19 серпня 2025 року м. Харків Справа №917/1178/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику сторін у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Тіхоненка В'ячеслава Володимировича (вх.№1104П/1) на рішення Господарського суду Полтавської області від 29.10.2024 року у справі №917/1178/24,
за позовом Комунального підприємства «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, вул. Героїв Маріуполя, буд. 35-А, м.Кременчук, Полтавська область, 39623,
до Тіхоненка В'ячеслава Володимировича , АДРЕСА_1 ,
про стягнення суми основного боргу,-
У липні 2024 року Комунальне підприємство «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області звернулося з позовом до Тіхоненка В'ячеслава Володимировича про стягнення заборгованості з оплати наданих послуг з водопостачання в розмірі 717,91 грн.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 29.10.2024 року у справі №917/1178/24 (суддя Сірош Д.) позов задоволено повністю.
Стягнуто з Тіхоненка В'ячеслава Володимировича (серія та номер паспорта НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Комунального підприємства «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (39605,Україна, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Героїв Маріуполя, буд. 35А) 717,91 грн заборгованості та витрати на сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Відповідач з вказаними рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм права, на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить:
1. скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 29.10.2024 року у справі №917/1178/24 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог;
2. визнати поважними причини неподання до суду першої інстанції доказів та прийняти, як виняток, не подані до суду першої інстанції докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, а саме:
- копію діючого договору №1648 від 01.01.2013 року на водопостачання та водовідведення, умовами якого не передбачено оплати за абонентське обслуговування;
- копію протоколу розбіжностей від 10.01.2013 року до договору №1648 від 01.01.2013 року;
- копії платіжок за послугу водопостачання та водовідведення за період з 2022 року по 2023 рік;
- оригінали других примірників звернень до КП «Кременчукводоканал» з приводу виконання зобов'язань по договору №1648 від 01.01.2013 року на водопостачання та водовідведення і про надання інформації;
- копії відповідей КП «Кременчукводоканал» на звернення;
- фотокопії з оригіналів еталонних паперових титульної і останніх сторінок (з підписом Президента України скріпленим Великою Державною Печаткою України і підписом Голови Верховної Ради України скріпленим гербовою печаткою Верховної Ради України) Законів України від 22.06.2017 року №2119-VIII «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та від 09.11.2017 року №2189-VIII «Про житлово- комунальні послуги», та Постанови Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 року за №690 та Постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2019 року за №85;
- копію постанови Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 року за №690.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що в нього наявний тільки один діючий договір від 2013 року згідно якого і провадились оплати. Договір на який посилається позивач неукладений і не погоджений. Відсутні належні докази наявності заборгованості, а розгляд справи провадився з порушенням норм процесуального права.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.06.2025 року відкрито апеляційне провадження за скаргою відповідача - Тіхоненка В'ячеслава Володимировича на рішення Господарського суду Полтавської області від 29.10.2024 року у справі №917/1178/24; встановлено позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 20 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, а також встановлено учасникам справи строк протягом якого вони мають право подати до суду клопотання, заяви та документи в обґрунтування своїх вимог і заперечень по справі. При цьому, судом роз'яснено про можливість надання та звернення до суду засобами електронного зв'язку і порядок такого звернення. Враховуючи, що ціна позову в даній справі є меншою від ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, судом попереджено сторони, що апеляційна скарга буде розглядатися за правилами ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Витребувано з Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/1178/24.
Згідно з ч.13 ст.8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
За приписами ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Відповідно до ч.7 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Згідно з ч.2 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.
Ухвала суду про відкриття апеляційного провадження була направлена позивачу через підсистему електронний суд до кабінету користувача і доставлена йому 19.06.2025 року. Відповідачу ухвала суду направлена засобами поштового зв'язку і отримана ним 30.06.2025 року, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.
Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції було вчинено всі належні та допустимі заходи направленні на повідомлення учасників справи про відкриття апеляційного провадження у даній справі і її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.
Клопотань від учасників справи про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням не надійшло.
