Справа № 761/6172/25
Провадження № 2/761/5274/2025
19 серпня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Анохіна А.М.
при секретарі - Лазуренко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «К9» про стягнення безпідставно набутих коштів, -
12 лютого 2025 року позивач звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «К9» про стягнення безпідставно набутих коштів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.11.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального Журавльовою Л.М. було вчинено виконавчий напис № 1671 про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором 1608267 від 23 лютого 2021 року, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» правонаступником усіх прав та обов'язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 1-01102021 від 12 жовтня 2021 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «К-9».
22.12.2021 року ТОВ «Фінансова компанія «К9» звернулось до приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Якименко А.О. з заявою про примусове виконання рішення.
Приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Якименко А. О. 22.12.2021 відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 про стягнення коштів з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «К9» заборгованості в розмірі 16440,00 грн. на підставі виконавчого напису № 1671, виданого 24.11.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Л.М. .
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05 грудня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено та визнано виконавчий напис №1671, вчиненим 24.11.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Л.М. щодо стягнення з останнього суми боргу у розмірі 16440,00 грн, таким, що не підлягає виконанню.
В рамках виконавчого провадження НОМЕР_2 з ОСОБА_1 було стягнуто грошові кошти у розмірі 15683, 22 грн, з яких: 1175,22 грн - в рахунок сплати витрат виконавчого провадження; 1318,92 грн - в рахунок оплати основної винагороди приватного виконавця; 13 189,08 грн - перераховано стягувану в рахунок погашення заборгованості за виконавчим документом.
Позивач вважає, що стягнуті кошти повинні бути повернено, як безпідставно стягнуті з нього.
З огляду на викладене, позивач просить задовольнити позов та стягнути на свою користь з відповідача безпідставно отримані кошти у розмірі 13189,08 грн, а також судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.
12 лютого 2025 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказана справа передана на розгляд судді Анохіну А.М.
Ухвалою суду 17.02.2025 було відкрито провадження по справі та справу призначено за правилами спрощеного провадження без повідомленням сторін.
У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться. Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У відповідності до ст.ст. 174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направила суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 24.11.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального Журавльовою Л.М. було вчинено виконавчий напис № 1671 про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором 1608267 від 23 лютого 2021 року, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» правонаступником усіх прав та обов'язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 1-01102021 від 12 жовтня 2021 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «К-9».
Приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Якименко А. О. 22.12.2021 відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 про стягнення коштів з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «К9» заборгованості в розмірі 16440,00 грн. на підставі виконавчого напису № 1671, виданого 24.11.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Л.М. .
В подальшому, рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05 грудня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено та визнано виконавчий напис №1671, вчиненим 24.11.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Л.М. щодо стягнення з останнього суми боргу у розмірі 16440,00 грн, таким, що не підлягає виконанню.
Як вбачається з довідки, виданої приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Якименко А.О., станом на 13.01.2025 року в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 примусового виконання виконавчого напису № 1671 від 24.11.2021 року, видано приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Ларисс Михайлівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансо Компанія «К9» заборгованості в розмірі 16440,00 гривень, з доходів боржника стягну кошти на загальну суму-15683,22 грн. Згідно розподілу, здійсненого приватним виконавці на суму 15683,22 грн. з даних коштів перераховано:
1175,22 грн - в рахунок сплати витрат виконавчого провадження;
1318,92 грн - в рахунок сплати основної винагороди приватного виконавця;
13189,08 грн - в рахунок сплати заборгованості за виконавчим провадженням (перераховано на рахунок стягувана ТОВ «Фінансова Компанія «К9»).
Відповідно до частин 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України, Кодекс) особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення глави 83 цього Кодексу (збереження майна без достатньої правової підстави) застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є правовідносини, які виникають у зв'язку з безпідставним утриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
При цьому, набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності правової підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала. Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору.
Аналогічні правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 червня 2016 року у справі № 6-100цс15, від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц, від 23 січня 2020 року у справі № 910/3395/19.
З урахуванням наведеного, суд вважає задовольнити заявлені позивачем вимоги та стягнути на його користь з відповідача грошові кошти у розмірі 13189,08 грн.
Згідно з матеріалами справи, суд відмічає, що правовою підставою для набуття ТОВ «ФК №К9» грошових коштів у спірному розмірі став виконавчий напис нотаріуса, який рішенням суду визнано таким, що не підлягає виконанню, а відтак відпадала правова підстава для отримання таких коштів, відповідні грошові кошти підлягають поверненню позивачу відповідно до ст. 1212 ЦК України, а позовні вимоги необхідно задовольнити повністю.
Щодо вимог про стягнення з відповідача на його користь понесених витрат на правову допомогу у розмірі 5000,00 тис. грн, суд зазначає наступне.
Стаття 133 ЦПК України визначає види судових витрат і передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. У свою чергу, одним з видів витрат, пов'язаних з розглядом справи є витрати на професійну правничу допомогу, які несуть сторони судової справи (крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави).
Статтею 1 Закону України від 20 грудня 2011 року «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» визначено граничний розмір витрат на правову допомогу.
Відповідно до ст. 1 зазначеного вище Закону передбачено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Така позиція закріплена і у п. 47, 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», у яких судам роз'яснено, що при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України).
Зокрема, п. 48 зазначеної вище постанови встановлено, що витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
З урахуванням того, що позивачем були надані копія договору про надання правової допомоги № 05 від 22.01.2025, додаткову угоду № 1 від 22.01.2025 до договору про надання правової допомоги № 05 від 22.01.2025, акт прийому - передачі виконаних робіт за договором про надання правових послуг № 05 від 22.01.2025 та додаткової угоди № 1 від 22.01.2025 від 06.02.2025, а тому суд вважає, що вимога про відшкодування витрат на правову допомогу підлягає задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума витрат на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 83, 141, 258, 263, 265, 268, 354-356 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «К9» про стягнення безпідставно набутих коштів - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «К9» (код ЄДРПОУ 44024387, місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 14А) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) безпідставно отримані кошти у розмірі 13189 (тринадцять тисяч сто вісімдесят дев'ять) гривень 08 копійок. грн
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «К9» (код ЄДРПОУ 44024387, місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 14А) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м. Києва
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Андрій АНОХІН