ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.08.2025Справа № 910/2189/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Вокс лекс»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ао-транс»
про стягнення 31 401,00 грн
Суддя Смирнова Ю.М.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Вокс лекс» (далі - позивач, ТОВ «ЮФ «Вокс лекс») звернулося до Господарського суду міста Києва (далі - суд) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ао-транс» (далі - відповідач, ТОВ «Ао-транс») про стягнення 31 401,00 грн, з яких: 19 724,03 грн основного боргу, 4 689,80 грн інфляційних втрат та 15% річних у розмірі 6 987,17 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі Договору № 112-92 про відступлення права вимоги від 30.07.2024 отримав право вимоги до відповідача на суму 19 724,09 грн за Договором № КОМ-99578/21 від 28.09.2021.
Автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 910/2189/25 та справу передано на розгляд судді Смирновій Ю.М.
Ухвалою суду від 04.03.2025 на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву залишено без руху та зобов'язано позивача протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали надати суду документи для усунення недоліків позовної заяви. Позивачем, у строк встановлений судом, подано заяву про усунення недоліків позовної заяви з долученням відповідних документів.
Ухвалою суду від 28.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 20 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов.
Також вказаною ухвалою суду попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (частина друга ст. 178 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною п'ятою ст. 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 цього Кодексу.
Відповідно до частин другої та третьої ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята ст. 242 ГПК України).
Нормами частини четвертої ст. 89 ЦК України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини першої ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Згідно із частиною першою ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Так, на виконання приписів ГПК України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала від 28.03.2025 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Однак, конверт з ухвалою суду від 28.03.2025, який направлявся на адресу ТОВ «Ао-транс»: 01133, м. Київ, б. Лесі Українки, буд. 26, був повернутий до суду відділенням поштового зв'язку Укрпошта з відміткою: «за закінченням терміну зберігання».
Суд зазначає, що повернення відділенням поштового зв'язку до суду поштового конверту з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання» свідчить, що рішення (ухвала) не вручена з причин, які не залежать від суду, який у установленому законодавством порядку вчинив необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи Господарським судом міста Києва.
В той же час, суд враховує, що до повноваження суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № 814/1469/17, від 23.06.2020 у справі № 640/740/19 та від 03.08.2022 у справі № 352/54/19.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 19.12.2022 у справі № 910/1730/22 зазначав, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та / або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20).
Крім того, суд зазначає, що згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відтак, відповідач мав право та не був позбавлений можливості ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 28.03.2025 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не подано відзиву на позов, як і не надано будь-яких доказів на підтвердження своїх заперечень проти заявлених позовних вимог.
Відповідно до частини другої ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у частині дев'ятій ст. 165 ГПК України.
Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва
28.09.2021 між ТОВ «е-Кард ЮА» (далі - Комісіонер) та ТОВ «Ао-транс» (далі - Комітент) був укладений Договір № КOM99578/21 (далі - Основний договір).
Відповідно до п. 1.1. Основного договору, Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента, за винагороду, від свого імені, але за рахунок Комітента організувати придбання Комітентом в E100 Baltia OЬ, Nordic Sales OЬ, AS VIADA Baltija, E100 Power Max Sp. z.o.o., E100 International Trade Sp. z.o.o., UAB «Europiniu korteliu servisas», SIA E100 LV, E100 LT, Baltia Trading Company OЬ та в інших учасників системи Е100 товарів та послуг в мережі станцій системи E100, з використанням карток, для забезпечення обслуговування автотранспортних засобів Комітента за межами митної території України. Також у рамках цього Договору Комісіонер має право надавати Комітенту послуги самостійно.
Сторони за взаємною згодою погодили, що даний договір містить елементи різних договорів і є змішаним договором відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України (п. 1.2. Основного договору).
Згідно з п. 1.3. Основного договору, Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента, за винагороду, від свого імені, але за рахунок Комітента організувати придбання Комітентом в системі Е100 WEB-послуги. Також, у рамках цього договору Комісіонер має право надавати Комітенту WEB - послуги самостійно.
