Справа № 190/1323/25
Провадження №2/190/614/25
(заочне)
18 серпня 2025 року м.П»ятихатки
П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області
в складі головуючого судді Фирси Ю.В.,
за участю секретаря Бордюг Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П'ятихатки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних, та моральних збитків заподіяних злочином,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних та моральних збитків заподіяних злочином.
В обгрунутвання заявлених вимог зазначив, що 12 серпня 2024 року ОСОБА_2 , перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 ввійшла в його довіру, отримала від нього мобільний телефон, дізналась логін та пароль від особистого кабінету застосунку «Приват24», в результаті чого, втрутилася в роботу автоматизованих систем віддаленого доступу АТ КБ «Приватбанк», здійснила вхід до особистого кабінету, що належить йому та отримала повний доступ до банківського рахунку НОМЕР_1 , таємно здійснила крадіжку грошових коштів в сумі 10000,00 грн. шляхом їх перерахування на належну їй банківську картку № НОМЕР_2 в АТ «Універсал Банк».
За результатами розгляду кримінального провадження за фактом заподіяння відповідної шкоди 28 листопада 2024 року П'ятихатським районним судом Дніпропетровської області винесено вирок , яким ОСОБА_2 визнано винною у скоєні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185, ч.1 ст. 361 КК України.
В добровільному порядку відповідач відмовляється відшкодовувати завдану матеріальну шкоду в розмірі 10000,00 грн. Крім того, внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 , він як потерпілий зазнав моральної шкоди, йому завдано душевні страждання, що виражаються в неможливості продовжувати активний спосіб життя. Повертаючи заборгованість до установи банку, він тривалий час обмежував себе від придбання продуктів харчування та речей первинної необхідності. Моральну шкоду оцінює в 30000,00 грн..
У зв'язку з вищевикладеним, просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь матеріальну шкоду заподіяну злочином у розмірі 10000,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 30000,00 грн. Крім того, просить стягнути витрати на професійну правчину допомогу у розмірі 10000,00 грн..
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, від представника позивача до суду надійшла заява з проханням справу розглядати за їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі і на підставах викладених в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причину неявки до суду не повідомила /а.с.32/.
Таким чином, оскільки відповідач у судове засідання не з'явилась, про місце, дату та час судового розгляду справи була сповіщена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, не надала заяви про розгляд справи за її відсутності, не скористалась правом надання заперечень проти позову, у зв'язку з чим суд за згодою позивача вирішує справу в порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.
За таких обставин, оскільки сторони в судове засідання не з'явились, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, суд вважає, що судове засідання можливо провести без їх участі, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Так, 12.08.2024 близько 13 год. 00 хв. у ОСОБА_2 , яка перебувала за своїм місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , виник злочинний умисел направлений на несанкціоноване втручання до автоматизованої системи віддаленого доступу «Приват 24», яка належить АТ КБ «Приват банк» з корисливих мотивів. Так, будучи знайомою з ОСОБА_1 , останній довірив ОСОБА_2 належний йому мобільний телефон марки ZTE Blade А51 чорного кольору з серійним номером 320316528430 та довірив логін та пароль щодо свого особистого кабінету в мобільному застосунку «Приват 24», для здійснення покупок в мережі «Інтернет».
Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_2 , будучи обізнаною з користуванням послугами автоматизованих банківських систем маючи злочинний намір, спрямований на несанкціоноване втручання в роботу автоматизованих систем віддаленого доступу WEB-банкінгу АТ КБ «Приват Банк», з подальшою метою крадіжки чужого майна - грошових коштів, 12.08.2024 року о 13.22 год, за допомогою мобільного телефону марки ZTE Blade А51 чорного кольору з серійним номером 320316528430, використовуючи відомості що стали їй відомі а саме: логін та пароль від банківського рахунку потерпілого, здійснила несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи «Приват24», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно- небезпечних наслідків, самочинно, без дозволу власника ОСОБА_1 , в порушення вимог 4.2 ст.11, ч.1 ст.21 Закону України «Про інформацію», ст.3, ч.1 ст.5 Закону України «Про захист персональних даних», здійснила вхід до його особистого кабінету в автоматизовану систему «Приват24», в результаті чого отримала повний доступ до банківського рахунку № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 та призвело до несанкціонованого втручання в роботу автоматизованої системи «Приват24», яка належить АТ КБ «Приватбанк» та отримала інформацію про поточний стан рахунку потерпілого.
