Справа № 368/209/24 Головуючий 1-ї інстанції: Іванюта Т.Є.
Провадження №33/824/2096/2025 Доповідач: Яковлева В.С.
12 червня 2025 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Яковлева В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника - адвоката Каплі Аліни Степанівни на постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 20 лютого 2025 року щодо ОСОБА_1 ,
Цією постановою провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрито у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, захисник - адвокат Капля А.С. подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 20 лютого 2025 року скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На обґрунтування своїх апеляційних вимог зазначає про те, що суд першої інстанції необґрунтовано дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 ПДР України. Звертає увагу на те, що під час перегляду відеозаписів на диску, долученому до матеріалів справи, збережених у чотирьох відеофайлах, встановлено порушення принципу безперервності. Так, перший відеозапис розпочинається о 11 годині 25 хвилин 54 секунди та закінчується о 11 годині 26 хвилин 19 секунд. Загальна тривалість 25 секунд. Другий відеозапис розпочинається о 11 годині 55 хвилин 55 секунд та закінчується о 11 годині 57 хвилин 33 секунд. Загальна тривалість 2 хвилини.
Наголошує на тому, що в поліцейських не було жодних підстав для проведення медичного огляду у лікаря - нарколога, оскільки ОСОБА_1 не відмовлявся пройти такий огляд на місці за допомогою приладу Драгера. Отже, на наявному в матеріалах справи відеозаписі з нагрудної камери поліцейського о 11 год. 55 хв. встановлено, що відмови ОСОБА_1 від проходження такого огляду на місці зупинки наявних у справі відеозаписах - не зафіксовано. Вказаний порядок взагалі не був роз'яснений та запропонований поліцейським.
Третій відеозапис розпочинається о 13 годині 10 хвилин 41 секунд та закінчується о 13 годині 25 хвилин 41 секунд. Загальна тривалість 15 хвилин. Зазначає про те, що як слідує з даного відеозапису дії ОСОБА_1 при проходженні огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, як стверджує поліцейський на відеозаписі, не носять форму ухилення від проходження огляду, а навпаки самі дії поліцейських носять форму психологічного тиску на водія, який знаходиться в безпорадному стані у вигляді примушувань до дій та ставить під сумнів професійну придатність до несення служби в лавах поліції та грубе порушення працівниками поліції норм Закону України «Про національну поліцію».
Четвертий відеозапис розпочинається о 14 годині 01 хвилин 24 секунди та закінчується о 14 годині 01 хвилин 44 секунд. Загальна тривалість 20 секунд.
Отже, з вказаних записів вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово повторив, що не відмовляється проходити огляд на встановлення стану сп'яніння. Так, поліцейський розцінив, як ухилення ОСОБА_1 від огляду в медичному закладі з тих підстав, що він за станом здоров'я не міг продувати у драгер, а також те, що він просив на правову допомогу.
Крім того, з вказаного відеозапису не зафіксовано обставин складання письмових матеріалів, які є у справі, та пред'явлення вказаних документів ОСОБА_1 ; відеозапис не містить даних про роз'яснення особі, яка притягується до адміністративної відповідальності його прав, передбачених ст.ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст.268 КУпАП.
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення, складений щодо ОСОБА_1 , також не містить зазначення спеціального технічного засобу, за допомогою якого було здійснено відеозапис з місця події.
Звертає увагу на те, що пояснення, відібрані поліцейським СРПП ВП №1 Обухівського РУН ГУНП в Київській області, які нібито ОСОБА_1 надав сержанту, сфальсифіковані та написані самим поліцейським. Вказані пояснення ОСОБА_1 не надавав, про що і свідчить відсутність підпису ОСОБА_1 в поясненнях від 05.02.2024 року.
Захисник зазначає про те, що візуально зрівнюючи почерк на поясненнях свідків можна зробити висновок, що вказані особи їх не писали, а лише засвідчили підписом.
Крім того, зі свідчень свідка ОСОБА_2 , наданих в судовому засіданні можна зробити висновки, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, а навпаки підтверджують, що ОСОБА_1 погоджувався пройти, однак за станом здоров'я не зміг пройти та просив лікарів та поліцію надати час, щоб перестало боліти серце.
Також в матеріалах справи не зазначено, які саме слова чи дії ОСОБА_1 свідчили про його ухилення від проходження такого огляду в закладі охорони здоров'я.
Захисник зазначає, що протокол серії ААД №484972 від 05.02.2024 року не може бути прийнятий в якості допустимого доказу винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з огляду на те, що протокол був складений ще до моменту його знаходження в медичному закладі та запропонованих поліцією вимог ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Отже, на час складання протоколу про адміністративне правопорушення, були відсутні об'єктивні дані про відмову від проходження огляду, а протокол працівник поліції склав на підставі свого припущення.
