Справа № 638/23739/24
Провадження № 1-кп/638/1222/25
Іменем України
19 серпня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження № 62023170020001930 від 13.09.2023 відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, раніше не судимого, військовослужбовця військової служби за мобілізацією, який перебуває на посаді стрільця 1 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
встановив:
Прокурор Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4 звернувся до Шевченківського районного суду м. Харкова з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023170020001930 від 13.09.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Зі змісту клопотання вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з вимогами ст.ст. 20, 23 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», відповідно до наказу командира (по стройовій частині) військової частини НОМЕР_1 № 169 від 01.07.2022 прийнятий на військову службу за мобілізацією до військової частини НОМЕР_2 , на посаду такелажника інженерного відділення взводу батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , та зарахований до списків інженерного особового складу військової частини НОМЕР_1 .
З 01.07.2023 ОСОБА_3 приступив до виконання службових обов?язків.
Відповідно до наказу командира (по стройовій частині) військової частини НОМЕР_2 № 29 від 29.01.2023 ОСОБА_3 призначено на посаду стрільця 1 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до ст.ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», останній вважається військовослужбовцем, який проходить військову службу за мобілізацію в особливий період.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в у країні», який затверджено Верховною радою України, у зв?язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, термін дії якого продовжений безперервно до теперішнього часу.
Відповідно до вимог ст.ст.17, 65 Конституції України, ст.ст.1, 2 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», положень Військової присяги, ст.ст.11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України солдат ОСОБА_3 під час проходження військової служби повинен свято та непорушно дотримуватись Конституції України і законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов?язок, вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов?язки та бути готовим до виконання завдань, пов?язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, забезпечувати недоторканність державного кордону та охорону суверенних прав України, не допускати негідних вчинків та стримувати від них інших, про все, що сталося з ним і стосується виконання службових обов?язків, та про зроблені йому зауваження зобов?язана доповідати безпосередньому начальникові.
Крім цього, згідно вищевказаних положень нормативно-правових актів, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов?язком громадян України.
Відповідно до статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов?язків, зобов?язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов?язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов?язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Однак, солдат ОСОБА_3 під час проходження військової служби, перебуваючи на посаді стрільця 1 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_4 , без відповідного дозволу командування та поважних на те причин 30.05.2023 року самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 , та у подальшому, під час незаконної відсутності у військовій частині НОМЕР_2 обов?язків військової служби не виконував, тим самим став на злочинний шлях, та, діючи умисно, в умовах воєнного стану, без дозволу командування та за відсутності поважних причин, самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_2 , обов?язки з військової служби не виконував, провівши час на власний розсуд.
Так, реалізуючи свій злочинний намір, солдат ОСОБА_3 діючи у порушення вищевказаних нормативно-правових актів, з прямим умислом, а саме - усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов?язків, та за відсутності законних підстав, в умовах воєнного стану, не одержавши дозволу відповідних командирів і начальників, за відсутності поважних причин, 30.05.2023 року самовільно залишив розташування військової частини в АДРЕСА_2 , та у період часу з 30.05.2023 по 14.11.2024 знаходився за місцем свого мешкання.
Таким чином, у період часу з 30.05.2023 року по 14.11.2024 року ОСОБА_3 перебував поза місцем несення служби та тимчасового місця дислокації військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 , обов?язки з військової служби за посадою не виконував, поза місцем служби у медичні установи України не звертався, правоохоронні органи, органи державної влади або органи місцевого самоврядування про свою належність до військової служби, а також про вчинене ним ухилення від військової служби та про його причини не повідомляв, а вільний від службових обов?язків час проводив на власний розсуд.
14.11.2024 ОСОБА_3 добровільно з'явився до Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві та повідомив про себе і вчинений ним злочин, а також про намір повернутися для продовження проходження військової служби.
Вказані дії ОСОБА_3 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч.5 ст.407 КК України як самовільному залишенні військової частини, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Прокурор ОСОБА_5 надала заяву, де клопотання підтримала та просила задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_3 у судові засідання, призначені на 15.01.2025, 19.03.2025, 02.06.2025, 11.06.2025, 20.06.2025, 25.07.2025, 19.08.2025 не з'явився, про розгляд повідомлявся, причини неявки суду не повідомив.
Розглянувши клопотання, заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Відповідно до ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 ч. 1 або ч.2 ст.284 КПК України.
Так, відповідно до ст.44 КК України особа, яка вчинила злочин звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Згідно ч. 1 ст.285, ч. 3 ст.288 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду. У разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Аналогічні норми викладені у пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005, відповідно до якого суд зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності, у разі наявності спеціальних обставин, передбачених конкретною нормою закону, якою, у даному випадку, є норма ч. 5 ст. 401 КК України.
Згідно зі ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Судом встановлено, що 24 лютого 2022 року Президентом України було видано Указ №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, який було затверджено Законом України 2102-IX від 24.02.2022 Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні, у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан. Також Президентом України було видано Указ № 69/2022 Про загальну мобілізацію, яким постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Відповідно до вимог Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з ч. 5 ст. 401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 КК України, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової зголи командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Отже, умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України є вчинення злочину, передбаченого ст. 407 КК України під час дії воєнного стану вперше, та намір особи в добровільному порядку продовжити проходження військової служби у військовій частині.
Враховуючи той факт, що наразі підозрюваний ОСОБА_3 рахується зниклим безвісти, суд позбавлений можливості заслухати його думку стосовно заявленого клопотання прокурора та дослідити мотиви, переконатися у добровільності та істинності позиції підозрюваного, його розуміння щодо наслідків закриття провадження за нереабілітуючими підставами.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання прокурора про звільнення особи від кримінальної відповідальності та повернути клопотання прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку.
Керуючись ст. ст. 203, 284, 286, 314, 369, 372 КПК України, суд -
ухвалив:
У задоволенні клопотання прокурора Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4 про звільнення підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження № 62023170020001930 від 13.09.2023 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1