Умови про товари та/або послуги, їх ціна, строк оплати вказуються сторонами в додатках (Специфікаціях) до цього договору, які є його невід'ємною частиною (п. 1.4. Основного договору).
Пунктом 2.1. Основного договору передбачено, що виступаючи від свого імені, Комісіонер самостійно укладає договори з учасниками системи Е100 на придбання Комітентом товарів та/або послуг в мережі станцій за межами митної території України. Договори укладені між Комісіонером та учасниками системи Е100 попередньо не підлягають візуванню Комітентом.
Відповідно до п. 2.3. Основного договору, найменування, кількість, асортимент бажаних для отримання Комітентом (його уповноваженим представником) товарів та/або послуг визначаються у мережі станцій усною заявкою Комітента (пред'явника картки).
Право власності на товари та послуги переходять безпосередньо від учасника системи Е100 до Комітента в момент отримання товарів та послуг. Комісіонер здійснює посередницькі функції (п. 2.4. Основного договору).
Згідно з п. 2.7. Основного договору, протягом розрахункового періоду Комісіонер організовує процес обліку та обробки здійснення Комітентом угод у мережі станцій з використанням карток.
Пунктом п. 2.8. Основного договору передбачено, що по завершенні розрахункового періоду, Комісіонер відправляє на електронну адресу Комітента вказану в даному договорі наступні документи: специфікацію, звіт комісіонера, видаткову накладну, акт прийому-передачі товарів, акт наданих послуг та рахунок на оплату з деталізованими розшифруваннями (де зазначені номери карток за якими здійснювались Угоди, дати Угод, назви станцій на яких здійснені Угоди, кількість отриманих товарів та послуг), та при наявності додаткові документи, що підтверджують понесені Комісіонером витрати для забезпечення отримання Комітентом товарів та/або послуг.
По закінченні календарного місяця Комісіонер відправляє Комітенту оригінали документів вказані в ч. 1 цього пункту та акт звірки взаєморозрахунків, на адресу для листування вказану Комітентом (за винятком використання електронного документообігу).
Сторони можуть вести документообіг первинних облікових документів за даним Договором, в тому числі звітів комісіонера, рахунків на оплату, актів наданих послуг, видаткових накладних, актів прийому-передачі товару, актів прийому-передачі послуг, специфікацій (додатків), актів звірки взаєморозрахунків та інших первинних облікових документів, що фіксують здійснення господарських операцій за даним договором, та застосовуються у бухгалтерському обліку в електронній формі. Також в електронному вигляді можуть підписуватись додаткові угоди до даного договору.
Первинні облікові документи, складені в електронній формі з дотриманням вимог чинного законодавства України про електронні документи та електронний документообіг, визнаються сторонами як оригінали. На вимогу однієї із сторін первинні облікові документи можуть бути складені та підписані в паперовій формі.
Умовами п. 2.9. Основного договору передбачено, що також, Комітенту доступні для перегляду деталізовані розшифрування всіх Угод в Особистому кабінеті.
Відповідно до п. 3.1. Основного договору, розрахунки за цим договором здійснюються в національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Комісіонера, на умовах відстрочки платежу, при цьому Комітент може здійснювати передоплату.
Пунктом 3.2 Основного договору передбачено, що оплата вартості товарів та/або послуг, WEB - послуг отриманих Комітентом, комісійної винагороди, а також вартість понесених витрат Комісіонера, пов'язаних з використанням цього договору здійснюється на підставі рахунку на оплату, протягом розрахункового періоду, але не пізніше 15 календарних днів з моменту видачі Комісіонером рахунку на оплату.
Датою оплати є дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок Комісіонера (п. 3.3. Основного договору).
Згідно з п. 3.4. Основного договору, Комітент має право здійснювати передоплату на підставі договору (без рахунку на оплату), при цьому необхідно зазначити в призначенні платежу: номер та дату договору, згідно якого здійснюється оплата.
