Справа № 761/422/25
Провадження № 2/761/4498/2025
19 серпня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Анохіна А.М.,
за участі секретаря судового засідання Лазуренко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
01 січня 2025 року позивач звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову зазначено, що 20.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1242-2412.
На виконання зазначених вимог, позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор A4044, для підписання кредитного договору №1242-2412 від 20.07.2023, підтвердження ознайомлення з правилами та інших супутніх документів.
Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 3400,00 грн; строк кредитування - 300 днів; - базовий період - 14 днів; знижена % ставка - 2,50 % в день; стандартна % ставка - 3,00 % в день.
Позивач виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, та надав відповідачу кредит, відповідно до умов укладеного між сторонами кредитного договору. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов'язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов'язання кредитодавця. Відповідач отримав кредитні кошти та не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі, в разі отримання ним грошових коштів.
Позивач вказує, відповідач всупереч умовам кредитного договору, ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» та ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив вищезазначені умови кредитного договору і не повернув в повному обсязі кредит позивачу, а також не виконав інші грошові зобов'язання перед позивачем за кредитним договором, в т.ч. після спливу строку кредитування встановленого умовами кредитного договору.
Станом на 04.12.2025, загальний розмір грошових вимог позивача до відповідача, які виникли на підставі зазначеного кредитного договору (сума кредиту і процентів), становить суму в розмірі 33762,00 грн, з яких: 3400,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 30362,00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Посилаючись на викладене, а також з огляду на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за укладеним договором, позивач вимушений звернутись до суду із даним позовом та просить стягнути зазначену заборгованість в примусовому порядку із відповідача на користь позивача.
06 січня 2025 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказана справа передана на розгляд судді Анохіну А.М.
07 січня 2025 року до суду надійшла інформація про реєстрацію місця проживання особи.
Ухвалою суду від 08.01.2025 справу прийнято до провадження та відкрито спрощене позовне провадження.
У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться. Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У відповідності до ст.ст.174, 178 ЦПК України відповідач не скористалася своїм процесуальним правом та не направила суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Приписами пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1статті 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України)
Згідно з частиною 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (утому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання водному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Судом встановлено, що 20.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1242-2412.
На виконання зазначених вимог, позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор A4044, для підписання кредитного договору №1242-2412 від 20.07.2023, підтвердження ознайомлення з правилами та інших супутніх документів.
Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 3400,00 грн; строк кредитування - 300 днів; - базовий період - 14 днів; знижена % ставка - 2,50 % в день; стандартна % ставка - 3,00 % в день.
Так, відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У ст. 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Як встановлено судом, кредитний договір підписувався відповідачем електронним підписом у виді одноразового електронного ідентифікатора.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Відтак, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (статті 205,207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Таким чином, підписуючи кредитний договір, у якому зазначені сума кредиту, строки його повернення, а також вказані відсотки за користування кредитом, відповідачка погодилася із вказаними умовами договору та розмірами відсоткових ставок за користування кредитними коштами, які застосовуються у різні періоди користування кредитом, тому зобов'язана його (Договір) виконувати в повному обсязі.
Судом встановлено, що відповідачу було перераховано кошти у розмірі 3400,00 грн за кредитним договором №1242-2412 від 20.07.2023 на банківський рахунок позичальника з використанням вказаних ним реквізитів електронного платіжного засобу.
Так, до позовної заяви на підтвердження перерахування грошових коштів відповідачу надавався лист (довідка) АТ КБ «Приватбанк», з яким укладено договір №4010 від 02.12.2019 про надання послуг в системі LiqPay та довідка про перерахування суми кредиту №1242-2412 від 20.07.2023 в розмірі 3400,00 грн на картковий рахунок.
Позивач, при цьому, у позовній заяві зазначає, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не є банківською установою в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність», а відповідно до ліцензії від 08.06.2017 №2401 Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг на умовах фінансового кредиту без відкриття рахунку.
Зазначені докази є достовірними і належними доказами перерахування відповідачу коштів в сумі 3400,00 грн. Відповідачем не спростовано факту отримання вказаних ним коштів.
Приписами статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Згідно ч. 1 ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
В силу ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За змістом ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 95 ЦПК України).
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, отримані з порушенням порядку, встановленого законом (стаття 78 ЦПК України).
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що обов'язок доведення обставин, на які зроблено посилання як на підставу заявлених вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, покладається на учасників справи, у тому числі і на позивача. Обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами (ст. 77-ст.80 ЦПК України). Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях і суд не вправі збирати докази, що стосуються предмета спору, за своєю ініціативою, крім конкретних випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно розрахунків заборгованості за кредитним договором вбачається, що відповідач за кредитним договором № 1242-2412, будучи належним чином ознайомленим під час укладення такого договору із умовами кредитування, порядком нарахування процентів та повернення кредитних коштів належним чином не виконувала взяті на себе зобов'язання за договорами, що спричинило виникнення заборгованості, яка наведена у розрахунку.
Також, відповідачем не подано суду жодних доказів (розрахунків), які б спростовували правильність розрахунків заборгованості, долучених до матеріалів справи позивачем.
Згідно ж висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 11.07.2018 року у справі 753/7883/15, доводи сторони про необґрунтованість розрахунку кредитної заборгованості є безпідставними, якщо на його спростування сторона не надала власного розрахунку, оскільки спростування доказів позивача є процесуальним обов'язком саме відповідача (а не суду).
Таким чином, суд вважає обґрунтованою вимогою позивача про стягнення з відповідача боргу за кредитним договором №1242-2412 від 20.07.2023 на загальну суму 17000,00 грн.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що відповідач не виконала свої зобов'язання за кредитним договором належним чином, не здійснила повернення кредиту та інших платежів, чим порушив прийняті на себе договірні зобов'язання, та належних доказів на спростування обґрунтувань позовних вимог стороною відповідача суду надано не було, а відтак із відповідача на користь позивача в примусовому порядку підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором, в зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
В порядку ст. 141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.
Виходячи з цього, з відповідача слід стягнути на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 141, 211, 223, 263, 265, 289 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407) заборгованість за кредитним договором в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407) судовий збір в розмірі 2422,40 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Андрій АНОХІН