Іменем України
19 серпня 2025 року
м. Київ
справа №990/266/25
адміністративне провадження № П/990/266/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Єресько Л.О., Кашпур О.В., Мацедонської В.Е., Соколова В.М.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про зобов'язання вчинити дії,
Короткий зміст позовний вимог
1. У червні 2025 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП, відповідач), у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Вищої ради правосуддя за зверненням від 23 травня 2025 року, яке об'єктивно і вчасно не розглянуто, не перевірено викладені в ньому факти, не прийнято рішення відповідно до чинного законодавства і не забезпечено його виконання, не повідомлено про наслідки розгляду заяви (клопотань);
- зобов'язати Вищу раду правосуддя об'єктивно і вчасно розглянути звернення від 23 травня 2025 року, перевірити викладені у ньому факти, прийняти рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечити його виконання, повідомити про наслідки розгляду заяви (клопотань).
2. На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що у травні 2025 року засобами електронного зв'язку подав до ВРП звернення з проханням провести перевірку та відповісти на ряд поставлених запитань щодо встановлення голові Барвінківського районного суду Харківської області ОСОБА_2 щомісячної доплати за вислугу років. Проте в порушення вимог частини першої статті 15 та частини першої статті 19 Закону України «Про звернення громадян» листом заступника Голови ВРП Оксани Кваші від 05 червня 2025 року № 11945/0/9-25 був повідомлений про надіслання звернення за належністю до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області (далі - ТУ ДСА в Харківській області). У свою чергу листом ТУ ДСА в Харківській області від 11 червня 2025 року № 73/2025 повідомлено, що їх установа не уповноважена проводити перевірку чи оцінку, зокрема, наказів та розрахунку стажу роботи, виданих керівництвом відповідного суду, на предмет відповідності законодавству.
3. Вважає, що таким чином відповідач фактично протиправно відмовив у об'єктивному і вчасному розгляді звернення від 23 травня 2025 року, перевірці викладених в ньому фактів, прийнятті рішення відповідно до чинного законодавства і забезпеченні його виконання, повідомленні про наслідки розгляду заяви (клопотання).
4. У обґрунтування своєї позиції посилався на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 18 червня 2020 року у справі № 819/1566/16, від 31 липня 2020 року у справі №826/3849/16, від 17 вересня 2020 року у справі № 802/2001/16-а, від 19 листопада 2019 року у справі № 813/1761/16, від 30 листопада 2020 року у справі № 280/4698/19, від 20 січня 2021 року у справі № 9901/128/20, від 30 грудня 2021 року у справі № 804/8714/16, відповідно до яких звернення вважаються вирішеними, якщо розглянуто всі поставлені у них питання, вжиті необхідні заходи і заявникам дані вичерпні відповіді; не будь-яка відповідь на звернення може свідчити про його розгляд в розумінні Закону України «Про звернення громадян», оскільки такий (як результат діяльності суб'єкта, якому адресовано звернення) повинен відповідати статті 15 цього Закону; чинним законодавством закріплено прямий обов'язок органів державної влади... їх керівників... у межах своїх повноважень об'єктивно, всебічно і вчасно розглядати заяви (клопотання) та скарги громадян, перевіряти викладені у них факти і надавати на них належні та обґрунтовані відповіді; звернення громадян повинен розглядати той орган, до компетенції якого належить вирішення порушених у цих зверненнях питань.
Фактичні обставини справи
5. 25 травня 2025 року від ОСОБА_1 до ВРП надійшло звернення з проханням провести перевірку та відповісти на поставлені питання, а саме:
- чи відповідає вимогам діючого на той час законодавства України наказ голови Барвінківського районного суду Харківської області - ОСОБА_2 від 30 листопада 2016 року № 02-03/37 про встановлення ним самому собі щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 80% посадового окладу як такому, стаж роботи якого станом на 30 листопада 2016 року становить більше 35 років?