Всі витрати, що підлягають оплаті Комісіонером у рамках цього договору, відшкодовуються Комітентом у повному обсязі. Використання картки з моменту зміни цін, зборів та/або ставок означає згоду Комітента з новими чинними цінами, зборами та/або ставками (п. 3.5. Основного договору).
Пунктом 3.6. Основного договору передбачено, що ціна товарів та послуг визначається за цінами, що діють в системі Е100 і вказується в додатках (специфікаціях) до цього договору, які є його невід'ємною частиною.
Умовами п. 3.7. Основного договору передбачено, що інформацію про поточну ціну товарів та послуг із системи Е100, а також про діючі щодо них спеціальні умови (знижки, бонуси, пільги) Комітент може отримати в мережі Інтернет за наступним адресом: hutps://e100.eu. Зазначені ціни є інформаційними цінами системи Е100 та не застосовуються імперативно при визначенні вартості товарів та послуг придбаних Комітентом за цим Договором.
Вартість WEB - послуг визначається за цінами, що розміщується Комісіонером в особистому кабінеті Комітента і вказується в додатках (специфікаціях) до цього договору, які є його невід'ємною частиною (п. 3.8. Основного договору).
Ціна товарів та послуг отриманих та спожитих Комітентом за межами митної території України не включає ПДВ. Отримання та споживання товарів та послуг за межами митної території України, не є об'єктом оподаткування ПДВ (п. 3.10. Основного договору).
Згідно з п. 3.11. Основного договору, Комісіонер виконує свої зобов'язання по цьому договору за винагороду в розмірі 0,5% від вартості придбаних Комітентом товарів та/або послуг, у т. ч. сервісних зборів та WEB - послуг. В розмір комісійної винагороди не включено вартість за користування картками, а також вартість користування електронними терміналами на АЗС в мережі станцій.
Вимоги Комітента про повернення переплачених сум та інші вимоги, претензії заперечення Комітента до Комісіонера, не дають Комітенту право призупиняти оплату за договором (п. 3.12. Основного договору).
Пунктом 4.1.3. п. 4.1. Основного договору передбачено, що по закінченню календарного місяця Комісіонер зобов'язаний надати Комітенту наступні документи: специфікацію; рахунки на оплату з деталізованими розшифруваннями; видаткові накладні; акти прийому-передачі товарів; звіти комісіонера; акти наданих послуг; при наявності додаткові документи, що підтверджують понесені комісіонером витрати в рамках виконання цього договору; акт звірки взаєморозрахунків.
Згідно з пп. 4.2.1., 4.2.2., 4.2.3. п. 4.2. Основного договору, Комісіонер має право змінювати розрахунковий період та строк оплати в односторонньому порядку шляхом направлення повідомлення на актуальну електронну адресу Комітента. Вносити зміни та/або доповнення в перелік мережі станцій. Самостійно встановити (змінювати) Комітенту максимально допустимий ліміт заборгованості (суму та період відстрочення) Комітента в розрахунковому періоді, про що Комітент інформується шляхом передачі повідомлення на актуальну електронну адресу Комітента. Надалі Комітент самостійно або з допомогою свого регіонального представника відстежує суму заборгованості за Угодами, здійсненими в розрахунковому періоді.
За прострочення виконання зобов'язання з оплати у строк, що зазначений у п. 3.2. цього договору, Комісіонер має право нарахувати на суму заборгованості суму штрафних санкцій відповідно до умов цього договору (пп. 4.2.5. п. 4.2. Основного договору).
Відповідно до пп. 4.3.1., п. 4.3.2., п. 4.3.3. п. 4.3. Основного договору, Комітент зобов'язаний: оплатити всі отримані товари та послуги за цим договором; своєчасно оплачувати комісіонерові суму комісійної винагороди; своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати вартість понесених витрат комісіонера, пов'язаних з виконанням цього договору.
Згідно з пп. 4.3.8. п. 4.3. Основного договору, Комітент зобов'язаний підписувати та повертати документи вказані в п. 4.1.3. цього договору Комісіонеру протягом 10 робочих днів з моменту їх отримання від Комісіонера.
