Справа № 638/6702/24
Провадження №1-кп/638/953/25
20 серпня 2025 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі головуючої - судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , прокурора- ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисника- ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221070000877 від 25.10.2022, за обвинуваченням:
ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Борова Борівського району Харківської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, який має на утриманні трьох малолітніх дітей, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України,
24 лютого 2022 року військовослужбовці збройних сил РФ силовим способом з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно захопили та фактично здійснили окупацію частини території Харківської області, в тому числі смт. Борова Ізюмського району Харківської області, шляхом зосередження навколо вказаного населеного пункту та безпосередньо в ньому, збройних підрозділів рф, та встановлення контрольно- пропускного режиму в'їзду та виїзду з вказаного населеного пункту тощо, що тривало до початку вересня 2022 року (не пізніше 09.09.2022).
Так, після повномасштабного збройного вторгнення збройних сил рф на територію України, з 24.02.2022 збройні сили країни агресора рф безпосередньо здійснили силове захоплення та взяття під контроль будівель і споруд на території смт. Борова Ізюмського району Харківської області, що забезпечують діяльність органів державної влади, в тому числі й сектору поліцейської діяльності №1 Ізюмського районного управління поліції ГУНП в Харківській області, розташований за адресою: Харківська область, Ізюмський район, смт. Борова, пров. Майстрів, буд. 1, з метою перешкоджання їх нормальній діяльності та з метою створення окупаційної влади, зокрема нового окупаційного правоохоронного органу, та вирішили залучити до співпраці місцевих жителів.
ОСОБА_7 , який є громадянином України, тимчасово не працюючим, у період часу з кінця травня 2022 року по початок вересня 2022 року, більш точний час встановити з об'єктивних причин не виявилось можливим, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалась приблизно о 04 годині ранку 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, перебуваючи у смт. Борова Ізюмського району Харківської області, маючи умисел на допомогу державі-агресору та її незаконним правоохоронним органам, створеним на тимчасово окупованій території, з метою завдання шкоди Україні та реалізуючи його, вступив в злочинну змову з окупаційними військами російської федерації.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, у період часу з кінця травня 2022 року по початок вересня 2022 року, більш точний час встановити з об'єктивних причин не виявилось можливим, ОСОБА_7 , який є громадянином України, тимчасово не працюючим, знаходячись на території смт. Борова Ізюмського району Харківської області, зі своїх особистих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, бажаючи надати допомогу державі-агресору та її збройним формуванням з метою завдання шкоди Україні, достовірно знаючи, що за адресою: Харківська область, Ізюмський район, смт. Борова, пров. Майстрів, буд. 1, де знаходиться сектор поліцейської діяльності №1 Ізюмського районного управління поліції ГУНП в Харківській області, а співробітники виїхали з населеного пункту та не контролюють обстановку щодо життєдіяльності вказаного населеного пункту, погодився на пропозицію військових російської федерації та вирішив добровільно зайняти посаду у новоствореному правоохоронному органі, а саме: помічника оперативного чергового чергової частини пункта поліції №1 (дислокація смт. Борова) Управління внутрішніх справ Тимчасової цивільної адміністрації Харківської області.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, у період часу з кінця травня 2022 року по початок вересня 2022 року, більш точний час встановити з об'єктивних причин не виявилось можливим, ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на допомогу державі-агресору та її незаконним правоохоронним органам з метою завдання шкоди Україні, почав виконувати обов'язки і виявлення та запобігання злочинів, патрулювання смт. Борова, перевірки документів, затримання та конвоювання незаконно затриманих громадян у новоствореному правоохоронному органі, розташованому за адресою Харківська область, Ізюмський район, смт. Борова, пров. Майстрів, буд. 1 а саме: за місцем знаходження сектор поліцейської діяльності №1 Ізюмського районного управління поліції ГУНП в Харківській області.
ОСОБА_7 у період часу з кінця травня 2022 року по початок вересня 2022 року, добровільно зайняв посаду у новоствореному правоохоронному органі, а саме: помічника оперативного чергового чергової частини пункту поліції №1 (дислокація смт. Борова) Управління внутрішніх справ Тимчасової цивільної адміністрації Харківської області, та почав виконувати обов'язки і виявлення та запобігання злочинів, патрулювання смт. Борова, перевірки документів, затримання та доставки незаконно затриманих громадян у новоствореному правоохоронному органі, розташованому за адресою Харківська область, Ізюмський район, смт. Борова, пров. Майстрів, буд. 1 а саме: за місцем знаходження сектору поліцейської діяльності №1 Ізюмського районного управління поліції ГУНП в Харківській області.
Таким чином, ОСОБА_7 вчинив злочин, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, тобто вчинення колабораційної діяльності, а саме добровільне зайняття громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Судовий розгляд кримінального провадження здійснено за відсутності обвинуваченого ОСОБА_7 (in absentia), обвинувачений показань суду не надавав, жодних клопотань та/або заяв від нього на адресу суду не надходило.
Дане кримінальне провадження здійснювалось за обов'язковою участю захисника, який був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській областях: адвоката Горлача (доручення № 027-270000999 від 15.02.2023 року), який був захисником на стадії досудового розслідування, та під час судового розгляду і обізнаний з матеріалами кримінального провадження від початку здійснення спеціального досудового розслідування.
