Справа № 212/4110/25
2/212/2799/25
20 серпня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого судді Дехти Р.В., за участі секретаря судового засідання Юшко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Кривого Рогу цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЖИТЛОКОМЦЕНТР» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по житлово-комунальним послугам,-
встановив:
17 квітня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОКОМЦЕНТР » (надалі ТОВ «ЖИТЛОКОМЦЕНТР ») звернулось до суду із вказаним позовом, просили стягнути з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за житлово-комунальні послуги з управління багатоквартирного будинку в період з 01.04.2020 по 27.08.2024 року за адресою їх реєстрації в АДРЕСА_1 .
28 травня 2025 року позивач уточнив позовну заяву та залучив співвідповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , мотивуючі тим, що всі відповідачі є співвласниками квартири за якою заявлені вимоги до стягнення, а тому є споживачами житлово-комунальних послуг і несуть солідарно відповідальність по оплаті житлової послуги за період з 01.04.2020 року по 30.04.2025 рік , у сумі 8646,46 гривень, суму індексу інфляції - 1241,57 гривень, 3% річних 298,92 грн., а також судові витрати. Вказує, що відповідно до договору від 28.12.2018 року ТОВ «ЖИТЛОКОМЦЕНТР » визначено управителем багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , з 01.01.2019 року по теперішній час. Так, у спірний період ТОВ «ЖИТЛОКОМЦЕНТР » надавав послуги, але відповідачі не проводили оплату, в результаті чого утворилась заборгованість, в сумі 8646,46 гривень. Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек ,Єдиного реєстру заборон відчудження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 27.05.2025 року відповідача на праві спільної сумісної власності володіють квартирою АДРЕСА_3 , отже є співвласниками багатоквартирного будинку та споживачами послуг ТОВ «ЖИТЛОКОМЦЕНТР ». Згідно із ст. 625 ЦК за спірний період вказують, що відповідачі повинні сплатити позивачу борг з 3% процентів річних в сумі 298,92 грн. та інфляційні втрати в сумі 1241,57 грн.
Ухвалою суду від 28 квітня 2025 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
23 травня 2025 року надійшли заперечення від відповідача ОСОБА_1 , де викладено, що він не погоджується з позовними вимогами через відсутність договору між ним та ТОВ «ЖИТЛОКОМЦЕНТР», договір з управління багатоквартирним будинком підписаний уповноваженою особою який зараз помер, відсутня акцепта оферти договору, інші власники квартири також не укладали договір з ТОВ«ЖИТЛОКОМЦЕНТР».
Ухвалою від 28 травня 2025 року залучено в якості співвідповідачів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
28.05.2025 представник позивача, адвокат Зарівна С. В., подала заперечення в яких вказує, що відповідач ОСОБА_1 не дотримав норми ст. 183 ЦПК України, а саме не направлено всім учасникам справи, докази чого відсутні в матеріалах справи, тому такі документи повертаються без розгляду. Також зазначає по суті, що часткова сплата послуг відповідачами є підтвердженням факту споживання та прийняття послуг від позивача, договір з кожним індивідуальним споживачем не укладається, оскільки Законом України «Про житлово-комунальні послуги» на багатоквартирний будинок укладається один договір про надання послуг з управління будинком. Такий договір укладений і діє до тепер, адже смерть уповноваженої особи не припиняє дії договору відповідно до норм Цивільного Кодексу України. Акти - претензії як того передбачає закон у разі наявності претензій щодо якості або ненадання в повному обсязі послуг - зі сторони відповідачів до позивача не подавались .
13 червня 2025 року ОСОБА_3 надала заперечення в яких вказує, що не згодна з позовними вимогами, оскільки вона не проживає за адресою з 2011 року, ТОВ «ЖИТЛОКОМЦЕНТР» не ознайомив її та інших фігурантів з послугами за які хоче грошові кошти, між сторонами відсутній договір, не надають послуг та не виконують роботи, організація не звітує про гроші, сума сплати не повинна становити більше 15 % від прожиткового мінімуму, не згодна з заявленою правовою допомогою в сумі 4000,00 грн., бо вона пенсію отримує в такому розмірі.