Якщо після спливу терміну вказаного в п. 4.3.8. Комітент не поверне підписаними оригінали документів вказані в п. 4.1.3. та не висуне письмові заперечення щодо даних, та не наддасть докази некоректності вказаних документів, документи вважаються вірними, прийнятими Комітентом та Комітент згідний з вказаною в них інформацією (кількістю, вартістю отриманих товарів та/або послуг). Сторони погодили, що для цілей цього договору дата отримання Комітентом документів вказаних в п. 4.1.3. договору при направленні таких документів до Комітента засобами електронного зв'язку за допомогою електронного документообігу вважається такою що збігається з датою відправки таких документів Комісіонером (пп. 4.3.9. п. 4.3. Основного договору).
Пунктом 6.2. Основного договору передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання Комітентом свого обов'язку з оплати товарів та послуг на підставі рахунків на оплату, у встановлені даним договором строки, Комітент зобов'язаний сплатити суму боргу згідно рахунку на оплату з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 15% річних від простроченої суми за весь період прострочення, починаючи з дня, наступного за днем, в який фактично повинна була надійти оплата.
Цей Договір набуває чинності з моменту підписання та укладений на невизначений строк (п. 8.1. Основного договору).
Відповідно до п. 9.2. Основного договору, будь-яка кореспонденція (інформація) між сторонами в рамках цього договору, буде передаватися сторонами на адреси для листування, електронні адреси та номери телефонів/факсів, що зазначені в договорі або листі про зміну адреси, або вручатися під розписку уповноваженому представникові іншої сторони.
Даним пунктом, Комітент надає згоду на отримання від Комісіонера інформації, документів та реклами, в т.ч. засобами електронного зв'язку та за допомогою смс повідомлень (п. 9.3. Основного договору).
Умовами п. 9.4. Основного договору передбачено, що всі документи, що передаються між сторонами в рамках виконання цього договору, повинні бути підписані уповноваженою на те особою та скріплені печаткою.
Виходячи з положень статті 207 Цивільного кодексу України, сторони погодили, що Комісіонер може використовувати факсимільне відтворення (відбитку) підпису уповноваженої особи Комісіонера (яка може діяти на підставі Статуту або Довіреності) на документах виданих на підставі цього договору (звітах комісіонера, рахунках на оплату, актах наданих послуг, видаткових накладних, актах прийому - передачі. Сторони погоджують та визнають наступний зразок факсимільного відтворення (відбитку) підпису уповноваженої особи Комісіонера, зазначений у цьому пункті (п. 9.9. та п. 9.10. Основного договору).
28.09.2021 між ТОВ «е-Кард ЮА» та ТОВ «Ао-транс» був складений Акт прийому-передачі карт до Договору, згідно з умовами якого, для забезпечення виконання умов Договору № 99578/21 від 28.09.2021, ТОВ «е-Кард ЮА» передав, ТОВ «Ао-транс» прийняв у тимчасове користування ідентифікаційні пластикові карти Е100, які є власністю ТОВ «е-Кард ЮА», а саме: 1) 0 005 99578001 5, 2) 0 005 99578002 3, 3) 0 005 99578003 1, 4) 0 005 99578004 9, 5) 0 005 99578005 6, 6) 0 005 99578006 4, 7) 0 005 99578007 2, 8) 0 005 99578008 0. Після закінчення терміну дії карт, зазначеного на них, а також у випадках розірвання вищевказаного Договору, за винятком випадків, передбачених Договором, карти повинні бути повернені ТОВ «е-Кард ЮА».
28.09.2021 ТОВ «Ао-транс» звернулось із заявою до ТОВ «е-Кард ЮА», в якій просило активувати карти згідно вищезазначеного Акту прийому-передачі карт від 28.09.2021.
