Справа № 357/9442/24
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/4893/2025
Головуючий у суді першої інстанції: Орєхов О.І.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.
18 серпня 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Крижанівської Г.В.,
суддів Оніщука М.І., Шебуєвої В.А.
розглянувши в письмовому провадженні в м. Києві апеляційну скаргу Мих Вікторії Олегівни, подану в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», на заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 листопада 2024 року, ухвалене у м. Біла Церква, у складі судді Орєхова О.І., повний текст якого складено 06 листопада 2024 року, у справі № 755/1637/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У липні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Зазначило, що 12 листопада 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №4509478, відповідно до умов якого останньому було надано кредит у розмірі 10 100,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів, платіж повернення кредиту та сплати комісії і процентів мав бути внесений відповідачем 12 грудня 2021 року. ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору, натомість ОСОБА_1 не виконав умов кредитного договору, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором, яка станом на 23 лютого 2022 року склала 48 379,00 грн., з яких: 10 100,00, грн. - заборгованість за тілом кредиту, 36 360,00 грн. - заборгованості за відсотками, 1 919,00 грн. - прострочена заборгованість за комісією. 23 лютого 2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення права вимоги № 81-МЛ, за умовами якого право вимоги за кредитним договором до ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал». З урахуванням викладеного, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 4509478 від 12 листопада 2021 року в загальному розмірі 48 379,00 грн.
Заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 листопада 2024 року позов ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 4509478 від 12 листопада 2021 року у розмірі 18 079,00 грн. та судовий збір в сумі 905,00 грн., а всього 18 984,00 грн.
Не погоджуючись з вказаним заочним рішенням, Мих В.О., яка діє в інтересах ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», подала апеляційну скаргу. Просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі. Посилається на те, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно встановлено обставини, що мають значення для справи. На думку представника ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні вимог позивача щодо стягнення процентів в розмірі 30 300,00 грн. за користування кредитом, мотивувавши свої висновки тим, що кредитним договором не передбачено нарахування процентів після закінчення терміну дії договору. Разом з тим, відповідно до п. 4.2. кредитного договору № 4509478 від 12 листопада 2021 року у разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п. 1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6 договору. Обов'язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимог кредитодавця. Зазначає, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Тобто права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Також згідно правових позицій Великої Палати Верховного Суду відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України у кредитному договорі може бути передбачено сплату процентів за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов'язання. Такі проценти може бути стягнуто кредитодавцем і після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України справа призначена до розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах справи документами.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 12 листопада 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 4509478, який підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», що підтверджується анкетою-заявою на отримання кредиту № 4509478, самим договором, паспортом споживчого кредиту № 4509478, та довідкою про ідентифікацію ТОВ «Мілоан» (а.с. 12-26).
Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 вказаного договору ТОВ «Мілоан» надало ОСОБА_1 грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі 10 100,00 грн., а позичальник зобов'язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.
Відповідно до п.п. 1.3, 1.4 вказаного договору кредит надавався строком на 30 днів з 12 листопада 2021 року. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 12 грудня 2021 року.
Згідно з п. 1.5 вказаного договору загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 7 979,00 грн. в грошовому виразі та 119,128,00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 18 079,00 грн. Загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що кредитодавець і позичальник виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в цьому договорі, зокрема позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п. 1.4 договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов'язань
Відповідно до п. 1.5.1 кредитного договору комісія за надання кредиту становить 1 919,00 грн., яка нараховується за ставкою 19,00 відсотків від суми кредиту одноразово.
Згідно з п.п. 1.5.2, 1.6 проценти за користування кредитом становлять 6 060,00 грн., які нараховуються за ставкою 2,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Відповідно до п. 4.2. кредитного договору № 4509478 від 12 листопада 2021 року у разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п. 1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6 договору. Обов'язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимог кредитодавця.
Крім того, п. 7.1 Кредитного договору визначає, що цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно правил відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п.2.1 цього договору. Строк дії цього договору складає період, що обчислюється з моменту його укладення і до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов'язань.
В додатку № 1 до договору про споживчий кредит № 4509478 від 12 листопада 2021 року наведено графік платежів, зі змісту якого вбачається загальна вартість кредиту становить 18 079,00 грн. (а.с. 21).
ТОВ «Мілоан» виконало свої зобов'язання за договором, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти. Факт зарахування кредитних коштів 12 листопада 2021 року на суму 10 100,00 грн. підтверджується платіжним дорученням № 60919981 ТОВ «Мілоан» від 12 листопада 2021 року (а.с. 27).
