експлуатацію і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру (висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 911/594/18, від 22.08.2018 у справі № 339/388/16-ц, від 22.09.2021 у справі № 904/2258/20, від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19).
Обов'язок відповідача, як замовника будівництва, здійснити оплату пайового внеску визначений безпосередньо приписами пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №132-IX.
Суд зазначає, що передбачений розділом ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для:
об'єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені; об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.
У вказаних двох випадках, враховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу другого пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №132-IX, замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об'єкта в експлуатацію.
Таким чином, обов'язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва виникає:
- для об'єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020;
- для об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.
Наведене узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19, висновками Верховного Суду у постановах від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21, від 13.12.2022 у справі № 910/21307/21, від 07.09.2023 у справі № 916/2709/22, від 20.02.2024 у справі № 910/20216/21, від 23.05.2024 у справі № 915/149/23, від 20.08.2024 у справі №910/7707/19.
Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 01.03.2019 № 200 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва на будівництво ТзОВ «Резерв плюс» багатоквартирних житлових будинків №№ 3, 6, 7 (на генплані), громадських будівель (з торгово-офісними площами, апарт-готелем, готелем) №№ 1, 2, 4, 5 (на генплані) з паркінгом, вбудованим приміщенням групи тимчасового перебування дітей № 6.1 (на генплані) та об'єктами інженерної інфраструктури (дахові котельні, трансформаторна підстанція) на вул. Лемківській, 9 у м. Львові зі знесенням існуючих будівель (у 7-ми чергах будівництва)» (додаток № 5 до позову) затверджено містобудівні умови та обмеження для будівництва цього об'єкта ТзОВ «Резерв плюс» на вул. Лемківській, 9 у м. Львові.
Інспекцією ДАБК у м. Львові зареєстровано дозвіл на виконання будівельних робіт №ЛВ012201126417 від 26.11.2020 Замовнику на Об'єкті з класом наслідків СС2. Об'єкт прийнято в експлуатацію згідно із сертифікатом про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта №ЛВ122240402579 від 02.04.2024, відповідно до якого загальна площа квартир в Об'єкті становить 4595,5 кв.м. Згідно з актом готовності об'єкта до експлуатації, створеним в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва 01.04.2024, Об'єкт, із загальною площею квартир - 4595,5 кв.м, збудовано на земельній ділянці кадастровий номер 4610137500:03:001:0036.
Відтак застосуванню підлягає абзац другий пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX, яким визначено обов'язок (за винятком передбачених підпунктом 2 цього абзацу випадків) щодо перерахування замовником (відповідачем) об'єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) до прийняття такого об'єкта в експлуатацію.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не звернувся до Департаменту із заявою про визначення розміру пайової участі щодо вищезазначених об'єктів будівництва протягом 10 робочих днів після початку і до введення в експлуатацію обєкта нерухомості та не перерахував кошти пайової участі у розвиток інфраструктури міста Львова у зв'язку з будівництвом вищезазначених об'єктів, чим порушив обов'язок, встановлений пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX.
Верховний Суд у постанові від 07.09.2023 року у справі №916/2709/22 зауважив про те, що відсутність звернення замовника будівництва з відповідною заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва на виконання вимог підпункту 3 абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №132-ІХ та ненадання ним передбачених цією нормою документів, не є перешкодою для самостійного визначення органом місцевого самоврядування розміру пайової участі на підставі наявних у нього документів із доведенням під час розгляду справи їх обґрунтованості.
У постанові від 23.05.2024 року у справі № 915/149/23 Верховний Суд зробив висновок, що у випадку, якщо замовниками об'єктів будівництва не буде дотримано передбаченого "Прикінцевими та перехідними положеннями" Закону № 132-IX обов'язку, щодо перерахування коштів пайової участі саме до дати прийняття таких об'єктів в експлуатацію, то належним та ефективним способом захисту є звернення в подальшому органів місцевого самоврядування з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі статті 1212 ЦК України.
Прийняття об'єкта в експлуатацію є строком, з якого вважається, що забудовник порушує зазначені зобов'язання. Одночасно з прийняттям об'єкта в експлуатацію у відповідності із частиною другою статті 331 ЦК України забудовник стає власником забудованого об'єкта, а відтак і правовідносини забудови земельної ділянки припиняються.
У такому разі суд має виходити з того, що замовник будівництва без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які мав заплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, а отже, зобов'язаний повернути ці кошти на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.
Відносини, щодо повернення безпідставно збережених грошових коштів є кондикційними, в яких вина не має значення, важливим є лише факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Таким чином, замовник будівництва, який без достатньої правової підстави за рахунок власника земельних ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити у вигляді пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту, зобов'язаний повернути ці кошти органу місцевого самоврядування на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.
Такі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 03.12.2024 року справі № 910/6226/23, з урахуванням яких Верховний Суд виснував, що "пайовий внесок замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту має розраховуватися саме на підставі нормативно-правових актів, чинних на момент виникнення у замовника будівництва обов'язку щодо сплати пайового внеску, а не на той момент, коли орган місцевого самоврядування дізнався про його несплату замовником, оскільки одночасно з прийняттям об'єкта в експлуатацію у відповідності із частиною другою статті 331 ЦК України забудовник стає власником забудованого об'єкта, а відтак і правовідносини забудови земельної ділянки припиняються" (пункт 8.51); "слід … здійснити перевірку розрахунку позивача з врахуванням показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, які були чинні станом на момент введення спірних об'єктів будівництва до експлуатації" (пункт 8.55).
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX встановлено розмір та порядок перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів пайової участі, зокрема, розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом): для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта; для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.
Прокурором здійснено розрахунок суми пайової участі станом на 26.02.2025, пайова участь щодо будівництва Об'єкту становить 1 969 631,30 грн (4 595,50 кв.м (загальна площа квартир) х 21 430 грн (опосередкована вартість спорудження житла) х 0,02 (2 відсотки вартості будівництва об'єкта) = 1 969 631,30 грн, які суд вважає правомірно і правильно нарахованими.
Заперечення відповідача та третьої особи спростовуються матеріалами справи та поясненнями прокурора.
На підставі ст.625 ЦК України Прокурором нараховано 235863,24 грн інфляційних втрат, 53302,12 грн 3% річних за період 03.04.2024 по 26.02.2025.
Здійснивши самостійний перерахунок суми штрафних санкцій в межах визначеного прокурором періоду, суд встановив правомірність до стягнення з відповідача 235863,24 грн інфляційних втрат, 53261,00 грн 3% річних. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє.
Судові витрати.
Сплачений прокурором судовий збір покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 219-221, 238-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Резерв плюс» (адреса: вул.Князів Острозьких, 8, м.Київ, 01010, ідентифікаційний код 38205779) на користь Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (адреса: 79008, м. Львів, пл. Ринок, 1, ідентифікаційний код 34814859) 1969631,30 грн безпідставно збережених коштів пайової участі, 235863,24 грн інфляційних втрат, 53261,00 грн 3% річних.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Резерв плюс» (адреса: вул.Князів Острозьких, 8, м.Київ, 01010, ідентифікаційний код 38205779) на користь Львівської обласної прокуратури (адреса: проспект Шевченка, 17-19, м. Львів, 79000, ідентифікаційний код 02910031) 27105,07 грн судового збору.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
6. Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
7. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.
Повне рішення складено та підписано 20.08.2025.
Суддя Козак І.Б.