19 серпня 2025 року справа № 580/7604/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі головуючого - судді Паламаря П.Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів,
До суду з позовною заявою звернулося Головне управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235) в якій просить стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) податковий борг в сумі 36777,77грн.
07.07.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що відповідач порушив вимоги Податкового кодексу України внаслідок чого має непогашений податковий борг перед бюджетом. Станом на день звернення до суду вказана заборгованість добровільно непогашена, а тому є необхідність її стягнення в судовому порядку.
Рекомендоване поштове відправлення із копією ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі від 07.07.2025 направлено відповідачу за адресою: с.Комарівка, Звенигородськийрайон, Черкаська область 19455, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак повернуто до суду 05.08.2025 з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою.
Приписами Кодексу адміністративного судочинства України не врегульовано наслідки повернення рекомендованого поштового відправлення із копією ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі.
При цьому, згідно з частиною 6 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
З огляду на зазначені приписи суд застосовує частину 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Беручи до уваги, що відповідач не отримав копію ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі від 07.07.2025 з незалежних від суду причин, вважається що копія ухвали отримана відповідачем належним чином.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.
ОСОБА_1 зареєстрований, як фізична особа - підприємець 20.06.2022, РНОКПП НОМЕР_1 .
З матеріалів справи вбачається, що податковий борг ФОП ОСОБА_1 перед бюджетом виник у сумі 36777,77грн. по податкам, що виник згідно наступних документів:
-по штрафним санкціям, що застосовуються до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, дистилятів, біоетанолу» у сумі 6800,00 грн., що виник згідно акту про результати фактичної перевірки №12739/23-00-09-01- 16/3143319467 від 14.12.2023 та податкового повідомлення-рішення від 16.01.2024 №666/23- 00-09-01.
-по акцизному податку з релізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у сумі 14,67 грн, що виник згідно податкової декларації №9063904793 від 19.03.2024 по строку сплати 01.04.2024 у розмірі 16,00 грн., з урахуванням сплати в частині 1,33 грн.
-по податку на додану вартість у сумі 7663,00 грн, що виник згідно податкової декларації №9101552817 від 22.04.2024 по строку сплати 30.04.2024.
-по податку на доходи фізичних осіб у сумі 20806,19 грн., що виник згідно наступних документів:
податкової декларації №9382542389 від 09.02.2024 по строку сплати 10.05.2024 у сумі 11521,98 грн., з урахуванням сплати в сумі 9050,23 грн.
податкової декларації №9428721272 від 29.04.2025 по строку сплати 12.05.2025 у сумі 18334,44 грн.
-по військовому збору у сумі 1493,91 грн, що виник згідно податкової декларації №9428721272 від 29.04.2025 по строку сплати 12.05.2025 у розмірі 1527,87 грн., з урахуванням сплати в частині 33,96 грн.
Станом на момент звернення до суду вказана заборгованість є непогашеною.
Згідно з п.п. 16.1.4 п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпункт 14.1.156 п. 14.1 статті 14 ПК України визначає податкове зобов'язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
При цьому, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків оскарженню не підлягає (п. 56.11 ст. 56 ПК України), та має бути сплачене протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).
Пунктом 57.3. ст. 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Платники податку зобов'язані, зокрема: своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку (ст. 176 ПК України).
У встановленні законодавством України терміни узгоджені податкові зобов'язання відповідачем сплачені не були, як і не були оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У зв'язку з несплатою відповідачем узгодженої суми податкового зобов'язання позивачем сформована вимога про сплату боргу форми “Ф» №0010329-1307-2300 від 16.04.2024.
Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання за змістом підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України визнається податковим боргом.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пункт 95.2 вказаної статті передбачає, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Судом враховано пункт 87.11 статті 87 ПК України, яким передбачено, що стягнення податкового боргу з платника податку - фізичної особи, здійснюється за рішенням суду державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Таким чином, оскільки, узгоджене податкове зобов'язання не було сплачене відповідачем у встановлені строки, таке зобов'язання визнається податковим боргом, який підлягає стягненню.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та поданих матеріалів, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.
Враховуючи вимоги статті 139 КАС України, відшкодування витрат, понесених позивачем зі сплати судового збору, не передбачено.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) в дохід бюджету через Головне управління ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 44131663) податковий борг в сумі 36777 (тридцять шість тисяч сімсот сімдесят сім) грн. 77 коп.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.
Суддя Петро ПАЛАМАР