Крім того, ОСОБА_2 тримаючи мобільний телефон потерпілого ОСОБА_1 ZTE Blade А51 чорного кольору з серійним номером 320316528430, зайшла до інформаційної (автоматизованої) системи «Приват24», яка належить АТ КБ «Приватбанк», побачила стан банківського рахунку № НОМЕР_1 який розташований в АТ КБ «Приватбанк» та належить ОСОБА_1 та у неї раптово виник злочинний умисел на таємне викрадення грошових коштів, наявних на даному банківському рахунку. В подальшому продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел на таємне викрадення грошових коштів з банківського рахунку ОСОБА_1 , діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів здійснила крадіжку грошових коштів в загальній сумі 10000,00 грн., шляхом їх перерахування, на належну їй банківську картку № НОМЕР_3 , яка емітована AT «Універсал Банк».
Вироком П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2024 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні у вчиненні кримінальних правопорушень та призначено покарання за ч.4 ст.185, ч. ст. 361, 70 КК України 5 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного їй покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік./а.с. 7-8/.
Відповідно до копії виписки АТ КБ «Приватбанк» про рух коштів по картці ОСОБА_1 вбачається , що 12.08.2024 року в 13.22 знято 9999, 05, грн, комісія 50,00 грн. /а.с.9/.
Відповідно до ч. 1 ст.15 та п. 8 і 9 ч. 2 ст.16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а одними із способів захисту цивільного права є відшкодування збитків, інші способи відшкодування майнової шкоди та відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Відповідно до ч. 7ст. 128 КПК України, особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідност. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частина 2 цієї статті встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв'язку із наявністю вини іншої особи або у зв'язку із дією об'єктивних обставин).
Відповідно до частини 2ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.
Відповідно дост. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК, до складу реальних збитків як одного з елементів майнової шкоди входять втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які вона зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
При цьому, згідно зі ст. 1192 ЦК, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Суд приходить до висновку, що оскільки винуватість ОСОБА_2 в спричинені матеріальної шкоди ОСОБА_1 знайшла своє повне підтвердження у судовому засіданні і не викликає сумніву, вимоги позивача щодо стягнення матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, підлягають задоволенню.
Що ж стосується позовних вимог про стягнення моральної шкоди, зщавданої злочином, суд приходить до наступного висновку.
За загальним правилом зобов'язання з відшкодування шкоди (майнової та немайнової) є прямим наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб'єктивних особистих немайнових і майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин. Водночас, одне і те ж правопорушення може призводити до негативних наслідків як у майновій, так і немайновій сферах, тобто виступати підставою для відшкодування майнової та моральної шкоди одночасно.
Відповідно до частини першої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення їх прав.
Частина друга вказаної статті передбачає, що моральна шкода, може полягати у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
За положеннями статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб'єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її завдання - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року в справі № 612/3521/16-ц).
Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені правилами статті 1167 ЦК України, відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Зокрема моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Відповідно до положень ст.ст. 23, 1167 ЦК України позивач має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення його прав. При цьому, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини душевних страждань, ступеня вини відповідача, який завдав моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Суд, визначаючи розмір шкоди, виходить з вищенаведених норм, керуючись принципами рівності, поміркованості, виваженості, розумності, справедливості, визнаючи, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення, дійшов висновку про розмір моральної шкоди в сумі 10 000 грн., відповідатиме вимогам розумності і справедливості та є співмірним і доцільним у даному провадженні.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано договір про надання правчиної допомоги № 8830/25 від 05.06.2025 року, ордер про надання правничої допомоги від 05.06.2025 року, розрахунок роботи адвоката по договору №8830/25 від 05.06.2025 року, акт виконаних робіт по договору №8830/25 від 05.-06.2025 року та квитанція №30 від 05.06.2025 року, у зв'язку з чим вказана сума у розмірі 10000,00 грн. підлягає стягненню з відповідача.
Питання про стягнення судових витрат суд вирішує відповідно до ст.141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 12,81,141, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних, та моральних збитків заподіяних злочином - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином - 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої злочином - 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп. та витрати на професійну правчину допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп..
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
В іншій частині заявлених вимог відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Головуючий суддя Ю.В. Фирса