вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
11.08.2025м. ДніпроСправа № 904/1501/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Кшенської Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Геймдев", м Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Даймонд Пей", м. Дніпро
про стягнення заборгованості в розмірі 15 346 028,24 грн.
Представники:
Від позивача: Каба Дмитро Васильович, ордер серія ВА № 1118794 від 07.07.2025, адвокат
Від відповідача: не з'явився
РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Геймдев" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Даймонд Пей" про стягнення заборгованості в розмірі 15 346 028,24 грн. за договором № 31023 про надання послуг з переказу коштів від 17.03.2023.
Ухвалою від 07.04.2025 позовну заяву залишено без руху.
09.04.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою від 10.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 28.04.2025.
Судове засідання 28.04.2025 не відбулося в зв'язку перебування судді Назаренко Н.Г. у відпустці.
Ухвалою від 05.05.2025 призначено підготовче засідання на 19.05.2025.
В судовому засідання 19.05.2025 Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, пояснень щодо неможливості бути присутнім суду не надав, про дату та час повідомлений належним чином.
Ухвалою від 19.05.2025 підготовче засідання відкладено на 09.06.2025.
В судовому засіданні 09.06.2025 Позивач проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті не заперечив.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, пояснень щодо неможливості бути присутнім в судовому засіданні суду не надав, про дату та час повідомлений належним чином.
Ухвалою від 09.06.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні на 14.07.2025.
14.07.2025 судове засідання не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Назаренко Н.Г. у відпустці.
Ухвалою від 21.07.2025 призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 11.08.2025.
11.08.2025 в судовому засіданні розпочато розгляд справи по суті.
Позивач підтримав позовні вимоги.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, пояснень щодо неможливості бути присутнім в судовому засіданні суду не надав, про дату та час повідомлений належним чином.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
11.08.2025 в судовому засіданні, в порядку ст. 240 ГК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.
ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору договором № 31023 про надання послуг з переказу коштів від 17.03.2023 в частині повернення залишку забезпечувального платежу.
ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.
Згідно положень ч. 7 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
За ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Так, згідно даних підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», Товариство з обмеженою відповідальністю "Даймонд Пей" має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС. Дата реєстрації: 20.02.2024 09:19.
Згідно довідок про доставку електронного листа, ухвалу від 07.04.2025 було доставлено до електронного кабінету відповідача 10.04.2025, ухвалу від 10.04.2025 доставлено 11.04.2025, ухвалу від 14.04.2025 доставлено 14.04.2025, ухвалу від 05.05.2025 доставлено 07.05.2025, ухвалу від 19.05.2025 доставлено 19.05.2025, ухвалу від 09.06.2025 доставлено 10.06.2025, ухвалу від 21.07.2025 доставлено 21.07.2025 (а.с.49, 64, 73, 78, 88, 96,111).
Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Предметом доказування у даній справі є обставини укладання договору про надання послуг з переказу коштів, наявність підстав для повернення залишку забезпечувального платежу.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Як убачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Даймонд Пей" (Компанія) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Даймонд Пей" «Геймдев» (Отримувач) було укладено Договір про надання послуг з переказу коштів №31023 від 17.03.2023
Вищевказаний Договір було доповнено та змінено Додатковими угодами №1 від 27.06.2023, №2 від 27.02.2024, №3 від 14.06.2024, які є невід'ємною його частиною.
Додатковою угодою № 1 від 27.06.2023 сторони домовились викласти договір у новій редакції.
Відповідно до п. 1.1.3. Договору, Забезпечувальний платіж - сума коштів, що перераховується Отримувачем Компанії, у межах та за рахунок якої Компанія здійснює Перекази коштів на користь Клієнтів Отримувача.
Відповідно до п. 2.1. Договору за цим Договором Отримувач доручає, а Компанія приймає на себе зобов'язання надати Отримувачу наступні платіжні послуги:
- платіжні послуги з переказу коштів без відкриття рахунків щодо Переказів коштів, які ініційовані Платниками на користь Отримувача через Компанію з використанням ЕПЗ Платників (приймати Платежі), з подальшим зарахуванням сум переказів коштів на поточний рахунок Отримувача у строки та у порядку, що визначені цим Договором;
- надавати Отримувачу платіжні послуги з переказу коштів без відкриття рахунків щодо Переказів коштів, які ініційовані Отримувачем на користь Клієнтів Отримувача, за рахунок суми Забезпечувального платежу, з подальшим зарахуванням таких коштів на рахунки Клієнтів Отримувача (в т.ч. за номерами ЕПЗ Клієнтів Отримувача) (разом далі - Платіжні послуги).
Компанія здійснює діяльність з надання платіжних послуг на підставі ліцензії Національного банку України на переказ коштів без відкриття рахунків від 27.04.2023 року № 21/765-рк (п.2.3. Договору).
