19 серпня 2025 року
м. Київ
справа №520/2115/25
адміністративне провадження № К/990/32315/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,
перевіривши касаційну скаргу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2025 року у справі №520/2115/25 за позовом ОСОБА_1 до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, що полягає в незастосуванні при встановленні та обчисленні ОСОБА_1 надбавки за науковий ступінь кандидат наук за період з 29 вересня 2015 року по 20 липня 2022 року положення частини другої статті 59 Закону України «Про вищу освіту»;
- зобов'язати Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 29 вересня 2015 року по 20 липня 2022 року доплату за науковий ступінь кандидат наук - 15% від посадового окладу, відповідно до положень частини другої статті 59 Закону України «Про вищу освіту».
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Справа судом першої інстанції розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2025 року задоволено частково апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року скасовано. Прийнято постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, що полягає у незастосуванні положень частини другої статті 59 Закону України «Про вищу освіту» при встановленні та обчисленні ОСОБА_1 надбавки за науковий ступінь «кандидат наук» за період з 01 квітня 2018 року по 20 липня 2022 року. Зобов'язано Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01 квітня 2018 року по 20 липня 2022 року доплату за науковий ступінь кандидата наук - 15 % від посадового окладу з урахуванням приписів частини другої статті 59 Закону України «Про вищу освіту», з урахуванням виплачених сум. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
30 липня 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2025 року у справі №520/2115/25. Заявник, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції повністю, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Предметом спору у цій справі є стягнення доплати за науковий ступінь кандидат наук.
На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Положеннями пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України та статті 14 Закону України від 30 вересня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» гарантовано право особи на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами «а» - «г» цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.
Як вбачається з рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року, зазначену справу судом розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, а відтак вона може бути оскаржена до Верховного Суду лише за наявності обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Суд звертає увагу заявника, що пункт 2 частини п'ятої статті 328 КАС України містить перелік виключних випадків, які допускають можливість касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та/або таких, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Посилання на кожен з підпунктів пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України повинно бути належним чином обґрунтовано.
Відповідач, оскаржуючи судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, справа становить значний суспільний інтерес, що за змістом відповідач підпунктам «а» та «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Верховний Суд зазначає, що питання права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, можуть охоплювати правові явища, що є найбільш суттєвими для такої практики та формування її однаковості. До таких явищ можна віднести систематичне порушення державою норм матеріального та процесуального права, які зачіпають інтереси великого кола осіб, що супроводжуються чималою кількістю оскарження таких рішень у подібних справах, тощо.
Проте, заявником не надано будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин та не обґрунтовано в чому саме полягає фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Також Верховний Суд звертає увагу скаржника, що вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об'єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов'язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.
Касаційна скарга не містить доводів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв.
Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Крім того, заявником не наведено підстав касаційного оскарження судових рішень, визначених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України, з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.
Слід зазначити, що фактично доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову в оскаржуваній частині, переоцінки доказів та неповного з'ясування обставин справи судом апеляційної інстанції, що виключає можливість перегляду судового рішення з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є найвищим судом у системі судоустрою України, забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначений процесуальним законом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
За таких обставин, Суд не вирішує клопотання про відстрочення сплати судового збору та про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2025 року у справі №520/2115/25 за позовом ОСОБА_1 до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Судді М.В. Білак
В.Е. Мацедонська
М.І. Смокович