вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про залишення позовної заяви без руху
18.08.2025м. ДніпроСправа № 904/4412/25
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Іванова Т.В., розглянувши матеріали
за позовом Фізичної особи-підприємця Нестерова Андрія Сергійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до відповідача Комунального підприємства "Криворізька міська лікарня №1" Криворізької міської ради (50074, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Святогеоргіївська, будинок 8А; ідентифікаційний код 01986546)
про стягнення заборгованості за договором постачання товару №100 від 29.06.2023 у загальному розмірі 27 387,86 грн
11.08.2025 до господарського суду від Фізичної особи-підприємця Нестерова Андрія Сергійовича (далі - позивач) до Комунального підприємства "Криворізька міська лікарня №1" Криворізької міської ради (далі - відповідач) надійшла позовна заява про стягнення заборгованості за договором постачання товару №100 від 29.06.2023 у загальному розмірі 27 387,86 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2025 справу №904/4412/25 передано на розгляд судді Івановій Т.В.
Перевіривши матеріали позовної заяви, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху з огляду на наступне.
Пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір". Частиною 2 статті 9 Закону України "Про судовий збір" визначено, що суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (стаття 4 Закону України "Про судовий збір").
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом 01.01.2025 встановлено у розмірі 3028,00 грн.
За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлена ставка судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Судом встановлено, що позивачем при подані даної позовної заяви було заявлено одну майнову вимогу у розмірі 27 387,86 грн.
Фізичною особою-підприємцем Несторовим Андрієм Сергійовичем було додано до позовної заяви докази сплати судового збору у розмірі 3 028,00 грн згідно платіжної інструкцій №3067 від 03.04.2025.
Між тим відповідно до довідки Господарського суду Дніпропетровської області №207/25 від 11.08.2025 вбачається, що платіжна інструкція №3067 від 03.04.2025 використана в іншій справі:
- вх.№4-1625/25, заява надійшла 09.04.2025, №справи 904/1688/25, суддя Загинайко Т.В.;
- вх. №4-3013/25, заява надійшла 13.06.2025, №справи 904/3168/25, суддя Красота О.І.;
- вх. №4-3479/25, заява надійшла 08.07.2025, №справи 904/3649/25, суддя Бєлік В.Г.
Як вбачається з КП "Діловодство спеціалізованого суду" у вказаних справах позовну заяву Фізичної особи-підприємцем Несторовим Андрієм Сергійовичем додані до неї документи відповідними ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області повернуто без розгляду.
Водночас, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Незвернення позивача станом на даний момент до суду із клопотанням про повернення судового збору у справах №№904/1668/25, 904/3168/25, 904/3649/25 не є гарантією неподання ним такого клопотання у майбутньому.
У разі прийняття господарським судом платіжної інструкції №3067 від 03.04.2025 на суму 3 028,00 грн, як належного доказу оплати судового збору за подання позову у справі №904/4412/25, позивач після ухвалення судом рішення у цій справі не буде позбавлений можливості подання клопотання про повернення судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у справах №№904/1668/25, 904/3168/25, 904/3649/25.
У постанові від 13 лютого 2019 року у справі №1540/3297/18 Верховний Суд звернув увагу, що певний час редакція частини четвертої статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачала таке право, що якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв'язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору (друге речення цієї норми закону). Проте Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" це речення було виключено з цієї норми (підпункт 4 пункт 4 цього Закону) і станом на час розгляду заяви стаття 6 Закону України "Про судовий збір" передбачала, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.
Тому, заявник/позивач, коли подає повторно заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної заяви, яку суд залишив без розгляду. Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав заявника / позивача в частині обов'язку нести додаткові майнові витрати у зв'язку зі зверненням до суду, оскільки за законом такий заявник / позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної заяви, яка була залишена без розгляду.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.10.2023 у справі №160/554/23.
За таких обставин прийняття судом платіжної інструкції №3067 від 03.04.2025 на суму 3 028,00 грн, як належного доказу оплати судового збору за подання позову у справі №904/4412/25, з високою імовірністю буде мати наслідком фактичне безпідставне повернення позивачу з Державного бюджету України грошових коштів у розмірі 3 028,00 грн за подання позовної заяви.
Водночас, за відсутності дієвого державного механізму, що гарантуватиме фактичну наявність у Державному бюджеті України грошових коштів у розмірі 3 028,00 грн за подання цього позову, судове рішення не може ґрунтуватись на імовірності добросовісної поведінки позивача.
За таких обставин, прийняття судом платіжної інструкції №3067 від 03.04.2025 на суму 3 028,00 грн не може бути прийнятим судом в якості належного доказу оплати судового збору за подання позову у даній справі.
Таким чином, з урахуванням змісту та розміру заявлених позовних вимог розмір судового збору, що підлягає сплаті у даній справі, складає 3 028,00 грн.
Отже, до позовної заяви не додано належних доказів сплати судового збору за подання позовної заяви у встановлених порядку та розмірі.
Крім того, відповідно до положень частини 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Приписами частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Дослідивши матеріали позовної заяви господарським судом встановлено, що позивач на підтвердження своїх позовних вимог не надав до суду:
- належним чином засвідчену додаткову угоду №2 до договору №100 від 29.06.2023 про постачання товару та належним чином засвідчену специфікацію до вказаної додаткової угоди;
- належним чином засвідчену специфікацію до додаткової угоди №4 від 29.12.2023 до договору №100 від 29.06.2023 про постачання товару;
- належним чином засвідчену специфікацію до додаткової угоди №5 від 01.01.2024 до договору №100 від 29.06.2023 про постачання товару;
- рахунки фактури за період з 29.06.2023 по 23.01.2024 в загальній кількості 284 штуки (клопотання про їх витребування у разі неможливості самостійного подання відповідного доказу).
Отже, позовна заява є такою, що оформлена без дотримання частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України та частин 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частин 1-4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Вказані вище обставини є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу 5-денного строку з дня вручення вказаної ухвали для усунення зазначених недоліків.
Суд звертає увагу на те, що залишення позовної заяви без руху не є перешкодою в доступі до правосуддя.
Статтею 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак, - а отже прийняття до розгляду заяви, поданої без дотримання статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України може бути витлумачено як надання переваги заявникові, що є неприпустимим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що право на суд може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов'язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за судом.
Враховуючи наведені норми права, які передбачають порядок звернення до господарського суду та імперативні вимоги, які ставляться до учасників справи з метою дотримання порядку такого звернення, а також практику Європейського суду з прав людини щодо тлумачення і застосування положень пункту 1 статті 6 Конвенції, суд зазначає, що передбачений положеннями Господарського процесуального кодексу України процесуальний механізм залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви у разі неусунення встановлених недоліків позовної заяви, не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд та доступ до правосуддя.
На підставі викладеного, керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовну заяву Фізичної особи-підприємця Несторова Андрія Сергійовича до Комунального підприємства "Криворізька міська лікарня №1" Криворізької міської ради про стягнення заборгованості за договором постачання товару №100 від 29.06.2023 у загальному розмірі 27 387,86 грн - залишити без руху.
Встановити позивачу - Фізичній особі-підприємцю Несторовц Андрію Сергійовичу строк для усунення недоліків - 5 (п'ять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме надання до суду:
- доказів сплати судового збору на суму 3 028,00 грн;
- належним чином засвідчену додаткову угоду №2 до договору №100 від 29.06.2023 про постачання товару та належним чином засвідчену специфікацію до вказаної додаткової угоди;
- належним чином засвідчену специфікацію до додаткової угоди №4 від 29.12.2023 до договору №100 від 29.06.2023 про постачання товару;
- належним чином засвідчену специфікацію до додаткової угоди №5 від 01.01.2024 до договору №100 від 29.06.2023 про постачання товару;
- рахунки фактури за період з 29.06.2023 по 23.01.2024 в загальній кількості 284 штуки (клопотання про їх витребування у разі неможливості самостійного подання відповідного доказу);
- доказів направлення заяви про усунення недоліків з доданими до неї документами на адресу відповідача.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважається неподаною і буде повернута заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 18.08.2025 та не підлягає оскарженню.
Суддя Т.В. Іванова