19 серпня 2025 року
м. Київ
справа №320/15824/23
адміністративне провадження №Зі/990/132/25
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Загороднюк А.Г., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 , подану представником Бугловим Олександром Сергійовичем, про відвід судді Кашпур О.В. від участі у розгляді справи № 320/15824/23 за позовом ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України, Офісу Генерального прокурора, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 про скасування Методики визначення ступеня виправлення засудженого, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 19 січня 2023 року № 294/5, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 , в якому позивач просив:
- скасувати окремі положення документа під назвою «Методика визначення ступеня виправлення засудженого» авторства Директора Департаменту публічного права Л. Кравченка «Міністерства юстиції України», що затверджена наказом № 294/5 від 19 січня 2023 року;
- негайно реалізувати Генеральною прокуратурою України функцію накладених на нього статтями № 2, частина 1, пункт 4 «Функції прокуратури» № 26, частина 1, пункт 2 «Нагляд за дотриманням законів під час виконання судових рішень по кримінальним справам, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян» Закону України «Про прокуратуру» № 1697-7 від 14 жовтня 2014 року;
- притягнути до кримінальної відповідальності автора методики за статтями 367 частини 2 «Службова недбалість» та 161 частини 1 «Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, релігійної належності, інвалідності та за іншими ознаками Кримінального кодексу України у редакції 2001 року - шляхом подання Генеральною прокуратурою України відповідної заяви «Про кримінальне правопорушення» до органів Державного бюро розслідувань України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2025 року, заяву представника Офісу Генерального прокурора про закриття провадження у справі в частині позовних вимог задоволено.
Закрито провадження в адміністративній справі № 320/15824/23 за позовом ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України, Офісу Генерального прокурора, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1 в частині позовних вимог про зобов'язання Офісу Генерального прокурора негайно реалізувати функції, передбачені статтею 26 Закону України «Про прокуратуру» щодо надання оцінки законності положень Методики визначення ступеня виправлення засудженого та вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності автора цієї Методики шляхом подання відповідної заяви «Про кримінальне правопорушення» до органів Державного бюро розслідувань.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2025 року, у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 24 липня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2025 року у справі № 320/15824/23 за позовом ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України, Офісу Генерального прокурора, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 про скасування Методики визначення ступеня виправлення засудженого, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 19 січня 2023 року № 294/5, зобов'язання вчинити дії - повернуто особі, яка її подала.
Ухвалою Верховного Суду від 24 липня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2025 року у справі № 320/15824/23 за позовом ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України, Офісу Генерального прокурора, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 про скасування Методики визначення ступеня виправлення засудженого, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 19 січня 2023 року № 294/5, зобов'язання вчинити дії - повернуто особі, яка її подала.
28 липня 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_3 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2025 року у справі № 320/15824/23.
Під час опрацювання касаційної скарги ОСОБА_3 в додатках до неї виявлено касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2025 року у справі № 320/15824/23 та заяву ОСОБА_1 про відвід судді Кашпур О.В.
На підставі службової записки судді Кашпур Ольги Валеріївни було здійснити належну реєстрацію касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2025 року у справі № 320/15824/23 та заяви ОСОБА_1 про відвід судді Кашпур О.В. та протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15 серпня 2025 року визначено колегію суддів у складі: Кашпур О.В. (головуючого судді), суддів: Жука А.В., Радишевської О.Р.
Для дотримання строків розгляду справи, у зв'язку із перебуванням судді Жука А.В. з 04 серпня 2025 року по 29 серпня 2025 року у відпустці, на підставі розпорядження Заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 18 серпня 2025 року № 931/0/78-25, здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 320/15824/23 між суддями за допомогою автоматизованої системи документообігу суду та визначено склад колегії суддів: Кашпур О.В. головуючий суддя (суддя-доповідач), судді: Радишевська О.Р., Соколов В.М.