На виконання умов Договору, ТОВ «е-Кард ЮА» були складені:
- Акти прийому-передачі товарів (дизельне паливо, 2710 19 43 00) № 67617 від 15.02.2022 (за період з 01 по 15.02.2022) на суму 9 198,00 грн, № 69870 від 28.02.2022 (за період з 16 по 28.02.2022) на суму 19 597,22 грн, № 71735 від 28.02.2022 (за період з 16 по 28.02.2022) на суму 1 912,20 грн;
- видаткові накладні № 67617 від 15.02.2022 на суму 9 198,00 грн, № 69870 від 28.02.2022 на суму 19 597,22 грн, № 71735 від 28.02.2022 на суму 1 912,20 грн;
- Акти прийому-передачі послуг (послуга користування карткою Е100) № 66628 від 15.02.2022 на суму 7,26 грн та № 71377 від 28.02.2022 на суму 21,56 грн.
Також, ТОВ «е-Кард ЮА» були виставлені:
- рахунки на оплату надання послуги користування карткою Е100 № 66628 від 15.02.2022 на суму 7,26 грн з деталізацією, № 71377 від 28.02.2022 на суму 21,56 грн з деталізацією;
- рахунки на оплату дизельного палива № 67617 від 15.02.2022 на суму 9 198,00 грн з деталізацією, № 69870 від 28.02.2022 на суму 19 597,22 грн з деталізацією, № 71735 від 28.02.2022 на суму 1 912,20 грн з деталізацією.
Згідно звіту Посередника (ТОВ «е-Кард ЮА») від 28.02.2022 на виконання Договору № КOM99578/21 від 28.09.2021 за період з 16 по 28.02.2022, ТОВ «е-Кард ЮА» підтверджує, що ТОВ «Ао-транс» придбані товари та послуги в торгових точках мережі станцій для забезпечення обслуговування автотранспортних засобів ТОВ «Ао-транс» та проїзд по дорогам за межами митної території України. Клієнт (ТОВ «Ао-транс») отримав та повністю спожив за межами митної території України товари та послуги, що підтверджується наданими йому деталізаціями з торгових точок мережі станцій.
ТОВ «е-Кард ЮА» уклав від свого імені, але за рахунок ТОВ «Ао-транс» договори на придбання Клієнтом товарів та послуг, за якими ТОВ «Ао-транс» були отримані товари та послуги по ціні в асортименті та кількості, передбаченій договором та передані йому у власність за наступними документами: від 28.02.2022 № 69870 на суму 19 597,22 грн. Загальна вартість отриманих ТОВ «Ао-транс» товарів та послуг згідно Договору № КOM99578/21 від 28.09.2021 за період з 16 по 28.02.2022 склала: товарів на суму - 19 597,22 грн та послуг на суму - 21,56 грн, в т.ч. по акту наданих послуг № 71377 від 28.02.2022 на суму 21,56 грн, всього на суму: 19 618,78 грн.
Сума винагороди Посередника (ТОВ «е-Кард ЮА») згідно умов Договору № КOM99578/21 від 28.09.2021 склала 97,99 грн, у тому числі ПДВ - 16,33 грн, в тому числі: комісійна винагорода на суму 97,99 грн.
ТОВ «е-Кард ЮА» був складений Акт прийому-передачі послуг (комісійна винагорода) на суму 97,99 грн та виставлений рахунок на оплату комісійної винагороди № 72890 від 28.02.2022 на суму 97,99 грн.
Вказані документи підписано та направлено відповідачу у сервісі електронного документообігу «Вчасно» 26.09.2022.
30.07.2024 між ТОВ «І Інвест 2019» (далі - Первісний кредитор) та ТОВ «ЮФ «Вокс лекс» (далі - Новий кредитор) був укладений Договір № 112-92 про відступлення права вимоги (далі - Договір відступлення).
Відповідно до п. 1.1. Договору відступлення, Первісний кредитор передає належні йому права вимоги згідно з Договором № КOM99578/21 від 28.09.2021 (далі - Основний договір), що укладений між ТОВ «І Інвест 2019» (найменування до 27.04.2024 - ТОВ «е-Кард ЮА») та ТОВ «Ао-транс» (код ЄДРПОУ 40351653, далі - Боржник), а Новий кредитор приймає право вимоги, що належне Первісному кредитору за Основним договором.
За цим Договором Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника належного виконання всіх зобов'язань за Основним договором (п. 1.2. Договору відступлення).
