Справа№ 953/3344/25
н/п 3/953/1224/25
"19" серпня 2025 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі: головуючої судді - Лисиченко С.М., за участю представника Харківської митниці Держмитслужби Тупікової О.О., розглянувши матеріал про порушення митних правил про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина республіки Білорусь ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 ,
за ч.6 ст.481 МК України, -
Згідно з протоколом про порушення митних правил №0003/80700/2025 від 30.01.2025, головним державним інспектором оперативного відділу управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Харківської митниці Ярещенко Ю.В. установлено, що 23.01.2025 до управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Харківської митниці листом Відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 2 ГУНП в Харківській області від 22.01.2025 № 2322/119-19/19-25 надійшла постанова про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.11.2023 за № 12023226220000642 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, для вирішення питання щодо конфіскації транспортного засобу NISSAN X- TRAIL, VIN: НОМЕР_2 , р.н. НОМЕР_3 , та притягнення осіб до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.
Згідно долучених до постанови матеріалів кримінального провадження № 12023226220000642 встановлено, що 10.11.2023 о 00:34 год. за адресою: м. Харків, вул. Краснодарська, 23, екіпажем 5008 Управління патрульної поліції в Харківській області був зупинений транспортний засіб NISSAN X-TRAIL, VIN: НОМЕР_4 , р.н. ( НОМЕР_5 ) НОМЕР_3 , під керуванням гр. України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Під час перевірки свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 , було виявлено ознаки його підробки, а при звірці номерів та агрегатів транспортного засобу з даними, зазначеними у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, виявлена повна їх невідповідність, зокрема, зазначений в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 ідентифікаційний номер (шасі, кузова, рами) НОМЕР_7 не відповідає фактично наявному на автомобілі ідентифікаційному номеру НОМЕР_4 . Згідно висновку експерта Харківського НДЕКЦ МВС України від 25.12.2023 № CE-19/121-23/27802-КДТЗ, ідентифікаційний номер транспортного засобу (номер кузова) НОМЕР_4 наданого на дослідження автомобіля NISSAN X-TRAIL з реєстраційним номером НОМЕР_3 є первинним та не змінювався.
Згідно інформації автоматизованої інформаційної системи митного оформлення «Інспектор» Державної митної служби України встановлено, що транспортний засіб NISSAN X- TRAIL, VIN: НОМЕР_4 , з реєстраційними номерними знаками НОМЕР_8 був ввезений на митну територію України 19.08.2020 в зоні діяльності Чернігівської митниці гр. ОСОБА_4 (паспорт НОМЕР_1 ) в митному режимі тимчасового ввезення (до 1 року).
До закінчення строку тимчасового ввезення транспортний засіб NISSAN X-TRAIL, VIN: НОМЕР_2 , р.н. НОМЕР_8 гр. гр. ОСОБА_4 з митної території України не вивезений, в інший митний режим не поміщений. З заявами щодо продовження строку тимчасового ввезення вказаного транспортного засобу або настання обставин непереборної сили, які б перешкоджали завершенню митного режиму тимчасового ввезення в установленому законодавством України порядку, гр. ОСОБА_2 до митниці не звертався.
Таким чином, в діях громадянина ОСОБА_4 вбачається порушення митних правил, а саме перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування на митну територію України більше ніж на тридцять діб.
За даним фактом у відношенні громадянина ОСОБА_4 був складений протокол про порушення митних правил за ознаками ч.6 ст.481 Митного кодексу України.
Представник Харківської митниці Держмитслужби Тупікова О.О. в судове засідання з'явилася, обставини, викладені в протоколі про порушення митних правил №0003/80700/2025 від 30.01.2025 відносно ОСОБА_1 підтримала. Просила розглянути справу по суті викладеного.
Відповідно до ст. 3 Конституції України утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Наведені норми корелюють з положеннями, які з метою захисту прав людини визначені в міжнародно-правових документах (п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка була ратифікована Україною 17.07.1997) і вказують на зобов'язання держав-учасниць забезпечити у національному законодавстві кожному «право на справедливий судовий розгляд».
Відповідно до ст. 9 Конституції України, Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України від 23.02.2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського Суду з прав людини (далі- ЄСПЛ) як джерело права.
Необхідною умовою реалізації права на захист є забезпечення основних його гарантій на усіх стадіях судочинства, оскільки випадки, коли особі, яка притягується до адміністративної відповідальності під час розгляду справи не було призначено захисника за умови його обов'язкової участі, або розгляд справи здійснювався за його відсутністю ставлять під сумнів питання належності та допустимості доказів, на яких ґрунтується рішення суду про притягнення такої особи до адміністративної відповідальності, та є порушенням «права на справедливий судовий розгляд» (п. 63 рішення ЄСПЛ від 09 червня 2011 року у справі «Лучанінова проти України», п. 52 рішення ЄСПЛ від 27 листопада 2008 року у справі «Сальдуз проти Туреччини» та пункти 90-91 рішення ЄСПЛ від 12 червня 2008 року у справі «Яременко проти України», п. 262 рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»)
Стаття 59 Конституції України проголошує право кожного на правову допомогу та вільний вибір захисника своїх прав. Забезпечення особі, яка притягується до адміністративної відповідальності права на захист згідно зі ст. 129 Конституції України є основною засадою судочинства.
Забезпечення права на захист під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, як основної засади судочинства, закріплено також положенням ст. 268 КУпАП.
З метою реалізації права на захист, а також права на справедливий судовий розгляд, у зв'язку з неявкою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розгляд справи неодноразово відкладався.
ОСОБА_5 у судове засідання повторно не з'явився, про час, день та місце слухання справи повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Європейський суд з прав людини в своїх рішенням, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також Європейський суд з прав людини в своєму рішенні по справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
З урахуванням наведеного, з метою дотримання вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також з урахуванням положень ст.268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_6 .
Суд, вислухавши думку представника митниці, дослідивши та перевіривши представлені матеріали, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Оцінка доказів, у відповідності до ст. 252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі ст. 487 МК України провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Так, стаття 9 КУпАП передбачає, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за який законом передбачено адміністративну відповідальність.
При цьому, адміністративне правопорушення складається з об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони.
У відповідності до положень ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або необережні) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Так, відповідальність за ч.6 ст. 481 МК України настає у разі перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на двадцять діб, але не більше ніж на тридцять діб.
Згідно з інформацією автоматизованої інформаційної системи митного оформлення «Інспектор» Державної митної служби України встановлено, що транспортний засіб NISSAN X- TRAIL, VIN: НОМЕР_4 , з реєстраційними номерними знаками НОМЕР_8 був ввезений на митну територію України 19.08.2020 в зоні діяльності Чернігівської митниці гр. ОСОБА_4 (паспорт НОМЕР_1 ) в митному режимі тимчасового ввезення (до 1 року).
Відповідно до ст. 103 МК України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.
Особливості тимчасового ввезення громадянами транспортних засобів особистого користування на митну територію України врегульовано статтею 380 Митного кодексу України.
Тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов'язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом. (частина перша статті 380 Кодексу). Тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів (частина 6 статті 380 МК України).
Статтею 112 Митного кодексу України встановлено, що митний режим тимчасового ввезення завершується шляхом реекспорту товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, або шляхом поміщення їх в інший митний режим, що допускається цим Кодексом, а також у випадках, передбачених частинами третьою та п'ятою цієї статті.
До закінчення строку тимчасового ввезення транспортний засіб NISSAN X-TRAIL, VIN: НОМЕР_2 , р.н. НОМЕР_8 гр. гр. ОСОБА_4 з митної території України не вивезений, в інший митний режим не поміщений. З заявами щодо продовження строку тимчасового ввезення вказаного транспортного засобу або настання обставин непереборної сили, які б перешкоджали завершенню митного режиму тимчасового ввезення в установленому законодавством України порядку, гр. ОСОБА_2 до митниці не звертався.
Відповідно до ч. 1 ст. 380 МК України, тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов'язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.
МК України не містить визначення поняття триваючого правопорушення. Проте в теорії адміністративного права триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з певної протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов'язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином.
Розділом VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 657, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 жовтня 2012 року за № 1669/21981, визначено наступне:особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили; документальне підтвердження - надання митному органу відповідних документів, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили;обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події;факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.
Доказів того, що громадянина Білорусі ОСОБА_2 звертався до Харківської митниці Держмитслужби щодо неможливості вивезення за межі території України транспортного засобу NISSAN X-TRAIL, VIN: НОМЕР_4 , р.н. ( НОМЕР_9 до суду надано не було.
На дату складання протоколу про порушення митних правил не зафіксовано факту перетину транспортним засобом NISSAN X-TRAIL, VIN: НОМЕР_4 , р.н. ( НОМЕР_9 митного кордону України в напрямку виїзду за межі митної території України та не надано митному органу будь-яких доказів стосовно обставин непереборної сили.
Згідно з вимогами ч.1 ст.380 МК України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більше як на 60 днів. Тобто автомобіль мав бути вивезений у строк до 19.08.2021.
Факт перевищення ОСОБА_7 ( ОСОБА_2 ) строку тимчасового ввезення транспортного засобу більше ніж на тридцять днів підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про порушення митних правил №0003/80700/2025 від 30.01.2025, доповідною запискою головного державного інспектора ОВ УБК ПМП Харківської митниціі Ярещенка Ю. від 31.01.2025; витягами з електронних баз даних.
Таким чином, діяння (бездіяльність) ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) щодо не вивезення транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, за межі території України, характеризуються невиконанням встановленого приписами МК України обов'язку.
Таким чином, приведеною сукупністю доказів в повному обсязі доведена вина ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) в порушенні митних правил передбачених ст. 481 ч.6 МК України.
Відповідно до частини 1 статті 467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_8 покарання в межах санкції ч.6 ст.481 МК України.
Зазначеною нормою митного кодексу України, передбачено покарання у вигляді накладення штрафу в розмірі від восьми до дванадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів.
При накладенні стягнення суд у відповідності до ст. 33 КпАП України, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Пом'якшуючих відповідальність обставин, передбачених ст. 34 КУпАП, не встановлено.
Обтяжуючих відповідальність обставин, передбачених ст. 35 КУпАП, не встановлено.
При накладенні стягнення з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов до висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у вигляді накладення штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605,60 гривень.
Керуючись ст. ст. 279, 283 КУпАП України, ст.ст. 197, 458, 467, 481, 522, 527, 528, 541 МК України, ст. 41, 129 Конституції України, суд, -
Накласти на громадянина республіки Білорусь ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України, у вигляді штрафу на користь держави в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень (p/p UA118999980313080106005020649, отримувач: ГУК Харківська обл./МТГ м. Харків, код ЄДРПОУ 37874947, МЦП 899998, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), призначення платежу: оплата штрафу по постанові суду у справі про ПМП № 0003/80700/2025 від 30.01.2025 від ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ).
Роз'яснити ОСОБА_8 , що відповідно до вимог ч. 1 ст. 539 МК України штраф повинен бути сплачений особою, яка вчинила порушення митних правил, не пізніше 15 днів з дня вручення або надіслання йому копії постанови митного органу про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше 15 днів з дня залишення скарги (адміністративного позову) без задоволення.
Стягнути з громадянина республіки Білорусь ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001, код класифікації: 22030106, призначення платежу: *;101__(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), РНОКППфізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття РНОКПП); Судовий збір стягнутий з (ПІБ особи, з якої стягується судовий збір) користь держави за рішенням 953/3344/25).
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає чинність після закінчення 10-ти денного строку на її оскарження, та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя- С.М. Лисиченко