Справа № 560/11104/25
іменем України
19 серпня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Драновського Я.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Позов мотивований тим, що відмова відповідача у наданні до пенсійного органу нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії у зв'язку із тим, що Урядом не приведено у відповідність підзаконні нормативно-правові акти, є протиправною та такою, що порушує вимоги чинного законодавства.
Ухвалою суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач не скористався правом на подачу відзиву на позовну заяву, про розгляд справи повідомлений належним чином.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ).
На звернення позивача відповідач повідомив про відсутність підстав для видачі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, виходячи з встановленого розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 1 січня 2025 року.
Не погоджуючись з зазначеним, позивач звернувся до суду із цим адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби регулюються Законом України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Ключовою нормою, що регулює питання перерахунку пенсій, є стаття 63 Закону №2262-ХІІ. Частиною 4 цієї статті встановлено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Аналіз цієї норми дозволяє дійти висновку, що законодавець чітко делегував Кабінету Міністрів України повноваження визначати не лише процедуру (порядок), але й самі умови та розміри перерахунку. Це означає, що Уряд наділений дискреційними повноваженнями у цій сфері, які, однак, мають здійснюватися в межах і на підставі закону.
На виконання зазначеної норми Закону, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 13.02.2008 № 45, якою затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок № 45).
Детальний аналіз пунктів 1, 2 та 3 Порядку № 45 свідчить про чітко встановлений і послідовний алгоритм дій, який передує видачі довідки про розмір грошового забезпечення. Цей алгоритм включає:
1. Прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення. Це є первинним юридичним фактом, що ініціює процедуру.
2. Повідомлення Пенсійним фондом України своїх головних управлінь про наявність підстав для перерахунку.
3. Складання головними управліннями ПФУ списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, та направлення цих списків до уповноважених органів (зокрема, ТЦК та СП).
4. Лише після отримання цих списків уповноважений орган, яким є Відповідач, отримує законні повноваження та обов'язок готувати довідки про розмір грошового забезпечення для кожної конкретної особи.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що станом на 01.01.2025 та на момент розгляду справи Кабінет Міністрів України не приймав жодного рішення про підвищення грошового забезпечення військовослужбовців та проведення загального перерахунку пенсій.
Як наслідок, органи Пенсійного фонду України не надсилали до відповідача списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Отже, юридичний факт, з яким законодавець пов'язує початок процедури перерахунку, не настав.
Питання визначення розмірів грошового забезпечення діючих військовослужбовців, до якого прив'язаний розмір пенсії позивача, врегульовано спеціальним актом Уряду - постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704).
Слід зазначити, що у чинній на сьогодні редакції пункт 4 Постанови №704 прямо встановлює, що розміри посадових окладів та окладів за військовими званнями розраховуються, виходячи з фіксованого розміру 1762 гривні.
Відносно посилань позивача на те, що постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 року №481 скасована рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року у справі №320/29450/24, яке набрало законної сили 18.06.2025, то у межах справи №320/29450/24 оскаржується пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481, яким внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704.
Відповідно до абзаців 3, 4 п. 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту його прийняття. Визнання ж акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату ним чинності з моменту набрання відповідним судовим рішенням законної сили або з іншого, визначеного судом моменту.
Отже, визнаються протиправними та скасовуються індивідуальні акти, а нормативно-правові акти визнаються протиправними та нечинними. Такі відмінності у правовому регулюванні обумовлені тим, що відповідно до приписів нормативно-правових актів виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів невизначеного кола осіб. Відповідно, скасування нормативно-правового акту впливатиме на права, свободи, інтереси та обов'язки не лише позивача, а й інших осіб, а також поставить під сумнів легітимність дій та рішень, прийнятих на підставі скасованого нормативно-правового акту та може призвести до порушення необхідного балансу між захистом прав позивача та будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів невизначеного кола осіб, які були учасниками правовідносин, у яких застосовано оскаржуваний нормативно-правовий акт; принципу правової визначеності.
У цьому контексті суд звертає увагу, що згідно з положеннями ч.2 ст. 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Таким чином, рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24, не впливає на вирішення даної справи, оскільки не має ретроактивної дії.
Отже, суд констатує, що відповідач, відмовляючи у видачі довідки, діяв правомірно, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством. Позивачем не доведено порушення його прав, оскільки обставини, з якими законодавець пов'язує право на перерахунок пенсії, не настали.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов'язаних з розглядом справи не встановлено, питання про розподіл судових витрат не вирішується.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 )
Головуючий суддя Я.В. Драновський