Пунктом 1.3. Договору відступлення передбачено, що сума заборгованості Боржника перед Первісним кредитором складає 19 724,09 грн, яка після підписання цього Договору стане зобов'язанням Боржника перед Новим Кредитором.
Умовами п. 2.1. Договору відступлення передбачено, що за відступлення права вимоги за цим Договором Новий кредитор сплачує Первісному кредитору компенсацію в розмірі 19 724,09 грн на умовах відстрочення платежу, у строк до 31.12.2025.
Згідно з п. 2.2. Договору відступлення, Первісний кредитор зобов'язується до 05.08.2024 передати Новому кредитору оригінали всіх документів, в тому числі Основний договір з Боржником, первинні бухгалтерські документи, які стосуються Основного договору.
Даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором (п. 5.1. Договору відступлення).
Як зазначає позивач, відповідачем не було здійснено оплату товарів та послуг за Основним договором у загальному розмірі 19 724,03 грн, з яких: 7,26 грн за послуги користування карткою Е100 згідно рахунку на оплату № 66628 від 15.02.2022, 19 597,22 грн дизельного палива згідно рахунку на оплату № 69870 від 28.02.2022, 21,56 грн за послуги користування карткою Е100 згідно рахунку на оплату № 71377 від 28.02.2022 та 97,99 грн комісійної винагороди згідно рахунку на оплату № 72890 від 28.02.2022, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість, яка останнім в добровільному порядку сплачена не була, що і стало підставою для звернення позивача з даною позовною заявою до суду.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до частини першої ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, що кореспондується із положеннями ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина друга ст. 509 ЦК України).
Пунктом 1 частини другої ст. 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Аналогічні положення містяться у ст. 174 ГК України.
Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Сторони, відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Згідно зі ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять пункти (умови), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «е-Кард ЮА» (зміна найменування на ТОВ «І Інвест 2019») та ТОВ «Ао-транс» виникли правовідносини на підставі укладеного Договору № КOM99578/21 від 28.09.2021, згідно п. 1.2. якого сторони погодили, що даний договір містить елементи різних договорів і є змішаним договором відповідно до ст. 628 ЦК України.
Частиною першою ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга ст. 712 ЦК України).
Положеннями ст. 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами частини першої ст. 691 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина перша ст. 692 ЦК України).
Частиною першою ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша ст. 903 ЦК України).
Відповідно до ст. 1011 ЦК України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Згідно з ст. 1012 ЦК України визначено, що договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії. Комітент може бути зобов'язаний утримуватися від укладення договору комісії з іншими особами. Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.
Частинами першою, четвертою та п'ятою ст. 1013 ЦК України визначено, що комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії. Якщо договір комісії не був виконаний з причин, які залежали від комітента, комісіонер має право на комісійну плату на загальних підставах. У разі розірвання або односторонньої відмови від договору комісії комісіонер має право на плату за фактично вчинені дії.
Після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії. Комітент, який має заперечення щодо звіту комісіонера, повинен повідомити його про це протягом тридцяти днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим (ст. 1022 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «е-Кард ЮА» у сервісі Вчасно було відправлено відповідачу (aotrans16@gmail.com) 26.09.2022 о 10:42 документи на виконання умов Основного договору на загальну суму товарів та послуг 19 724,03 грн, зокрема:
- Акт прийому-передачі товарів (дизельне паливо, 2710 19 43 00) № 69870 від 28.02.2022 (за період з 16 по 28.02.2022) на суму 19 597,22 грн, видаткова накладна № 69870 від 28.02.2022 на суму 19 597,22 грн та рахунок на оплату дизельного палива № 69870 від 28.02.2022 на суму 19 597,22 грн з деталізацією;
- Акт прийому-передачі послуг (послуга користування карткою Е100) № 66628 від 15.02.2022 на суму 7,26 грн та рахунок на оплату надання послуги користування карткою Е100 № 66628 від 15.02.2022 на суму 7,26 грн з деталізацією;
- Акт прийому-передачі послуг (послуга користування карткою Е100) № 71377 від 28.02.2022 на суму 21,56 грн та рахунок на оплату надання послуги користування карткою Е100 № 71377 від 28.02.2022 на суму 21,56 грн з деталізацією;
- Акт прийому-передачі послуг (комісійна винагорода) на суму 97,99 грн та виставлений рахунок на оплату комісійної винагороди № 72890 від 28.02.2022 на суму 97,99 грн.
