18 серпня 2025 року м. Чернігів Справа № 620/9136/25
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О. перевіривши матеріали адміністративної справи
за позовомВійськової частини НОМЕР_1
доОСОБА_1
простягнення збитків завданих державі,
Військова частина НОМЕР_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків, завданих державі, а саме зайво виплаченого грошового забезпечення за період фактичного невиконання обов'язків військової служби з 31.10.2024 до 01.11.2024 у розмірі 755,30 грн.
Мотивуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що за результатами службового розслідування встановлено факт самовільного залишення місця служби ОСОБА_1 під час дії воєнного стану з 28.10.2024 по 03.11.2024. До моменту призупинення військової служби та виплати всіх видів забезпечення, відповідачеві було нараховано та виплачено грошове забезпечення за повний місяць жовтень 2024 року в розмірі 23414,30 грн, яке він отримав на особистий картковий рахунок. Таким чином, переплата грошового забезпечення сержанту ОСОБА_1 становить 1 день (31 днів - 30 днів), тому сума заборгованості з переплати грошового забезпечення перед ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) сержантом ОСОБА_1 становить 755,30 грн.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи, в тому числі, позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов'язаних із утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п'ятої статті 122 КАС України, якою передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі №804/285/16 від 12 грудня 2018 року).
Досліджуючи заяву позивача про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає, що усталеною є позиція Верховного Суду, що визначені процесуальним законом строки звернення до суду, це період часу, протягом якого особа повинна проявити інтерес стосовно захисту своїх прав, свобод та законних інтересів. Строк звернення до суду для такої категорії спорів (щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби) доволі стислий, і якщо зважити на характер спірних правовідносин, встановлений строк має на меті дисциплінувати позивача, який, якщо він справді зацікавлений у відновленні своїх порушених прав, повинен якомога швидше реалізувати своє право.
Реалізувати своє право на захист в порядку адміністративного судочинства потрібно вчасно, а поновити пропущений строк суд може, якщо для цього є поважні і об'єктивні причини.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Водночас ІНФОРМАЦІЯ_1 є юридичною особою, має зареєстрований кабінет в підсистемі Електронний суд й зважаючи на дату прийняття наказу про призначення службового розслідування - 31.10.2024, наказу, яким військовослужбовця знято зі всіх видів грошового забезпечення - 04.11.2024, наказу, яким відповідача поновлено на всіх видах забезпечення - 12.11.2024, у той час як звернення до суду відбулося лише 12.08.2025, тобто через дев'ять місяців, суд зазначає про відсутність належних обґрунтувань реальних перешкод для звернення до адміністративного суду як особисто представником так і засобами поштового зв'язку, електронною поштою, через електронний кабінет, тощо.
У той же час, неналежна організація процесу із відшкодування завданих збитків, виникнення організаційних складнощів у юридичної особи для своєчасного подання позовної заяви є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду та належних обґрунтувань обставин і доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом позивачем не наведено.
Вказані недоліки позивач може усунути у десятиденний строк з моменту отримання ухвали суду шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших поважних підстав пропуску цього строку, підтверджених належними доказами.
Керуючись статтями 160, 169, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення збитків завданих державі - залишити без руху.
Роз'яснити, що в разі не усунення недоліків позовної заяви вона буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Суддя Ю.О. Скалозуб