У заяві про відвід судді Кашпур О.В. ОСОБА_1 зазначає, що 16 листопада 2023 року вступаючи як третя сторона до цієї позовної справи, згідно з нормами закону, він дав повноцінну довіреність на ім'я ініціатора позову ОСОБА_3. , згідно з якою надав йому право подавати будь-які документи у цій справі та підписувати їх від його імені. Скаржник вказує, що це було вимушеною мірою бо за місцем його перебування інтернет зв'язку практично немає, а всі листи та заяви у тому числі й до судів приймаються адміністрацією УВП №1 порушуючи норми закону, лише простою кореспонденцією, що робить сумнівною доставку документів на ті адреси куди вони направляються контингентом установи місця його перебування. Скаржник зазначає, що йому неможливо відстежити лист через бот Укрпошти і дізнатися чи доставлено чи ні та з метою уникнення таких проблем він дав доручення ініціатору позову у якого нормальний інтернет зв'язок та адекватна адміністрація за місцем його перебування та окрім цього він має доступ до підсистеми електронного суду, відповідно до закону, а отже, може надсилати його скарги до суду через цю підсистему з гарантією того, що їх отримають. Що він і робив, не викликаючи жодних нарікань від судів попередніх інстанцій у зв'язку з таким правом, поки справа не потрапила до судді Кашпур Ольги Валеріївни, яка замість розгляду поданої скарги, стала вести якісь абстрактні розмови про уявну необхідність підписувати скарги особисто і пересилати їх до неї тільки в паперовому вигляді - що є «біля правової марення». На підставі якого вона і повернула скаргу на вихідну адресу. При цьому скривши той факт, що скарга була направлена ним через ОСОБА_3. згідно із законною довіреністю, про яку він згадував у своїй скарзі.
Також вказує, що після повернення скарги, вони з ОСОБА_3. переробили її і подали знову до зазначеного суду, як новий та абсолютно інший за конструкцією документ, що повністю відповідає нормам КАСУ і отримати чергове «маячне» рішення від цієї ж судді, засноване на її висновках далеких від норм законів, якій передано справу на розгляд не є його метою, через що він заявляє відвід «цій особі» від розгляду його скарги, згідно норм закону.
З урахуванням зазначеного, скаржник заявляє відвід судді Кашпур О.В. на підставі пункту 4 частини першої статті 36 КАС України.
Ухвалою Верховного Суду від 18 серпня 2025 року заяву ОСОБА_1 , подану представником Бугловим Олександром Сергійовичем, про відвід судді Кашпур О.В. від участі у розгляді справи № 320/15824/23 визнано необґрунтованою.
Передано заяву ОСОБА_1 , подану представником Бугловим Олександром Сергійовичем, про відвід судді Кашпур О.В. від участі у розгляді справи № 320/15824/23 за позовом ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України, Офісу Генерального прокурора, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 про скасування Методики визначення ступеня виправлення засудженого, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 19 січня 2023 року № 294/5, зобов'язання вчинити дії до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому КАС України, для розгляду заяви.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 серпня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Кашпур О.В. від участі у розгляді справи № 320/15824/23 передано на розгляд судді Загороднюк А.Г.
Вирішуючи питання про обґрунтованість заяви про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Кашпур О.В., Верховний Суд виходить з наступного.
Підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені статтею 36 КАС України, відповідно до частин першої-четвертої якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Стаття 6 Конвенції вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).
Згідно з частиною третьою статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
У цьому випадку, є цілком очевидним, що для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, існує необхідність довести стороною наявність відповідних суб'єктивних та об'єктивних критеріїв.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЕСПЛ), існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, урахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (рішення ЄСПЛ від 10 грудня 2009 року в справі «Мироненко і Мартенко проти України», заява № 4785/02 та рішення ЄСПЛ від 09 січня 2013 року в справі «Олександр Волков проти України», заява № 21722/11).
При об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду.
Разом з цим, необхідно зазначити, що суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Особа яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Отже, не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.
Таким чином, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Мотиви заявника фактично зводяться до незгоди з ухвалами Верховного Суду у справі № 320/15824/23 про повернення касаційних скарг.
Тобто, доводи ОСОБА_3. свідчать саме про незгоду сторони з процесуальним рішенням колегії суддів, що у відповідності до положень частини четвертої статті 36 КАС України, не може бути визнано обґрунтованою підставою для відводу.
Інших підстав, визначених статтею 36 чи статтею 37 КАС України, які б свідчили про особисту упередженість судді Кашпур О.В. або її необ'єктивність під час розгляду справи № 320/15824/23, скаржником у заяві не наведено, а суддею під час розгляду цієї заяви таких підстав не встановлено.
Таким чином, оскільки наведені заявником на обґрунтування заяви про відвід судді обставини не знайшли свого підтвердження, тому підстав для висновку про наявність визначених пунктом 4 частини першої статті 36 КАС України обставин та інших передумов для відводу судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Кашпур О.В. у справі № 320/15824/23 немає.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 256 КАС України,
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , подану представником Бугловим Олександром Сергійовичем, про відвід судді Кашпур О.В. від участі у розгляді справи № 320/15824/23 за позовом ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України, Офісу Генерального прокурора, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 про скасування Методики визначення ступеня виправлення засудженого, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 19 січня 2023 року № 294/5, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя А.Г. Загороднюк