Слід зазначити, що документи направлені на електронну адресу відповідача aotrans16@gmail.com, зазначену у реквізитах Основного договору.
Згідно з пп. 4.3.8. п. 4.3. Основного договору, Комітент зобов'язаний підписувати та повертати документи вказані в п. 4.1.3. цього договору Комісіонеру протягом 10 робочих днів з моменту їх отримання від Комісіонера.
Якщо після спливу терміну вказаного в п. 4.3.8. Комітент не поверне підписаними оригінали документів вказані в п. 4.1.3. та не висуне письмові заперечення щодо даних, та не наддасть докази некоректності вказаних документів, документи вважаються вірними, прийнятими Комітентом та Комітент згідний з вказаною в них інформацією (кількістю, вартістю отриманих товарів та/або послуг). Сторони погодили, що для цілей цього договору дата отримання Комітентом документів вказаних в п. 4.1.3. договору при направленні таких документів до Комітента засобами електронного зв'язку за допомогою електронного документообігу вважається такою що збігається з датою відправки таких документів Комісіонером (пп. 4.3.9. п. 4.3. Основного договору).
Враховуючи умови пп. 4.3.8. п. 4.3. Основного договору, датою отримання відповідачем документів при направленні таких документів засобами електронного зв'язку за допомогою електронного документообігу вважається дата відправки таких документів 26.09.2022.
Відповідачем суду не надано письмових заперечень щодо вищевказаних документів, а отже такі документи за спірний період, відповідно умов пп. 4.3.8 та пп. 4.3.9 п. 4.3. Основного договору, вважаються вірними, прийнятими та підписаними між сторонами.
Отже, суд приходить до висновку, що ТОВ «е-Кард ЮА» дотримано положення Основного договору в частині виконання його зобов'язань.
Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов'язку поставити товар/надати послуги відповідає обов'язок оплатити вартість цього товару/послуг.
Пунктом 3.2. Основного договору передбачено, що оплата вартості товарів та/або послуг, WEB - послуг отриманих Комітентом, комісійної винагороди, а також вартість понесених витрат Комісіонера, пов'язаних з використанням цього договору здійснюється на підставі рахунку на оплату, протягом розрахункового періоду, але не пізніше 15 календарних днів з моменту видачі Комісіонером рахунку на оплату.
Відповідно до пп. 4.3.1., п. 4.3.2., п. 4.3.3. п. 4.3. Основного договору, Комітент зобов'язаний: оплатити всі отримані товари та послуги за цим договором; своєчасно оплачувати комісіонерові суму комісійної винагороди; своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати вартість понесених витрат комісіонера, пов'язаних з виконанням цього договору.
Частиною першою ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами частини першої ст. 193 ГК України.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно з частиною першою ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Як зазначив позивач, відповідачем в період з 01.02.2022 було здійснено лише часткову оплату на суму 5 802,84 грн, у зв'язку з чим неоплаченими залишилися товар/послуги на загальну суму 19 724,03 грн.
Таким чином відповідач не дотримався встановлених Основним договором умов виконання зобов'язання щодо повної оплати отриманого товару/наданих послуг, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 19 724,03 грн.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити суму заборгованості в розмірі 19 724,03 грн.
В той же час, право вимоги належного виконання відповідачем всіх зобов'язань за Договором № КOM99578/21 від 28.09.2021 отримано ТОВ «ЮФ «Вокс лекс» як новим кредитором за Договором № 112-92 про відступлення права вимоги від 30.07.2024, укладеним з ТОВ «І Інвест 2019».
Судом враховано, що Договір № 112-92 про відступлення права вимоги від 30.07.2024 у встановленому порядку не оспорено та не визнано недійсним, доказів розірвання договору матеріали справи не містять.
