Копія
Справа № 560/9844/25
іменем України
18 серпня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, в якій просить суд:
- визнати бездіяльність протиправною щодо не надання запитуваної інформації на запит про отримання публічної інформації від 01.06.2025, який адресований до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, розглянути повторно запит на отримання публічної інформації від 01.06.2025, і надати інформацію у формі документа, а саме, надати інформацію у формі документа, а саме - яка земельна ділянка входить в загальну площу 8,5309 га, окрім площі водного об'єкта площею водного дзеркала 6,4405 га, та яке її цільове призначення та площа земельної ділянки;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області подати звіт про виконання судового рішення.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідач протиправно не надав публічну інформацію, яку він просив у запиті.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження.
Від відповідача надійшов відзив на адміністративну заяву, в якому відповідач в задоволенні позову просить відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 01.06.2025 направив до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру запит, в якому просив:
- надати інформацію у формі документа, а саме - яка земельна ділянка входить в загальну площу 8,5309 га , окрім площі водного об'єкта площею водного дзеркала 6,4405 га та яке цільове призначення та площа земельної ділянки;
- відповідь надати на електрону скриньку vladimer-nah@ukr.net.
За результатом розгляду запиту позивача від 01.06.2025 Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області надана відповідь, у формі листа від 05.06.2025 вих. № ПІ-89/1-92/0/63-25, згідно якого ОСОБА_1 надано інформацію наявну в Державному земельному кадастрі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6822782200:04:003:0001, яка розташована за межами населеного пункту с. Воскодавинці, Красилівської міської територіальної громади, Хмельницького району, Хмельницької області, а саме: загальна площа - 8,5309 га., з них за експлікацією угідь складається із: ставки - 1,5725 га.; ставки - 0,5179 га.; ставки - 6,4405 га. Також, позивача повідомлено про те, що угіддя на вищевказаній земельній ділянці такі як: водне дзеркало та прибережні захисні смуги відсутні у відомостях Державного земельного кадастру, тому надати інформацію про їхню площу не має можливості, цільове призначення земельної ділянки - (10.07) для рибогосподарських потреб.
Зазначена відповідь Головного управління своєчасно була направлена позивачу на зазначену ним у запиті електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1
Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Положення статті 40 Конституції України гарантують кожній особі право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових чи службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Згідно з статтею 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 3 Закону № 2939-VI визначені гарантії забезпечення права на доступ до публічної інформації, відповідно до якої право на доступ до публічної інформації гарантується: обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
Згідно із статтею 4 Закону № 2939-VI доступ до публічної інформації здійснюється на принципах: прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень; вільного отримання та поширення інформації, крім обмежень, встановлених законом; рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.
Доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію (пункт 2 частини першої статті 5 Закону № 2939-VI).
Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, поміж інших, суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
У силу частини четвертої статті 13 Закону № 2939-VI усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації, мають керуватися цим Законом.
Розпорядники інформації зобов'язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію (пункт 6 частини першої статті 14 Закону № 2939-VI).
Запит на інформацію, згідно з частиною першою статті 19 Закону № 2939-VI, це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Відповідно до частин другої, третьої статті 19 Закону № 2939-VІ запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
Згідно з частинами першою, четвертою статті 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Системний аналіз вищевикладених норм дає підстави для висновку, що розпорядники інформації у межах встановленого Законом строку зобов'язані надавати публічну інформацію, зокрема, за запитами на інформацію, незалежно від того, чи стосується ця інформація запитувача інформації особисто.
За змістом частин 1, 2 статті 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити у задоволенні запиту в таких випадках:
1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;
4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
Частиною 4 цієї ж статті закріплено, що у відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.
Водночас у постанові Великої Палати Верховного Суду 25.06.2019 по справі №9901/925/18 викладено правову позицію, згідно якої розпорядник може надати ту інформацію, яка вже існує і заздалегідь зафіксована на будь-яких носіях. Вжиття заходів для того, щоб створити інформацію, якої у володінні розпорядника немає, але щодо якої подано інформаційний запит, не охоплюється поняттям доступу до публічної інформації, а тому не покладає на розпорядника (додаткових) зобов'язань та/або відповідальності за надання/ненадання запитувачу такої інформації.
