Справа № 638/4829/25
Провадження № 2/621/870/25
Іменем України
(заочне)
19 серпня 2025 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді - Вельможної І.В.,
секретаря судового засідання - Лацько А.В.,
позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс",
представники позивача - Лановий Євген Миколайович,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши за відсутності учасників справи у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
18.03.2025 представник ТОВ "ФК "Пінг-Понг", через сервіс "Електронний суд", звернувся до Шевченківського (Дзержинського) районного суду м. Харкова із позовом до ОСОБА_1 в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про споживчий кредит № 102916690 від 28.03.2021 у розмірі 34 300 грн 00 к., а також понесені судові витрати по справі.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 28.03.2021 в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ "Мілоан", ОСОБА_1 подав заявку на отримання кредиту № 102916690. Оскільки ТОВ "Мілоан" направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідач підтверджує прийняття умов договору про споживчий кредит № 102916690 від 28.03.2021, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті Товариства. Відповідно до умов договору про споживчий кредит, до укладення договору отримав проект цього кредитного договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомилася з усіма його умовами та Правилами, що розміщені на веб-сайті Товариства та є невід'ємною частиною цього договору. Правила надання фінансових кредитів ТОВ "Мілоан" розміщені для ознайомлення на офіційному веб-сайті кредитодавця.
Відповідно до частини 1 - 2 статті 9 Закону України "Про споживче кредитування", кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.
До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі, з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію") із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.
Таким чином, відповідач уклав договір про споживчий кредит № 102916690 від 28.03.2021 з ТОВ "Мілоан" і на підставі платіжного доручення відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 7 000 грн 00 коп.
У відповідності до Правил, з метою ведення обліку кредитних договорів Товариство застосовує обліково-реєструючу систему, яка забезпечує облік та реєстрацію договорів в електронному вигляді з обов'язковою можливістю роздрукування інформації на будь-який момент, а також забезпечує можливість відновлення втраченої інформації в разі виникнення будь-яких обставин непереборної сили. Обліково-реєструюча система Товариства відповідає вимогам, встановленим Положенням про Державний реєстр фінансових установ, затвердженим розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 41 від 28.08.2003, Ліцензійним умовам провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 року №913 (п. 12.2. Правил).
Згідно п. 12.4 Правил, журнал та картки обліку виконання договорів ведуться в електронному вигляді.
Відповідач не виконав належним чином кредитні зобов'язання.
08.07.2021 згідно умов Договору про відступлення прав вимоги № 04Т ТОВ "Мілоан" відступлено право вимоги за договором про споживчий кредит № 102916690 від 28.03.2020 на користь ТОВ "Діджи фінанс", а відповідно ТОВ "Діджи фінанс" набуло права вимоги до відповідача.
24.01.2022 між ТОВ "Діджи фінанс" та ТОВ "ФК "Пінг - Понг" укладено договір факторингу № 1/15, у відповідності до умов якого та згідно додатку № 1 до договору факторингу, набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 102916690 від 28.03.2021.
Згідно додатку № 1 до договору факторингу сума боргу перед ТОВ "ФК "Пінг - Понг" складає 34 300 грн 00 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 7 000 грн 00 коп.; заборгованість за відсотками - 27 300 грн 00 коп.; заборгованість за комісією - 0 грн 00 коп.; заборгованість за пенею - 0 грн 00 коп.
Невиконання відповідачем умов договору про споживчий кредит стало підставою для пред'явлення в суді цього позову.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 02.06.2025 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду на 08.07.2025.
08.07.2025 у зв'язку з першою неявкою відповідача судове засідання відкладено до 24.07.2025.
17.07.2025 до канцелярії суду надійшла заява від представника позивача відповідно до якої, на підставі Наказу № 70-к від 01.07.2025 на виконання Рішення єдиного учасника ТОВ "ФК" "Пінг - Понг" № 1778 від 01.07.2025 перейменовано з 01.07.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Пінг - Понг" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс".
24.07.2025 у зв'язку з повторною неявкою відповідача судове засідання відкладено до 20.08.2025.
20.08.2025 належним чином повідомлені учасники справи не прибули.
