Справа № 175/5849/25
Провадження № 2/175/1378/25
Іменем України
"19" серпня 2025 р. с-ще Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Журавель Т.С., за участю секретаря судового засідання Вербицької К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2, ЄДРПОУ: 44559822) через свого представника звернулося до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що 22.10.2021 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Авентус Україна» електронний договір про надання споживчого кредиту № 4957086, підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання перед відповідачем виконало та надало кредит у сумі 20000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 . Відповідач умови укладеного договору не виконала, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 65600 грн, яка складається з суми кредиту - 20000 грн та суми відсотків за користування кредитом - 45600 грн. 17.01.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу №17.01./23-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором № 4957086. У зв'язку з простроченням виконання зобов'язань відповідачу нараховано інфляційні втрати у сумі 18433 грн 60 коп. та 3 % річних у сумі 4647 грн 72 коп.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 12.05.2025 року дану позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, просив розглянути справу без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання також не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, про день, час та місце слухання справи повідомлялася належним чином, шляхом направлення судової кореспонденції за адресою її проживання. Заяви про розгляд справи без її участі до суду не надходило, відзиву на позов від відповідача також не надходило.
Ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 19.08.2025 року постановлено провести заочний розгляд справи.
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
22.10.2021 року між ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Авентус Україна» за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» був укладений електронний договір про надання споживчого кредиту № 4957086.
Для безпосереднього оформлення кредиту ОСОБА_1 пройшла реєстрацію в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Авентус Україна» та обрала бажану суму кредиту та строк кредитування; ознайомився з текстом примірного кредитного договору, що пропонувався для укладання, інформацією зазначеною в частині 2 статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та іншою необхідною інформацією, шляхом перенаправлення (відсилання) до них/неї, що повністю відповідає частині 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Після прийняття ТОВ «Авентус Україна» позитивного рішення щодо надання кредитуОСОБА_1 , ТОВ «Авентус Україна» зробив пропозицію в Особистому кабінеті укласти електронний Кредитний договір, який містив усі істотні умови, з якими ОСОБА_1 ознайомилася до моменту укладання.
Після прийняття ОСОБА_1 умов Кредитного договору з нею було укладено електронний Кредитний договір, який був підписаний останньою у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», a саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «С708982».
Згідно п. 1.3. Кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає 20000 грн.
Пунктом 1.4. Кредитного договору визначений строк кредиту - 30 днів.
Згідно п. 1.5.2. Кредитного договору Знижена процентна ставка 1,805 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживачу межах строку, визначеного в п. 1.4 Договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою Споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, Споживач як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв?язку з цим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту (до дати пролонгації(не включно), але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в п.1.4 Договору, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
Відповідно до п. 1.5. Кредитного договору Стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується:
- у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього Договору;
-у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Споживача, відповідно до п. 4.2 Договору;
-у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3 Договору.
Згідно картки обліку (розрахунку заборгованості) договору про надання споживчого кредиту від 29.08.2021 року, у ОСОБА_1 утворилася заборгованість у розмірі 65600 грн, яка складається з суми кредиту - 20000 грн та суми відсотків за користування кредитом - 45600 грн.
17.01.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу №17.01./23-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором № 4957086.
У зв'язку з простроченням виконання зобов'язань ОСОБА_1 за період з березня 2022 року по травень 2024 року нараховано інфляційні втрати у сумі 18433 грн 60 коп. та 3 % річних у сумі 4647 грн 72 коп.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають із підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема з договорів.
Згідно ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним Договором.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 628 ЦК України Договір, що укладається між Банком та клієнтом є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі але не виключно: договору банківського рахунка; договору про споживчий кредит.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України, передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Згідно ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Положеннями ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Позивачем надано договір про надання споживчого кредиту та паспорт споживчого кредитцу, які підписані електронним підписом ОСОБА_1 та містять, зокрема, узгоджені відсотки за користування кредитними коштами.
Отже, ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 дійшли згоди щодо всіх істотних умов укладеного договору, який оформлені сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно змісту ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Дослідивши встановлені фактичні обставини у справі, оцінивши докази, суд доходить висновку, що позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 , у зв'язку з чим вимога про стягнення заборгованості в розмірі 65600 грн за тілом кредиту та нарахованими відсотками є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо стягнення інфляційних втрат та 3 % річних, суд виходив з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що позивач просить стягнути інфляційні втрати та 3% річних, нараховані за період з березня 2022 року по травень 2024 року.
При цьому суд звертає увагу на те, що всі нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, здійснених фактором до моменту набуття права вимоги, а саме до 17.01.2023 року є неправомірними, адже такі компенсаційні нарахуванням можуть бути нараховані фактором виключно після отримання права вимоги за зобов'язанням.
Крім того, законом України №2120-ІХ від 15.03.2022 року передбачено, що у період дії воєнного стану позичальники звільняються від відповідальності, передбаченою ст. 625 ЦК України, у зв'язку з чим вимога позивача про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних задоволенню не підлягає.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1791 грн 91 коп.
Щодо витрат на правову допомогу, суд виходив з наступного.
Крім того, згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу надано договір про надання правової допомоги № 28/03-2024 від 28.03.2024 року, звіт про надання правничої (правової) допомоги від 01.07.2024 року, платіжну інструкцію в національній валюті від 01.07.2024 року, з яких вбачається, що вартість послуг за надання правничої (правової) допомоги становить 10000 грн.
З урахуванням наведеного вище, суд вважає за можливе стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.19, 27, 89, 141, 175, 274-275, 280-289, 354, 355 ЦПК України,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2, код ЄДРПОУ: 44559822) заборгованість за кредитним договором № 4957086 від 22.10.2021 року в розмірі 65600 грн (шiстдесят п'ять тисяч шiстсот гривень).
У задоволенні позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат та 3 % річних - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2, ЄДРПОУ: 44559822) сплачений судовий збір у розмірі 1791 грн 91 коп. (одна тисяча сімсот дев'яноста одна гривня дев'яноста одна копійка) та витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн (десять тисяч гривень).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Т. С. Журавель