19 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 380/6042/22
адміністративне провадження № К/990/19898/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого-судді - Мацедонської В.Е.
суддів: Загороднюка А.Г., Радишевської О.Р.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції
касаційну скаргу Державної митної служби України
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2022 року (головуючий суддя - Пащенко К.С.),
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2023 року (головуючий суддя - Ганечко О.М., судді: Кузьменко В.В., Василенко Я.М.)
у справі №380/6042/22
за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Львівської митниці про визнання протиправним та скасування наказу,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач; ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Державної митної служби України ( далі - відповідач - 1, Держмитслужба), Львівської митниці (ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 серпня 2022 року залучено до участі у справі як співвідповідача; далі - відповідач 2), у якому (з урахуванням заяв про зміну позовних вимог) просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної митної служби України від 23 березня 2022 року № 25-в «Про відрядження ОСОБА_1 »;
- визнати протиправними дії Державної митної служби України щодо недопущення до виконання службових обов'язків ОСОБА_1 на посаді начальника Львівської митниці;
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної митної служби України від 16 травня 2022 року № 444-о «Про звільнення ОСОБА_1 »;
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної митної служби України від 10 серпня 2022 року № 720-о «Про звільнення ОСОБА_1 »;
- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Львівської митниці з дати звільнення;
- стягнути з Державної митної служби України на користь позивача суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з дати звільнення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Львівської митниці, як переможця конкурсу, шляхом укладання контракту про проходження державної служби. Разом з тим, позивач зазначив, що його було неодноразово наказами Держмитслужби відряджено до Департаменту спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення Держмитслужби на загальний строк понад 60 календарних днів, що суперечить вимогам ст. 42 Закону України «Про державну службу» та порушує порядок службових відряджень. Таким чином, позивач уважає, що відповідач вчинив протиправні дії щодо недопущення до виконання службових обов'язків.
Стосовно наказу про звільнення від 16 травня 2022 року № 444-о, то позивач указав, що його прийнято на підставі невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування.
Позивач переконаний, що його було звільнено вже після закінчення строку випробування на державній службі, а висновки відповідача про встановлення невідповідності позивача займаній посаді протягом строку випробування є незаконними та не підтверджені належними доказами, які б встановлювали невиконання завдань на строк випробування.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2023 року, позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України від 16 травня 2022 року № 444-о "Про звільнення ОСОБА_1 ".
- визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України від 10 серпня 2022 року № 720-о "Про звільнення ОСОБА_1 ";
- поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Львівської митниці з 11 серпня 2022 року;
- стягнуто з Державної митної служби України на користь ОСОБА_1 суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з 11 серпня 2022 року до 01 грудня 2022 року;
- у іншій частині позову відмовлено.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що у відповідача були відсутні підстави для продовження випробувального строку позивачу через направлення його у відрядження, оскільки службовим відрядженням є виконання державним службовцем своїх посадових обов'язків за межами постійного місця служби, адже на працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого часу того підприємства, до якого він відряджений, та інші суттєві умови трудового договору.
Суди зауважили, що період роботи державного службовця у службовому відрядженні має зараховуватись до випробувального строку та не може бути підставою для його продовження, з огляду на що у відповідача були відсутні підстави для продовження строку випробування наказами Державної митної служби України від 16 лютого 2022 року № 193-о, від 17 березня 2022 року № 251-о та від 21 квітня 2022 року № 358-о «Про продовження строку випробування» у зв'язку з перебуванням позивача у відрядженні в розумінні вимог ч. 5 ст. 35 Закону України «Про державну службу».
За таких умов, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що після 28 лютого 2022 року строк випробувального періоду, визначений наказом Державної митної служби України від 26 липня 2021 року № 910-о, сплив, водночас, під час випробувального строку щодо ОСОБА_1 наказ про звільнення з підстав встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді на підставі п. 2 ч. 1 ст. 87 Закону відповідачем не прийнято.
Також суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що викладені директором Департаменту по роботі з персоналом Дермитслужби висновки щодо незабезпечення ОСОБА_1 виконання завдання № 2, встановленого на строк випробування на посаді начальника Львівської митниці, за відповідний період, є поверхневими та невмотивовані і необґрунтовані належним чином, в тому числі не аргументовано доведеність причинно-наслідкового зв'язку між зазначеними недоліками в роботі Львівської митниці та неналежним виконанням саме позивачем своїх посадових обов'язків, як її начальником.
Тож наведені в доповідній записці Департаменту по роботі з персоналом Дермитслужби від 14 грудня 2021 року № 12-02/822 обставини є не доведеними, а висновки щодо допущених позивачем недоліків в роботі є необґрунтованими.
Суди зауважили, що відповідачем-1 ані під час розгляду цього спору в суді першої інстанції, ані під час апеляційного розгляду, так і не було надано належних та достатніх доказів здійснення оцінки виконання позивачем завдань, установлених на строк випробування, за період з січня по травень 2022 року і у вищенаведеному наказі відсутні посилання на відповідні доповідні записки, з огляду на що, при прийнятті наказу від 16 травня 2022 року № 444-о «Про звільнення ОСОБА_1 » не враховано якість роботи ОСОБА_1 за вказаний період, що є порушенням порядку випробування, встановленого ст. 35 Закону України «Про державну службу», тим самим, висновки відповідача про встановлення невідповідності ОСОБА_1 займаній посаді начальника Львівської митниці в межах строку випробовування є необґрунтованими.
На підставі наведеного суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що оскаржуваний наказ Державної митної служби України від 16 травня 2022 року №444-о «Про звільнення ОСОБА_1 » (зі змінами) та подальший похідний наказ від 10 серпня 2022 року № 720-о «Про звільнення ОСОБА_1 » прийняті з порушенням вимог ст. 35 Закону України «Про державну службу», є протиправними та підлягають скасуванню, а позивач підлягає поновленню на посаді начальника Львівської митниці з 11 серпня 2022 року.
Оскільки днем звільнення позивача є 10 серпня 2022 року, а справа вирішена по суті судом першої інстанції 01 грудня 2022 року, суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що на користь позивача слід стягнути суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з 11 серпня 2022 року до 01 грудня 2022 року.