Таким чином, розпорядник публічної інформації може (і має своїм обов'язком) надати тільки ту публічну інформацію, яку він, з огляду на свій правовий статус, створив, яка певним чином задокументована/відображена на матеріальних носіях інформації і якою він (розпорядник) володіє.
Висновки аналогічного змісту викладені у постановах Верховного Суду від 18.01.2021 у справі №9901/381/20, від 02.04.2020 у справі №9901/22/20.
При цьому, законодавством України чітко встановлено обов'язок розпорядника інформації надати мотивовану відповідь на запит у визначений Законом строк.
З матеріалів справи суд встановив, що 01.06.2025 позивач звернувся до відповідача із запитом на отримання публічної інформації, у якому просив надати інформацію у формі документа, а саме - яка земельна ділянка входить в загальну площу 8,5309 га , окрім площі водного об'єкта площею водного дзеркала 6,4405 га та яке цільове призначення та площа земельної ділянки; відповідь надати на електрону скриньку vladimer-nah@ukr.net.
Листом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 05.06.2025 вих. № ПІ-89/1-92/0/63-25 позивачу надано відповідь.
Позивач не заперечує факт того, що відповідь на його запит надійшла вчасно. Разом з тим, позивач не погоджується зі змістом наданої відповіді.
Щодо таких аргументів позивача слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний земельний кадастр", Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж.
Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державний земельний кадастр", державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державний земельний кадастр", поземельна книга є документом Державного земельного кадастру, який містить такі відомості про земельну ділянку: а) кадастровий номер; б) площа; в) місцезнаходження (адміністративно-територіальна одиниця); г) склад угідь; ґ) цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); д) нормативна грошова оцінка; е) відомості про обмеження у використанні земельної ділянки; є) відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; ж) кадастровий план земельної ділянки; з) дата державної реєстрації земельної ділянки; и) інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також внесені зміни до цих відомостей; і) інформація про власників (користувачів) земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; ї) дані про бонітування ґрунтів; й) відомості про заходи щодо охорони земель і ґрунтів.
Разом з тим, детальна інформація міститься і у Витязі з Державного земельного кадастру, а саме Експлікація земельних угідь відповідно до класифікації видів земельних угідь, також містяться і відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, кадастровий план земельної ділянки.
Така адміністративна послуга як Витяг з ДЗК регулюється Пунктами 166, 167, 168, 173, 177 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 травня 2014 р. № 523-р "Деякі питання надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг" .
Частиною 1 статтею 38 Закону України "Про державний земельний кадастр" визначено порядок користування відомостями Державного земельного кадастру. Відомості Державного земельного кадастру є відкритими та загальнодоступними, крім випадків, передбачених цим Законом, та надаються у формі: витягів з Державного земельного кадастру; довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території); викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.
Відповідно до ст. 41 Закону України "Про державний земельний кадастр" плата за внесення відомостей до Державного земельного кадастру, внесення змін до них, надання відомостей з Державного земельного кадастру.
За надання відомостей з Державного земельного кадастру справляється адміністративний збір: а) за витяг з Державного земельного кадастру про: земельну ділянку - 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; обмеження у використанні земель - 0,055 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тобто, відповідач, надаючи відповідь на запит позивача, в межах компетенції надав повну відповідь на запит позивача відповідно до норм чинного законодавства.
Отже, аналізуючи зазначене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання бездіяльності протиправною щодо не надання запитуваної інформації на запит про отримання публічної інформації від 01.06.2025, який адресований до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.
Як наслідок, немає підстав для розгляду питання щодо зобов'язання відповідача розглянути повторно запит на отримання публічної інформації від 01.06.2025, і надати інформацію у формі документа, а саме, надати інформацію у формі документа, а саме - яка земельна ділянка входить в загальну площу 8,5309 га, окрім площі водного об'єкта площею водного дзеркала 6,4405 га, та яке її цільове призначення та площа земельної ділянки, а також зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області подати звіт про виконання судового рішення.
Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).
За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведене свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Судові витрати в порядку статті 139 КАС України розподілу між сторонами не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (вул. Інститутська, 4/1, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29016 , код ЄДРПОУ - 39767479)
Головуючий суддя /підпис/ І.І. Тарновецький
"Згідно з оригіналом"
Суддя І.І. Тарновецький