Представник позивача Лановий Є.М. до канцелярії суду надав заяву відповідно до якої просив проводити розгляд справи за відсутності представника позивача, на задоволенні позову наполягав, не заперечував проти ухвалення по справі заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 повторно у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, рекомендованими листами, направленими на його адресу місця реєстрації судом та через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Причин неявки суду ОСОБА_1 не повідомив, відзив на позов не надавав, будь яких заяв з процесуальних питань, в тому числі й щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Суд не має відомостей про причину повторної неявки відповідача, який повідомлявся про час і місце розгляду справи у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України, і від якого не надійшли відзив чи заява про судовий розгляд за його відсутності, що дало підстави вирішити справу на підставі наявних у ній даних (постановити заочне рішення) у відповідністю з частиною 4 статті 223, частиною 1 статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, проти чого представник позивача не заперечував і, що відповідає передбаченим статтею 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням та основним засадам цивільного судочинства, в тому числі і щодо розумності строків розгляду справи судом.
У цій справі суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого заочного рішення, не відкладаючи розгляду справи.
Оскільки розгляд справи проводиться без участі сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає положенням частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, прийшов до наступного висновку:
Частиною 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статей 76 - 81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судом встановлено, що 28.03.2021 ОСОБА_1 звернувся до ТОВ "Мілоан" з анкетою-заявою на кредит № 102916690 (а. с. 63 - 64).
28.03.2021 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 102916690 та відповідно до умов якого, ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 7 000 грн. на строк 30 днів з 28.03.2021 по дату повернення 27.04.2021. Відповідач ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом. Проценти за користування кредитом згідно договору складають 6 300 грн, які нараховуються за ставкою 3% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2.). Сторонами погоджені умови щодо пролонгації строку кредитування на пільгових та стандартних (базових) умовах (п. 2.3). Розділ 2.3 Договору є домовленістю сторін про зміну умов кредитного договору на умовах відкладальної обставини щодо якої невідомо настане вона чи ні, відповідно до статті 212 Цивільного кодексу України, і яка полягає у: а) здійсненні платежу позичальником після вибору доступних умов пролонгації на пільгових умовах, згідно п. 2.3.1.1 та розділу 6 Правил; б) продовженні користування кредитними коштами після спливу строку кредитування, визначеного п. 1.3, п. 2.3.1.1, 2.3.1.2. сторонами узгоджено, що після настання визначених в підпунктах "а" та "б" обставин, умови кредитування, зокрема строк кредитування, термін повернення кредиту і сплата винагород змінюються пропорційно строку пролонгації. Зміни умов договору разом з актуальною сумою заборгованості відображаються кредитодавцем в оновленому графіку платежів, що розміщується в особистому кабінеті позичальника (п. 2.3.2). Договір укладений у порядку, визначеному Законом України "Про електронну комерцію" (а. с. 96 - 103).
Додатком № 1 до договору про споживчий кредит № 102916690 від 28.03.2021 є графік платежів, згідно з яким сума відсотків станом 27.04.2021 (дата платежу), тобто в межах строку кредитування (30 днів) становить 6 300 грн (а. с. 104).
Паспорт споживчого кредиту № 102916690 від 28.03.2021 (Додаток № 2 до договору про споживчий кредит) містить основні умови кредитування, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткову інформацію, інші важливі правові аспекти (а. с. 105 - 106).
Згідно платіжного доручення № 26308594 від 28.03.2021 вбачається, що первісний кредитор ТОВ "Мілоан" здійснив перерахунок грошових коштів в сумі 7 000 грн на рахунок відповідача ОСОБА_1 , призначення платежу: кошти згідно договору № 102916690 (а. с. 118).
Згідно з наданим ТОВ "Мілоан" розрахунком за період з 28.03.2021 по 26.06.2021 включно, за відповідачем ОСОБА_1 рахується заборгованість за договором про споживчий кредит № 102916690 у загальному розмірі в сумі 34 300 грн., яка складається з наступного: 7 000 грн - заборгованість по тілу кредиту; 27 300 грн - заборгованість по відсоткам. Вказаний розрахунок відображає, що у період з 29.03.2021 по 27.04.2021 включно відсотки ОСОБА_1 нараховані в розмірі 210 грн за кожен день (п. 1.5.2 договору), а з 28.04.2021 по 26.06.2021 включно по 350 грн на день (а. с. 69 - 70).
08.07.2021 між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "Діджи Фінанс" було укладено договір відступлення прав вимоги № 04Т, відповідно до умов якого, кредитор відступає новому кредитору за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами у Реєстрі Боржників, укладеними між кредитором і боржниками, згідно п. 1.1. (а. с. 80 - 88).