23 червня 2025 року до суду надійшли заперечення від ОСОБА_4 , де викладена позиція проти позовної заяви у даній справі через відсутність договірних відносин між ним та позивачем, заперечує проти договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 18.12.2018 року, бо відсутні підписи усіх мешканців будинку, жоден з чотирьох співвласників не акцентував оферту, відповідач не проживає з 2013 року, управитель не веде ніяких робіт, два роки відсутнє тепло в квартирах, самостійно виконали заміну каналізаційного стояка в кв. АДРЕСА_4 , немає щомісячної звітності про виконані роботи, проживає зараз в іншому будинку з кращими умовами де менша ціна послуги, проти стягнення судових витрат у сумі 7028,00 грн., з яких 3028,00 судовий збір та витрати на правову допомогу у сумі 4000,00 грн., бо вважає адвоката найняв позивач, тому і її послуги має сплачувати ТОВ «ЖИТЛОКОМЦЕНТР».
У судовому засіданні представник позивача позов підтримала, послалась на обставини, що зазначенні в уточненій позовній заяві.
Відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 позов не визнали, зазначили, що позивач по справі належної якості не надає послуги з обслуговування будинку, мешканці будинку самостійно обслуговують будинок, жодного договору відповідачі по справ з позивачем не укладали та з 2011-2013 року відповідачі в квартирі не мешкають.
До по початку судового засідання та на початку його проведення встановити режим відеоконференції з відповідачем ОСОБА_1 не вдалося, у зв'язку з тією обставиною, що відповідач ОСОБА_1 не був підключений до відповідного програмного забезпечення.
Суд, вислухавши сторони по справі, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ТОВ «ЖИТЛОКОМЦЕНТР» на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладеного 28 грудня 2018 року, в особі директора Шарах О.Л. та уповноваженної особи співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 , визначено управителем будинку за вказаною адресою. Договір набрав чинності з 01.01.2019 року.
Згідно пункту 38 Договору, якщо за один місяць до закінчення строку дії цього Договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від цього договору, він вважається продовженим на один рік.
Так, ТОВ «ЖИТЛОКОМЦЕНТР» зобов'язався надавати послугу з управління багатоквартирним будинком за вищевказаною адресою, яка полягає у забезпеченні управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території. Співвласники будинку зобов'язались оплачувати управителю послугу з управління у строк згідно з вимогами законодавства та умовами цього Договору (п.п. 1, 3 Договору).
За надані житлово-комунальні послуги позивач здійснював нарахування оплати згідно з умовами вищевказаного договору від 28.12.2018 року.
Суд звертає увагу, що відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Доказів визнання недійсним договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 28.12.2018 року до суду не надано.
При цьому, відповідачами також не надано до суду жодних доказів на підтвердження обставин викладених у запереченнях.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек,Єдиного реєстру заборон відчудження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 27.05.2025 року, номер інформаційної довідки 428783812, власниками квартири АДРЕСА_3 , являється ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , вид спільної власності: спільна сумісна.
Відповідно до Правил користування приміщеннями жилих будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 року, наймачі, орендарі та власники житлових або нежитлових приміщень в житловому будинку зобов'язані брати участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території.
Згідно ст. 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (надалі - Закон) управління багатоквартирним будинком здійснюється управителем на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.
Пунктом 1 ст. 12 Закону встановлено, що витрати на управління багатоквартирним будинком включають в себе витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку, витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку, витрати, пов'язані з виконанням зобов'язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності, витрати на сплату винагороди управителю та інші витрати.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належить послуга з управління багатоквартирним будинком.
Статтею 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачений обов'язок споживача здійснювати оплату житлово-комунальних послуг щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені договором.
За ст. 15 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (зміни до нього) від імені всіх співвласників багатоквартирного будинку укладається з визначеним відповідно до законодавства управителем співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов'язковим для виконання всіма співвласниками.
Згідно із визначеннями, що містяться у п. 6, 13, 14 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб; споживач житлово-комунальних послуг - індивідуальний або колективний споживач; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
В силу ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 66 Житлового кодексу України (надалі - ЖК України) закріплено, що плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири (одноквартирного будинку).