- чи мав голова Барвінківського районного суду Харківської області - ОСОБА_2 повноваження на оформлення розпорядчих документів, а саме: наказу від 30 листопада 2016 року № 02-03/37 про встановлення ним самому собі щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 80% посадового окладу, як такому, стаж роботи якого станом на 30 листопада 2016 року становить більше 35 років?
- чи до стажу роботи на посаді судді зараховується служба ОСОБА_2 в органах МВС України, тривалість стажу 8 років 1 місяць 26 днів?
- якими нормативно-правовими актами передбачено встановлення головою Барвінківського районного суду Харківської області - ОСОБА_2 самому собі щомісячної доплати за вислугу років?
6. Про результати розгляду та вжиті заходи просив повідомити.
7. Як підстава для звернення вказував на те, що листом ТУ ДСА у Харківській області від 26 серпня 2024 року № 07-05/М-52/50/2024 був повідомлений, що суддівська винагорода судді Барвінківського районного суду Харківської області ОСОБА_2 складається, серед іншого, з вислуги років, яка у нього становить більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.
8. Листом за підписом в.о. голови Барвінківського районного суду Харківської області ОСОБА_2 від 05 вересня 2024 року №03-05/М-21/21/2024 з посиланням на Закон України «Про судоустрій і статус суддів» повідомлено, що до стажу роботи ОСОБА_2 на посаді судді зараховано: службу в Збройних Силах СРСР, тривалість стажу 2 роки 3 місяці 18 днів; службу в органах МВС України, тривалість стажу 8 років 1 місяць 26 днів; строк роботи на посаді судді 24 роки 6 місяців 17 днів.
9. Проте на переконання позивача ні статтею 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-IV, ні статтею 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII не передбачено зарахування до стажу судді служби в органах МВС України. Водночас абзацом четвертим пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
10. Позивач у своєму зверненні зазначив, що видаючи наказ № 02-03/37 від 30 листопада 2016 року, яким встановлено голові Барвінківського районного суду Харківської області щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 80% посадового окладу як такому, стаж роботи якого станом на 30 листопада 2016 року становить більше 35 років, ОСОБА_2 діяв при наявності у нього реального конфлікту інтересів на вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Крім того, статтями 135, 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII, на які посилається ОСОБА_2 у своєму наказі № 02-03/37, не передбачені повноваження голови суду на встановлення собі щомісячної доплати за вислугу років.
11. У додаток до свого звернення позивач надав копію наказу голови Барвінківського районного суду Харківської області ОСОБА_2. від 30 листопада 2016 року № 02-03/37, а також розрахунок стажу роботи, що дає право на отримання щомісячної доплати за вислугу років та додаткової оплачуваної відпустки голові Барвінківського районного суду Харківської області ОСОБА_2 , проведений 30 листопада 2016 року в.о. керівника апарату цього ж суду.
12. Листом від 05 червня 2025 року за підписом заступника Голови ВРП Оксани Кваші повідомлено заявника про те, що:
«ВРП, діючи в межах конституційно визначених повноважень, не має права надавати правову оцінку діям голови суду під час виконання ним адміністративних повноважень, а також надавати оцінку законності виданого ним розпорядчого документа поза межами дисциплінарного провадження.
Згідно з пунктом 13 частини першої статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» ВРП затверджує Положення про Державну судову адміністрацію України та типове положення про її територіальні управління.
Типовим положенням про територіальне управління Державної судової адміністрації України, затвердженим рішенням ВРП від 13 квітня 2023 року № 358/0/15-23, визначено, що основним завданням територіального управління є організаційне та фінансове забезпечення діяльності місцевих судів з метою створення належних умов для діяльності судів, суддів і забезпечення роботи органів суддівського самоврядування. Територіальне управління Державної судової адміністрації України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює функції розпорядника коштів Державного бюджету України нижчого рівня щодо забезпечення діяльності територіального управління та судів у відповідному регіоні; забезпечує дотримання фінансово-бюджетної дисципліни, ефективне, результативне і цільове використання коштів державного бюджету, законність використання ресурсів та майна, запобігання порушенням та зловживанням, а також своєчасність вжиття відповідних заходів реагування, зокрема в частині відшкодування заподіяної шкоди (втрат) та притягнення до відповідальності винних посадових осіб; аналізує кадрову роботу в апаратах судів та інформує Державну судову адміністрацію України з цього питання.
