19 серпня 2025 року
м. Київ
справа №140/99/25
адміністративне провадження №К/990/32720/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мацедонської В.Е.,
суддів - Білак М.В., Кашпур О.В.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1
на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2025 року у справі № 140/99/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася з позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 30.01.2020 по 20.05.2023, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 704 від 30.08.2017;
- зобов'язати провести перерахунок та виплату з 31.01.2020 по 20.05.2023 грошового забезпечення, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року виплати та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 у період з 31.01.2020 по 19.05.2023 включно грошового забезпечення із застосуванням розрахункової величини для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) за період з 31.01.2020 по 19.05.2023 грошового забезпечення із застосуванням розрахункової величини для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, на 01.01.2022, 01.01.2023 відповідно.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, військова частина НОМЕР_1 оскаржила його до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2025 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року у справі № 140/99/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху та встановлено військовій частині НОМЕР_1 десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги, а саме надати оригінал документа про сплату судового збору.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2025 року апеляційну скаргу військова частина НОМЕР_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року у справі № 140/99/25 повернуто скаржнику.
Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 01 липня 2025 року, відповідач подав касаційну скаргу до Верховного Суду.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Подана касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, оскільки у порушення вимог частини четвертої статті 330 КАС України, скаржником не додано документу про сплату судового збору, проте заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» установлено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Насамперед варто зауважити, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі №940/2276/18.
Отже, враховуючи наведене, беручи до уваги суб'єктний склад учасників цієї справи та предмет спору, скаржник не є суб'єктом, на якого в цьому випадку розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Таким чином, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення від сплати судового збору військовій частині НОМЕР_1 .
З огляду на викладене, касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням частини четвертої статті 330 КАС України.
Відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду встановлена на рівні одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн (станом на момент подання касаційної скарги).
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону №3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою складає (3028,00 грн Х 0,8) 2422,40 грн.
Відтак, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету 22030102, найменування податку, збору, платежу судовий збір (Верховний Суд, 055), призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Частинами першою і другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, відповідно до правил статтей 169, 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для подання документу про сплату судового збору.
На підставі вищенаведеного та керуючись статями 169, 330, 332 КАС України,
Відмовити у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2025 року у справі № 140/99/25 .
Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2025 року у справі № 140/99/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати особі, яка подала касаційну скаргу, строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді М. В. Білак
О. В. Кашпур