Своєю чергою, відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування наказу Держмитслужби від 23 березня 2022 року №25-в «Про відрядження ОСОБА_1 », а також в частині визнання протиправними дії відповідача щодо недопущення позивача до виконання службових обов'язків на посаді начальника Львівської митниці, суд першої інстанції зазначив, що визначені ч. 8 ст. 48 Закону України «Про державну службу» строки стажування з відривом від служби, в межах яких може проводитись підвищення рівня професійної компетенції державного службовця, мають різну правову природу з передбаченим ч. 3 ст. 42 цього ж Закону обмеженням строку службового відрядження і не можуть обмежуватись останнім. З урахуванням підстав позову та пояснень позивача судом не встановлено ознак протиправності оскаржуваного наказу та вчинення відповідачем у такий спосіб протиправних дій щодо недопущення до виконання службових обов'язків позивача на посаді начальника Львівської митниці.
3. Короткий зміст вимог касаційних скарг та відзивів (заперечень)
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна митна служба України подала касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2023 року в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Держмитслужба, як на підставу касаційного оскарження, вказує про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме частини п'ятої статті 35 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон №889-VIІІ); неправильне застосування норм матеріального права: частини п'ятої та шостої статті 35, пункту 2 частини першої статті 87 Закону № 889- VIII.
Відповідач-1 зазначає, що в період знаходження позивача у відрядженні останній не виконував завдання, які йому були визначені на строк випробування, та завдання, які визначені йому за контрактом, тобто в період відрядження позивач не виконував посадові обов'язки.
Відповідно до статті 27 Кодексу законів про працю України до строку випробування не зараховуються дні, коли працівник фактично не працював, незалежно від причини.
Отже, як зауважує скаржник, обчислюючи випробувальний термін, необхідно виходити з реально відпрацьованого часу і не враховувати дні, коли працівник був відсутній на роботі з поважних причин. Відтак, у період відсутності державний службовець не виконує своїх посадових обов'язків, а отже не може проявити свою відповідність чи невідповідність займаній посаді.
Факти незабезпечення ОСОБА_1 виконання завдань, визначених на строк випробування, в повній мірі викладені в доповідній записці Департаменту по роботі з персоналом Держмитслужби від 14 грудня 2021 року № 12-02/822, яка слугувала підставою для видання наказу Держмитслужби від 16 травня 2022 року № 444-о «Про звільнення ОСОБА_1 » про припинення державної служби 10 серпня 2022 року з підстав, передбачених частиною шостою статті 35, пунктом 4 частини першої статті 83, пунктом 2 частини першої статті 87 Закону № 889-VIIІ, у зв'язку з встановленням невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування.
Також скаржник наголошує на тому, що суб'єкт призначення має право самостійно визначати, чи відповідає працівник посаді, на яку його призначено.
ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2023 року залишити без змін, а касаційну скаргу Державної митної служби України залишити без задоволення.
На думку позивача, скаржник у касаційній скарзі фактично намагається довести, що у період відрядження позивач був відсутній на роботі, не виконував свої посадові обов'язки і намагається фактично отримати правовий висновок Верховного Суду щодо того, що направлення у службове відрядження не є виконанням державним службовцем своїх посадових обов'язків, а передбачає собою відсутність на роботі з інших поважних причин.
Позивач також зазначає, що відповідно до п. 17.4. Контракту №8 про проходження державної служби від 26 липня 2021 року додатковою умовою контракту про проходження державної служби є те, що особа може бути направлена у службове відрядження у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до п. 8, 13 Розділу І Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року № 59, на працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого часу того підприємства, до якого він відряджений. Замість днів відпочинку, не використаних за час відрядження, інші дні відпочинку після повернення з відрядження не надаються.
За відрядженим працівником зберігається місце роботи (посада)протягом усього часу відрядження, в тому числі й часу перебування в дорозі.
Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій зроблено правильний висновок, що період роботи державного службовця у службовому відрядженні має зараховуватись до випробувального строку та не може бути підставою для його продовження.
Щодо посилань скаржника на встановлені факти незабезпечення позивачем завдань, визначених на строк випробування, позивач зазначає, що обставини, викладені у доповідній записці Департаменту по роботі з персоналом Дермитслужби від 14 грудня 2021 року №12-02/822, які, на думку відповідача-1, начебто вказують на невиконання завдань позивачем, мали місце саме в липні-вересні 2021 року, а затвердження Результатів виконання завдань та досягнення показників результативності, ефективності та якості їх виконання державним службовцем за III квартал 2021 року Львівської митниці Головою Держмитслужби вказує саме на 100% виконання завдань контракту, які є тотожними заходу №2 завдань на строк випробування.
Доповідною запискою директора Департаменту по роботі з персоналом Володимира Касьяна №12-02/664 від 01 листопада 2021 року про стан виконання завдань і ключових показників, визначених у Контрактах про проходження державної служби начальників митниць, як відокремлених підрозділів Державної митної служби України за III квартал 2021 року вищезазначений Звіт за III квартал був опрацьований, проаналізований та погоджений керівниками структурних підрозділів апарату Держмитслужби, а саме: Департаментом по роботі з персоналом, Департаментом митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД, Департаментом боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, Відділом з питань запобігання та протидії корупції, Управлінням внутрішньої безпеки, надано пропозиції погодити серед інших звіт, направлений начальником Львівської митниці. На вказану Доповідну записку накладено резолюцію «Згоден» Голови Держмитслужби Павла Рябікіна з проставленням особистого підпису.
Отже, як зауважує позивач, належним доказом підтверджено, що станом на листопад 2021 року виконання ним завдань на посаді начальника Львівської митниці було погоджено з боку відповідних структурних підрозділів Держмитслужби та Головою Держмитслужби.
Ухвалою Верховного Суду від 28 червня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної митної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2023 року з підстав, визначених пунктом 3 частини 4 статті 328 КАС України.
Ухвалою Верховного Суду від 18 серпня 2025 року закінчено підготовчі дії та призначено розгляд даної справи в попередньому судовому засіданні на 19 серпня 2025 року.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Наказом Держмитслужби від 26 липня 2021 року № 910-о «Про призначення ОСОБА_1 », за погодженням з Міністерством фінансів України, ОСОБА_1 призначено з 27 липня 2021 року на посаду начальника Львівської митниці, як переможця конкурсу, шляхом укладення контракту про проходження державної служби. Встановлено ОСОБА_1 випробування на зазначеній посаді строком шість місяців.
26 липня 2021 року Державною митною службою України в особі Голови Державної митної служби України Рябікіна Павла Борисовича укладено Контракт № 8 з ОСОБА_1 про проходження державної служби на посаді начальника Львівської митниці (далі - Контракт).
Термін виконання завдань встановлюється протягом випробувального терміну, тобто на 6 місяців.
Відповідно до пункту 1 Контракту на відносини сторін за цим контрактом поширюється дія Митного кодексу України, а в частині не врегульованій ним, Закону України «Про державну службу», інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини щодо проходження державної служби, Кодексу законів про працю України.