За умовами п. 1 частини ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Частиною першою ст. 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (частина друга ст. 516 ЦК України).
Слід зазначити, що в Основному договорі відсутні будь-які застереження щодо неможливості відступлення права вимоги без згоди відповідача.
За загальним правилом заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки це не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов'язків, не погіршує становище боржника та не зачіпає його інтересів.
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15, «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Разом з тим, в матеріалах справи відсуни докази сплати відповідачем заборгованості за Основним договором на рахунок ТОВ «І Інвест 2019» як первісного кредитора після підписання Договору про відступлення права вимоги.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем у процесі судового розгляду не спростовані.
Оскільки відповідач не здійснив оплату вартості товару та наданих послуг у повному обсязі, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 19 724,03 грн заборгованості підлягають задоволенню.
У зв'язку із порушенням відповідачем строків оплати товару та послуг, позивач на підставі п. 6.2. Основного договору нараховує та просить стягнути з відповідача 4 689,80 грн інфляційних втрат та 15% річних у розмірі 6 987,17 грн.
Згідно з частиною першою ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга ст. 625 ЦК України).
Відповідно до п. 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. 3.1. та п. 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).
Таким чином, законом установлено обов'язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов'язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Приписи ст. 625 ЦК України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов'язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Якщо укладеним сторонами договором передбачено збільшення розміру процентів у зв'язку з простроченням сплати боргу, розмір ставки, на яку збільшено проценти, слід вважати іншим розміром процентів.
Умовами п. 6.2. Основного договору передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання Комітентом свого обов'язку з оплати товарів та послуг на підставі рахунків на оплату, у встановлені даним договором строки, Комітент зобов'язаний сплатити суму боргу згідно рахунку на оплату з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 15% річних від простроченої суми за весь період прострочення, починаючи з дня, наступного за днем, в який фактично повинна була надійти оплата.
Таким чином, п. 6.2. Основного договору, встановлено збільшення розміру процентів до 15% у зв'язку з простроченням сплати боргу, яке слід вважати іншим розміром процентів, встановленим договором відповідно до положень частини другої ст. 625 ЦК України.
Перевіривши надані позивачем розрахунки 15% річних (за період з 12.10.2022 по 20.02.2025) та інфляційних втрат (за період жовтень 2022 року по січень 2025 року), судом встановлено, що вони розраховані вірно, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача 15% річних у розмірі 6 987,17 грн та інфляційних втрат у розмірі 4 689,80 грн підлягають задоволенню.
Враховуючи, що відповідач договірні зобов'язання не виконав, за товари та послуги за Основним договором своєчасно не розрахувався, правомірність вимог позивача не спростував, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.
У зв'язку із задоволенням позову, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн (сплачений позивачем з урахуванням понижуючого коефіцієнта у розмірі 0,8), відповідно до положень ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.
Також, позивачем у позовній заяві зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, становить 17 422,40 грн, який складається з судового збору у розмірі 2 422,40 грн, а також орієнтовно 15 000,00 грн витрат на оплату професійної правничої допомоги, пов'язаної з розглядом справи. Відповідні докази на підтвердження понесення ним судових витрат на правничу допомогу, відповідно до частини восьмої ст. 129 ГПК України, будуть надані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ао-транс» (01133, місто Київ, б. Лесі Українки, будинок 26; ідентифікаційний код: 40351653) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Вокс лекс» (02068, місто Київ, вулиця Степана Олійника, будинок 9, квартира 105; ідентифікаційний код: 43275990) 31 401 (тридцять одна тисяча чотириста одна) грн 00 коп., з яких: 19 724 (дев'ятнадцять тисяч сімсот двадцять чотири) грн 03 коп. основного боргу, 4 689 (чотири тисячі шістсот вісімдесят дев'ять) грн 80 коп. інфляційних втрат та 15% річних у розмірі 6 987 (шість тисяч дев'ятсот вісімдесят сім) грн 17 коп., а також судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.М. Смирнова