За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду апеляційної скарги в даній справі у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного письмового провадження, в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу (вх.№8592 від 11.07.2025 року), в якому зазначає, що згоден з рішенням господарського суду першої інстанції, вважає його обґрунтованим та законним, прийнятим при об'єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення матеріального чи процесуального права, у зв'язку з чим просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Позивач вказує, що на отримання оплати наданих послуг відповідачем порушено - послуги не оплачені, допущено утворення заборгованості в розмірі 717,91 грн, що у відповідності до положень ст.15 Цивільного кодексу України є підставою для його захисту.
25.07.2025 року від відповідача надійшла заява (вх.№9141), яка за своїм змістом є ідентичною до деяких доводів апеляційної скарги. Крім того, відповідач просить суд надати йому можливість надавати документи та отримувати документи з суду у паперовому вигляді. Вказана заява досліджена колегією суддів та долучена до матеріалів справи.
У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм права при винесенні оскаржуваного рішення, а також проаналізувавши докази, котрі стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в обґрунтування своїх вимог та заперечень, колегія суддів апеляційної інстанції встановила наступне.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, між Комунальним підприємством «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (далі - водоканал, позивач у справі) та фізичною особою-підприємцем Тіхоненко В'ячеславом Володимировичем (далі - споживач) був укладений договір на послуги з водопостачання та водовідведення №1648 від 01.01.2013 року з протоколом розбіжностей.
Відповідно до п. 1 договору водоканал надає споживачу послуги з дотриманням режимів: централізоване постачання холодної води - безперебійне цілодобове або згідно із затвердженим органами місцевого самоврядування графіком водопостачання; централізоване водовідведення - безперебійне цілодобове.
Сторонами погоджено, що розрахунки за водопостачання та водовідведення проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів та виставлених рахунків.
Згідно пункту 4.2 договору споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати послуги водопостачання та водовідведення.
Відповідно до п. 9.1 договору договір вважається переукладеним на новий строк на таких же умовах, якщо за один місяць до його припинення жодна із сторін письмово не заявить про закінчення строку його дії.
Як вбачається з матеріалів справи ФОП Тіхоненку В.В. були направлені наступні рахунки для сплати:
- рахунок 1648/406757 від 29.06.2022 на суму 101,98 грн про оплату послуг за червень 2022 року, залишок заборгованості складає 27,07 грн;
- рахунок 1648/409750 від 28.07.2022 на суму 101,98 грн про оплату послуг за липень 2022 року, залишок заборгованості складає 38,38 грн;
- рахунок 1648/413297 від 30.08.2022 року на суму 101,98 грн про оплату послуг за серпень 2022 року, залишок заборгованості складає 38,38 грн;
- рахунок 1648/416436 від 28.09.2022 на суму 101,98 грн про оплату послуг за вересень 2022 року, залишок заборгованості складає 38,38 грн;
- рахунок 1648/419925 від 31.10.2022 на суму 101,98 грн про оплату послуг за жовтень 2022 року, залишок заборгованості складає 38,38 грн;
- рахунок 1648/422281 від 28.11.2022 на суму 101,98 грн про оплату послуг за листопад 2022 року, залишок заборгованості складає 38,38 грн;
- рахунок 1648/426178 від 28.12.2022 на суму 70,18 грн про оплату послуг за грудень 2022 року, залишок заборгованості складає 38,38 грн;
- рахунок 1648/429784 від 30.01.2023 на суму 101,98 грн про оплату послуг за січень 2023 року, залишок заборгованості складає 38,38 грн;
- рахунок 1648/433666 від 28.02.2023 на суму 101,98 грн про оплату послуг за лютий 2023 року, залишок заборгованості складає 38,38 грн;
- рахунок 1648/438161 від 31.03.2023 на суму 101,98 грн про оплату послуг за березень 2023 року, залишок заборгованості складає 38,38 грн;
- рахунок 1648/440238 від 26.04.2023 на суму 70,18 грн про оплату послуг за квітень 2023 року, залишок заборгованості складає 38,38 грн;
- рахунок 1648/443576 від 25.05.2023 на суму 55,88 грн про оплату послуг за травень 2023 року, залишок заборгованості складає 38,38 грн;
- рахунок 1648/447821 від 28.06.2023 на суму 70,18 грн про оплату послуг за червень 2023 року, залишок заборгованості складає 38,38 грн;
- рахунок 1648/452043 від 31.07.2023 на суму 101,98 грн про оплату послуг за липень 2023 року, залишок заборгованості складає 38,38 грн;
- рахунок 1648/455355 від 30.08.2023 на суму 101,98 грн про оплату послуг за серпень 2023 року, залишок заборгованості складає 38,38 грн;
- рахунок 1648/458494 від 28.09.2023 на суму 101,98 грн про оплату послуг за вересень 2023 року, залишок заборгованості складає 38,38 грн;
- рахунок 1648/462675 від 31.10.2023 на суму 73,37 грн про оплату послуг за жовтень 2023 року, залишок заборгованості складає 38,38 грн;
- рахунок 1648/465858 від 30.11.2023 на суму 55,88 грн про оплату послуг за листопад 2023 року, залишок заборгованості складає 38,38 грн;
- рахунок 1648/470189 від 31.12.2023 на суму 84,48 грн про оплату послуг за грудень 2023 року, залишок заборгованості складає 38,38 грн.
