Справа № 761/14327/25
Провадження № 2/761/6347/2025
19 серпня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Анохіна А.М.
при секретарі - Лазуренко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У квітня 2025 року позивач ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 у якому просять стягнути заборгованість за необліковану електричну енергію за актом про порушення №003630 від 12.03.2024 в розмірі 9886,21 грн та суму судового збору в розмірі 3028,00 грн.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що 12.03.2024 за адресою: АДРЕСА_1 представниками Позивача було виявлено порушення п. 2.3.1,2.3.2,2.3.3,2.3.4, 5.5.5 ПРРЕЕ, 5.16.11, 5.16.18, 5.16.19, 6.4.2 ККО відсутність лічильника № 3481828 СО-2М, відсутність пломб заводу виробника пломби про повірку засобу обліку пломби з відбитками тавр ОСР, які встановлено на клемній кришці лічильника електроенергії, електроенергія споживається безобліково. Порушення продемонстровано споживачу. На підставі виявлених порушень було складено акт про порушення № 003630.
Вартість електричної енергії, неврахованої проведена з Порядком визначення обсягу і вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил, комісією з розгляду актів порушень і нарахувань за ними згідно з пунктами № 8.4.13 та за формулою № 8 порядку, визначеного главою 8.4. розділу VIII ПРРЕЕ (копія протоколу засідання комісії надається) та становить 9 886,21 грн.
Станом на дату звернення до суду з позовною заявою заборгованість за актом про порушення за спожиту електричну енергію споживачем не погашена, не зважаючи на вимогу сплатити вказану заборгованість.
10 квітня 2025 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказана справа передана на розгляд судді Анохіну А.М.
Ухвалою суду від 15.04.2025 у справі було відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться. Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У відповідності до ст.ст. 174, 178 ЦПК України відповідач не скористалася своїм процесуальним правом та не направила суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного порядку, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018.
Відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
П.п. 8.2.4. ПРРЕЕ зазначено, що у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, ознак втручання в параметри розрахункових засобів обліку вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.
П.п. 8.2.5. передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.
Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача.
Акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово- експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб.
У п.п. 8.2.6. заначено, що на підставі акту про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії.
12.03.2024 за адресою: АДРЕСА_1 представниками Позивача було виявлено порушення п. 2.3.1,2.3.2,2.3.3,2.3.4, 5.5.5 ПРРЕЕ, 5.16.11, 5.16.18, 5.16.19, 6.4.2 ККО відсутність лічильника № 3481828 СО-2М, відсутність пломб заводу виробника пломби про повірку засобу обліку пломби з відбитками тавр ОСР, які встановлено на клемній кришці лічильника електроенергії, електроенергія споживається безобліково. Порушення продемонстровано споживачу. На підставі виявлених порушень було складено акт про порушення № 003630.
Вартість електричної енергії, неврахованої проведена з Порядком визначення обсягу і вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил, комісією з розгляду актів порушень і нарахувань за ними згідно з пунктами № 8.4.13 та за формулою № 8 порядку, визначеного главою 8.4. розділу VIII ПРРЕЕ (копія протоколу засідання комісії надається) та становить 9 886,21 грн.
Сума заборгованості за актами про порушення та за спожиту електричну енергію споживачем не погашена.
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Проаналізувавши вищевказані норми діючого законодавства та встановлені у справі докази та обставини, суд вважає, що позивачем наведено достатньо доказів на підтвердження підстав для стягнення з відповідача заборгованості за житлово-комунальні послуги, а тому суд вважає позов є обґрунтованим, а тому таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 3028,00 грн.
На підставі викладеного, ст. 509, 526, 625, 638, 642 ЦК України, керуючись 4-6, 12, 133, 141, 223, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (код ЄДРПОУ 41946011) заборгованість за необліковану електричну енергію за актом про порушення у розмірі 9886 (дев'ять тисяч вісімсот вісімдесят шість) гривень 21 копійок.
Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (код ЄДРПОУ 41946011) судовий збір в розмірі 3028,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Андрій АНОХІН