Справа № 760/1313/25
Провадження № 2/761/6030/2025
(заочне)
26 червня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Фролової І.В.,
при секретарі судовго засідання - Коломійцю А.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку загального позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог - Солом'янська РДА в м. Києві про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог - Солом'янська РДА в м. Києві про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 10 лютого 2025 року справу направлено до Київського апеляційного суду для визначення підсудності.
Ухвалою Київського апеляційного суду міста Києва від 25 лютого 2025 року справу направлено за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Києва.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 березня 2025 року головуючим суддею у справі визначено Фролову І.В.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 26 березня 2025 року позовну заяву залишено без руху.
28 березня 2025 року ОСОБА_1 усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 14 квітня 2025 року відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 15 травня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено її до судового розгляду по суті.
ОСОБА_1 подала заяву про розгляд справи без її участі.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів, постановляючи заочне рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився у судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, судом було встановлено наступні обставини.
ОСОБА_1 з 16.01.1997 року зареєстрована та проживає в не приватизованій квартирі АДРЕСА_1 , відповідно до довідки БТІ КВ-2024 №40342 від 20.11.2024 року, яку за ордером №530780 від 21.04.1970 року отримала ОСОБА_3 , бабуся ОСОБА_1 .
Після смерті ОСОБА_3 у 1990 році відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 та матері ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , в квартирі ОСОБА_1 проживає одноосібно.
В квартирі АДРЕСА_1 , зареєстрований, але не проживає неповнолітній син ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 .
ОСОБА_2 не проживає в квартирі АДРЕСА_1 з 2015 року, а проживає разом з батьком - ОСОБА_5 за рішенням суду у справі №760/3584/15-ц ОСОБА_2 в утриманні житла участі не бере, його особистих речей та майна в квартирі не має.
Квартира АДРЕСА_1 не приватизована і з часу проживання ОСОБА_6 разом з батьком - ОСОБА_7 перешкод щодо користування квартирою або будь-яких інших дій, що унеможливлюють його проживання в квартирі не вчинялось, що підтверджується довідкою з Солом?янського УП ГУНП в м.Києві №23318-2015 від 22.01.2025 року.
У зв'язку з тим, що відповідно до рішення суду у справі справі №760/3584/15-ц. ОСОБА_2 з 2015 року проживає зі своїм батьком ОСОБА_5 , в утриманні житла участі не бере, не має особистих речей у квартирі АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 просить суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування неприватизованим житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
Права і свободи людини і громадянина захищаються судом відповідно до змісту ч.1 ст. 55 Конституції України.
Ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Ст. 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відповідно до змісту ст ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, що мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У постановах Верховного Суду від 08.08.2019 по справі № 450/1686/17 та від 15.07.2019 по справі № 235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.
Згідно ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Відповідно до ст. 9 ЖК України ніхто не може бути обмежений в праві користування житловим приміщенням інакше як на підставах і в порядку, передбаченому законом, житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони використовуються проти їх призначення або з порушенням прав інших громадян.
Ст. 71 ЖК України встановлює загальні правила збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами. За змістом цієї статті при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Також жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців, зокрема, у випадку тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи.
Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
При вирішенні справи про визнання особи такою, що втратила право користування, виходячи із принципу верховенства права, суд повинен у кожній конкретній справі провести оцінку на предмет того, чи є втручання у право особи на повагу до його житла не лише законним, але й необхідним, відповідає нагальній необхідності та є співрозмірним із переслідуваною законною метою. Розглядаючи питання про припинення права користування житлом, суди мають брати до уваги як формальні підстави, передбачені законом, так і зважати на те, що сам факт припинення сімейних відносин із власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням, та вирішувати спір з урахуванням балансу інтересів обох сторін.
Вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавство не встановлює, у зв'язку з чим поважність причин відсутності особи за місцем проживання визначається судом у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи.
Саме на позивача процесуальний закон покладає обов'язок довести факт відсутності відповідача понад встановлені ст.71ЖК України строки у жилому приміщенні без поважних причин. Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. При розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.
Наведений правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 по справі № 490/12384/16-ц, від 22.11.2018 по справі № 760/13113/14-ц, від 26.02.2020 по справі № 333/6160/17, від 18.03.2020 по справі № 182/6536/13-ц.
При вирішенні питання про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, враховуються причини її відсутності.
Підставою для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, може слугувати лише свідома поведінка особи, що свідчить про втрату нею інтересу до такого житлового приміщення.
Вимога про визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, у разі її задоволення, має фактичним наслідком позбавлення відповідача права на житло. Проте таке позбавлення права має ґрунтуватися не лише на вимогах закону, але й бути виправданим, необхідним для захисту прав позивача та співмірним із тим тягарем, який у зв'язку із втратою житла покладається на сторону відповідача, оскільки позбавлення житла будь-якої особи є крайнім заходом втручання у права на житло.
Аргументом позивача, як на підставу для визнання відповідача таким, що втратив право користування квартирою, є не проживання останнього з 2015 року у квартирі АДРЕСА_2 .
Доказів протилежного матеріали справи не містять, суду не надано.
Проаналізувавши обставини та дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 247,263-265, 353, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог - Солом'янська РДА в м. Києві про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити у повному обсязі.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, кв. АДРЕСА_2 .
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_4 ,
ОСОБА_2 , місце проживання -
АДРЕСА_3. Солом'янська РДА в м. Києві , місцезнаходження - м. Київ, пр-т Повітряних Сил, 41, код ЄДРПОН 37378937.
Суддя: