Рішення від 20.08.2025 по справі 639/5605/25

Провадження № 2-а/639/176/25 Справа № 639/5605/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2025 року м. Харків

Новобаварський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді Марченка В.В.,

за участю секретаря судового засідання Василевської Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 639/5605/25

позивач: ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 )

відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 )

треті особи: ІНФОРМАЦІЯ_2 (юридична адреса: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) та ІНФОРМАЦІЯ_3 (юридична адреса: АДРЕСА_4 )

про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Беркута Наталія Михайлівна звернулася до Новобаварського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_4 , треті особи: ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в якому просить:

- скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_5 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210-1 КУпАП № 1355 від 13.04.2025 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000, 00 грн., а справу про адміністративне правопорушення закрити.

В обґрунтування свого позову представника позивача зазначає, що ОСОБА_1 з 13.04.2025 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 . Заробітну плату військовослужбовця ОСОБА_1 отримує на карту АТ «ПиватБанк», однак з 19.07.2025 він не має змоги користуватись своїми заробленими коштами, оскільки на цей рахунок державним виконавцем Богодухівського відділу державної виконавчої служби у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) накладено арешт в порядку примусового виконання постанови № 1355 від 13.04.2025 ІНФОРМАЦІЯ_7 . Про існування постанови № 1355 від 13.04.2025 ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_1 відомо не було, її складено за його відсутності, її копію вручено останньому не було. Так, 13.04.2025 ОСОБА_1 отримав повістку для проходження ВЛК, яку пройшов та 13.04.2025 був мобілізований та направлений для проходження військової служби. Постанова від 13.04.2025 року була винесена 13.04.2025 за відсутності ОСОБА_1 . Інформація вказана в постанові про те, що ОСОБА_1 був доставлений співробітниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_5 11.04.2025 не відповідає дійсності,оскільки його було доставлено пізно ввечері 12.04.2025.

Позивач та представник позивача вважають, що постанова № 1355 від 13.04.2025 ІНФОРМАЦІЯ_7 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП є такою що винесена з порушеннями вимог процесуального та матеріального права, є безпідставною, та не відповідає вимогам закону вважає, що його притягнули до адміністративної відповідальності протиправно та незаконно.

У зв'язку з викладеним, позивач вимушений звернутися до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Новобаварського районного суду м. Харкова від 11.08.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_2 (юридична адреса: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) та ІНФОРМАЦІЯ_3 (юридична адреса: АДРЕСА_4 ).

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Беркута Н.М. не з'явилися, представником подано до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та представника позивача, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_1 про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, у встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подав, представник відповідача у судове засідання не з'явився, на вимогу суду копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення відповідач не надав.

За змістом ч. 9 ст. 80 КАС України, у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Третя особа ІНФОРМАЦІЯ_2 в судове засідання представника не направила, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку.

Третя особа ІНФОРМАЦІЯ_3 в судове засідання представника не направила, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ст. 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши заявлені позовні вимоги та докази в їх обґрунтування, судом встановлено наступне.

Суд установив, що позивач ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 з 13.04.2025 року то теперішній час.

13 квітня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 підполковником ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 винесено постанову № 1355 по справі про адміністративне правопорушення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та застосовано штраф у розмірі 17 000,00 грн. Як зазначено в постанові, 21 січна 2021 року гр. ОСОБА_1 не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_8 у строк та місце, зазначені в повістці та про поважні причини неприбуття не повідомив, чим порушив вимоги абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. 11.04.2025 р. ОСОБА_1 був доставлений співробітниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Обставини, що пом'якшують відповідальність згідно ст. 34 КУпАП ____. Обставини, що обтяжують відповідальність згідно ст. 35 КУпАП відсутні. Зазначене правопорушення вчинене вчинене під час дії особливого періоду, який настав з моменту оприлюднення Указу Президента України №303/2014 від 17.03.2014 року і діє до теперішнього часу.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.

За змістом ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище,ім'я тапо батькові ,посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Адміністративна відповідальність за ч. 3 статті 210-1 КУпАП настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період і тягне накладення штрафу у розмірі від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210,210-1,211(крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

За змістом ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України,Закону України" Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022, дію якого наразі не скасовано.

Згідно зі ст.17Закону України«Про оборонуУкраїни», захист Вітчизни, незалежності територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.

За змістом з абзацом 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду .

Відповідно до абзацу третього частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.

Частиною 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.

У повістці про виклик до територіальногоцентру комплектування та соціальної підтримки зазначаються: 1)прізвище, ім'я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка; 2)найменування територіальногоцентру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку; 3)мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; 4) місце, день і час явки за викликом; 5) підпис (електронний цифровий підпис)посадової особи, яка видала (сформувала) повістку; 6) реєстраційний номер повістки; 7) роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки.

Відповідно до абз. 11 п.9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, яке затверджене Постановою КМУ № 154 від 23.02.2022, Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).

За приписом пункту 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений Постановою КМУ №560 від 16.05.2024, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Пунктом 23 зазначеного Порядку визначені підстави для такого неприбуття, а саме: поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідкиа бо інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

Пунктами 28-30-3 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений Постановою КМУ №560 від 16.05.2024, визначено таке.

Виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання)повістки(додаток 1) (п.28).

У повістці зазначаються: прізвище, власне ім'я та побатькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка; найменування районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку; мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ; місце, день ічас явки за викликом; найменування посади, власне ім'я та прізвище, підпис посадовоїособи,яка видалаповістку,та датаїї підписання-для повісток,оформлених набланку.Такі повістки скріплюються гербовою печаткою; прізвище та власне ім'я керівника районного (міського)територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу,дата накладення кваліфікованого електронного підпису -для повісток,сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників,військовозобов'язаних та резервістів; реєстраційний номер повістки; роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки. (п.29)

Повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.

У разі оформлення повістки на бланку керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу засвідчує її особистим підписом та скріплює гербовою печаткою.

Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів. (п.30)

Кожна повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду (далі - QR-код).

QR-код містить інформацію, зазначену в пункті 29цього Порядку, а також реєстраційний номер поштового відправлення у разі відправлення повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням.

Повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, може бути роздрукована. У такому разі її паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією (30-1).

Повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників,військовозобов'язаних та резервістів,можуть: централізовано друкуватися і надсилатися військовозобов'язаним та резервістам засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення; друкуватися та вручатися військовозобов'язаним та резервістам під час оповіщення у роздрукованому вигляді.(п. 30-2).

У разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв'язку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка.

В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім'я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису. (п. 30-3).

Згідно з приписами ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу.

Частиною другоюстатті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення. Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена в адміністративно правових нормах відповідною статтею Особливої частини КУпАП сукупність ознак, які визначають громадську небезпечність, винність, протиправність вчинку, що призводить до застосування адміністративно правових санкцій. До складу правопорушення входять: об'єкт правопорушення; об'єктивна сторона правопорушення; суб'єкт правопорушення; суб'єктивна сторона правопорушення. Відсутність хоча б одного з елементів складу виключає правову відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою,з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано,тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (не упереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу міжбудь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зауважує, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

Слід зазначити, що Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення. Тобто, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, використовуючи свої повноваження, повинен був зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення, перед складанням постанови та відібранням пояснень від правопорушника роз'яснити його права, надати можливість заявити та розглянути клопотання.

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.

Крім того, в п.30 постанови Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а зазначено, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Відповідач не надав суду доказів, що підтверджують обставину вручення позивачу повістки про виклик до ТЦК, відмови позивача від отримання повістки тощо. А позивач у свою чергу зазначив, що жодних повісток він не отримував та він не відмовлявся від отримання повістки.

За встановлених обставин суд дійшов висновку, що постанова № 1355 від 13.04.2025 винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковником ОСОБА_2 за відсутністю належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210-1 КУпАП, а також безспірних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що під час провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно позивача відповідачем виконані вимоги статей 254-256, 268, 277, 277-2, 280 КУпАП, є протиправною.

Отже, з наявних матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова відповідачем прийнята не в спосіб, який передбачений нормами КУпАП (доказів зворотнього суду не надано) та необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для її скасування із закриттям провадження у справі.

Суд зауважує, що під час складання постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності, відповідний орган (посадова особа) повинні ретельно та добросовісно обґрунтовувати рішення та перевіряти інформацію, яка там зазначається. Особливої ретельності потребують випадки, коли санкція статті КУпАП передбачає значну міру відповідальності і може суттєво вплинути на матеріальне становище особи.

Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1)залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2)скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3)скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на зазначене, враховуючи не подання відповідачем витребуваних судом доказів, суд відмовляє у визнанні обставини направлення повістки на підставі ч.9 ст.80 КАС України. Отже, задовольняючи позов у цій справі, суд визнає протиправною та скасовує оскаржувану постанову із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно з ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За правилами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 605, 60 грн.. З огляду на те, що за результатом судового розгляду справи позовні вимоги суд задовольняє у повному обсязі, відповідно до ч.1 ст.139 КАС України з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 605, 60 грн.

Керуючись ст. 6, 7, 9, 11, 44, 48, 73-78, 90, 139, 241-246, 268, 269, 271, 273-277, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 , треті особи: ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі - задовольнити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковника ОСОБА_3 № 1355 від 13.04.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення у вигляді штрафу в сумі 17 000, 00 грн., справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Треті особи: ІНФОРМАЦІЯ_2 (юридична адреса: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 )

ІНФОРМАЦІЯ_3 (юридична адреса: АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 )

Повний текст рішення складено 20.08.2025 року.

Суддя В. В. Марченко

Попередній документ
129629747
Наступний документ
129629749
Інформація про рішення:
№ рішення: 129629748
№ справи: 639/5605/25
Дата рішення: 20.08.2025
Дата публікації: 21.08.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Новобаварський районний суд міста Харкова
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (20.08.2025)
Дата надходження: 04.08.2025
Розклад засідань:
20.08.2025 10:00 Жовтневий районний суд м.Харкова
Учасники справи:
головуючий суддя:
МАРЧЕНКО ВІТАЛІЙ ВАЛЕРІЙОВИЧ
суддя-доповідач:
МАРЧЕНКО ВІТАЛІЙ ВАЛЕРІЙОВИЧ