Справа № 240/21665/24
Головуючий у 1-й інстанції: Лавренчук Ольга Володимирівна
Суддя-доповідач: Боровицький О. А.
18 серпня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Ватаманюка Р.В. Курка О. П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 06 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,
Позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, у якому просила:
- визнати податкову вимогу №Ф-8499-25У від 23.02.2021 ГУ ДПС у Житомирській області зі сплати збору з ССВ у сумі 41591 грн 89 коп. (сорок одна тисяча п'ятсот дев'яносто одна гривня 89 копійок), нарахованого платнику податків ОСОБА_2 , як фізичній особі - підприємцю, протиправною;
- скасувати податкову вимогу №Ф-8499-25У від 23.02.2021 року ГУ ДПС у Житомирській області зі сплати збору з ССВ у сумі 41591 грн 89 коп. (сорок одна тисяча п'ятсот дев'яносто одна гривня 89 копійок) із коригуванням нарахування в інтегрованій картонці даних платника податків ОСОБА_2 шляхом виключення суми недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 41591 грн 89 коп. (сорок одна тисяча п'ятсот дев'яносто одна гривня 89 копійок);
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 06 травня 2025 року залишино без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги.
Не погоджуючись з даною ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити постанову, якою справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, що до позову додано клопотання про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду вказує: "Про існування цього «боргу» позивач дізналася 24.06.2024 року, оскільки податкової вимоги засобами поштового, електронного зв'язку не отримувала. Таким чином, податкова вимога ТУ ДПС в Житомирській області №Ф-8499- 25У від 23.02.2021 року із зазначенням боргу зі збору з ЄСВ у сумі 41591 грн 89 коп. (сорок одна тисяча п'ятсот дев'яносто одна гривня 89 копійок) є неузгодженою. Про неприпустимість подвійного оподаткування та позитивну судову практику у відповідних випадках ОСОБА_2 не знала. Юридичної освіти позивач немає. Збір з ЄСВ за неї сплачував роботодавець, що підтверджується довідкою форми ОК-5, що долучена до адміністративного позову. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 грудня 2020 року №510/1286/16-а зроблено висновок про те, що визначаючи початок перебігу строку звернення до адміністративного суду, важливо встановити той момент, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення її прав. Разом із ним, необхідно зазначити, що пропуск процесуального строку не повинен слугувати засобом легалізації триваючого правопорушення".
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження та зобов'язано Головне управління ДПС в Житомирській області надати до суду у термін, протягом п'ятнадцяти днів, з дня отримання даної ухвали, докази направлення податкової вимоги №Ф-8499-25У від 23.02.2021 на адресу ОСОБА_1 .
В ухвалі Житомирського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 зазначино, що клопотання позивача про поновлення строків звернення до суду вирішити після надходження до суду відзиву та доказів, що витребовує суд.
Відзив на позовну заяву надійшов до суду 09.12.2024. У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначає, що Вимогу було надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу платника податків, яка відповідає даним Державного реєстру та облікової картки платника. Відповідач зазначає, що вимога вважається врученою також у разі неможливості вручення адресату такого відправлення після проставлення поштовим органом відповідної відмітки з датою та причиною невручення. На переконання представника відповідача, зважаючи на вище вказане, спірна вимога вважається врученою позивачу 20.09.2021, а строк на її оскарження пропущено, у розумінні норм ст.122 КАС України.
До відзиву додано копії листа і корінця вимоги, довідка про причини повернення.
У період із 06.12.2024 по 25.12.2024, із 17.02.2025 по 21.03.2025, із 24.03.2025 по 31.03.2025 головуюча у справі суддя перебувала у відпустці.
Суд, розглянувши клопотання про поновлення строку звернення до суду, зазначає наступне.
Предметом цього спору є вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-8499-25У від 23.02.2021 (а.с. 9).
Відповідно до наданих представником відповідача доказів, вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-8499-25У від 23.02.2021 надіслана засобами поштового зв'язку за місцем податкової адреси платника (а.с. 40): Вулиця БОС 1/493, м. Житомир.
Проте дана кореспонденція не була вручена адресату та повернута 20.08.2021 до ГУ ДПС в Житомирській області з відміткою служби поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».
На підтвердження вказаних обставин ГУ ДПС у Житомирській області надано до суду копію поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 1000311964945) про направлення вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-8499-25У від 23.02.2021 з довідкою про причини повернення поштового відправлення (а.с. 47 та на звороті).
За наслідками огляду поданих відповідачем електронних доказів, судом встановлено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-8499-25У від 23.02.2021 дійсно була повернута на адресу ГУ ДПС у Житомирській області установою поштового зв'язку із зазначенням причини повернення: «за закінченням терміну зберігання» - 20.08.2021.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Статтею 42 Податкового кодексу України (далі - ПК України) врегульовано листування платників податків та контролюючих органів.
Так відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
За приписами п. 45.1 ст. 45 ПК України, платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Згідно вимог п. 42.3 ст. 42 ПК України, якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.
За приписами п. 42.5 ПК України, у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що податкова вимога №Ф-8499-25У від 23.02.2021 року із вказаним боргом з ЄСВ у сумі 41591 грн 89 коп. (сорок одна тисяча п'ятсот дев'яносто одна гривня 89 копійок) Головним управлінням ДПС у Житомирській області була направлена ОСОБА_1 з помилково визначеною сумою боргу, оскільки у спірний період ОСОБА_1 підприємницьку діяльність не здійснювала, була офіційно працевлаштована і збір з ЄСВ за неї сплачував роботодавець.
Враховуючи зазначене суд вважає, що податкова вимога, була складена та направлена податковим органом з порушенням встановленого порядку, визначеного наказом Міністерством фінансів України від 28.12.2015 №1204 «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» і не може вважатися врученою.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що правові підстави та порядок стягнення збору з ЄСВ регламентується окремим Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, № 2-3, ст.11), чинний на час виникнення спірних правовідносин, а не Податковим кодексом України, про що свідчить відповідна судова практика: постанова Верховного Суду від 11.09.2020 року у справі №200/2402/19-а (адміністративне провадження №К/9901/26225/19), постанова Верховного Суду від 30.03.2018 року у справі №812/292/18 та ін.
Разом з цим необхідно звернути на відповідну судову практику. Так, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі №160/11673/20 (постанова від 27.01.2022) сформував правовий висновок, що процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Таким чином, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (без використання місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 25.01.2024 у справі № 560/7714/23.
У своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а 15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, допустив порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення необґрунтованого висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження.
Відповідно до п. 4 ч. 1ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
З урахуванням наведеного, оскаржувана ухвала про відмову у відкритті провадження підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 06 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги скасувати.
Справу направити до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Боровицький О. А.
Судді Ватаманюк Р.В. Курко О. П.