Згідно з Витягом з додатку до договору про відступлення прав вимоги № 05Т від 29.07.2021, який засвідчений підписами та печатками сторін договору ТОВ "Діджи Фінанс" отримало право грошової вимоги від ТОВ "Мілоан" до відповідача ОСОБА_1 за укладеним договором про споживчий кредит № 102916690 від 28.03.2021 на загальну суму 34 300 грн (а. с. 57).
На виконання умов договору відступлення прав вимоги № 04Т ТОВ "Діджи Фінанс" сплатило на рахунок ТОВ "Мілоан" грошові кошти, про що свідчать платіжні інструкції № 1242 від 12.07.2021, № 1254 від 15.07.2021; № 1297 від 22.07.2021; № 1317 від 29.07.2021; № 1354 від 05.08.2021; (а. с. 128 - 132).
24.01.2022 між ТОВ "Діджи Фінанс" та ТОВ "ФК "Пінг - Понг" укладено договір факторингу № 1/15, відповідно до умов якого, ТОВ "ФК "Пінг - Понг" зобов'язалось передати грошові кошти в розпорядження ТОВ "Діджи Фінанс" за плату, а ТОВ "Діджи Фінанс" зобов'язалось відступити ТОВ "ФК "Пінг - Понг" права грошової вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги (а. с. 108 - 112).
Згідно з Витягом з додатку до договору факторингу № 1/15 від 24.01.2022, ТОВ "ФК Пінг - Понг" отримало право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 102916690 на суму 34 300 грн (а. с. 59).
ТОВ "Пінг - Понг" перед ТОВ "Діджи Фінанс" на виконання вимог договору факторингу № 1/15 виконано повний розрахунок, про що свідчить лист ТОВ "Діджи Фінанс" від 13.11.2024 за Вих. № 1/15 (а. с. 136).
02.11.2024 представником позивача ТОВ "Пінг - Понг" Білецьким Б.М. на адресу відповідача ОСОБА_1 , 02.11.2024 направлено досудову вимогу щодо сплати суми заборгованості за договором про споживчий кредит № 102916690 від 28.03.2021, укладеним між ТОВ "Мілоан", розмір якої складає 34 300 грн (а. с. 123 - 124).
Згідно приписів пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.
Згідно з частиною 1, 2 статті 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Згідно вимог частини 1, 2 статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно частини 1 статі 638 Цивільного кодексу України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 Цивільного кодексу України).
Згідно абзацу 2 частини 2 статті 639 Цивільного кодексу України, Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відтак, будь - який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Цивільного кодексу України).
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19; від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено загальні умови виконання зобов'язання, згідно з частиною першої вказаної статті, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 Цивільного кодексу України).
Згідно з вимогами частини 2 статті 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 1055 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Приписами статті 1056-1 Цивільного кодексу України визначено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до вимог частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з вимогами статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як встановлено судовим розглядом та підтверджено належними та допустимими доказами, 28.03.2021 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит, шляхом підписання з використання одноразового ідентифікатора (час: 28.03.2021, 16:16).
За умовами укладеного договору № 102916690 від 28.03.2021 ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 7 000 грн. 00 к., який був перерахований на його рахунок, що підтверджено дослідженими доказами.
Доказів на спростування отримання коштів у розмірі 7 000 грн. 00 к., на виконання укладеного договору № 102916690 від 28.03.2021 ОСОБА_1 суду не представлено.
ОСОБА_1 отримав кредитні кошти строком на 30 днів з 28.03.2021. Відтак, згідно п. 1.5.2, протягом встановленого п. 1.3 строку кредитування з ОСОБА_1 підлягають стягненню відсотки в сумі 6 300 грн.
У свою чергу, представник позивача згідно заявлених позовних вимог просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача відсотки в сумі 27 300 грн.
На обґрунтування та підтвердження суми заборгованості за нарахованими відсотками до матеріалів справи долучено відомості ТОВ "Мілоан" про щоденні нарахування та погашення, з яких вбачається, що після узгодженого договором та сторонами строку кредитування - 30 днів, відповідачу ОСОБА_1 було продовжено здійснення нарахування відсотків, відповідно до п. 1.6 договору в розмірі 350 грн, за кожен день.
Пунктом 2.2.1 Договору про споживчий кредит визначено, що позичальник сплачує кредитодавцю проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п 1.5.1. - 1.5.2. Договору, в термін (дату) вказаний в п. 1.4, тобто до 27.04.2021.
У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п. 1.3 Договору, він додатково має сплатиш комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п. 1.5.2. або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п. 1.6 Договору, в сумі та на умовах визначених п. 2.3 Договору.