В судове засідання апеляційного суду учасники, будучи належним чином повідомленими про розгляд справи, не з'явилися, поважних причин неявки суду апеляційної інстанції не надали, що не перешкоджає відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП розгляду апеляційної скарги без учасників судового провадження.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 05 лютого 2024 року об 11 годині 15 хвилин в м. Кагарлик по вул. Незалежності, керував транспортним засобом «ВАЗ 21124» державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера «Драгер» та в медичному закладі відмовився під фіксацію на бодікамеру та за участю двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Посилання в апеляційній скарзі на відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП спростовуються сукупністю доказів, зібраних та досліджених у даній у справі, зокрема: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 484972 від 05.02.2024 року; даними картки первинного обліку інформації яка надійшла по телефону; даними висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05.02.2024 року; письмовим поясненням ОСОБА_1 від 05.02.2024 року, з якого вбачається, що він керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 05.02.2024 р., відеозаписами події.
На підставі вказаних доказів в сукупності, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки його вина у порушенні вимог пункту 2.5 ПДР України повністю підтверджується сукупністю наведених вище доказів, оцінка яких ґрунтується на вимогах, передбачених ст. 252 КУпАП.
Доводи захисника про те, що оскільки наявний в матеріалах справи відеозапис з боді-камери не є безперервним, тому даний доказ є недопустимим - не ґрунтуються на вимогах закону.
За частиною 2 статті 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Так, відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018 року, зареєстрованого в МЮ України за № 28/322999 від 11.01.2019 року, портативний відеореєстратор - пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції якого дають змогу закріпити його на форменому одязі поліцейського. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища.
Разом з тим, ані діючим законодавством, ані вищезазначеною Інструкцією не передбачено приєднання до матеріалів адміністративного провадження повного відеозапису з початку виконання службових обов'язків поліцейським.
Отже, в наданому відеозаписі відображені події, які відбувалися 05 лютого 2024 року за участю ОСОБА_1 та є достатніми для висновку про наявність в його діях адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Як вбачається з матеріалів справи, працівниками поліції в присутності двох свідків було запропоновано ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан сп'яніння внаслідок виявлення таких ознак як запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, почервоніння обличчя.
Так, в протоколі зазначено, що водій від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 130 КУпАП, що також вбачається з пояснень, які засвідчені підписами вказаних свідків та долучені до матеріалів провадження.
Разом з тим, суд вважає безпідставними доводи захисника про те, що на відеозаписі не зафіксовано відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на місці зупинки та в медичному закладі.
На відео чітко зафіксовано, що на неодноразові звернення працівників поліції та лікаря в медичному закладі, ОСОБА_1 своєю формою поведінки фактично ухилявся від проходження огляду на стан сп'яніння, у зв'язку із чим працівниками поліції правомірно було сприйнято таку поведінку ОСОБА_1 як відмову від проходження огляду.
Крім того, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не висловив будь-яких зауважень з приводу складеного щодо нього протоколу, а навпаки висловив свою згоду щодо керування ним транспортним засобом, що зазначено у письмових поясненнях, які відібрав у ОСОБА_1 поліцейський Лахман О.В. З урахуванням викладеного суд вважає безпідставними доводи апеляційної скарги захисника в цій частині.
Разом з тим, пояснення свідків містять відомості щодо факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, відомості щодо відмови останнього пройти медичний огляд на стан сп'яніння на вимогу працівників поліції. Вказані обставини узгоджуються з відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, який міститься в матеріалах справи.
Доводи захисника щодо визнання протоколу про адміністративне правопорушення неналежним та недопустимим доказом, є безпідставними. Вказаний протокол складений відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, з зазначенням факту неправомірних дій особи, і має усі дані, необхідні для вирішення справи, повністю відповідає вимогам закону, обставинам справи, та його дані в сукупності з іншими доказами, дають підстави дійти висновку про порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП
Інші доводи, які наведені захисником у апеляційній скарзі, не спростовують правильність висновків суду першої інстанції щодо необхідності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та не дають підстав для визнання незаконною та необґрунтованою ухваленої щодо нього постанови та її скасування.
Всупереч доводів захисника, порушень вимог закону при складенні протоколу про адміністративне правопорушення та під час розгляду справи місцевим судом, які можуть бути підставою для скасування постанови судді, апеляційний суд не вбачає.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що постанова судді є законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу захисника - адвоката Каплі Аліни Степанівни - залишити без задоволення.
Постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 20 лютого 2025 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду В.С. Яковлева