Також на адресу ФОП Тіхоненка В.В. направлені наступні акти про надання послуг:
- Акт про надання послуг №274217 від 29.06.2022;
- Акт про надання послуг №277328 від 28.07.2022;
- Акт про надання послуг №280940 від 30.08.2022;
- Акт про надання послуг №284164 від 28.09.2022;
- Акт про надання послуг №287690 від 31.10.2022;
- Акт про надання послуг №290155 від 28.11.2022;
- Акт про надання послуг №294177 від 28.12.2022;
- Акт про надання послуг №297823 від 30.01.2023;
- Акт про надання послуг №301835 від 28.02.2023;
- Акт про надання послуг №306377 від 31.03.2023;
- Акт про надання послуг №308464 від 26.04.2023;
- Акт про надання послуг №311685 від 25.05.2023;
- Акт про надання послуг №315949 від 28.06.2023;
- Акт про надання послуг №320180 від 31.07.2023;
- Акт про надання послуг №323513 від 30.08.2023;
- Акт про надання послуг №326531 від 28.09.2023;
- Акт про надання послуг №331020 від 31.10.2023;
- Акт про надання послуг №334158 від 30.11.2023;
- Акт про надання послуг №338645 від 31.12.2023.
Отже, як вказує позивач заборгованість відповідача перед КП «Кременчукводоканал» станом на 17.07.2024 року складає 717,91 грн.
19.12.2023 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державний реєстратор вніс запис №2009950060008000930 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Тіхоненка В'ячеслава Володимировича.
Як вказує позивач, у зв'язку із набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України №85 від 02.02.2022 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 року №690», якою затверджена нова редакція типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, керуючись нормами частини 5 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», статей 633, 634 Цивільного Кодексу України, КП «Кременчукводоканал» публікує цю публічну пропозицію (оферту) про укладення індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (далі - договір):
- для споживачів - власників (співвласників, користувачів) житлових і нежитлових приміщень в багатоквартирному будинку, інших об'єктів нерухомого майна або водопостачання та/або водовідведення в житловому будинку, приєднаних до внутрішньобудинкових мереж, які отримують послуги для задоволення власних потреб, а також для забезпечення господарських, технологічних (власних) потреб багатоквартирного будинку в цілому,
- для власників індивідуальних (садибних) житлових будинків.
На підставі вищевикладеного, на адресу ФОП Тіхоненка В.В. направлено індивідуальний договір №1648 від 01.06.2023 року про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, але пакет документів повернутий на адресу КП «Кременчукводоканалу» з відміткою ФОП Тіхоненка В. В. - «Без акцепту, без згоди, без обороту на мене, без шкоди для мене та мого майна, без регресу, індосамент заборонено».
Отже, КП «Кременчукводоканал» зобов'язане укладати зі споживачем за його пропозицією договір надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, складений згідно з типовим договором, у той час за посилання позивача, відповідач ухиляється від підписання договору.
Колегія суддів відзначає, що предметом даного спору є не зобов'язання укласти договір, чи визнати договір укладений або оскарження бездіяльності відповідача по укладенню договору, а стягнення заборгованості за надані послуги за договором №1648 від 01.01.2013 року з протоколом розбіжностей. В матеріалах справи відсутні відомості, що такий договір втратив чинність чи не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Необхідно також врахувати, що заявлена до стягнення сума у даній справі обґрунтована саме невиконанням договору №1648 від 01.01.2013 року, в актах наданих послуг та у виставлених рахунках наявне посилання виключно на договір №1648 від 01.01.2013 року.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За приписами статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що коли у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За приписами статті 599 Цивільного кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням проведеним належним чином.
Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Статтею 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (частина 2 статті 180 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 19 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», зокрема, на підставі договору з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням та/або централізованим водовідведенням.
Договір про надання послуг з питного водопостачання та/або водовідведення укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.
Порядок надання споживачам послуг з питного водопостачання та/або водовідведення встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Згідно з пунктом 14 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №690 від 05.07.2019 року надання послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Послуги надаються споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.
Виконавець комунальної послуги, який займає монопольне становище на ринку, за наявності у нього технічних можливостей надання комунальної послуги не вправі відмовити в укладенні відповідного договору споживачеві чи іншій особі, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, якщо інше не передбачено законом.
Разом з цим, відповідно до статті 1 Закону споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.
Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Також згідно зі Зведеним переліком суб'єктів природних монополій Комунальне підприємство «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області займає монопольне становище на ринку централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в Полтавській області.
Отже, КП «Кременчукводоканал» зобов'язане укладати зі споживачем за його пропозицією договір надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, складений згідно з типовим договором.
Відповідно до статей 17-18, 20 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 року №630 споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до підпункту 5 пункту 47 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 №690 (надалі - Правила), індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені договором.
Відповідно до пункту 34 Правил, плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуг з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з: плати за послуги, визначеної відповідно до цих Правил та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затверджених уповноваженим органом тарифів та обсягу спожитих послуг або за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування, до встановлення вузла комерційного обліку; плати за абонентське обслуговування, визначеної виконавцем, розмір якої не може перевищувати граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України; плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідних послуг, яка визначається окремим договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.
Крім цього, стаття 22 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» визначає, що споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги з централізованого водопостачання і водовідведення.
Відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.
За змістом приписів ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 5 Господарського процесуального кодексу України можливість задоволення позовних вимог передбачає доведення позивачем (ст.ст. 13,74 ГПК) та встановлення судом такої сукупності обов'язкових елементів: приналежність позивачеві захищуваного суб'єктивного та наявного права (легітимного інтересу) (а); порушення (невизнання або оспорювання) цього права/інтересу визначеним відповідачем (б); належність та ефективність обраного способу судового захисту (в).
Як вбачається із викладених у позовній заяві фактичних обставин, що опосередковують підстави позову, сутність розглянутого місцевим судом спору в частині, що охоплена доводами апеляційної скарги (задоволених позовних вимог), полягає у стягненні заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення за договором №1648 від 01.01.2013 року за період з червня 2022 по грудень 2023 року включно.
Дослідивши надані позивачем до позовної заяви акти про надання послуг та рахунки, колегією суддів по-перше встановлено, що відсутні докази їх направлення споживачу (тільки докази направлення їх разом з позовною заявою).
По-друге, перевіривши виставлені рахунки встановлено, що розмір сплати складається з декількох позицій, а саме: об'єм водопостачання, об'єм водовідведення, плата за абонентське обслуговування стоки та плата за абонентське обслуговування вода з ВКО.
Кошти, що заявлені до стягнення у даній справі у розмірі 717,91 грн фактично складаються з плати за абонентське обслуговування стоки та плати за абонентське обслуговування вода з ВКО.
Закон України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV в редакції, що діяла на момент укладання між сторонами договору №1648 від 01.01.2013 року, не встановлював обов'язку зі здійснення споживачами комунальних послуг абонентської оплати.
Відповідне грошове зобов'язання для споживача було запроваджене Законом України «Про житлово-комунальні послуги» №2189 - VIII з 01.05.2019 року. Пункт 1 Прикінцевих та перехідних положень передбачав 6-ти місячний перехідний період набрання чинності положень цього Закону, які, зокрема, містили визначення і встановлення плати за абонентське обслуговування. Така плата згідно п.11 ч.1 ст.1 цього Закону визначена як обов'язок споживача перед виконавцем комунальної послуги за індивідуальним договором. Такий індивідуальний договір затверджено як типовий Постановою КМУ від 02.02.2022 року №85.