Принагідно у відповіді поінформовано, що відповідно до частини другої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат, зокрема за вислугу років.
Частиною п'ятою статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII визначено, що суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.
Відповідно до частини другої статті 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII голова місцевого суду з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження».
13. Ураховуючи наведене, звернення від 23 травня 2025 року надіслано за належністю до ТУ ДСА у Харківській області із проханням повідомити заявника про результати розгляду.
14. Така відповідь надіслана 05 червня 2025 року на електронну пошту ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1
15. ВРП листом від 05 червня 2025 року № 1/944/0/9-25 надіслала звернення ОСОБА_1 до ТУ ДСА у Харківській області для розгляду в частині питань, що належать до їх компетенції.
16. Керуючись частиною третьою статті 7 Закону України «Про звернення громадян» ТУ ДСА у Харківській області листом від 11 червня 2025 року № 02-30/М-71/25-вих направило до Барвінківського районного суду Харківської області за належністю звернення ОСОБА_1 від 23 травня 2025 року щодо перевірки відповідності законодавству України наказу голови Барвінківського районного суду Харківської області ОСОБА_2. «Про встановлення ОСОБА_2 щомісячної доплати за вислугу років» для розгляду.
17. Автору звернення повідомлено, що відповідно до статті 7 Закону України «Про звернення громадян» звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Водночас, якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус судді» №1402-VІІІ та Положення про територіальне управління Державної судової адміністрації України у Харківській області, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України 10 травня 2023 року № 229, основним завданням ТУ ДСА у Харківській області є організаційне та фінансове забезпечення діяльності місцевих судів з метою створення належних умов для діяльності судів, суддів і забезпечення роботи органів суддівського самоврядування.
Таким чином ТУ ДСА у Харківській області не уповноважене проводити перевірку чи оцінку, зокрема, наказів та розрахунків стажу роботи, виданих керівництвом відповідного суду, на предмет відповідності законодавству. Окрім цього особові справи суддів зберігаються у судах.
Рух справи
18. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи №990/266/25 між суддями від 13 червня 2025 року визначено склад суду: Білак М.В. (головуючий суддя), судді: Соколов В.М., Єресько Л.О., Мацедонська В.Е., Мартинюк Н.М.
19. Ухвалою Верховного Суду від 18 червня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, установлено строк, упродовж якого позивач має усунути вказані в ухвалі недоліки шляхом подання позовної заяви із уточненими позовними вимогами.
20. 19 червня 2025 року позивач сформував в підсистемі «Електронний суд» заяву про уточнення позовних вимог.
21. Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2025 року відкрито провадження у цій справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження колегією суддів у складі п'яти суддів без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
22. 02 липня 2025 року ВРП в підсистемі «Електронний суд» сформувала відзив на позовну заяву.
23. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 серпня 2025 року, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року №896/0/78-25 (на підставі службової записки судді-доповідача Білак М.В. від 13 серпня 2025 року № 31595/25 щодо настання обставин, які унеможливлюють розгляд судових справ, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Мартинюк Н.М., яка входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справ) для розгляду справи №990/266/25 (провадження №П/990/266/25) визначено новий склад колегії суддів: Білак М.В. (головуюча суддя), судді: Кашпур О.В., Єресько Л.О., Мацедонська В.Е., Соколов В.М.
Позиція інших учасників справи
24. Відповідач у відзиві на позовну заяву висловив незгоду з доводами позивача та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
25. Вказує на те, що відповідно до частини першої статті 27 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» організаційне, інформаційно-довідкове та інше забезпечення діяльності ВРП та її органів здійснює секретаріат.