Відповідно до ухвали суду від 30 жовтня 2024 вказане кримінальне провадження призначено до судового розгляду та постановлено здійснювати спеціальне судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
При цьому повістки про виклик обвинуваченому ОСОБА_7 , а також інформацію про процесуальні документи надсилались та публікувались відповідно до вимог ст. 323 КПК України шляхом опублікування повістки про виклик на офіційному сайті Шевченківського районного суду міста Харкова і в газеті «Урядовий кур'єр», а також шляхом опублікування на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора, однак у судові засідання обвинувачений не з'являвся.
Аналіз наявних у матеріалах справи численних документів на підтвердження завчасних належних викликів ОСОБА_7 до слідчого (прокурора) та суду, направлених йому повідомлень з приводу його прав та обов'язків, оголошеної підозри, висунутого обвинувачення та руху спеціального судового провадження свідчить про те, що він мав підстави усвідомлювати, що проти нього розпочато кримінальне провадження, він отримав чи мав би отримати оголошену підозру, відповідні виклики та пред'явлене обвинувачення, мав можливість бути обізнаним із усіма своїми правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя.
Відтак, держава Україна під контролем сторони захисту та суду використала всі можливості для того, щоб обвинувачений мав право під час судового провадження як мінімум на такі гарантії: а) бути терміново і докладно повідомленою мовою, яку він розуміє, про характер і підставу обвинувачення; б) мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту, обрати захисника; в) бути судженим в його присутності і захищати себе особисто або за посередництвом обраного ним захисника, бути повідомленим про це право і мати призначеного захисника безоплатно.
Така ситуація узгоджується із взятими на себе зобов'язаннями, яких повинна дотримуватися держава Україна з тим, щоб забезпечити реальне використання права, яке гарантується статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини та ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Натомість, ОСОБА_7 , скористався своїми правами на власний розсуд за відсутності будь-яких перешкод для їх реалізації на території України та з боку останньої.
Вказані висновки ґрунтуються і на правовій позиції Європейського суду з прав людини (справа «Колоцца проти Італії» від 12.02.1985, «Шомоді проти Італії» від 18.05.2004 та ін.), за якою суд при розгляді справи в порядку спеціального судового провадження зобов'язаний обґрунтувати чи були здійсненні всі можливі, передбачені законом заходи, щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.
Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_7 , який у свою чергу повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед судом та захищати себе безпосередньо в суді, а так само свідчить про його наміри на ухилення від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 4 ст. 349 КПК України, допит обвинуваченого у судовому засіданні не здійснювався.
Захисник-адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні зазначив, що не мав можливості зв'язатися з обвинуваченим ОСОБА_7 і з'ясувати в нього правову позицію щодо пред'явленого обвинувачення. Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 здійснював активні дії, спрямовані на захист обвинуваченого: приймав участь у допиті свідків та дослідженні письмових доказів, виступав у дебатах, зазначив, що винність ОСОБА_7 при судовому розгляді не доведено, джерело походження доказів, наданих стороною обвинувачення не відоме, показання свідків не доводять винність ОСОБА_7 . Просив визнати невинуватим ОСОБА_7 та виправдати його.
Враховуючи наведене, з урахуванням здійснення у даному кримінальному провадженні спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження, суд вважає, що під час досудового розслідування та судового розгляду вжито достатніх заходів щодо дотримання прав підозрюваного та обвинуваченого ОСОБА_7 на захист та доступ до правосуддя.
При цьому суд зауважує, що всі наведені вжиті заходи вказують на те, що обвинувачений ОСОБА_7 був поінформований належним чином про дати слухання справи, а також дотримані його права на належне представництво у суді.
Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого, як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
Відповідно ч. 5 ст. 374 КПК України в разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.
Так, згідно положень ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень Глави 241 цього Кодексу на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо виділеної категорії злочинів, в тому числі й злочину, передбаченого ст. 111-1 КК України, стосовно підозрюваного, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Зі змісту ст. 297-4 КПК України вбачається, що за наслідками розгляду клопотання сторони обвинувачення про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя задовольняє таке клопотання, якщо прокурор, слідчий доведе, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук, та/або уповноваженим органом прийнято рішення про передачу підозрюваного для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся. Крім того, під час вирішення цього питання слідчий суддя враховує наявність достатніх доказів для підозри особи щодо якої подано клопотання у вчиненні кримінального правопорушення.
Згідно ст. 281 цього Кодексу в разі, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного. До оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов'язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 135 КПК України повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Суд, провівши судовий розгляд лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, виходить з наступного в своїх висновках.
Судом визнано загальновідомим і таким, що не потребує доказуванню в межах даного провадження, що 24.02.2022 о 05 год. 00 хв. президент РФ оголосив своє рішення про початок спеціальної військової операції в Україні та збройними силами РФ здійснено широкомасштабне вторгнення на територію суверенної держави Україна.
Відповідно до положень ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Суд вважає, що незважаючи на відсутність у судових засіданнях обвинуваченого ОСОБА_7 та відсутності даних про визнання ним своєї провини у скоєнні кримінального правопорушення, винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення-злочину доведена доказами і ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному з'ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 повідомив, що він під час окупації перебував в смт. Борова. Його доставляли під час окупації до народної поліції, новоствореного органу. Коли доставили, то у приміщенні цієї поліції у черговій частині перебував ОСОБА_7 , він також здійснював первинне опитування свідка, ставив запитання щодо крадіжок. У нього на одязі була пов'язка червоного кольору і жилет з написом «поліція». ОСОБА_7 представлявся працівником поліції, сидів у кабінеті чергової частини, записував дані на папері, потім писав прізвище та ставив підпис. Свідок додав, що зброї при ньому він не бачив, проте поряд з ОСОБА_7 були поліцейські палиці. До затримання свідок не був знайомий з ОСОБА_7 , конфліктів з ним не мав. При затриманні ОСОБА_7 не показував посвідчень чи інших документів, проте свідок розумів, що ОСОБА_7 працює у народній поліції, так як останній поводив себе відповідно. Крім того свідок зазначив, що 04 серпня 2022 року він бачив, як ОСОБА_7 з іншими чоловіками їздили на автомобілі, з вікон якого було видно прапор РФ, під час таких поїздок вони хватали та забирали місцевих хлопців.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 повідомив, що він не виїздив з смт. Борова Харківської області протягом всієї окупації. 01 липня 2022 року він святкував разом з друзями день народження друга- ОСОБА_10 , вживали алкогольні напої. Хтось викликав поліції, до хати приїхали народні поліцейські, поводили себе нахабно, сказали, що компанія поводить себе погано, наказали збиратися, витягли з хати, навіть не дали можливості зачинити замки у хаті. Повезли до народної поліції, закрили у камеру. Під час оформлення до камери всі документи заповнював ОСОБА_7 , він також задавав питання, а також позабирав шнурки та помістив до камери. У камері свідок провів троє суток без їжі, давали тільки воду. Весь цей час до камери заходив ОСОБА_7 , він був у цивільному одязі, проте на рукаві мав червону пов'язку. Після того, як свідок відсидів три дні, йому призначили десять днів відпрацювань. Він облаштовував територію центру смт. Борової, фарбував, косив траву. Під час відпрацювань його перевіряли на стан алкогольного сп'яніння, працював зранку до 15.00 години. До окупації смт. Борової він ОСОБА_7 не знав. Свідок наполягав, що він ОСОБА_7 бачив постійно в народній поліції в черговій частині. При затриманні ОСОБА_7 не показував посвідчень чи інших документів, проте свідок розумів, що ОСОБА_7 працює у народній поліції, так як останній поводив себе відповідно.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 повідомив, що він під час окупації смт. Борової Харківської області весь час був дома. ОСОБА_7 йому був відомий, так як син свідка повідомив, що він має товариша переселенця з дружиною і дітьми і попросив, щоб той пожив у будинку сина. Так як син свідка виїхав з смт. Борової, за хатою сина придивлявся ОСОБА_11 . Так як в силу віку свідку було вже тяжко їздити тримати господарство за адресою сина, він погодився, і ОСОБА_7 з родиною почали мешкати у хаті сина за адресою АДРЕСА_2 . Спочатку ОСОБА_7 працював у лісництві, а потім казав, що краще піти працювати у поліцію. Коли війська РФ відступали, він також разом з родиною виїхав, залишив ключі від хати, форму залишив поліцейську РФ з написом «полиция», вони придбали машину і машиною виїхали. Коли повернувся син, від взяв і всі ці речі відніс до української поліції. ОСОБА_7 свідок у формі не бачив, проте ОСОБА_7 повідомляв, що форму видали перед деокупацією смт. Борової. При спілкуванні зі свідком ОСОБА_7 повідомляв, що він знайшов гарну роботу, платять за неї гарно, допомогу дають, а працювати потрібно лише патрулювати, по центру селища ходити. Свідок стверджує, що ОСОБА_7 самостійно пішов працювати у поліцію, про це він розповідав свідку, йому не погрожували. Його робота була ходити по хатах та забирати людей, везти їх до народної поліції.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 повідомив, що він перебував під час окупації смт. Борова Харківської області вдома, не працював, нерегулярно комусь допомагав по господарству, з того і жив. ОСОБА_7 він знав, бачив його на площі в смт. Боровій Харківської області у цивільному одязі з червоною пов'язкою на руці, він ходив дивився за порядком. Свідок був знайомий з ОСОБА_7 так як їх познайомив їх спільний знайомий ОСОБА_13 , який також працював у народній поліції. Під час знайомства ОСОБА_13 сказав, що ОСОБА_7 також працює у народній поліції, проте сам ОСОБА_7 не підтвердив і не спростував слова ОСОБА_13 .
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 повідомив, що під час окупації він перебував у смт. Борова Харківської області, коли ходив на торгівельний майданчик за продуктами, він неодноразово бачив ОСОБА_7 , той був одягнений у цивільний одяг та мав червону пов'язку на руці, мав поліцейський кийок та слідкував за порядком.
Вина ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується наступними, дослідженими в судовому засіданні, доказами:
Протоколом огляду від 25.10.2022, відповідно до якого огляд проводився в адміністративному приміщені в якому на момент проведення огляду розташований сектор поліцейської діяльності № 1 Ізюмського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області за адресою Харківська обл., Ізюмський р-н, смт Борова, пров. Майстрів, буд. 1. До протоколу огляду долучені фототаблиці, з яких вбачається що в цій будівлі було розташовано приміщення створеного окупаційною владою правоохороного органу «Народной полиции».
Описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду від 28.12.2022, відповідно до якого було вилучено:
1. документ з назвою «Ведомость на выдачу обмундирования». Зазначений на одному аркуші паперу формату А-4 та представлений у вигляді таблиці з наступними графами: «Фамилия, имя отчество», «Костюм летний темно-синего цвета с кантами красного цвета компл.», «Костюм зимний темно-синего цвета с кантами красного цвета, компл.», «Костюм демисезонный темно-синего цвета с кантами красного цвета, компл.», «Кепи летнее темно-синего цвета с кантами красного цвета, шт.», «Кепи демисезонное темно-синего цвета с кантами красного цвета, шт.», «Шапка-ушанка меховая из овчины крашеной в темно-синий цвет, шт.», «Футболка темно-синего цвета, шт.», «Ботинки хромовые с высокими берцами, пар.», «Итого получено, ШТ (прописью)», «Итого получено, ШТ. (прописью)», «Подпись». Навпроти зазначених граф маються розділи: « ОСОБА_15 », « ОСОБА_16 », « ОСОБА_17 », « ОСОБА_18 », « ОСОБА_19 », « ОСОБА_20 », « ОСОБА_21 », « ОСОБА_22 ». Зазначений документ складено у двох примірниках;
2. оригінал документу з назвою «Рапорт». Зазначений документ складено на одному аркуші паперу формату А-4. Документ адресований на «Начальника Боровского ПП №2 капитана полиции ОСОБА_23 ». Зазначений документ датований 05.09.2022 та написаний пастою синього кольору від « ОСОБА_19 »;
3. оригінал документу з назвою «Рапорт». Зазначений документ складено на одному аркуші паперу формату А-4. Документ адресований на «Начальника УВД ВГА Харьковской области полковника полиции ОСОБА_24 ». Зазначений документ датований 04.08.2022 та написаний пастою синього кольору від « ОСОБА_19 »;
4. копія документа з назвою «Табель учета рабочего времени Бровского отдела полиции за июнь 2022 года». Взазначеній таблиці маються наступні графи: «№ п/п», «ФиО», «Дата».Графа «№ п/п» має наступні розділи: «1», «2», «3», «4», «5», «б», «7», «8», «9», «10», «11», «12», «13»; Графа «ФиО» має наступні розділи: « ОСОБА_25 », « ОСОБА_26 », « ОСОБА_27 », « ОСОБА_28 », « ОСОБА_20 », « ОСОБА_21 », « ОСОБА_17 », « ОСОБА_18 », « ОСОБА_15 », « ОСОБА_29 », « ОСОБА_22 », « ОСОБА_19 », « ОСОБА_16 »; Графа «дата» має наступні розділи: «1», «2». «3», «4», «5», «б», «7», «8», «9», «10», «11», «12», «13», «14», «15», «16», «17», «18», «19», «20», «21», «22», «23», «24», «25», «26», «27», «28», «29», «30», «итого».В зазначеній таблиці в графі «ФиО» в кожному з розділів мається відповідні цифри відповідно графи «Дата», окрім дат «5», «12», «19», «26»;
5. оригінал документу з назвою «Рапорт». Зазначений документ складено на одному аркуші паперу формату А-4. Документ адресований на «Начальника Боровского ПП №2 капитана полиции ОСОБА_23 ». Зазначений документ датований 06.09.2022 та написаний пастою синього кольору від « ОСОБА_19 »;
6. оригінал документу з назвою «Рапорт». Зазначений документ складено на одному аркуші паперу формату А-4. Документ адресований на «Начальника Боровского ПП №2 капитана полиции ОСОБА_23 ». Зазначений документ датований 05.09.2022 та написаний пастою синього кольору від « ОСОБА_19 »
7. оригінал документу з назвою «Рапорт». Зазначений документ складено на одному аркуші паперу формату А-4. Документ адресований на «Начальника Боровского ПП №2 капитана полиции ОСОБА_23 ». Зазначений документ датований 08.09.2022 та написаний пастою синього кольору від « ОСОБА_19 »;
8. оригінал документу з назвою «Рапорт». Зазначений документ складено на одному аркуші паперу формату А-4. Документ адресований на «Начальника Боровского отдела полиции». Зазначений документ написаний пастою синього кольору від « ОСОБА_19 » та датований 21.07.2022;
9. оригінал документу з назвою «Рапорт». Зазначений документ складено на одному аркуші паперу формату А-4. Документ адресований на «Начальника Боровского отдела полиции». Зазначений документ написаний пастою синього кольору від « ОСОБА_19 » та датований 04.07.2022;
10. оригінал документу з назвою «Объяснение». Зазначений документ складено на одному аркуші паперу формату А-4 та представлений у вигляді бланку. Документ адресований на «Начальника пункта полиции №2 (дислокация пгт Бооровая) капитана полиции ОСОБА_23 ». Зазначений документ датований 07.09.2022 та написаний пастою синього кольору від « ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_2 »;
11. оригінал документу з назвою «Объяснение». Зазначений документ складено на одному аркуші паперу формату А-4 та представлений у вигляді бланку. Документ адресований на «Начальника пункта полиции №2 (дислокация пгт Боровая) ОСОБА_23 ». Зазначений документ датований 07.09.2022 та написаний пастою синього кольору від « ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_3 »;
12. оригінал документа з назвою «Объяснение». Зазначений документ складено на двох аркушах формату А-4 та представлений у вигляді бланку. Зазначений документ датований 05.09.2022 та написаний пастою синього кольору від « ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_4 »;
13. оригінал документа з назвою «Объяснение». Зазначений документ складено на двох аркушах формату А-4 та представлений у вигляді бланку. Зазначений документ датований 06.09.2022 та написаний пастою синього кольору від « ОСОБА_32 , ІНФОРМАЦІЯ_5 »;