Укладений між сторонами договір №1648 від 01.01.2013 не відповідає визначеним вимогам типового індивідуального договору у розумінні Закону №2189-VIII та постанови КМУ, однак п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону передбачали збереження чинності попередніх договорів до дати набрання чинності договорами про надання комунальних послуг, укладених за правилами визначеними цим Законом.
Згідно ч.1 ст.12 Закону №2189-VIII надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах, а порядок та особливості їх укладання визначені ст.ст.13-15 цього Закону, оскільки обставина розташування приналежного Відповідачеві нежитлового приміщення у багатоквартивному будинку сторонами не заперечується, тоді як матеріали справи не містять доказів прийняття співвласниками рішення про вибір моделі договірних відносин та укладання з виконавцем комунальної послуги відповідного договору, остільки апеляційний суд застосовує приписи ч.5 ст.13 Закону;
Згідно означеної норми індивідуальні договори про надання комунальної послуги є публічними договорами приєднання, які вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на відповідному офіційному веб-сайті співвласники не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.
Апелянт факт укладання такого договору заперечує. При цьому, навпаки визначає, що відповідач відмовився від укладення договору №1648 від 01.06.2023 року.
Наразі позивачем всупереч ст.ст. 13,74 ГПК не надано доказів виконання вимог нормативно-правових актів щодо розміщення тексту відповідного публічного договору на власному веб-сайті у визначений ним момент (навіть не наведено відповідного посилання).
Як вже відмічалось апеляційним судом, і за змістом позовної заяви, і за змістом відзиву на апеляційну скаргу позивач визначав фактичною підставою позову порушення відповідачем грошових зобов'язань за договором №1648 в редакції типового договору затвердженого у 2022 році зокрема щодо абонентської плати, зважаючи на що посилання на укладання відповідачем іншого індивідуального договору, який регулює відносини сторін упродовж розгляду даного періоду, опосередковує не тільки порушення принципу «заборони суперечливої поведінки», але й фактично є спробою змінити підстави позову, які через невідповідність приписам ч.ч. 3, 5 ст.46 ГПК, не породжують відповідних процесуальних наслідків.
Колегія апеляційного суду констатує недоведеність позивачем наявності у нього суб'єктивного права вимоги сплати відповідачем задоволених місцевим судом сум заборгованості.
Необхідно також врахувати, що відповідачем разом з апеляційною скаргою надано платіжні доручення у підтвердження оплат за надані послуги водопостачання та водовідведення, які свідчать, що у спірний період провадились оплати за надані послуги.
Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 86 цього ж кодексу визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Наразі рішення Господарського суду Полтавської області від 19.12.2024 року у справі №917/1178/24 вказаним приписам не відповідає.
Згідно з п.2 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Зважаючи на викладене, апеляційну скаргу відповідача слід задовольнити, рішення суду першої інстанції від 29.10.2024 року у даній справі слід скасувати як таке, що прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права та при нез'ясуванні обставин, що мають значення для справи і прийняти нове судове рішення щодо відмови в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до пп. б), в) пункту 4 частини 1 статті 282 Господарського процесуального кодексу України, у постанові має бути зазначений новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.
Враховуючи, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового, необхідно здійснити перерозподіл судових витрат відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 77, 86, 129, 269, 270, ст. 275, ст. 277, ст.ст. 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Тіхоненка В'ячеслава Володимировича задовольнити.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 29.10.2024 року у справі №917/1178/24 скасувати.
Прийняти нове судове рішення, яким у позові відмовити.
Стягнути з Комунального підприємства «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (39605,Україна, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Героїв Маріуполя, буд. 35А) на користь державного бюджету України (отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Шевченк/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.) код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA758999980313151206082020653, код класифікації доходів бюджету 22030101) 4542,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Доручити Господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.С. Хачатрян
Суддя В.В. Россолов
Суддя О.І. Склярук