Справа № 642/3445/25
Провадження № 2/639/1756/25
20 серпня 2025 року м. Харків
Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Борисенка О.О.,
секретаря судового засідання Шелеховської О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 642/3445/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач ТОВ «Фінпром Маркет» звернувся до Холодногірського районного суду міста Харкова з позовної заявою до ОСОБА_1 , в якій просив стягнути на його користь з відповідача заборгованість за договором позики № 75238522 від 24.06.2021 у розмірі 19030,36 грн та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн, на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн.
Матеріали позовної заяви сформовані в системі «Електронний суд» та підписані керівником ТОВ «Фінпром Маркет» Ґедзь Ольгою Віталіївною.
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 24.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 75238522, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 5650,00 грн строком на 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99% в день, який підписаний позичальником електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу. Відповідач був ідентифікований первісним кредитором, та того ж дня первісний кредитор виконав зобов'язання, перерахувавши грошові кошти у розмірі 5650,00 грн на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 . Відповідач належним чином зобов'язання щодо повернення суми боргу та процентів за договором позики не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 19030,36 грн, що складається з: 5650,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 13380,36 грн - сума заборгованості за відсотками. 19.11.2021 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» уклали договір факторингу № 1911 від 19.11.2021, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі за договором позики № 75238522 від 24.06.2021. 03.04.2023 ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали договір факторингу № 030423-ФК від 03.04.2023, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі за договором позики № 75238522 від 24.06.2021 на загальну суму 19142,20 грн, з яких: 5650,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 13492,20 грн - сума заборгованості за відсотками.
23.06.2025 Холодногірський районний суд міста Харкова постановив ухвалу про передачу цієї позовної заяви до Новобаварського районного суду міста Харкова (а.с.63).
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Новобаварського районного суду міста Харкова головуючим у справі визначено суддю Борисенка О.О. (а.с.69).
21.07.2025 ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання. Клопотання позивача про витребування доказів задоволено. Витребувано від АТ «КБ «Приватбанк» інформацію щодо належності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) карткового рахунку № НОМЕР_1 ; виписку по картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «Приватбанк» за період з 24.06.2021 по 27.06.2021 (а.с.80-81).
Позивач в особі директора Ґедзь О.В. подала до суду 22.07.2025 та 15.08.2025 заяви, в яких просила розглянути справу за відсутністю представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Згідно з п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, у судове засідання не з'явився, в порушення ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив не подавав.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Частиною 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно зі статтею 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, зі згоди представника позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
20.08.2025 суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Суд долучив до матеріалів справи витребувану від АТ КБ «Приватбанк» інформацію, що надійшла до суду 14.08.2025.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд не здійснював.
Дослідивши матеріали справи, докази надані в обґрунтування позову, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд установив, що 24.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (позикодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) дистанційно в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції та підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором укладено договір позики № 75238522, відповідно до умов якого позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти (позику) на погоджених умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково, та оплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Сторони погодили, що сума позики становить 5650,00 грн, строк позики (строк договору) 30 днів, процентна ставка базова фіксована - 1,99% в день, що нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики. Дата надання позики 24.06.2021, дата повернення позики 24.07.2021 (а.с.16).
Відповідно до Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Додаток № 1 до договору позики № 75238522 від 24.06.2021), дата видачі кредиту - 24.06.2021, дата повернення кредиту - 24.07.2021, сума кредиту - 5650,00 грн, проценти за користування кредитом - 1349,22 грн, реальна річна процентна ставка - 1253,68 грн, загальна вартість кредиту - 6999,22 грн (а.с.17).
Договір позики та Таблиця підписані позичальником ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором vpS6Dr5sja.
Договір містить інформацію про анкетні дані відповідача, його місце проживання, податковий номер, серію, номер паспорту, електронну адресу, номер телефону та реквізити рахунку НОМЕР_1 .
Відповідно до довідки про ідентифікацію ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , з яким укладено договір № 75238522 від 24.06.2021 ідентифікований ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) vpS6Dr5sja, який відправлено позичальнику 24.06.2021 о 12:57:36 на його електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.29).
Згідно з довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» від 14.04.2025 № КД-000020451/ТНПП, ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відповідно до умов договору про переказ коштів № 23-01-18/5 від 23.01.2018, укладеного між Компанією та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції: дата 24.06.2021, сума 5650,00 грн, отримувач Галай Гліб - ЕПЗ номер НОМЕР_1 , що також підтверджується копією платіжної інструкції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» від 24.06.2021 (а.с.30).