14. оригінал документа з назвою «Объяснение». Зазначений документ складено на двох аркушах формату А-4 та представлений у вигляді бланку. Зазначений документ датований 06.09.2022 та написаний пастою синього кольору від «Люба Нели Николаевны, 08.04.1966»;
15. оригінал документу з назвою «Объяснение». Зазначений документ складено на одному аркуші паперу формату А-4 та представлений у вигляді бланку. Документ адресований на «Начальника пункта полиции №2 (дислокация пгт Боровая) ОСОБА_23 ». Зазначений документ датований 07.09.2022 та написаний пастою синього кольору від « ОСОБА_30 , 07.09.2022»
16.оригінал документа з назвою «Объяснение». Зазначений документ складено на двох аркушах формату А-4 та представлений у вигляді бланку. Зазначений документ датований 08.09.2022 та написаний пастою синього кольору від « ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 »;
17. оригінал документу з назвою «Объяснение». Зазначений документ складено на одному аркуші паперу формату А-4 та представлений у вигляді бланку. Документ адресований на «Начальника УВД ВГА Харьковской области полковника полиции ОСОБА_24 ». Зазначений документ датований 04.08.2022 та написаний пастою синього кольору від « ОСОБА_33 , ІНФОРМАЦІЯ_7 »;
18. оригінал документу з назвою «Объяснение». Зазначений документ складено на одному аркуші паперу формату А-4 та представлений у вигляді бланку. Документ адресований на «Начальника УВД ВГА Харьковской области полковника полиции ОСОБА_24 ». Зазначений документ датований 01.08.2022 та написаний пастою синього кольору від « ОСОБА_34 , ІНФОРМАЦІЯ_8 »;
19. оригінал документу з назвою «Заявление». Зазначений документ складено на одному аркуші паперу формату А-4 та представлений у вигляді бланку. Документ адресований на «Начальника Управления внутренних дел ВГА Харьковской областиполковнику полиции ОСОБА_24 ». Зазначений документ датований 29.08.2022 та написаний пастою синього кольору від «Шаламовой Светланы Емельяновны, 17.08.1940»;
20. оригінал документу з назвою «Объяснение». Зазначений документ складено на одному аркуші паперу формату А-4 та представлений у вигляді бланку. Документ адресований на «Начальника УВД ВГА Харьковской области полковника полиции ОСОБА_24 ». Зазначений документ датований 04.08.2022 та написаний пастою синього кольору від « ОСОБА_35 , ІНФОРМАЦІЯ_9 »;
21. оригінал документу з назвою «Объяснение». Зазначений документ складено на одному аркуші паперу формату А-4 та представлений у вигляді бланку. Документ адресований на «Начальника УВД ВГА Харьковской области полковника полиции ОСОБА_24 ». Зазначений документ датований 03.08.2022 та написаний пастою синього кольору від «Лазуренко Галины Николаевны, 24.01.1961»;
22. оригінал документа з назвою «Объяснение». Зазначений документ складено на одному аркуші паперу формату А-4 та представлений у вигляді бланку. Документ адресований на «Начальника УВД ВГА Харьковской области полковнику полиции ОСОБА_24 ». Зазначений документ датований 01.08.2022 та написаний пастою синього кольору від « ОСОБА_36 , ІНФОРМАЦІЯ_10 », які підписані ОСОБА_7 .
Протоколом огляду предмету від 23 жовтня 2023 року під час якого виявлено документи, а саме
1. Рукописна автобіографія ОСОБА_7 на 2 арк., яка містить підпис ОСОБА_7 .
2. анкета ОСОБА_7 на 4 арк., яка містить підпис ОСОБА_7 ;
3. копія паспорту ОСОБА_7 на 3 арк.,
4. копія картки платників податків ОСОБА_7 на 1 арк.,
5. копії диплому ОСОБА_7 на 2 арк.,
6. копія атестату ОСОБА_7 на 2 арк,
7. військового квитка ОСОБА_16 на 1 арк.,
8. копії свідоцтва про народження ОСОБА_37 на 1 арк.,
9. копія трудової книжки ОСОБА_7 на 1 арк.,
10.копія паспорту ОСОБА_38 на 4 арк., арк,
11. копія свідоцтва про народження ОСОБА_39 на 1 арк,
12. копія свідоцтва про народження ОСОБА_40 на 1
13.копія свідоцтва про шлюб ОСОБА_7 і ОСОБА_41 на 1 арк,
14. пояснення ОСОБА_7 на 2 арк., які містять підпис ОСОБА_7 .
15.фото ОСОБА_7 на 4 арк.
16. «Трудовой договор Временной гражданской администрации Харьковской области с работником администрации» за підписом « ОСОБА_19 » у 2 примірниках на 4 аркушах, в якому на 2 арк. мається підпис ОСОБА_7 .
17. Заявление про прийняття ОСОБА_7 , на посаду «инспектора дорожной патрульной службы группы дорожно-патрульной службы ОГИБДД УВД ВГА Харьковской области» на 1 арк., в якому мається підпис ОСОБА_7 .
18. Согласие на обработку данных на 1 арк.,., в якому мається підпис ОСОБА_7 , «подписка о неразглашении информации» на 1 арк., в якому мається підпис ОСОБА_7 ;
19. Лист согласования на 1 арк.
20.Копія документу «УПРАВЛЕНИЕ ВНУТРЕННИХ ДЕЛ ВОЕННО-ГРАЖДАНСКОЙ АДМИНИСТРАЦИИ ХАРЬКОВСКОЙ ОБЛАСТИ», ПРИКАЗ без номеру і дати, «О назначении на должность» за підписом особи за посадою «Начальник УВД ВГА Харьковской области полковник полиции ОСОБА_24 » на 2 арк., в якому на 2 арк., в третьому абзаці маються данні, у вигляді друкованого тексту: « ОСОБА_19 , помощником оперативного дежурного дежурной части пункта полиции №1 (дислокация пгт. Боровая) Управления внутренних дел Военно-гражданской администрации Харьковской области».
- Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 01 грудня 2022 року, в якому свідок ОСОБА_8 вказав, що бачив особу на фото 3 особисто. Відповідно до довідки до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками на фотознімку № 3 зображений ОСОБА_7 , особи на інших фотознімках відношення до кримінального провадження не мають;
Пред'явлення особи для впізнання проведено з дотриманням положень статей 223, 228 КПК України, а протокол, складений за результатами проведення вказаної слідчої дії, відповідає положенням статей 104, 231 КПК України та є належним, допустимим та достовірним доказом у кримінальному провадженні, який сумніву в суду не викликає.
- Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 02 грудня 2022 року, в якому свідок ОСОБА_9 вказав, що бачив особу на фото 2 особисто. Відповідно до довідки до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками на фотознімку № 2 зображений ОСОБА_7 , особи на інших фотознімках відношення до кримінального провадження не мають;
Пред'явлення особи для впізнання проведено з дотриманням положень статей 223, 228 КПК України, а протокол, складений за результатами проведення вказаної слідчої дії, відповідає положенням статей 104, 231 КПК України та є належним, допустимим та достовірним доказом у кримінальному провадженні, який сумніву в суду не викликає.
Суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. До документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати, зокрема, й матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні).
Зазначена правова позиція міститься в Постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 22.10.2020 (справа № 677/2040/16-к, провадження № 51-5738км19).
- копією анкети, де зазначені відомості про ОСОБА_7 та його родичів, дані про перетини ним кордонів, копією автобіографії ОСОБА_7 з даними про нього та членів його родини (рукописна) та друкована автобіографія ОСОБА_7 , поясненнями, копією трудового договору, обов'язком не розголошення інформації, згодою на обробку інформації, копією заяви з проханням до голови військово- цивільної адміністрації Харківської області про прийняття на роботу.
У вказаних матеріалах містяться рапорти, пояснення, протоколи огляду місця події з фототаблицями, заяви, всі вказані матеріалами зібрані та сформовані, а також складені документи, які містяться у вказаних матеріалах ОСОБА_7 .
При цьому судом зазначається, що вищезазначені письмові докази складались ОСОБА_7 російською мовою, більшість на виготовлених типографських бланках, з використанням у своєї діяльності та посиланням на законодавство країни-агресора РФ, а саме положення КК РФ та КПК РФ.
Крім того, зазначені письмові докази містять анкетні дані ОСОБА_7 , які в повній мірі ідентифікують його особу, посилання на його посаду в окупаційній поліції, адресовані на ім'я керівництва окупаційної поліції, мають власноручно виконані ОСОБА_7 тексти та підписи.
Суд не приймає до уваги твердження сторони захисту про недопустимість вищезазначених доказів та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, так як слідчі дії стосовно вказаних документів були проведені щодо наданих органом досудового розслідування письмових доказів, отриманих відповідно до приписів КПК України, та які судом, відповідно до приписів ст. 85, 86 КПК України, визнані належними та допустимими доказами.
При цьому судом зазначається та враховується, що відповідно до приписів до ч. 1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, що судовою колегією під час ухвалення судового рішення встановлено не було.
Суд приймає до уваги надані стороною обвинувачення такі документи: витяг з ЄРДР, постанови про створення слідчих груп, про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні, про об'єднання матеріалів досудового розслідування, про виділення матеріалів досудового розслідування, повідомлення про кримінальне правопорушення, супровідні листи про направлення документів, при цьому суд встановив, що вказані документи лише засвідчують відповідність окремих проведених слідчих та процесуальних дій вимогам закону, тому за своїм змістом вказані документи не містять ознак доказів, що мають значення для встановлення винуватості обвинуваченого.
У судових дебатах адвокат ОСОБА_6 вказував, що свідки прямо не підтвердили під час судового слідства, що саме ОСОБА_42 мав причетність до «народної поліції», інші докази які прямо свідчили б про доведеність умислу, цілі, мотиву, об'єктивної та суб'єктивної сторони інкримінуємого злочину саме як колабораційна діяльність, на думку захисника, відсутні, а тому він вважає, що склад злочину саме за ч.7 ст. 111-1 КК України також відсутній.
Однак, суд не приймає до уваги такі доводи сторони захисту оцінює їх критично, як обрану лінію захисту з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину, виходячи з наступного.
Об'єктом кримінальних правопорушень, передбачених ст. 111-1 КК України, є основи національної безпеки України.
Суб'єктивна сторона кримінальних правопорушень характеризується прямим або непрямим умислом.
Суб'єктом злочину, передбаченого ст. 111-1 КК України може бути лише громадянин України.
За ч. 7 ст. 111-1 КК України встановлена відповідальність за: добровільне зайняття посади в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території; добровільну участь в незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, створених на тимчасово окупованій території; добровільну участь в збройних формуваннях держави-агресора; надання таким формуванням допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
У ч. 7 ст. 111-1 КК України, законодавець встановлює ознаку добровільності щодо зайняття громадянином України посади або участі у незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях чи надання їм допомоги, тобто, у складі кримінального правопорушення за ч. 7 ст. 111-1 КК України важливе значення має саме добровільність, в цей же час, якщо особа здійснювала відповідні дії не добровільно, а під примусом (байдуже яким), то слід вважати, що склад даного кримінального правопорушення відсутній.
