Справа № 240/25672/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Черняхович Ірина Едуардівна
Суддя-доповідач - Моніч Б.С.
19 серпня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Моніча Б.С.
суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
Головне управління ДПС у Житомирській області звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду із заявою про роз'яснення судового рішення від 30 травня 2025 по адміністративній справі №240/25672/24, в якій просить роз'яснити судове рішення в частині процедури зупинення дії рішення ГУ ДПС у Житомирській області про анулювання платника єдиного податку від 03.20.2024 №648/06-30-24-10/3345511976 шляхом повернення (включення) до Реєстру платників єдиного податку, а також роз'яснити дату, з якої підлягає зупиненню дія рішення ГУ ДПС у Житомирській області про анулювання платника єдиного податку від 03.10.2024 №648/06-30-24-10/ НОМЕР_1 .
ІІ. ЗМІСТ РІШЕНННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення - відмовлено.
IІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що наведені відповідачем у заяві обставини не обґрунтовують необхідність надання роз'яснення судового рішення, а свідчать про прохання роз'яснити порядок виконання рішення суду, що не є роз'ясненням у розумінні статті 254 КАС України. Суд зазначає, що судове рішення є зрозумілим, оскільки не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо його розуміння, а тому відсутні підстави для задоволення заяви про роз'яснення судового рішення.
ІV. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказану ухвалу та прийняти нове рішення, яким заяву про роз'яснення судового рішення задовольнити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що Податковим кодексом України не передбачено механізму зупинення дії рішення про анулювання платника єдиного податку. Тому з урахуванням норм кодексу, у контролюючих органів ДПС відсутня технічна можливість виконати судове рішення стосовно зупинення дії рішення про анулювання платника єдиного податку.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказав на її безпідставність.
V. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), а також, надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Таким чином, нормами чинного законодавство встановлено, що роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усуненні неясності судового акту і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі, роз'яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність його не виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Також, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення, а саме, мають місце положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Отже, роз'ясненню підлягає судове рішення у разі, якщо незрозуміла його резолютивна частина та без роз'яснення якої утруднене виконання такого рішення. Тобто, роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду, у разі якщо без такого роз'яснення її складно виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане КАС України.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21.06.2018 у справі №806/5194/15.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Вищенаведений висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалах від 18.02.2019 у справі №826/26757/15 та від 02.05.2019 у справі №9901/162/19.
Тобто, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Так, дослідивши зміст ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року у справі № 240/25672/24, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що воно є зрозумілим за змістом, винесене у межах заявлених позовних вимог та додаткового роз'яснення та не потребує. Резолютивна частина містить чіткі вимоги щодо зобов'язання вчинення певних дій відповідачем та не викликає труднощів для її розуміння.
При цьому згідно заяви про роз'яснення рішення суду, відповідач просить роз'яснити порядок виконання судового рішення, та способу виконання ухвали від 09.05.2025 про забезпечення позову в адміністративній справі №240/25672/24 натомість, чинним законодавством передбачено механізм надання роз'яснення саме змісту судового рішення, а не роз'яснення порядку його виконання.
Отже, наведені відповідачем у заяві обставини не обґрунтовують необхідність надання роз'яснення судового рішення, а свідчать про прохання роз'яснити порядок виконання рішення суду, що не є роз'ясненням у розумінні статті 254 КАС України.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що судове рішення є зрозумілим та не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо його розуміння, а тому відсутні підстави для задоволення заяви позивача про роз'яснення судового рішення.
VII. ВИСНОВКИ СУДУ
З огляду на викладене, колегія суддів уважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.
Згідно з частини 1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Моніч Б.С.
Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.