Статтею 179 ЖК України передбачено, що користування будинками державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями.
В період з 01.04.2020 року по 30.04.2025 року у щомісячно ТОВ «ЖИТЛОКОМЦЕНТР» нараховувало плату відповідачам за надані послуги з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 .
У зв'язку з невиконанням відповідачами зобов'язань по сплаті за послуги, надані позивачем, у них утворилась заборгованість, яка станом на 01.05.2025 року склала 8 646,46 грн.. Як вбачається з розрахунку заборгованості, оплата за вказаний період споживачами частково проводилась .
Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі №127/23910/14-ц.
Враховуючи, що між позивачем та відповідачами договір про надання житлово-комунальних послуг не укладався, правовідносини між сторонами по справі регулюються Законом України «Про житлово - комунальні послуги» та нормами Цивільного, Житлового кодексів України.
Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Вказане відповідає, правовій позиції Верховного Суду України у спорі про стягнення заборгованості за оплату послуг з утримання будинку та прибудинкової території № 6-59цс13 від 30 жовтня 2013 року, та у справі № 6-2951цс15 від 20.04.2016 року.
Суд при цьому зауважує, що відповідно до ч. 4 ст. 319, ч. 1 ст. 322 Цивільного кодексу України власність зобов'язує, тому власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналізуючи наведені норми загального цивільного законодавства та спеціального в сфері житлово-комунальних послуг, суд робить висновок, що саме власник нерухомості повинен нести відповідальність через несплату наданих житлово-комунальних послуг.
Як вбачається з матеріалів справи, споживачами послуг наданих позивачем за вищевказаною адресою є відповідачі, які зобов'язані нести витрати по утриманню цього майна.
Доказів погашення заборгованості та спростування розрахунку заборгованості до суду відповідачами не надано.
Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За правилами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно вимог ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до вимог ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно вимог ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до вимог ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Згідно ст. 540 ЦК України якщо у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Враховуючи те, що відповідачі є співвласниками та споживачами послуг, наданих позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , вони мають неподільне зобов'язання зі сплати по житлово-комунальним послугам, а тому сума заборгованості підлягає стягненню солідарно з відповідачів.
Таким чином, дослідивши та перевіривши матеріали справи, надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами виконання своїх обов'язків по наданню послуг з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_2 , що є підставою для задоволення позовних вимог в повному обсязі, а саме солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за послуги з управління багатоквартирного будинку за період з 01.04.2020 року по 30.04.2025 року в сумі 8646,46 грн. за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов'язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством.
Таким чином, згідно з розрахунку доданого до позову, з яким погоджується суд, з відповідачів підлягають солідарному стягненню 3% річних у розмірі 298,92 грн. та сума інфляційних витрат у розмірі 1241,57 грн.
Суд звертає увагу, що 3% річних та інфляційні витрати були нараховані позивачем за період, на який не розповсюджується дія Постанови Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» .
При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.
На підставі ст. 141 ЦПК з відповідача підлягає стягненню на користь ТОВ «ЖИТЛОКОМЦЕНТР» понесені позивачем витрати з оплати судового збору при зверненні до суду із таким позовом в сумі 3028 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 13,76, 81, 83, 95, 133, 141, 223, 259, 265 - 268, 280-282 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОКОМЦЕНТР» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по житлово-комунальним послугам - задовольнити повністю.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальність «ЖИТЛОКОМЦЕНТР», код ЄДРПОУ:37665038 заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги за період з 01.04.2020 року по 30.04.2025 року в розмірі 8646,46 гривень, інфляційні збитки в сумі 1241,57 гривень та 3% річних в сумі 298,92 гривень, а всього 10186,95 (десять тисяч сто вісімдесят шість) гривень 95 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальність «ЖИТЛОКОМЦЕНТР», код ЄДРПОУ:37665038 судові витрати зі сплати судового збору по 757 гривень 00 копійок з кожного.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр», код ЄДРПОУ: 37665038, розташоване в м. Кривий Ріг по вул. Руденка 2.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 .
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 .
Повний текст рішення суду складено 20 серпня 2025 року.
Суддя: Р. В. Дехта