Суд визнає загальновідомим і таким, що не потребує доказуванню в межах даного провадження, що тимчасова окупація з боку РФ частини території України розпочалася зі збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, починаючи з 24 лютого 2022 року, що встановлено національними нормативно-правовими актами, які є обов'язковими для застосування на території України.
Як суд вказав вище загальновідомим та таким, що не потребує окремого доказування є факт того, що територія смт. Борова Ізюмського району Харківської області була окупована військовими підрозділами держави-агресора з весни 2022 року з встановленням контролю над життєдіяльністю вказаного населеного пункту та звільнена силами оборони України восени 2022 року.
Встановлюючи приналежність того чи іншого органу до правоохоронного, слід виходити з того, що такі органи повинні здійснювати правоохоронну функцію, яка є основною для них. Під правоохоронною функцією доцільно розуміти комплексний окремий і самостійний напрям її діяльності, в рамках якого уповноваженими суб'єктами здійснюється загальна охорона права та правопорядку, забезпечуються права і свободи людини і громадянина.
Допитані у судовому засіданні свідки підтвердили факт того, що з територія смт. Борова Ізюмського району Харківської області була окупована збройними формування країни-агресора РФ з подальшим утвердженням на її території окупаційної влади та створенням за її безпосереднім наказом незаконних органів, у тому числі «народної міліції». Отже факт створення незаконного правоохоронного органу на території тимчасово окупованого державою агресором смт. Борова Харківської області навіть за відсутності офіційних документів про створення підтверджується зібраними у ході досудового розслідування та безпосередньо дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами та показаннями свідків, наданими у судовому засіданні.
Свідки сторони обвинувачення під час допиту у судовому засіданні впевнено вказали, що саме ОСОБА_7 патрулював вулиці смт. Борова, забезпечував заходи контролю на масових заходах під час святкування на площі смт. Борова. Без сумнівів зазначили, що ОСОБА_7 працював у «народній поліції», мав там робоче місце, виконував розпорядження командування РФ.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_7 , достеменно знаючи про повномасштабне вторгнення РФ на територію Харківської області, та зокрема щодо бойових дій поблизу смт. борова, мав можливість завчасно евакуюватись до окупації, він також мав розуміти про небезпеку перебування під окупацією, та що в разі окупації, до нього можуть бути застосовані заходи фізичного та морального тиску, також і ув'язнення.
Перевіривши доводи сторони захисту та обвинуваченого в межах встановлених фактичних обставин кримінального провадження на підставі досліджених письмових доказів та показів допитаних судом свідків, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_7 добровільно займав з кінця травня 2022 року по початок вересня 2022 року посаду в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території, отримував оплату російськими рублями за роботу.
Збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин, а також вчинення кримінального правопорушення під впливом погрози, тиску чи примусу, враховуючи що вказане кримінальне правопорушення скоєно під час окупації населеного пункту, у якому проживав обвинувачений, належними та допустимими доказами не підтверджено.
Судом, під час судового розгляду кримінального провадження, не встановлено недопустимість досліджених у судовому засіданні доказів, а також процесуальних порушень приписав КПК України.
Отже, аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні та досліджені під час судового розгляду докази в сукупності за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального правопорушення, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд визнає їх належними та допустимими доказами для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінальним процесуальним законодавством.
Недопустимості доказів згідно вимог ст.ст. 87-89 КПК України судом не встановлено, оскільки всі письмові докази встановлені, зібрані та перевірені органом досудового розслідування, а згодом судом, відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства України. Істотних порушень прав та свобод людини, визначених ст. 87 КПК України, судом не встановлено. Досліджені в судовому засіданні документи відповідають вимогам щодо їх отримання, проведення та оформлення, складені уповноваженими процесуальними особами відповідно, узгоджуються між собою, та не викликають сумнівів у колегії суддів. Порушень вимог КПК України, які б могли спростувати висновки суду під час розгляду справи, судом встановлено не було.
Дослідивши і перевіривши надані в ході судового розгляду показання свідків, які також є процесуальними джерелами доказів, суд дійшов висновку, що ці показання є конкретними та узгоджуються з сукупністю інших доказів, які судом покладено у вирок.
Свідки були попереджені судом про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів і підстав сумніватися у показах даних осіб колегія суддів не вбачає.
Підстави ставити під сумнів вказані вище показання, документи - відсутні, всі вони узгоджуються між собою, є належними, допустимими, достовірними доказами, та не викликають сумнівів у суду.
Дослідивши у змагальній процедурі й зіставивши зазначені докази, оцінивши їх в аспекті ст.94 КПК з точки зору належності, допустимості й достовірності, а також з'ясувавши передбачені ст.91 вказаного Кодексу обставини, що належать до предмета доказування, суд вважає, що ці докази в їх сукупності та взаємозв'язку доводять факт вчинення обвинуваченим кримінально-караного діяння, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України і вони в їх сукупності та взаємозв'язку є достатніми для ухвалення обвинувального вироку стосовно ОСОБА_7 .
Захисник- адвокат ОСОБА_6 у судових дебатах та під час виступу у судових дебатах просив виправдати обвинуваченого з причин недоведеності вини обвинуваченого ОСОБА_7 .
Відповідно до ч. 1 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Фізичний чи психічний примус і крайня необхідність є обставинами, які за певних умов виключають кримінальну протиправність діянь, передбачених ст. 111-1 КК, відповідно до статей 39 і 40 КК України.