Також, відповідно до витребуваної судом від АТ КБ «Приватбанк» інформації, на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 .
З наданої АТ КБ «Приватбанк» виписки по рахунку суд вбачає, що 24.06.2021 на картку № НОМЕР_3 ОСОБА_1 здійснено зарахування грошових коштів у розмірі 5650,00 грн
19.11.2021 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (Клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» (Фактор) уклали Договір факторингу № 1911, за умовами якого фактор передає грошові кошти, що дорівнюють ціні продажу, в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові права вимоги до боржників, зазначених в Реєстрі заборгованостей (Додаток № 1 до цього договору), в розмірі Портфеля заборгованості. Сторони погодили, що до фактора переходять всі права грошової вимоги, які належали клієнту за кредитними договорами (а.с.31-37).
19.11.2021 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (Клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» (Фактор) склали акт прийому передачі Реєстру заборгованостей за договором факторингу № 1911 від 19.11.2021, відповідно до якого клієнт передав, а фактор прийняв оригінал Реєстру заборгованостей від 19.11.2021, після чого від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованостей до боржників і фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а.с.38).
Відповідно до реєстру прав вимоги № 3 від 19.11.2021 до договору факторингу № 1911, до ТОВ «Фінансова компанія управління активами» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № 75238522 від 24.06.2021 на загальну суму 19142,20 грн, з яких: сума заборгованості за тілом кредиту - 5650,00 грн, сума заборгованості по простроченим процентам - 13492,20 грн (а.с.39-40).
Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків за період з 19.11.2021 по 31.12.2023 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» за договором факторингу № 1911 від 19.11.2021, за даними ТОВ «Фінансова компанія управління активами» станом на 31.12.2023 заборгованість відсутня (а.с.41).
03.04.2023 ТОВ «Фінансова компанія управління активами» (Клієнт) та ТОВ «Фінпром Маркет» (Фактор) уклали Договір факторингу № 030423-ФК, відповідно до умов якого фактор передає грошові кошти, що дорівнюють ціні продажу, в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові права вимоги до боржників, зазначених в Реєстрі заборгованостей (Додаток № 1 до цього договору), в розмірі Портфеля заборгованості. Сторони погодили, що до фактора переходять всі права грошової вимоги, які належали клієнту за кредитними договорами (а.с.42-48).
03.04.2023 ТОВ «Фінансова компанія управління активами» (Клієнт) та ТОВ «Фінпром Маркет» (Фактор) склали акт прийому передачі Реєстру заборгованостей за договором факторингу № 030423-ФК від 03.04.2023, відповідно до якого клієнт передав, а фактор прийняв оригінал Реєстру заборгованостей від 03.04.2023, після чого від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованостей до боржників і фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а.с.49).
Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків за період з 03.04.2023 по 01.11.2024 між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» за договором факторингу № 030423-ФК від 03.04.2023, за даними ТОВ «Фінансова компанія управління активами» станом на 01.11.2024 заборгованість відсутня (а.с.50).
Відповідно до реєстру заборгованості від 03.04.2023 (Додаток № 1 до договору факторингу № 030423-ФК від 03.04.2023), до ТОВ ««Фінпром Маркет» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № 75238522 від 24.06.2021 на загальну суму 19142,20 грн, з яких: сума заборгованості за тілом кредиту - 5650,00 грн, сума заборгованості по простроченим процентам - 13492,20 грн (а.с.50-51).
На підтвердження наявності та розміру заборгованості за договором позики № 75238522 від 24.06.2021 ТОВ «Фінпром Маркет» складений детальний розрахунок, згідно з яким заборгованість складає 19030,36 грн, з яких: 5650,00 грн - тіло позики, 13380,36 грн - нараховані та несплачені проценти.
Зобов'язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема із договорів.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Також, частинами 1, 2 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
З договору позики № 75238522 від 24.06.2021 суд вбачає, що відповідно до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.
Оскільки цей договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток, та відповідач підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).
Отже, відповідач уклав електронний договір та підписав такий у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (електронним підписом одноразовим ідентифікатором), а тому договір позики № 75238522 від 24.06.2021 укладений у формі електронного документу з електронними підписами сторін між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та позичальником ОСОБА_1 , є результатом домовленості сторін і відповідає загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст.3 ЦК України, а також ст. 1054 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», оскільки позичальник був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і волевиявлення учасників договору було вільним.
Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За приписами частини 1 статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).
Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.