26. Частина третя статті 7 Закону України «Про звернення громадян» вказує на те, що якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
27. Звернення ОСОБА_1 від 23 травня 2025 року було розглянуто ВРП в порядку, визначеному законодавством. Відповідь про те, що ВРП, діючи в межах конституційно визначених положень, не має права надавати правову оцінку діям голови суду під час виконання ним адміністративних повноважень, а також надавати оцінку законності виданого ним розпорядчого документа поза межами дисциплінарного провадження, була надіслана позивачу листом від 05 червня 2025 року на його електронну адресу, а звернення в той же день надіслано за належністю до ТУ ДСА в Харківській області.
28. Компетенція ВРП чітко встановлена статтею 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» і не охоплює здійснення фінансового контролю за діяльністю суддів. Направлення звернення за належністю до ТУ ДСА в Харківській області є повністю обґрунтованим та відповідає чинному законодавству.
29. Відповідач звернув увагу на те, що під бездіяльністю розуміється певна форма поведінки особи, яка полягає у невиконанні нею дій, які вона повинна була і могла вчиняти відповідно до покладених на неї обов'язків згідно із законодавством України.
30. Посилаючись на постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 квітня 2018 року у справі №800/426/17, від 06 грудня 2018 року у справі №800/259/17, від 19 лютого 2020 року у справі №9901/75/19, від 27 лютого 2020 року у справі №800/304/17, вказував на те, що для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
31. Право на звернення до суду належить особі, яка вважає, що суб'єкт владних повноважень або його посадова особа порушили її права чи законні інтереси. При цьому, позивач повинен чітко зазначити та довести, в чому саме полягає відповідне порушення. Проте, на переконання відповідача, аналіз змісту позовної заяви свідчить, що позивачем не зазначено, в чому саме полягає порушення його прав з боку ВРП, оскільки відповідь на його звернення надана у визначеному законом порядку.
Оцінка доводів учасників справи та висновки Верховного Суду
32. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
33. Стаття 40 Основного Закону України передбачає, що всі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
34. У Рішенні Великої палати Конституційного Суду України від 11 жовтня 2018 року у справі №8-р/2018 вказано про те, що закріплений статтею 40 Конституції України інститут права на звернення має комплексний характер. Його утворюють різні за природою і призначенням юридичні засоби (інструменти), метою яких є забезпечення реалізації кожною людиною своїх прав і свобод, а також їх відстоювання, захист та відновлення у разі порушення.
35. Правове регулювання інституту права на звернення передбачено Законом України «Про звернення громадян», у преамбулі якого зазначено, що цей Закон регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
36. Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення (частина перша статті 1 Закону України «Про звернення громадян»).
37. Самі ж звернення громадян слід розуміти як викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги (частина перша статті 3 Закону України «Про звернення громадян»).
38. У зв'язку з тим, що позивач не погодився з отриманою від ВРП 05 червня 2025 року відповіддю, вважаючи що було допущено бездіяльність під час розгляду його звернення від 23 травня 2025 року, він звернувся до адміністративного суду з позовом про визнання її неправомірною. Верховний Суд як суд першої інстанції, керуючись завданнями та основними засадами адміністративного судочинства з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, повинен перевірити дотримання відповідачем процедури прийняття оскаржуваної відповіді на відповідність критеріям, визначеним у частині другій статті 2 КАС України.
39. Форму юрисдикційного захисту, як вказав Верховний Суд у постанові від 30 січня 2025 року у справі № 990/125/24, визначає (диктує) зміст порушеного права. Останнє визначається, насамперед, на основі нормативно-правового регулювання відносин, з яких виник спір.
40. Повноваження ВРП визначені у статті 131 Конституції України, яка: 1) вносить подання про призначення судді на посаду; 2) ухвалює рішення стосовно порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумісності; 3) розглядає скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора; 4) ухвалює рішення про звільнення судді з посади; 5) надає згоду на затримання судді чи утримання його під вартою; 6) ухвалює рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя; 7) вживає заходів щодо забезпечення незалежності суддів; 8) ухвалює рішення про переведення судді з одного суду до іншого; 9) здійснює інші повноваження, визначені цією Конституцією та законами України.