23 лютого 2022 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір про відступлення права вимоги № 81-МЛ, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Мілоан», зокрема і до ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту № 4509478 від 12 листопада 2021 року (а.с. 31-39).
ОСОБА_1 не виконав свої зобов'язання за договором про споживчий кредит №4509478 від 12 листопада 2021 року, у зв'язку з чим ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» порушило перед судом питання про стягнення з нього заборгованості, яка станом на 23 лютого 2022 року становить 48 379,00 грн., з яких: 10 100,00, грн. - заборгованість за тілом кредиту, 36 360,00 грн. - заборгованості за відсотками, 1 919,00 грн. - прострочена заборгованість за комісією.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит №4509478 від 12 листопада 2021 року у розмірі 18 079,00 грн., з яких: 10 100,00, грн. - заборгованість за тілом кредиту, 6 060,00 грн. - заборгованості за відсотками, 1 919,00 грн. - прострочена заборгованість за комісією.
Задовольняючи частково позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за процентами, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до наявного в матеріалах справи графіку платежів за договором про споживчий кредит № 4509478 від 12 листопада 2021 року, за користування кредитними коштами в строк, передбачений умовами договору, розмір процентів складає 6 060,00 грн. Тому, на думку суду, саме такий розмір заборгованості відповідача, з урахуванням строку кредитування у 30 днів, є доведеним. Позивачем не надано будь-яких доказів, що позичальником було пролонговано строк кредитування в порядку, визначеному п. 2.3 кредитного договору. Отже, кредитним договором не передбачено нараховування процентів після закінчення терміну дії договору.
Колегія суддів не вбачає підстав для скасування такого рішення суду першої інстанції.
Відповідно до положень ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частиною 1 ст. 1047 ЦК України визначено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до положень ст.ст. 1046, 1054 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Такі висновки викладені, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі № 310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року по справі № 300/438/18.
При цьому питання щодо повернення кредиту, нарахування і сплати процентів за користування кредитом визначаються умовами кредитного договору.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до укладеного 12 листопада 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 договору про споживчий кредит № 4509478, ТОВ «Мілоан» надало ОСОБА_1 кредит в загальному розмірі 10 100,00 грн., шляхом перерахування вказаної суми коштів на рахунок останнього, зі сплатою процентів за користування кредитом за фіксованою процентною ставкою.
Пунктом 1.5.2 вказаного договору визначено процентну ставку за користування кредитом, яка становить 2,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Пунктами 1.2, 1.3 цього договору визначено, що строк кредитування становить 30 днів, з 12 листопада 2021 року по 12 грудня 2021 року.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» має право на стягнення з ОСОБА_1 лише заборгованість за процентами, нарахованими відповідно до п. 1.5.2 кредитного договору за ставкою 2,00 % за кожен день користування кредитом за період з 12 листопада 2021 року по 12 грудня 2021 року, яка згідно вказаного пункту договору та графіка розрахунків, що є додатком №1 до договору, становить 6 060,00 грн., а вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за нарахованими процентами в більшому розмірі не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи представника ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» про те, що проценти за період з 13 грудня 2021 року по 19 липня 2021 року за ставкою визначеною п. 1.6 договору (5,00 % в день), були нараховані ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» саме на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України. При цьому, обґрунтовуючи свої доводи, ТОВ «Кредит-Капітал» посилалося на положення п. 4.2 договору.
Разом з тим, п. 4.2 кредитного договору чітко передбачає нарахування процентів за ставкою, передбаченою п. 1.6 цього договору, яка становить 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, а не за кожен день прострочення.
Визначений кредитодавцем розмір процентів у вказаному пункті - 5,00 % за кожен день користування кредитом вказує на наявність у нього намірів одержувати відсотки за користування кредитом у збільшеному розмірі понад установлені у договорі строки з метою отримання прибутків. З огляду на формулювання, викладені у договорі та зміст правовідносин, саме по собі посилання на положення ст. 625 ЦК України не надає ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підстав для стягнення відповідних сум. Права ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» як кредитора повністю відновлені шляхом стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в сумі 10 100,00 грн. та заборгованості за нарахованими процентами за період з 12 листопада 2021 року по 12 грудня 2021 року в сумі 6 060,00 грн., що відповідає визначеній сторонами у договорі сукупній вартості кредиту.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції по суті вирішення спору.
Відповідно, суд першої інстанції правильно вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційна скарга представника ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підлягає залишенню без задоволення, а заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 листопада 2024 року - без змін.
Керуючись ст. 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Мих Вікторії Олегівни, подану в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», залишити без задоволення.
Заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 листопада 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач
Судді