Цей Контракт є особливою формою трудового договору (пункт 2 Контракту).
Пунктом 8 Контракту передбачено, що права сторін визначаються Митним кодексом України, Законом України «Про державну службу», Законом України «Про відпустки», іншими нормативно-правовими актами, що регулюють відносини щодо проходження державної служби.
Додатковими умовами Контракту є, в тому числі, проходження в установленому порядку періодичної перевірки рівня професійної підготовки (професійного розвитку), практичного застосування положень законодавства під час виконання своїх посадових обов'язків (підпункт 17.5. пункту 17 Контракту).
Позивачу на строк випробування на посаді начальника Львівської митниці були визначені наступні завдання/заходи: 1. Забезпечення організації та координації роботи митниці з питань повноти та своєчасності надходжень митних платежів до Державного бюджету України, виконання помісячного встановленого індикативного показника доходів в митниці (термін виконання - протягом випробувального терміну). 2. Контроль за здійсненням заходів з протидії контрабанді та порушенням митних правил, контроль в напрямку запобігання, виявлення та припинення незаконному переміщенню через митний кордон України товарів, транспортних засобів, вжиття оперативних заходів реагування та виявлення правопорушення законодавства з питань митної справи (термін виконання - протягом випробувального терміну). 3. Забезпечення належного контролю за правильністю визначення митної вартості товарів та країни походження товарів (термін виконання - протягом випробувального терміну). 4. Здійснення заходів, спрямованих на захист інтересів митниці в судах (термін виконання - протягом випробувального терміну). 5. Успішне проходження тестування, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 916 «Про реалізацію експериментального проекту щодо тестування посадових осіб митних органів з питань кваліфікації та благонадійності» (термін виконання - протягом випробувального терміну). 6. Успішне проходження в установленому порядку перевірки на доброчесність та заходів, визначених наказом Держмитслужби від 14 липня 2021 року №530 «Про здійснення контролю за дотриманням посадовими особами Державної митної служби України законодавства у сфері державної служби та умов контрактів про проходження державної служби» (термін виконання - протягом випробувального терміну).
З метою надання практичної та методичної допомоги ОСОБА_1 , начальника Львівської митниці, відряджено до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби: з 06 грудня 2021 року по 04 січня 2022 року строком на 30 діб згідно з наказом Держмитслужби від 03 грудня 2021 року № 149-к «Про відрядження ОСОБА_1 », з 29 січня 2022 року по 18 лютого 2022 року строком на 21 добу згідно з наказом Держмитслужби від 24 грудня 2021 року № 159-к «Про відрядження ОСОБА_1 » (із змінами, внесеними наказом Держмитслужби від 01 лютого 2022 року № 8-в); з 21 лютого 2022 року по 22 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з наказом Держмитслужби від 21 лютого 2022 року № 19-в «Про відрядження ОСОБА_1 ».
З метою реалізації ст. 48 Закону України «Про державну службу» відповідно до п. 1.24 Плану підвищення рівня професійної компетентності посадових осіб Держмитслужби та її територіальних органів на 2022 рік, затвердженого наказом Держмитслужби від 31 січня 2022 року №63 «Про організацію підвищення рівня професійної компетентності посадових осіб Держмитслужби та її територіальних органів у 2022 році» позивача відряджено до Департаменту підготовки та кінологічного забезпечення Держмитслужби з 23 березня 2022 року по 21 квітня 2022 року строком на 30 діб, згідно з наказом Держмитслужби від 23 березня 2022 року № 25-в «Про відрядження ОСОБА_1 ».
Поряд з цим, наказами Державної митної служби України продовжено строк випробування ОСОБА_1 на посаді начальника Львівської митниці, а саме: від 18 січня 2022 року № 54-о «Про продовження строку випробування» до 13 лютого 2022 року у зв'язку з відсутністю на роботі у період випробування через тимчасову непрацездатність та перебування у відпустці; від 01 лютого 2022 року № 134-о «Про продовження строку випробування» до 23 лютого 2022 року у зв'язку з відсутністю на роботі у період випробування через тимчасову непрацездатність; від 16 лютого 2022 року № 184-о «Про продовження строку випробування» до 28 лютого 2022 року у зв'язку з відсутністю на роботі у період випробування через тимчасову непрацездатність; від 16 лютого 2022 року № 193-о «Про продовження строку випробування» до 30 березня 2022 року у зв'язку з перебуванням у відрядженні під час випробування; від 17 березня 2022 року № 251-о «Про продовження строку випробування» до 29 квітня 2022 року у зв'язку з перебуванням у відрядженні під час випробування; від 21 квітня 2022 року № 358-о «Про продовження строку випробування» до 29 травня 2022 року у зв'язку з відсутністю на роботі у період випробування через перебування у відрядженні.
На виконання поставлених ОСОБА_1 завдань на випробувальний строк позивачем був складений та направлений до Держмитслужби Звіт про виконання завдань, визначених ОСОБА_1 на період випробування на посаді начальника Львівської митниці.
Також позивачем на адресу Голови Держмитслужби службовою запискою від 04 жовтня 2021 року №7-4-1/4/8195 скеровувались Результати виконання завдань та досягнення показників результативності, ефективності та якості їх виконання державним службовцем за III квартал 2021 року Львівської митниці.
Згідно з доповідною запискою директора Департаменту по роботі з персоналом Володимира Касьяна №12-02/664 від 01 листопада 2021 року про стан виконання завдань і ключових показників, визначених у Контрактах про проходження державної служби начальників митниць, як відокремлених підрозділів Державної митної служби України за ІІІ квартал 2021 року, вищезазначений Звіт опрацьовано, проаналізовано та погоджено керівниками структурних підрозділів апарату Держмитслужби, а саме: Департаментом по роботі з персоналом, Департаментом митних платежів, контролю митної вартості та митно- тарифного регулювання ЗЕД, Департаментом боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, Відділом з питань запобігання та протидії корупції, Управлінням внутрішньої безпеки, і останніми надано пропозиції погодити, серед іншого, звіт, направлений начальником Львівської митниці.
Державною митною службою України прийнято наказ від 16 травня 2022 року №444-о «Про звільнення ОСОБА_1 » (зі змінами, внесеними наказом Державної митної служби України від 23 травня 2022 року № 454-о), відповідно до ч. 6 ст. 35, п. 4 ч. 1 ст. 83, п. 2 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу» припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 , начальника Львівської митниці, із займаної посади у перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначений у документі про тимчасову непрацездатність, до закінчення строку випробування, у зв'язку із встановленням невідповідності займаній посаді, припинивши дію Контракту про проходження державної служби від 26 липня 2021 року № 8.