Як визначено п. 2.3.2 Договору про споживчий кредит, зміни умов договору разом з актуальною сумою заборгованості відображаються кредитодавцем в оновленому графіку платежів.
Представником позивача до матеріалів даної цивільної справи оновлений графік платежів не надано.
З досліджених судом доказів не вбачається факт продовження (пролонгації) строку кредитування після 27.04.2021, а саме, що ОСОБА_1 як позичальник вчинив певні дії, які б об'єктивно свідчили б про його намір здійснити пролонгацію кредиту.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України.
З аналізу наданих представником позивача відомостей про щоденні нарахування та погашення, складених первісним кредитором ТОВ "Мілоан" за договором про споживчий кредит № 102916690 від 28.03.2021 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за відсотками нараховувалася поза межами строку дії укладеного договору.
Разом із тим, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України.
У даних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12.
Таким чином, в силу вказаних вимог матеріального закону, суд дійшов висновку, що згідно з умовами укладеного договору ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за його користування та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у визначені строки і на умовах, передбачених Договором.
Проте, у порушення взятих на себе зобов'язань, ОСОБА_1 не виконав свого обов'язку, наданий кредит у розмірі 7 000 грн. 00 к., в строк, передбачений кредитним договором не повернув.
За таких обставин, позовна заява ТОВ "ФК "Пінг - Понг" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором про споживчий кредит № 102916690 від 28.03.2021 у розмірі 7 000 грн та за відсотками за період з 29.03.2021 по 27.04.2021 включно (в межах строку кредитування 30 днів), сума яких складає 6 300 грн.
З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
У частині другій статті 137 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У частині восьмій статті 141 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження надання правничої допомоги представником позивача суду надано договір № 43657029 про надання правової допомоги від 01.11.2024, згідно з яким правова допомога ТОВ "ФК "Пінг - Понг" надавалась адвокатом Білецьким Б.М., додаткову угоду № 43657029 від 03.03.2025 до договору від 01.11.2024 (а. с. 74 - 78, 116).
Згідно з актом № 102916690 від 03.03.2025 адвокатом ОСОБА_2 надані наступні послуги: правовий аналіз спірних відносин та надання рекомендацій (консультацій) на суму 2250 грн, складання позовної заяви - 3000 грн, формування додатків до позову - 750 грн, усього на суму 6 000 грн (а. с. 61).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 в справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зроблено висновок, що: "суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами".
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд взяв до уваги, що розглядувана справа, має незначну складність, не викликала суспільного інтересу під час її розгляду, результат вирішення цієї справи не має вплинути на репутацію сторін, спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, законодавство у цій категорії справ є сталим і судова практика має ознаку єдності.
Визначаючи пропорційність предмета спору з розміром витрат на правничу допомогу, визначену представником позивача суму правової допомоги - 6 000 грн 00 коп., суд вважає завищеною щодо іншої сторони спору.
Пропорційно до розміру позовних вимог, що підлягають задоволенню, належить стягнути витрати на правову допомогу з відповідача на користь позивача, із розрахунку (38,78%).
Розмір судових витрат зі сплати судового збору підтверджено платіжною інструкцією № 102916690 від 10.03.2025 на суму 2 422 грн 40 коп.
Згідно зі статтею 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача ОСОБА_1 належить стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, що складає 939 грн 41 коп. - судовий збір та 2 362 грн 80 коп. - витрати на правову допомогу.
Керуючись статтями 12, 13, 76 - 81, 89, 141, 223, частиною 2 статті 247, 259, 263 - 265, 268, 280 - 289, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс" - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс" заборгованість за договором про споживчий кредит № 102916690 від 28.03.2021 у розмірі 13 300 (тринадцять тисяч триста) грн 00 коп., з яких: 7 000 (сім тисяч) грн 00 коп. заборгованість за кредитом, 6 300 (шість тисяч триста) грн 00 коп. - нараховані відсотки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс", витрати по сплаті судового збору у розмірі 939 (дев'ятсот тридцять дев'ять) грн 41 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 2 326 (дві тисячі триста двадцять шість) грн 80 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Зміївським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Роз'яснити учасникам справи, що строки, вказані у рішенні, обчислюються з урахуванням положень пункту 3 Розділу 12 Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України.
Повне рішення складено та підписано 19 серпня 2025 року.
Позивач - Товариств з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс", юридична адреса: вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, м. Бровари, Київська область, 07406, код ЄРДПОУ 43657029.
Відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Головуючий: