Справа № 944/5586/23
Провадження №1-кп/944/539/25
19.08.2025 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області у складі
головуючого судді - ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
представника потерпілого ОСОБА_7 ,
представника власника майна ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Яворові клопотання представника власника майна ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_8 про зняття арешту з майна в порядку ст.174 КПК України у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022140000000016 від 19.01.2022 про обвинувачення ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України,
провадженні суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України.
Адвокат ОСОБА_8 в інтересах власника арештованого майна ОСОБА_9 звернувся до суду із клопотанням про скасування арешту майна, посилаючись на те, що, ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 14.03.2023 накладено арешт з поміж іншого на належний ОСОБА_9 на праві власності транспортний засіб марки “ЗИЛ 131», д.н.з. НОМЕР_1 , номер шассі НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та ключі від автомобіля.
Зазначає, що на момент звернення до суду із даним клопотанням всі необхідні слідчі дії із арештованим майном, на яке накладено арешт було проведено, провадження по кримінальній справі перебуває на розгляді в суді.
Враховуючи те, що майно було арештоване судом ще 14 березня 2023 року, а зберігання майна майданчику тимчасового тримання призводить до пошкодження технічного стану транспортного засобу, окрім цього власник ОСОБА_9 позбавлений можливості користуватись та розпоряджатися належним йому майном, зокрема вимушений винаймати інший автомобіль, вважає, що необхідно скасувати арешт на вказане майно у виді заборони користування та розпорядження, та передати його власнику ОСОБА_9 на відповідальне зберігання по місцю його проживання
В судове засідання ОСОБА_9 не з'явився, адвокат ОСОБА_8 клопотання підтримав та просили задовольнити.
Прокурор не заперечив щодо задоволення вказаного клопотання щодо скасування арешту майна в частині користування.
Інші учасники судового провадження щодо оголошеного клопотання поклалися на розсуд суду.
Ознайомившись з поданим клопотанням, заслухавши доводи учасників провадження на підтримання клопотання, дослідивши матеріали справи суд, виходить з наступного.
Із змісту ухвали Галицького районного суду м.Львова від 14.03.2023 за № 461/924/23 убачається, що в ході досудового розслідування автомобіль марки “ЗИЛ 131», д.н.з. НОМЕР_1 , номер шассі НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та ключі від автомобіля було визнано речовими доказами по кримінальному провадженні.
Задовольняючи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що слідчим в клопотанні наведено обґрунтовані докази того, що тимчасово вилучене майно, відповідно до вимог ст.98 КПК України є речовим доказом, а тому з метою забезпечення його збереження як доказу, на нього слід накласти арешт.
Ухвалою від 14.03.2023 накладено арешт з-поміж іншого на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль марки “ЗИЛ 131», з д.н.з. НОМЕР_1 , яке видано на громадянина ОСОБА_9 , ключі від автомобіля марки “ЗИЛ 131», з д.н.з. НОМЕР_1 , номер шассі НОМЕР_2 ; автомобіль марки “ЗИЛ 131», з д.н.з. НОМЕР_1 , номер шассі НОМЕР_2 .
Згідно з статті 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до положень частини 1 статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до положень частини 1 статті 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Статтями 7,16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
Згідно з статтею 17 Конвенції прав людини і основаних свобод, кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Беручи до уваги доводи заявника, викладені у клопотанні, враховуючи те, що заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна вживалися з метою проведення слідчих та інших процесуальних дій для встановлення обставин, які підлягають доказуванню відповідно до ст. 91 КПК України, зважаючи на те, що тривале проведення судового розгляду порушує права на користування даним транспортним засобом, недоведеність обґрунтованої потреби подальшого втручання у права власника транспортного засобу шляхом накладення арешту на його майно на даному етапі кримінального провадження, тому суд вбачає підстави для частково задоволення клопотання - скасувати арешт у частині заборони користуватись свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль марки “ЗИЛ 131», з д.н.з. НОМЕР_1 , яке видано на громадянина ОСОБА_9 , ключами від автомобіля марки “ЗИЛ 131», з д.н.з. НОМЕР_1 ; автомобілем марки “ЗИЛ 131», з д.н.з. НОМЕР_1 , залишивши заборону в частині проведення будь-яких реєстраційних, розпорядчих дії та відчуження вищезазначеного майна до закінчення судового розгляду та набрання остаточним рішенням законної сили у даному кримінальному провадженні, оскільки потреба в збереженні речових доказів не відпала, а судовий розгляд у кримінальному провадженні триває. Визначити на час проведення судового розгляду місцем зберігання вказаного майна адресу проживання ОСОБА_9 .
Керуючись ст.ст. 170,174, 369, 395 КПК України, суд,
ухвалив:
клопотання представника власника майна ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_8 про зняття арешту з майна - задовольнити частково.
Скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 14.03.2023 на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль марки “ЗИЛ 131», д.н.з. НОМЕР_1 , яке видано на громадянина ОСОБА_9 , ключі від автомобіля марки “ЗИЛ 131», д.н.з. НОМЕР_1 , номер шассі НОМЕР_2 ; автомобіль марки “ЗИЛ 131», д.н.з. НОМЕР_1 , номер шассі НОМЕР_2 , в частині заборони користування та передати такі на відповідальне зберігання ОСОБА_9 .
Заборонити ОСОБА_9 до закінчення судового розгляду та набрання остаточним рішенням законної сили у даному кримінальному провадженні проводити будь-які реєстраційні, розпорядчі дії та відчуження свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль марки “ЗИЛ 131», д.н.з. НОМЕР_1 , яке видано на громадянина ОСОБА_9 , ключі від автомобіля марки “ЗИЛ 131», д.н.з. НОМЕР_1 , номер шассі НОМЕР_2 ; автомобіль марки “ЗИЛ 131», д.н.з. НОМЕР_1 , номер шассі НОМЕР_2 .
Попередити ОСОБА_9 про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України, а саме за вчинення незаконних дій щодо майна, на яке накладено арешт.
Визначити на час проведення судового розгляду місцем зберігання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль марки “ЗИЛ 131», д.н.з. НОМЕР_1 , яке видано на громадянина ОСОБА_9 , ключі від автомобіля марки “ЗИЛ 131», д.н.з. НОМЕР_1 , номер шассі НОМЕР_2 ; автомобіль марки “ЗИЛ 131», д.н.з. НОМЕР_1 , номер шассі НОМЕР_2 , адресу проживання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_10