У тексті наказу Державної митної служби України від 16 травня 2022 року № 444-о «Про звільнення ОСОБА_1 » із змінами внесеними наказом Держмитслужби від 23 травня 2022 року № 454-о «Про внесення змін до наказу Держмитслужби від 16 травня 2022 року № 444-о «Про звільнення ОСОБА_1 » вказано підставу його видачі: доповідна записка Департаменту по роботі з персоналом Держмитслужби від 14 грудня 2021 року № 12-02/822; лист-погодження Міністерства фінансів України від 13 травня 2022 року № 17030-19-61/9818; попередження про припинення державної служби та звільнення з посади ОСОБА_1 у зв'язку із встановленням невідповідності займаній посаді протягом строку випробування від 13 травня 2022 року; протокол про доведення інформації або документів до відома державного службовця від 16 травня 2022 року; пункт 21 Контракту про проходження державної служби від 26 липня 2021 року № 8.
В свою чергу, доповідна записка Департаменту по роботі з персоналом Дермитслужби від 14 грудня 2021 року № 12-02/822 підготовлена на підставі довідки щодо результатів роботи Львівської митниці з протидії митним правопорушенням за липень-листопад 2021 року, направленої у вигляді службової записки від 03 грудня 2021 року №20-02-02/1409 Департаменту боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил.
З доповідної записки Департаменту по роботі з персоналом Дермитслужби від 14 грудня 2021 року № 12-02/822 вбачається, зокрема, що ОСОБА_1 не забезпечив виконання завдань, встановлених на строк випробування на посаді начальника Львівської митниці, а саме завдання № 2: «Контроль за здійсненням заходів з протидії контрабанді та порушенням митних правил, контроль в напрямку запобігання, виявлення та припинення незаконному переміщенню через митний кордон України товарів, транспортних засобів, вжиття оперативних заходів реагування та виявлення правопорушення законодавства з питань митної справи».
Наведеною доповідною запискою Департаменту по роботі з персоналом висунуто наступні пропозиції:
1. На підставі пункту 4 частини першої статті 83, пункту 2 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» у зв'язку зі встановленням невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробовування, направити відповідні матеріали Міністерству фінансів України для погодження припинення служби та звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Львівської митниці шляхом розірвання контракту про проходження державної служби.
2. Вжити заходів щодо доведення до відома ОСОБА_1 попередження про звільнення із займаної посади у відповідності до частини шостої статті 35 Закону України «Про державну службу» та на підставі статті 91 Закону України «Про державну службу».
3. Підготувати відповідний проект наказу про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Львівської митниці шляхом розірвання з останнім контракту про проходження державної служби у зв'язку з встановленням його невідповідності займаній посаді протягом строку випробування.
4. Направити до Львівської митниці викладену вище інформацію про неналежний стан роботи цієї митниці в напрямку протидії контрабанді та порушенням митних правил з метою перевірки повноти виконання завдань та ключових показників, визначених контрактом, з боку начальника управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці Володимира Качмарського , та прийняття управлінського рішення, передбаченого законодавством».
Наказом Державної митної служби України від 10 серпня 2022 року № 720-о «Про звільнення ОСОБА_1 », ураховуючи закінчення тимчасової непрацездатності, вважати ОСОБА_1 , начальника Львівської митниці, звільненим із займаної посади з 10 серпня 2022 року.
ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частинами першою, третьою статті 569 Митного кодексу України визначено, що працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями.
Правове становище посадових осіб митних органів визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.
Спеціальним законом, що регулює відносини, які виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, є Закон від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон №889-VIII, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).
За змістом статті 1 цього Закону, державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави; державний службовець - громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Частинами першою - третьою статті 5 Закону № 889-VIIІ установлено, що правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Порядок призначення на посаду державної служби визначено статтею 31 Закону №889-VIII, згідно з положеннями якої на посаду державної служби призначається особа, визначена переможцем конкурсу. Рішення про призначення на посаду державної служби приймається суб'єктом призначення після проведення співбесіди з кандидатом та підписання з ним контракту про проходження державної служби (у разі укладення). Таке рішення приймається не пізніше п'яти календарних днів з дня надходження результатів спеціальної перевірки у випадку та порядку, передбачених законодавством у сфері запобігання корупції (частина третя статті 31).
Частиною першою статті 31-1 Закону України «Про державну службу» визначено, що з особою, яка призначається на посаду державної служби, може бути укладено контракт про проходження державної служби відповідно до пункту 3 частини другої статті 34 цього Закону в порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Відповідно до частини п'ятої статті 31-1 Закону України «Про державну службу» до істотних умов контракту належать: 1) місце роботи і посада державної служби; 2) спеціальні вимоги до осіб, які претендують на посаду державної служби; 3) дата набрання чинності та строк дії контракту; 4) права та обов'язки сторін; 5) завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості їх виконання, строки їх виконання; 6) режим праці та відпочинку; 7) умови оплати праці; 8) відповідальність сторін та вирішення спорів; 9) підстави зміни умов, припинення дії та розірвання контракту.
За взаємною домовленістю сторони можуть визначити додаткові умови контракту про проходження державної служби.
При укладанні контракту про проходження державної служби не допускається звуження обсягу прав державного службовця, визначених цим Законом.
За приписами частини дванадцятої статті 31-1 Закону України «Про державну службу» дія контракту про проходження державної служби припиняється: 1) у разі закінчення строку, на який укладено контракт; 2) за ініціативою державного службовця або за угодою сторін; 3) за ініціативою суб'єкта призначення або керівника державної служби - у разі невиконання або неналежного виконання державним службовцем умов контракту; 4) у разі припинення державної служби з підстав, визначених частиною першою статті 83 цього Закону.
Відповідно до частин першої, третьої, п'ятої, шостої статті 35 Закону № 889-VIII в акті про призначення на посаду суб'єкт призначення може встановити випробування з метою встановлення відповідності державного службовця займаній посаді із зазначенням його строку.
На строк випробування державному службовцю визначаються завдання, зміст та обсяг яких має відповідати посадовим обов'язкам. Строки виконання завдань мають бути реальними для досягнення необхідного результату. Випробування встановлюється строком від одного до шести місяців.
Якщо державний службовець у період випробування був відсутній на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, перебуванням у додатковій відпустці у зв'язку з навчанням або з інших поважних причин, строк випробування продовжується на відповідну кількість днів, протягом яких він фактично не виконував посадові обов'язки.
Частиною шостою статті 35 Закону України «Про державну службу» визначено, що суб'єкт призначення має право звільнити державного службовця з посади до закінчення строку випробування у разі встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді на підставі пункту 2 частини першої статті 87 цього Закону. Суб'єкт призначення попереджає державного службовця про звільнення у письмовій формі не пізніш як за сім календарних днів.
Відповідно до норм статті 42 Закону України «Про державну службу» державний службовець може бути направлений у службове відрядження для виконання своїх посадових обов'язків поза межами постійного місця служби, у тому числі на роботу до секретаріатів міжнародних організацій, представництв міжнародних організацій в інших країнах або органів влади іноземних держав у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Керівник державної служби визначає місце, строк відрядження, режим роботи у період відрядження та завдання до виконання.
Строк відрядження державного службовця протягом одного календарного року не може перевищувати 60 календарних днів, крім випадків, визначених законодавством.
Направлення державного службовця у відрядження на більш тривалий строк можливе за його письмовою згодою.
За державним службовцем на весь період відрядження зберігаються його посада та заробітна плата.
Під час направлення державного службовця у відрядження беруться до уваги його сімейний стан та інші особисті обставини. Не допускається направлення у відрядження без їхньої згоди вагітних жінок, державних службовців, які мають дітей віком до 14 років, самостійно виховують дітей з інвалідністю, осіб з інвалідністю з дитинства.
Пунктом 4 частини першої статті 83 Закону № 889-VIII передбачено, що державна служба припиняється, зокрема, за ініціативою суб'єкта призначення.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування.
Відповідно до статті 88-1 Закону № 889-VIII контрактом про проходження державної служби можуть бути встановлені додаткові, крім передбачених цим Законом, підстави припинення державної служби.
Відповідно до абзацу першого пункту 1 розділу І Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року № 59 (далі - Інструкція № 59), службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника державного органу (поїздка державного службовця - за розпорядженням керівника державної служби), підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів (далі - підприємство), на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).
Згідно з пунктами 8, 13 Розділу І Інструкції № 59 на працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого часу того підприємства, до якого він відряджений. Замість днів відпочинку, не використаних за час відрядження, інші дні відпочинку після повернення з відрядження не надаються.
За відрядженим працівником зберігається місце роботи (посада)протягом усього часу відрядження, в тому числі й часу перебування в дорозі.
За приписами пункту 1 Розділу ІІ Інструкції № 59, направлення працівника підприємства у відрядження здійснює керівник цього підприємства або його заступник (направлення у відрядження державного службовця здійснює керівник державної служби) і оформлює наказом (розпорядженням), у якому зазначаються мета виїзду, завдання (за потреби), пункт призначення (місто або міста призначення, інші населені пункти, найменування підприємства, установи або організації, куди відряджається працівник), строк (дата вибуття у відрядження та дата прибуття з відрядження), джерело фінансового забезпечення витрат на відрядження, а також за потреби інші ключові моменти (вид транспорту, інформація про додаткові обмеження щодо сум та цілей використання коштів, наданих на відрядження, у разі їх встановлення керівником), після затвердження кошторису витрат. У разі направлення працівника підприємства у службове відрядження за запрошенням подається його копія та за наявності програма заходів.
ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом належить застосовувати правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Одночасно, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Касаційне провадження у справі, що розглядається, відкрите з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме частини п'ятої статті 35 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу»; неправильне застосування норм матеріального права: частини п'ятої та шостої статті 35, пункту 2 частини першої статті 87 Закону № 889- VIII.
Перевіряючи обґрунтованість доводів касаційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Оскільки відповідач оскаржує рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції лише в частині задоволених позовних вимог, суд касаційної інстанції переглядає зазначені судові рішення в межах вимог касаційної скарги.
Предметом судового контролю на стадії касаційного провадження є, зокрема, наказ Державної митної служби України від 16 травня 2022 року № 444-о "Про звільнення ОСОБА_1 " (з урахуванням внесених змін наказом Держмитслужби від 23 травня 2022 року №454-о) та наказ Державної митної служби України від 10 серпня 2022 року № 720-о "Про звільнення ОСОБА_1 ", які прийняті відповідно до частини шостої статті 35, пункту 4 частини першої статті 83 та пункту 2 частини першої статті 87 Закону №889-VIII, за ініціативою суб'єкта призначення у зв'язку з встановленням невідповідності займаній посаді протягом строку випробування.
Слід зазначити, що Верховим Судом неодноразово досліджувалося питання звільнення державного службовця на підставі пункту 2 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII, у зв'язку з встановленням невідповідності займаній посаді, та сформовано відповідні висновки.
Зокрема, у постановах від 12 березня 2020 року у справі № 809/1157/17, від 22 квітня 2020 року у справі №2140/1369/18, від 16 жовтня 2020 року у справі №489/548/17, 28 січня 2021 року у справі №640/23002/19, від 10 червня 2021 року у справі №817/892/18, від 30 червня 2022 року у справі № 500/1799/20, від 20 жовтня 2022 року у справі № 380/7392/20 та інших Верховний Суд зазначив, що у період випробувального терміну суб'єкт призначення з'ясовує професійні та ділові якості працівника, його здатності виконувати якісно і сумлінно свої обов'язки. У разі якщо роботодавець в період випробування працівника прийде до негативного висновку щодо відповідності працівника роботі, яка йому доручається, він має право його звільнити з причини незадовільного результату випробування. Суб'єкт призначення має право самостійно визначати, чи відповідає працівник посаді, на яку його призначено.
Отже, випробувальний строк власне і надається для того, щоб особа проявила себе на новопризначеній посаді в усіх аспектах як кваліфікований і відповідальний працівник.
У свою чергу, оцінку тому наскільки добре державний службовець справляється зі своїми обов'язками, здійснює насамперед суб'єкт призначення.
Верховний Суд наголошував, що для висновку про невідповідність займаній посаді повинні бути достатні очевидні (фактичні) підстави, на основі яких можна пересвідчитися у тому, наскільки обґрунтованими є висновки суб'єкта призначення.
Водночас, завданням суду є перевірка правильності та обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень про звільнення державного службовця у зв'язку з невідповідністю займаній посаді протягом строку випробування, що полягає, насамперед, у тому чи прийнято таке рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України, чи дійсно у діях (бездіяльності) особи є підстави для висновку про її невідповідність займаній посаді.
Окрім того, у постанові від 10 червня 2021 року у справі № 817/892/18 Верховний Суд вказав, що з метою захисту державного службовця від безпідставного припинення відносин державної служби, попередження про звільнення має містити підстави невідповідності позивача посаді, а також ким саме та яким чином встановлено невідповідність посаді, в чому така невідповідність полягає. Такий висновок було зроблено з огляду на те, що наслідком непроходження випробувального строку у разі встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді упродовж строку випробування є припинення державної служби шляхом звільнення.