За змістом ч. 1 ст. 1077 ЦПК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до приписів ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
У постанові Верховного Суду від 24.12.2019 року у справі № 668/7544/15-ц зазначено, що: «за приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).
Статтею 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
За змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-979цс15.
У суду відсутні докази про те, що відповідач мав перешкоди для реалізації свого зобов'язання по сплаті кредитної заборгованості, належним чином не виконував свої зобов'язання по поверненню кредиту, сплати відсотків, порушивши умови кредитного договору.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст.1048 та ч. 1 ст.1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором.
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Водночас, з наданого розрахунку заборгованості суд вбачає, що відсотки за користування коштами позики нараховувалися як первісним кредитором з 25.06.2021 по 21.10.2021, тобто поза межами строку позики (строку договору), яким є 24.07.2021.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою частини другої статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання
(постанова Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі №444/9519/12).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19) зазначено, що «у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості».
У постановах Великої Палати Верховного Суду неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.
Оскільки відсотки за користування коштами позики нараховувалися кредитодавцем позичальнику поза межами строку кредитування, а після 24.07.2021 припинилося право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти, права та інтереси кредитора в охоронних правовідносинах забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України.
Здійснивши розрахунок процентів, суд установив, що за період з 25.06.2021 по 24.07.2021 (30 днів) розмір відсотків складає 3373,20 грн.
У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, та стягує з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики № 75238522 від 24.06.2021 у розмірі 9023,20 грн, з яких: 5650,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 3373,20 грн - сума заборгованості за відсотками.
У задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 10007,16 грн суд відмовляє з наведених вище підстав.
Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду; на професійну правничу допомогу.
Частинами 1 та 2 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується матеріалами справи (а.с.14).
Також, у позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача витрати, понесені на професійну правничу допомогу в сумі 3500,00 грн.
В обґрунтування понесення та розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн позивач надав копії таких документів: договору № 01-11/24 про надання правничої допомоги від 01.11.2024, укладеного між адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною та ТОВ «Фінпром Маркет», де визначений гонорар адвоката, зокрема по малозначним справам (вивчення та збір документів, правової позиції, аналіз судової практики - 500,00 грн за одну справу; підготовка/складання позовної заяви до боржника за договором позики, у разі якщо клієнт сам подає позовну заяву - 3000,00 грн); витягу з Акту № 10-П приймання-передачі наданої правничої допомоги від 20.03.2025 за договором про надання правничої допомоги № 01-11/24 від 01.11.2024, згідно з яким адвокатом надані послуги щодо боржника ОСОБА_1 - вивчення та збір документів, правової позиції, аналіз судової практики - 500,00 грн, підготовка/складання позовної заяви до боржника за договором позики - 3000,00 грн; акту приймання-передачі справ на надання правничої допомоги (Додаток № 1 до договору № 01-11/24 про надання правничої допомоги від 01.11.2024, де серед інших, є боржник ОСОБА_1 ; платіжної інструкції кредитового переказу коштів від 20.03.2025 про сплату ТОВ «Фінпром Маркет» на користь ОСОБА_2 350000,00 грн згідно акту № 10-П приймання наданої правничої допомоги від 20.03.2025 за договором про надання правничої допомоги № 01-11/24 від 01.11.2024, ордеру (а.с.52-59).
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Оцінивши надані документи та доводи в обґрунтування суми заявлених витрат на правничу допомогу, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору (справи), суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на правничу допомогу в сумі 3500,00 грн є співмірним з: ціною позову, із складністю справи, виконаними адвокатом роботами.
Суд розподіляє судові витрати, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (47,42%), та стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1148,70 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 1659,70 грн.
Керуючись ст. 6, 7, 12, 13, 43, 76-81, 82, 89, 128, 131, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (рахунок НОМЕР_4 в АТ «ОТП Банк, код 300528) заборгованість за договором позики № 75238522 від 24.06.2021 у розмірі 9023 (дев'ять тисяч двадцять три) грн 20 коп., з яких: 5650 грн 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 3373 грн 20 коп. - сума заборгованості за відсотками.
Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 10007 грн 16 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (рахунок НОМЕР_4 в АТ «ОТП Банк, код 300528) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1148 (одну тисячу сто сорок вісім) грн 70 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 1659 (одну тисячу шістсот п'ятдесят дев'ять) грн 70 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», ЄДРПОУ 43311346, адреса місцезнаходження: Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, офіс 204.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено 20.08.2025.
Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.
Суддя Олександр БОРИСЕНКО