Згідно з п.п. 3.1.3 договору Компанія зобов'язана здійснювати Переказ коштів, отриманих як Платежі від Платників, на поточний рахунок Отримувача, за вирахуванням суми Винагороди Компанії, згідно з вимогами Розділу 5 цього Договору.
Відповідно до п.п. 3.1.6. Компанія зобов'язана повернути (протягом трьох банківських днів з дня отримання відповідної вимоги Отримувача або, у разі розірвання / припинення дії цього Договору, з дня розірвання / припинення дії цього Договору) Отримувачу кошти у розмірі залишку Забезпечувального платежу. Повернення коштів здійснюється за реквізитами, що зазначені в офіційному запиті /вимозі Отримувача.
З метою забезпечення зобов'язань Отримувача, Отримувач попередньо перераховує Компанії суму Забезпечувального платежу, в межах якого Компанія у подальшому надає Отримувачу послуги Переказу коштів на користь Клієнтів Отримувача. Розмір такого Забезпечувального платежу Отримувач визначає самостійно (п. 5.2. Договору).
Пунктом 5.7 Договору передбачено, якщо дата виконання зобов'язання за Договором припадає на вихідний або святковий день, строк його виконання переноситься на наступний банківський день, що настає за датою виконання зобов'язання.
Згідно п. 9.1. договору, цей Договір набуває чинності з моменту його підписання обома Сторонами і діє до 31 грудня 2023 року (включно). Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік на тих самих умовах, якщо жодна зі Сторін не повідомила у письмовому вигляді про його розірвання за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії Договору іншу Сторону.
В п. 11.6 Договору Сторони домовилися, що документи, якими Сторони обмінюються в порядку технічної взаємодії, інформаційного обміну та електронного документообігу, мають таку саму юридичну силу як підписані паперові примірники таких документів. Кожна сторона визнає кваліфікований електронний підпис іншої сторони (в тому числі накладений за допомогою сторонніх сервісів, зокрема, «Вчасно» https://vchasno.ua), а документ, підписаний таким підписом - як такий, що складений у письмовій формі.
Позивач вказує, що на виконання Договору Отримувачем та Компанією направлялись платежі та проводились розрахунки, зокрема, за результатами виконання умов Договору, між контрагентами 15.04.2024 підписано Акт звірки взаємних розрахунків за період 01.04.2023- 31.12.2023, згідно з яким по рахунку ТОВ «Геймдев» обліковувалось позитивне сальдо, яке є Забезпечувальним платежем в розмірі 91 857 031,55 грн. (а.с.21-22).
За 2024 рік між контрагентами Договору підписано акти наданих послуг за період з січня по червень 2024 року: від 31.01.2024, від 29.02.2024, від 31.03.2024, від 30.04.2024, від 31.05.2024, від 15.06.2024, від 30.06.2024 (а.с.26-35).
При цьому, надання послуг продовжувалось і в липні 2024 року, зокрема, згідно з платіжними інструкціями №2991 від 01.07.2024 на суму 40 000 000,00 грн., №3016 від 08.07.2024на суму 40 000 000,00 грн, №3024 від 11.07.2024 на суму 30 000 000,00 грн., № 3035 від 18.07.2024 на суму 6 100 000,00 грн. ТОВ «Геймдев» було перераховано на рахунок ТОВ «Даймонд Пей» кошти для подальшого перекази клієнтам згідно Договору.
19.07.2024 Національний банк України скасував реєстрацію ТОВ «Даймонд Пей» як непрямого учасника міжнародних платіжних систем Visa та MasterCard на підставі п.п. 9 п. 108 розділу IX Положення про реєстрацію платіжних систем, учасників платіжних систем та технологічних операторів платіжних послуг, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 26.09.2022 № 208 (зі змінами).
22.07.2024 Національний банк України, керуючись ч. 8 ст. 11 Закону України «Про платіжні послуги», прийняв рішення про відкликання ліцензії на надання фінансових платіжних послуг у ТОВ «Даймонд Пей» у зв'язку із виявленням у документах, поданих цими установами для видачі ліцензії, недостовірної інформації.
З огляду на вищевказані рішення Національного банку України, надання послуг за Договором припинилось.
Водночас, Договір сторонами розірваний не був, як не був проведений і взаєморозрахунок за надані в 2024 році послуги.
22.02.2025 ТОВ «Геймдев» відповідно до п. 3.1.6. Договору було направлено ТОВ «Даймонд Пей» вимогу, в якій просило повернути протягом трьох банківських днів кошти у розмірі залишку Забезпечувального платежу в сумі 15 346 028,24 грн. та підписати Акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2024 - 31.07.2024. (а.с. 37-41
ТОВ «Даймонд Пей» у відповідь направило підписаний Акт звірки взаємних розрахунків за період: 01.01.2024 - 31.07.2024 та Договір про розірвання до Договору №31023 про надання послуг з переказу коштів від 17 березня 2023 року від 19.03.2025. (а.с.20, 23-25).
Згідно з Актом звірки взаємних розрахунків за період: 01.01.2024 - 31.07.2024 по рахунку ТОВ «Геймдев» обліковувалось позитивне сальдо, яке є Забезпечувальним платежем в розмірі 15 346 028,24 грн.
Згідно з Договором про розірвання до Договору №31023 про надання послуг з переказу коштів від 17 березня 2023 року від 19.03.2025 Сторони передбачили, зокрема:
1. Чинність Договору достроково припинено за взаємною згодою Сторін.
2. Договір вважається припиненим з 20 березня 2025 року.
3. Сторони підтверджують, що на момент підписання Договору про розірвання заборгованість Компанії перед Отримувачем у вигляді суми залишку Забезпечувального платежу становить 15 346 028,24 грн.
4. Компанія зобов'язується протягом трьох банківських днів з дати, визначеної пунктом 2 цього Договору про розірвання, повернути Отримувачу кошти у вигляді залишку Забезпечувального платежу у розмірі 15 346 028,24 грн.
5. Зобов'язання Сторін за Договором припиняються разом із підписанням Договору про розірвання. Грошові зобов'язання Сторін залишаються чинними до моменту їх повного виконання Сторонами.
Позивач зазначає, що, визнаючи свою заборгованість перед ТОВ «Геймдев», ТОВ «Даймонд Пей» не здійснив її погашення, не зважаючи на те, що строк для такого погашення вже настав.
Вказане що стало підставою звернення до суду.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (частина перша статті 173 Господарського кодексу України).
Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (частина перша статті 174 Господарського кодексу України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 626 Цивільного кодексу України).
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Правовідносини щодо надання послуг регулюються положеннями Глави 63 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 2 ст. 901 ЦК України, положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Статтею 902 ЦК України передбачено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).
Тобто, за договором про надання послуг виконавець зобов'язується виконати певні дії або здійснити певну діяльність, які, як правило, не мають матеріального результату (наприклад, послуги зв'язку, освітні послуги, спортивно-оздоровчі та ін.). Деякі послуги можуть мати матеріальний результат, як, наприклад, медичні послуги із надання стоматологічної допомоги (пломбування хворого зуба, встановлення коронки). Проте всім послугам властива одна спільна ознака - результату передує здійснення дій, які не мають матеріального змісту, адже при наданні послуг продається не сам результат, а дії, які до нього призвели. Отже, предметом договору про надання послуг є виконання певних дій або здійснення певної діяльності, які не мають матеріального результату.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (частина перша статті 530 Цивільного кодексу України).
З урахуванням наведеного строк повернення Забезпечувального платежу є таким, що настав.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (частина перша статті 599 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина перша статті 611 Цивільного кодексу України).
Отже, зважаючи на положення п.п. 2 та 4 Договору про розірвання до Договору №31023 про надання послуг з переказу коштів від 17 березня 2023 року від 19.03.2025, відповідач повинен був повернути Забезпечувальний платіж до 25.03.2025 включно.
Доказів повернення Забезпечувального платежу допомоги в сумі 15 346 028,24грн відповідач до суду не надав.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в розмірі 15 346 028,24 грн.
Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не слід розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
Відповідно до приписів п.п. 2,4,5 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов'язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.
Суд зазначає, що відповідач, всупереч вимогам ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, будучи обізнаним про наявність в суді справи, про що свідчать довідки про доставку електронного листа (а.с.49, 64, 73, 78, 88, 96,111), не надав суду жодних заперечень, пояснень у справі або доказів, які б свідчили про наявність підстав для відмови в позові.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.
Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до п.1, п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір").
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 зазначено про те, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір" (п.8.23).
Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (ст. 9 Закону України "Про судовий збір").
При зверненні до господарського суду заявлено вимогу майнового характеру в розмірі 15 346 028,24 грн. Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 230 190,42 грн., про що свідчить платіжна інструкція № 2720 від 25.03.2025.
Враховуючи подання позову в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 184 152,34 грн.
Таким чином, позивачем під час звернення з позовом до суду сплачена сума судового збору у більшому розмірі, яка повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду (п.2 ч. 1 ст.7 Закону України "Про судовий збір").
Отже, поверненню з Державного бюджету України підлягає 46 038,08грн.
Суд не вирішує питання повернення судового збору в цій частині, оскільки клопотання про його повернення позивачем не надавалось.
З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у розмірі 184 152,34 грн. покладається на відповідача.
Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 250 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Геймдев" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Даймонд Пей" про стягнення заборгованості в розмірі 15 346 028,24 грн. - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Даймонд Пей" (49000, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд. 29А, приміщення 10, код ЄДРПОУ 40169405) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Геймдев" (04071, м. Київ, пров. Ярославський, буд. 1/3, код ЄДРПОУ 43397203) основний борг у розмірі 15 346 028,24 грн., судовий збір у розмірі 184 152,34 грн., про що видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 19.08.2025.
Суддя Н.Г. Назаренко