Повертаючись до обставин цієї справи убачається, що судами попередніх інстанцій було встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивачу на строк випробування на посаді начальника Львівської митниці були визначені наступні завдання/заходи: 1. Забезпечення організації та координації роботи митниці з питань повноти та своєчасності надходжень митних платежів до Державного бюджету України, виконання помісячного встановленого індикативного показника доходів в митниці (термін виконання - протягом випробувального терміну). 2. Контроль за здійсненням заходів з протидії контрабанді та порушенням митних правил, контроль в напрямку запобігання, виявлення та припинення незаконному переміщенню через митний кордон України товарів, транспортних засобів, вжиття оперативних заходів реагування та виявлення правопорушення законодавства з питань митної справи (термін виконання - протягом випробувального терміну). 3. Забезпечення належного контролю за правильністю визначення митної вартості товарів та країни походження товарів (термін виконання - протягом випробувального терміну). 4. Здійснення заходів, спрямованих на захист інтересів митниці в судах (термін виконання - протягом випробувального терміну). 5. Успішне проходження тестування, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 916 «Про реалізацію експериментального проекту щодо тестування посадових осіб митних органів з питань кваліфікації та благонадійності» (термін виконання - протягом випробувального терміну). 6. Успішне проходження в установленому порядку перевірки на доброчесність та заходів, визначених наказом Держмитслужби від 14 липня 2021 року №530 «Про здійснення контролю за дотриманням посадовими особами Державної митної служби України законодавства у сфері державної служби та умов контрактів про проходження державної служби» (термін виконання - протягом випробувального терміну).
Так, позивачем був складений та направлений до Держмитслужби Звіт про виконання завдань, визначених ОСОБА_1 на період випробування на посаді начальника Львівської митниці.
Відповідно до зазначеного Звіту ОСОБА_1 досягнуто наступних результатів:
«За заходом № 1:
За липень - листопад 2021 року Львівська митниця забезпечила надходження до Державного бюджету України у сумі 12 919,9 млн. грн (у т.ч. до загального фонду - 12 270,3 млн. грн та до спеціального фонду - 649,6 млн. грн), що на 1 629,4 млн. грн або на 14,4% більше ніж у липні - листопаді 2020 року (11 260,5 млн. грн без врахування підрозділів митного оформлення, які розташовані в Івано-Франківській та Тернопільській областях).
Індикативний показник доходів за липень - листопад 2021 року у сумі 12 439,9 млн. грн митницею виконано на 103,9% (перевиконання становить 480,2 млн. грн), у тому числі: до загального фонду державного бюджету перераховано 12 270,3 млн. грн, що становить 101,8% доведеного індикативного показника у сумі 12 053,6 млн. грн (перевиконання - 216,7 млн. грн); до спеціального фонду державного бюджету перераховано 649,7 млн. грн, що становить 168,2% доведеного індикативного показника у сумі 386,2 млн. грн (перевиконання - 263,5 млн. грн).
За липень - листопад 2021 року середньоденні надходження митних платежів до державного бюджету склали 120,7 млн. грн.
За заходом № 2:
За липень - листопад 2021 року заведено 1294 справи про порушення митних правил, загальна вартість безпосередніх предметів порушень в яких склала понад 65 млн. грн. та сума несплачених митних платежів - понад 693 тис. грн, з яких: за ст. 468 Митного кодексу України - 1 справа, за ст. 469 Митного кодексу України - 5 справ; за ст. 470 Митного кодексу України - 178 справ; за ст. 471 Митного кодексу України - 474 справи, загальна вартість безпосередніх предметів порушень в яких склала понад 19,4 млн. грн; за ст. 472 Митного кодексу України - 104 справи, загальна вартість безпосередніх предметів порушень в яких склала понад 4,7 млн. грн; за ст. 473 Митного кодексу України - 45 справ, загальна вартість безпосередніх предметів порушень в яких склала понад 9 тис. грн; за ст. 476 Митного кодексу України - 3 справи; за ст. 480 Митного кодексу України - 1 справа; за ст. 481 Митного кодексу України - 361 справа; за ст. 483 Митного кодексу України - 96 справ, загальна вартість безпосередніх предметів порушень в яких склала понад 40 млн. грн; за ст. 484 Митного кодексу України - 12 справ, загальна вартість безпосередніх предметів порушень в яких склала понад 701 тис. грн; за ст. 485 Митного кодексу України - 14 справ, загальна сума несплачених платежів у яких склала 693 тис. грн.
Безпосередні предмети правопорушень вартістю 32,4 млн. грн вилучені у 716 справах.
Виявлено 43 факти незаконного переміщення через митний кордон України наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів. Виявлено 54 факти незаконного переміщення через митний кордон України зброї, боєприпасів, вибухових речовин.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 558 Митного кодексу України та з урахуванням положень статей 216, 218 Кримінального процесуального кодексу України, до правоохоронних органів направлено 58 повідомлень про виявлення ознак кримінальних правопорушень, з яких: за ст. 201 Кримінального кодексу України - 2 повідомлення, за ст. 305 Кримінального кодексу України - 8 повідомлень, за ст. 263 Кримінального кодексу України - 9 повідомлень, за ст. 309 Кримінального кодексу України - 33 повідомлення, за ст. 311 Кримінального кодексу України - 2 повідомлення, за ст. 240 Кримінального кодексу України - 2 повідомлення, за ст. 358 Кримінального кодексу України - 1 повідомлення, за ст. 204 Кримінального кодексу України - 1 повідомлення.
За заходом № 3:
За результатами якісного та належного контролю за правильністю визначення митної вартості товарів Львівською митницею у липні - листопаді 2021 року забезпечено перерахування додаткових надходжень митних платежів до Держбюджету на рівні 319,3 млн. грн, що на 4% (307,7 млн. грн) більше, ніж протягом лютого - червня 2021 року (з врахуванням підрозділів, що здійснювали свою діяльність у Тернопільській та Івано-Франківській областях). Перерахування додаткових надходжень митних платежів до Держбюджету у розрізі місяців: у липні 2021 року - 37,2 млн грн; у серпні 2021 року - 39,0 млн грн, що більше на 5%, ніж у липні 2021 року (37,2 млн грн); у вересні 2021 року - 48,6 млн грн, що більше на 25%, ніж у серпні 2021 року (37,2 млн грн); у жовтні 2021 року - 61,7 млн грн, що більше на 27%, ніж у вересні 2021 року (48,6 млн грн); у листопаді 2021 року - 62,9 млн грн, що більше на 2%, ніж у жовтні 2021 року (61,7 млн грн).
За результатами ефективної роботи в напрямку контролю за достовірністю декларування та повнотою оподаткування у Львівській митниці рівень митної вартості товарів: у липні 2021 року (1,85 $/кг) збільшився на 27% у порівнянні з липнем 2020 року (1,46 $/кг); у серпні 2021 року (1,68 $/кг) збільшився на 10% у порівнянні з серпнем 2020 року (1,53 $/кг); у вересні 2021 року без врахування імпорту вугілля (1,99 $/кг) збільшився на 17% у порівнянні з вереснем 2020 року (1,70 $/кг); у жовтні 2021 року без врахування імпорту вугілля (2,04 $/кг) збільшився на 17% у порівнянні з жовтнем 2020 року (1,74 $/кг); у листопаді 2021 року без врахування імпорту вугілля (2,17 $/кг) збільшився на 14% у порівнянні з жовтнем 2020 року (1,90 $/кг).
За заходом № 4:
З метою захисту інтересів митниці в судах, здійснено заходи щодо: забезпечення належного представництва митного органу (подання процесуальних документів, участь у судових засіданнях, тощо) в судах різних інстанцій та форм судочинства (адміністративне, господарське, цивільне); опрацювання процесуальних документів по 72 судовим справам (нові справи, що надійшли за період випробувального терміну) та подання заяв по суті справ: позовні заяви, відзиви на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення, додаткові пояснення.
Позивачем, як головою комісії про доцільність/недоцільність оскарження судових рішень, винесених не на користь митного органу, забезпечено оскарження усіх судових рішень.
У період випробувального терміну на користь митниці винесено 19 судових рішень на суму 19 961,00 тис. грн.
На щотижневих оперативних нарадах неодноразово наголошувалося на неухильному дотриманні норм митного законодавства в частині, що стосується прийняття рішень (рішення про коригування митної вартості товарів, визначення коду товару, тощо) з метою мінімізації їх оскарження в судовому порядку.
За дорученням позивача, на постійній основі, з метою прийняття обґрунтованих рішень, юридичним відділом до структурних підрозділів митниці доводились правові позиції Верховного Суду щодо застосування норм права.
На виконання наказу Державної митної служби України від 11 вересня 2020 року № 382 «Про затвердження показників комплексної оцінки митниць Держмитслужби» за період випробувального терміну за результатами показника «Частка вирішених на користь митниці судами різних інстанцій справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності митних органів та їх посадових осіб» за III квартал (липень-вересень 2021 року) досягнуто значення на рівні 45,3% (оцінка - «добре»), а за IV квартал на рівні 28,9% (оцінка - «задовільно»).
За заходом № 5:
Результати тестування посадової особи питань кваліфікації та благонадійності: тестування рівня знань митного та антикорупційного законодавства - відмінно; тестування на загальні здібності - добре; тестування на благонадійність - навмисне або ненавмисне викривлення відповідей, умовно не рекомендований, з урахуванням інших чинників та показників відбору».
Також позивачем на адресу Голови Держмитслужби службовою запискою від 04 жовтня 2021 року №7-4-1/4/8195 скеровувались Результати виконання завдань та досягнення показників результативності, ефективності та якості їх виконання державним службовцем за III квартал 2021 року.
Згідно з доповідною запискою директора Департаменту по роботі з персоналом Володимира Касьяна №12-02/664 від 01 листопада 2021 року про стан виконання завдань і ключових показників, визначених у Контрактах про проходження державної служби начальників митниць, як відокремлених підрозділів Державної митної служби України, за ІІІ квартал 2021 року, вищезазначений Звіт опрацьовано, проаналізовано та погоджено керівниками структурних підрозділів апарату Держмитслужби, а саме: Департаментом по роботі з персоналом, Департаментом митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД, Департаментом боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, Відділом з питань запобігання та протидії корупції, Управлінням внутрішньої безпеки, і останніми надано пропозиції погодити, серед іншого, звіт, направлений начальником Львівської митниці. На вказану Доповідну записку накладено резолюцію «Згоден» Голови Держмитслужби Павла Рябікіна з проставленням особистого підпису.
З наведеного слідує, що станом на листопад 2021 року виконання ОСОБА_1 завдань на посаді начальника Львівської митниці було погоджено з боку відповідних структурних підрозділів Держмитслужби та Головою Держмитслужби.
Поряд із цим, як було встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для видачі спірного наказу Державною митною службою України від 16 травня 2022 року № 444-о «Про звільнення ОСОБА_1 » слугувала, у тому числі, доповідна записка Департаменту по роботі з персоналом Дермитслужби від 14 грудня 2021 року № 12-02/822.
Зазначена доповідна записка Департаменту по роботі з персоналом Дермитслужби від 14 грудня 2021 року № 12-02/822 підготовлена на підставі довідки щодо результатів роботи Львівської митниці з протидії митним правопорушенням за липень-листопад 2021 року, направленої у вигляді службової записки від 03 грудня 2021 року №20-02-02/1409 Департаментом боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил.
В доповідній записці Департаменту по роботі з персоналом Дермитслужби від 14 грудня 2021 року № 12-02/822, зокрема, зазначено про незабезпечення ОСОБА_1 виконання завдань, встановлених на строк випробування на посаді начальника Львівської митниці, а саме завдання № 2: «Контроль за здійсненням заходів з протидії контрабанді та порушенням митних правил, контроль в напрямку запобігання, виявлення та припинення незаконному переміщенню через митний кордон України товарів, транспортних засобів, вжиття оперативних заходів реагування та виявлення правопорушення законодавства з питань митної справи».
З наведеного убачається, що з різницею лише в один календарний місяць результати діяльності Львівської митниці були переглянуті структурними підрозділами апарату Держмитслужби та, як наслідок, зроблено протилежні висновки.
Між тим, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що викладені директором Департаменту по роботі з персоналом Дермитслужби висновки щодо незабезпечення ОСОБА_1 виконання завдання № 2, встановленого на строк випробування на посаді начальника Львівської митниці, не мають належних обґрунтувань та мотивів, щодо причинно-наслідкового зв'язку між зазначеними недоліками в роботі Львівської митниці та неналежним виконанням саме ОСОБА_1 своїх посадових обов'язків, як її начальником.
