Справа № 11-cc/824/4922/2025 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер № 757/28163/25-к
12 серпня 2025 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку «EasyCon», матеріали судового провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18 червня 2025 року, -
за участю:
прокурора - ОСОБА_8 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
підозрюваної - ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18.06.2025 року фактично частково задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із визначенням розміру застави у розмірі 3 575 164 (три мільйони п'ятсот сімдесят п'ять тисяч сто шістдесят чотири) гривень та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 08.08.2025 року, із визначенням розміру застави у розмірі 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить у сумі 908 400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) гривень, із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави щодо:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Торез Донецької області, громадянки України, одруженої, маючої на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18.06.2025 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Мотивуючи апеляційні вимоги захисник зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою з підстав неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
Зауважує апелянт, що виклад фактичних обставин у повідомленні про підозру ОСОБА_7 не відповідає фактичним обставинам справи. Зокрема, ОСОБА_7 не працювала в Департаменті праці та соціальної політики Одеської міської ради та не мала жодного відношення до бюджетних коштів, які виділялись з бюджету при наданні адресної одноразової матеріальної допомоги родинам загиблих на встановлення пам'ятників, а тому вона взагалі не може бути суб'єктом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України.
Сторона захисту вважає, що рішення слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 є явно таким, що не відповідає тяжкості вчиненого правопорушення та переслідує мету здійснення тиску на підозрювану для досягнення цілей сторони обвинувачення у незаконний спосіб.
Наголошує, що безпідставно застосовано до підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з огляду на відсутність доведених стороною обвинувачення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Водночас ОСОБА_7 раніше не судима, має постійне місце проживання, постійну роботу, має позитивну характеристику, та міцні соціальні зв'язки, одружена і має на утриманні неповнолітню дитину.
Зазначає автор апеляційної скарги, що визначений слідчим суддею розмір застави є непомірний для підозрюваної.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення захисника та підозрюваної, які підтримали свою апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України розслідується кримінальне провадження № 42023000000001783 від 01.11.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 4, 5 ст. 191, ч. 3 ст. 369 КК України.
Постановою заступника Офісу Генерального прокурора від 07.10.2024 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, а саме до 08.11.2024 року включно.
В подальшому ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 05.11.2024 року №757/51287/24-к строк досудового розслідування продовжено до шести місяців, тобто до 08.02.2025 року.
Надалі ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03.02.2025 року № 757/4674/25-к строк досудового розслідування продовжено до 9 місяців, тобто до 08.05.2025 року.
В подальшому ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 05.05.2025 року № 757/20572/25-к строк досудового розслідування продовжено до 12 місяців, тобто до 08.08.2025 року.
12.06.2025 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності до ст. 279 КПК України вручено зміну раніше повідомленої підозри від 08.08.2024 року, про те, що вона підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
17.06.2025 року (клопотання датоване 12.06.2025 року) старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 за погодженням із прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із визначенням розміру застави у розмірі 3 575 164 (три мільйони п'ятсот сімдесят п'ять тисяч сто шістдесят чотири) гривень, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави.
18.06.2025 року слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва зазначене клопотання старшого слідчого було фактично частково задоволено та застосовано щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 08.08.2025 року, із визначенням розміру застави у розмірі 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить у сумі 908 400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) гривень, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я підозрюваного, наявність постійного місця роботи або навчання, його репутацію, наявність судимостей та інше.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, вважає доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 необґрунтованими, невмотивованими та такими, що не відповідають матеріалам кримінального провадження.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням вищезазначених вимог національного та міжнародного законодавства, при прийнятті рішення слідчий суддя, всупереч доводам захисника, дійшов вірного висновку про доведеність наявності обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, що підтверджується фактичним даними, наданими суду та наведеними у рішенні слідчого судді.
Зважаючи на практику Європейського Суду з прав людини, зокрема на п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», обґрунтована підозра означає, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Як вважає колегія суддів, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість оголошеної підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення.
Фактів та інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_7 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні старшого слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої їй підозри, що підтверджується на даному етапі досудового розслідування достатньою сукупністю даних, які містяться в матеріалах клопотання.
Перевіряючи доводи клопотання старшого слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на суспільну небезпечність кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 на тяжкість покарання, яке загрожує останній у разі визнання її винною у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, та конкретні обставини кримінального провадження.
Органом досудового розслідування в достатній мірі доведено існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто існують обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, при цьому достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах клопотання відсутні.
З урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_7 даних про її особу в сукупності, є підстави вважати, що жоден більш м'який запобіжний захід не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а тому слідчий суддя обґрунтовано застосував ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки вирішенню питання про необхідність тримання особи під вартою.
Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах:
1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Як зазначено в ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя правильно, з урахуванням та в межах вимог ст. 182 КПК України, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, оцінивши також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 дані про її особу та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, заставу у розмірі 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить у сумі 908 400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) гривень, що зможе належним чином забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків у випадку внесення застави.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18 червня 2025 року, якою фактично частково задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із визначенням розміру застави у розмірі 3 575 164 (три мільйони п'ятсот сімдесят п'ять тисяч сто шістдесят чотири) гривень та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 08.08.2025 року, із визначенням розміру застави у розмірі 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить у сумі 908 400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) гривень, із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
_____________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4