19 серпня 2025 року Справа 160/23439/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Коренева А.О. перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 у якій просить суд:
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_3 грошового забезпечення в період з 17 серпня 2022 року по 17 червня 2024 року та належних у вказаний період виплат, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022рік "станом на 01.01.2022 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік; встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік "станом на 01.01.2024 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік".
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_3 грошового забезпечення в період з 17 серпня 2022 року по 17 червня 2024 року та виплачених за вказаний період: одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки та додаткової відпустки, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", станом на 01.01.2024 року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 року на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161,172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 160 КАС України визначено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Частинами 1, 2 статті 57 КАС України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
Частиною 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлений перелік документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, якими можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 59 КАС України Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Частинами 3, 4 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом. Адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Дана позовна заява була сформована у системі «Електронний Суд» ЄСІТС представником позивача - адвокатом Солод Р.Г., яким на підтвердження своїх повноважень із представництва інтересів ОСОБА_1 надано ордер на надання правничої (правової) допомоги від 13.08.2025 року № 1414716, згенерований у системі «Електронний Суд».
У зв'язку із введенням процедури електронного генерування ордерів на надання правової допомоги адвокатом через особистий кабінет адвоката на офіційному вебсайті Національної асоціації адвокатів України (далі - НААУ) Рада адвокатів України рішенням від 12.04.2019 № 41 затвердила Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції (далі - Положення).
Пунктами 3, 4 вказаного Положення передбачено, що в Україні встановлюється єдина, обов'язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України (зразок в Додатку 1). Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Змістом п. 11 Положення встановлено, що ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Проте, наданий до матеріалів позовної заяви ордер на надання правничої допомоги від 13.08.2025 року № 1414716, сформований в системі «Електронний Суд», не відповідає типовій формі ордера, згідно зразку, встановленого у додатку 1 до Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги № 41 від 12.04.2019.
Водночас електронним ордером вважається документ, сформований за допомогою засобів ЄСІТС у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що встановлюють правила функціонування її окремих підсистем (модулів), та відповідно до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».
Відповідно до п. 25 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 845/0/15-21, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов'язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд», якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням.
Згідно з Інструкцією користувача підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС, затвердженою наказом ДП «Центр судових сервісів» від 22.08.2021 № 74-ОД електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.
При цьому накладення кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП) на ордер, згенерований через особистий кабінет адвоката, в якому немає особистого підпису адвоката, є лише електронною копією паперового документа.
Доданий до позову ордер не містить обов'язкових реквізитів, передбачених приписами п. 12 Положення, зокрема: серію ордера; назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом; підпис адвоката; двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ.
Водночас суд зазначає, що особа не позбавлена можливості завантажити разом з позовною заявою на підтвердження повноважень на її підписання відповідний документ (довіреність/ордер), що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) такого паперового документа, який, в свою чергу, містить повну інформацію щодо обсягу повноважень представника (адвоката) на представництво інтересів довіреної особи.
Однак до матеріалів позовної заяви не додано також інших документів, зокрема, ордеру, отриманого шляхом сканування (фотографування) паперового документа, який би містив повну інформацію щодо обсягу повноважень представника позивача.
З урахуванням викладеного, та положень ст. 59 КАС України, суд зазначає, що позивачем не дотримано положень законодавства щодо подання належних доказів на підтвердження повноважень із представництва його інтересів в Дніпропетровському окружному адміністративному адвокатом Солод Р.Г.
Частина перша статті 169 КАС України встановлює загальне правило, згідно з яким у випадку, якщо позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви суд першої інстанції постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Поряд з цим, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
У постанові Верховного Суду від 13.07.2020 у справі № 905/2203/19 зазначено, що процесуальний закон допускає дві форми поведінки суду у разі встановлення порушень/недоліків щодо особи/повноважень особи, яка підписала позовну заяву/заяву/скаргу тощо, а саме: залишення без руху позовної заяви/заяви/скарги із наданням заявнику строку для усунення відповідних недоліків або повернення цієї заяви.
З огляду на наведені положення процесуального закону, суд має залишити позовну заяву/заяву/скаргу без руху, відповідно, зокрема, до ч. 1 ст. 169 КАС України, у разі надання до позовної заяви/заяви/скарги доказів стосовно повноважень особи, що її підписала, однак за наявності у суду сумніву у їх достовірності, достатності та належності, надавши заявнику строк для усунення відповідних недоліків.
Отже, у зв'язку із встановленими вище обставинами, суд вважає за необхідне надати позивачу можливість для усунення вище виявлених недоліків.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Керуючись статтями 169, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та оскарженню не підлягає.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А.О. Коренев