Більш того, з мотивувальної частини вказаної доповідної записки Департаменту по роботі з персоналом Дермитслужби від 14 грудня 2021 року № 12-02/822 убачається, що директором Департаменту по роботі з персоналом Дермитслужби В. Касьяном не було здійснено оцінку виконання ОСОБА_1 завдань, встановлених на строк випробування за період з січня по травень 2022 року, та не було досліджено якість роботи саме ОСОБА_1 за вказаний період.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили з аналізу Завдань на строк випробування на посаді начальника Львівської митниці, затверджених Головою Держмитслужби 27 липня 2021 року, та завдань, визначених Контрактом №8, «захід №2» є тотожними і такими, що мають у собі однакову мету та направлені на досягнення однакового результату. В основу звільнення позивача покладена Довідка структурного підрозділу Держмитслужби Департаменту боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, будь-які тематичні або інші перевірки не проводилися, не надано доказів здійснення належної та системної оцінки виконання позивачем завдань, встановлених на строк випробування, в тому числі за період з січня по травень 2022 року, не враховано якість роботи позивача за вищезазначений період, що є порушенням порядку випробування, встановленого ст. 35 Закону №889-VIII.
Ураховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо протиправності та необхідності скасування наказу Державної митної служби України від 16 травня 2022 року № 444-о «Про звільнення ОСОБА_1 », а також прийнятого в подальшому після закінчення тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 похідного наказу від 10 серпня 2022 року № 720-о «Про звільнення ОСОБА_1 », та наявності підстав для поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Львівської митниці з 11 серпня 2022 року.
При цьому, колегія суддів зауважує, що розрахунок суми заборгованості, яка підлягає стягненню на користь позивача, скаржником не оспорюється, а тому в цій частині рішення судів першої та апеляційної інстанції не переглядаються.
Що стосується доводів касаційної скарги про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме частини п'ятої статті 35 Закону № 889-VIII, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частин п'ятої, шостої, сьомої статті 35 Закону України «Про державну службу», якщо державний службовець у період випробування був відсутній на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, перебуванням у додатковій відпустці у зв'язку з навчанням або з інших поважних причин, строк випробування продовжується на відповідну кількість днів, протягом яких він фактично не виконував посадові обов'язки.
Суб'єкт призначення має право звільнити державного службовця з посади до закінчення строку випробування у разі встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді на підставі пункту 2 частини першої статті 87 цього Закону. Суб'єкт призначення попереджає державного службовця про звільнення у письмовій формі не пізніш як за сім календарних днів.
У разі якщо строк випробування закінчився, а державного службовця не ознайомлено з наказом про його звільнення з посади державної служби, він вважається таким, що пройшов випробування.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26 липня 2021 року Державною митною службою України з ОСОБА_1 укладено Контракт №8 про проходження державної служби на посаді начальника Львівської митниці.
Наказом Державної митної служби України від 26 липня 2021 року № 910-о «Про призначення ОСОБА_1 » встановлено позивачу випробувальний термін на зазначеній посаді строком шість місяців.
Тобто, згідно з вказаним наказом строк випробування ОСОБА_1 закінчувався 27 січня 2022 року.
Разом з тим, наступними наказами Державної митної служби України було продовжено строк випробування ОСОБА_1 на посаді начальника Львівської митниці, а саме: від 18 січня 2022 року № 54-о «Про продовження строку випробування» до 13 лютого 2022 року у зв'язку з відсутністю на роботі у період випробування через тимчасову непрацездатність та перебування у відпустці; від 01 лютого 2022 року № 134-о «Про продовження строку випробування» до 23 лютого 2022 року у зв'язку з відсутністю на роботі у період випробування через тимчасову непрацездатність; від 16 лютого 2022 року № 184-о «Про продовження строку випробування» до 28 лютого 2022 року у зв'язку з відсутністю на роботі у період випробування через тимчасову непрацездатність.
При цьому, у подальшому, наказами Державної митної служби України від 16 лютого 2022 року № 193-о, від 17 березня 2022 року № 251-о та від 21 квітня 2022 року №358-о «Про продовження строку випробування», позивачу з посиланням на ч. 5 ст. 35 Закону України «Про державну службу» продовжено строк випробування, відповідно, до 30 березня 2022 року, 29 квітня 2022 року та до 29 травня 2022 року у зв'язку з перебуванням у відрядженні.
Своєю чергою, пунктом 17.4. Контракту №8, укладеного Державною митною службою України в особі Голови Державної митної служби України Рябікіна Павла Борисовича з ОСОБА_1 , визначено, що особа може бути направлена у службове відрядження у порядку, визначеному законодавством.
Між тим, жодних умов щодо продовження випробувального строку на період службових відряджень Контракт №8 не містить.
Відповідно до норм частин першої, другої статті 42 Закону України «Про державну службу» державний службовець може бути направлений у службове відрядження для виконання своїх посадових обов'язків поза межами постійного місця служби, у тому числі на роботу до секретаріатів міжнародних організацій, представництв міжнародних організацій в інших країнах або органів влади іноземних держав у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Керівник державної служби визначає місце, строк відрядження, режим роботи у період відрядження та завдання до виконання.
Окрім того, відповідно до пунктів 8, 13 розділу І Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 13 березня 1998 року №59, на працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого часу того підприємства, до якого він відряджений. За відрядженим працівником зберігається місце роботи (посада) протягом усього часу відрядження, в тому числі й часу перебування в дорозі.
З системного аналізу положень частини п'ятої статті 35, статті 42 Закону України «Про державну службу» та Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон висновується, що службове відрядження полягає у виконанні державним службовцем своїх службових обов'язків за межами постійного місця служби, а тому службове відрядження не може вважатись відсутністю державного службовця на роботі чи невиконанням посадових обов'язків.
Отже, відрядження працівника не є причиною, через яку роботодавець (керівник державної служби) має право подовжити випробувальний строк, адже, перебуваючи у відрядженні, працівник (державний службовець) фактично виконує свої посадові обов'язки.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що період роботи державного службовця у службовому відрядженні, має зараховуватись до випробувального строку та не може бути підставою для його продовження, з огляду на що у відповідача були відсутні підстави для продовження строку випробування у зв'язку з перебуванням позивача у відрядженні в розумінні вимог частини п'ятої статті 35 Закону України «Про державну службу».
Таким чином, доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
Усі доводи та аргументи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій і свідчать про незгоду скаржника із правовою оцінкою судами попередніх інстанцій обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.
Колегія суддів наголошує, що до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування норм права.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Тож, ураховуючи приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
V. Судові витрати
З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Державної митної служби України залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2023 року залишити без змін.
Судові витрати не розподіляються.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий -суддя В.Е. Мацедонська
Судді А.Г. Загороднюк
О.Р. Радишевська