41. ВРП є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів (частина перша статті 1 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
42. Таким чином, статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності ВРП визначаються Конституцією України, Законом України «Про Вищу раду правосуддя» та Законом України «Про судоустрій і статус суддів». ВРП затверджує регламент ВРП, положення якого регулюють процедурні питання здійснення нею повноважень (стаття 2 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
43. Оскільки правовідносини у цій справі виникли у зв'язку з нерозглядом і невирішенням по суті звернення позивача, їх правове регулювання визначається законодавством України про звернення громадян, яке відповідно до статті 2 Закону України «Про звернення громадян» включає цей Закон та інші акти законодавства, що видаються відповідно до Конституції України та цього Закону.
44. Порядок розгляду звернень громадян передбачений приписами частин першої-третьої статті 15 Закону України «Про звернення громадян», якими зокрема визначено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій особисто.
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
45. Термін розгляду звернень громадян визначає стаття 20 Закону України «Про звернення громадян», за якою звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.
46. Таким чином, громадяни України мають право адресувати звернення органам державної влади (зокрема і ВРП) і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
47. Оцінюючи письмову відповідь ВРП на дотримання вимог статті 2 КАС України, процедура якої детально визначена Законом України «Про звернення громадян», Верховний Суд погоджується з тим, що ВРП у відповіді від 05 червня 2025 року вказала на межі своїх конституційно визначених повноважень (стаття 131 Конституції України), які не наділяють її правом надавати оцінку діям голови суду під час виконання ним адміністративних повноважень, а також надавати оцінку законності виданого ним розпорядчого документа поза межами дисциплінарного провадження.
48. Законодавець, передбачаючи обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування пересилати за належністю звернення громадян іншому (відповідному) органу чи посадовій особі, мав на меті забезпечити заявнику об'єктивний, всебічний і вчасний розгляд його заяви.
49. Подальше пересилання звернення за належністю відповідному органу чи посадовій особі є обґрунтованим та правомірним у випадку встановлення, що вирішення порушених у зверненні питань, як зазначено у частині першій статті 5 Закону України «Про звернення громадян», належить до повноважень органу чи посадової особи, яким воно пересилається. З цього приводу Верховний Суд у постанові від 27 листопада 2019 року у справі №822/2852/17 зазначив, що кожен громадянин України, який вважає, що його права чи законні інтереси порушені суб'єктами управлінської діяльності, має право звернутися зі скаргою на такі дії до спеціально уповноваженого органу державної влади. У разі, якщо питання, порушені в одержаному зверненні органом державної влади не входять до його повноважень, останній у встановлений законом строк повинен переслати скаргу за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.
50. ВРП переслала звернення ОСОБА_1 від 23 травня 2025 року за належністю до ТУ ДСА в Харківській області, визначивши його уповноваженим суб'єктом для надання відповіді на таке звернення з огляду на положення про територіальне управління Державної судової адміністрації України, відповідно до якого основним завданням територіального управління є організаційне та фінансове забезпечення діяльності місцевих судів з метою створення належних умов для діяльності судів, суддів і забезпечення роботи органів суддівського самоврядування.
51. Таким чином, оскаржувана відповідь ВРП від 05 червня 2025 року є правомірною та обґрунтованою, а оскаржувані дії не суперечать вимогам Закону України «Про звернення громадян» та не свідчать про бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
52. Ураховуючи межі заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про їх необґрунтованість та відсутність підстав для задоволення.
Розподіл судових витрат
53. За правилами статті 139 КАС України, враховуючи результат судового розгляду справи та відсутність понесених позивачем витрати за подання позову, такі відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 241-246, 250, 255, 262, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його складання в повному обсязі.
Рішення ухвалено з окремою думкою.
...........................
...........................
...........................
...........................
...........................
М.В. Білак
Л.О. Єресько
О.В. Кашпур
В.Е. Мацедонська
В.М. Соколов,
Судді Верховного Суду