Суду не надано доказів, що ОСОБА_7 виконував покладені окупаційною владою обов'язки, перебуваючи у трудових відносинах з незаконним правоохоронним органом, під безпосереднім впливом:
а) фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками (йдеться про катування - в розумінні ст. 127 КК, тобто спричинення сильного фізичного болю, побої, мучення тощо з певною метою);
б) фізичного примусу, внаслідок якого вона могла керувати своїми діями, а також психічного примусу, за сукупності таких умов: такі дії цієї особи були необхідними для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожувала їй чи охоронюваним законом правам її або інших осіб, або суспільним інтересам чи інтересам держави, цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами та при цьому не було спричинено більш значної шкоди, ніж відвернена шкода (або, хоча шкода була і більш значною, але внаслідок сильного душевного хвилювання, викликаного небезпекою, особа не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди цій небезпеці). Шкала видів шкоди відсутня, але є один виняток - шкода життю людини завжди є більш значною, ніж шкода, не пов'язана з посяганням на життя людини; при цьому життя однієї людини не може цінуватися вище, ніж життя іншої.
Таким чином, ступінь вини ОСОБА_7 у вчиненні вищезазначеного протиправного діяння, в повній мірі встановлена аналізом вище приведених доказів, які є послідовними та в повній мірі узгоджуються між собою, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для сумнівів в їх об'єктивності, правдивості та відвертості.
За результатами сукупності наведених та досліджених у судовому засіданні доказів, суд кваліфікує дії ОСОБА_7 за ч.7 ст. 111-1 КК України як добровільне зайняття громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
При визначенні ОСОБА_7 виду та розміру покарання суд враховує суспільну небезпечність та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення-злочину, який відповідно бо приписів ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, данні про особу обвинуваченого, який на час вчинення інкримінованого злочину був офіційно не працюючим, характеризується нейтрально, раніше судимим не був, має постійне місце мешкання, одружений, має трьох неповнолітніх дітей, на диспансерному обліку в ОДН та МПНД не перебуває.
Обставин, які відповідно до приписів ст. 66 КК України, пом'якшують покарання ОСОБА_7 судом не встановлено.
Обставиною, яка відповідно до приписів ст. 67 КК України, обтяжує покарання ОСОБА_7 суд вважає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
Відповідно до приписів ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При цьому суд враховує відсутність обставин, які б відповідно до приписів ст. 66 КК України, пом'якшували покарання ОСОБА_7 , а також наявність обставини, яка відповідно до приписів ст. 67 КК України, обтяжує покарання ОСОБА_7 , фактичні обставини вчинення обвинуваченим інкримінованого йому злочину, ставлення останнього до скоєного та його наступну поведінку, а тому не вбачає підстав для застосування у відношенні обвинуваченого ОСОБА_7 приписів ст. 69 КК України.
Таким чином, враховуючи приписи ст. 50 КК України, згідно яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, приймаючи до уваги дані, які характеризують особу ОСОБА_7 , обставин вчинення вказаного кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину, ставлення до скоєного, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_7 можливо лише в умовах ізоляції його від суспільства, з призначенням йому міри покарання, у межах санкцій ст. 111-1 ч. 7 КК України, а саме у виді позбавлення волі на відповідний, визначений санкцією статті зазначеного кримінального закону, строк.
Суд вважає, що таке покарання відповідатиме гуманності й справедливості, та не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечуватиме співрозмірність діяння та кари, відповідатиме таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
При призначенні покарання, у відповідності до санкцій ст. 111-1 ч. 7 КК України, передбачено застосування альтернативне додаткового покарання у виді конфіскацією майна та заборони права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років.
Суд вважає необхідним у відношенні обвинуваченого ОСОБА_7 застосувати додаткове покарання у виді конфіскації всього належного йому майна, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги в межах строку санкції статті обвинувачення.
Запобіжний захід ОСОБА_7 під час досудового розслідування обирався у вигляді тримання під вартою на підставі ухвали Дзержинського районного суду міста Харкова від 21 березня 2024 року. 22 грудня 2023 року ОСОБА_43 отримала клопотання про обрання запобіжного заходу з додатками стосовно сина ОСОБА_7 по вказаному кримінальному провадженню. У матеріалах справи наявна відповідна розписка.
Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлений.
Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
Судові витрати відсутні.
Перекладачі не залучалися.
На підставі викладеного, керуючись ст. 373, 374 КПК України суд, -
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України та призначити йому покарання, на підставі цього закону у виді 13 (тринадцяти) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги строком на 15 (п'ятнадцять) років з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю, з відбуттям покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу.
Запобіжний захід ОСОБА_7 , обраний на стадії досудового розслідування, у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 відраховувати з моменту його фактичного затримання.
Цивільний позов не заявлений.
Речові докази, визнані відповідно до постанови про визнання речовими доказами від 29 грудня 2022 року та відповідно до постанови від 23 жовтня 2023 року - копії та оригінали документів, рукописні документи, анкети, копії паспортів, копії свідоцтв, копії атестатів, пояснення, фото, погодження на обробку персональних даних, копії трудових договорів - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Згідно з ч. 3 ст. 400 КПК України, якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених ст. 138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції з дотриманням правил, передбачених ст. 399 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.
Копію вироку вручити прокурору та захиснику обвинуваченого, якому вручались всі процесуальні рішення у цьому провадженні.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Інформацію про ухвалений вирок опублікувати в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - в газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Шевченківського районного суду міста Харкова.
Вирок постановлено в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Повний текст вироку складено 20 серпня 2025 року.
Суддя ОСОБА_1