Ухвала від 19.08.2025 по справі 520/18532/25

Справа № 520/18532/25

Україна

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"19" серпня 2025 р. м. Харків

Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Спірідонов М.О., розглянувши адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61057) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 12 серпня 2024 року №00456050707;

2. Судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 17.07.2025 року зазначена позовна заява була залишена без руху та надано строк на усунення недоліків десять днів з моменту отримання ухвали шляхом надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 12112,00 грн. та заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом із обґрунтуванням поважності таких причин та з наданням доказів на підтвердження поважності таких причин.

24.07.2025 року до суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків до якої було долучено квитанцію про сплату судового збору у сумі 12112,00 грн.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення представником позивача зазначено, що 15 липня 2024 року Головним управлінням ДПС у Вінницькій області проведено фактичну перевірку торгової точки, де здійснює свою підприємницьку діяльність позивач.

За наслідками перевірки ГУ ДПС у Вінницькій області складено акт фактичної перевірки від 24.07.2024, в якому ГУ ДПС у Вінницькій області встановило, на їх думку порушення, зокрема п. 12 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зазначивши у акті таке: “Перевіркою встановлено, відповідно до баз даних ДПС України ІС СОД РРО ФОП ОСОБА_1 здійснювала реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій, які необліковані у встановленому законодавством порядку за місцем реалізації за період діяльності з 01.10.2023 по 14.07.2024 на загальну суму - 1 860 908,11 грн».

15 липня 2024 року отримано запит про надання документів відповідно до п.п. 20.1.6, 20.1.14 п. 20.1 ст. 20 та п. 85.2, 85.4, 85.8 ст. 85 Податкового кодексу України від 02.12.2015 №2755 - VI (зі змінами) на підставі наказу від 12.07.2024 №3569-к з вимогою надання документів за період що перевіряється (01.10.2023 по 15.07.2024) в термін до 15.07.2024 17 год 00 хв.

24 липня 2024 року о 15 год. 01 хв. фактичну перевірку торгової точки, де здійснює свою підприємницьку діяльність позивача закінчено.

12 серпня 2024 року Головним управлінням ДПС у Харківській області, на підставі Акта перевірки від 24.07.2024 (реєстраційний №26780/02-32-07-05/3091508203 від 25.07.2024), винесено податкове повідомлення-рішення №00456050707 (далі - ППР) про стягнення з ОСОБА_1 1 860 908,11 грн штрафних санкцій за порушення п. 12 ст. 3 Закону про РРО.

22 листопада 2024 року ГУ ДПС у Харківській області на запит щодо надання документів направило копію податкового повідомлення-рішення та розрахунок (фінансових) штрафних санкцій на електронну адресу.

Фактично позивач ознайомився з ППР 22 листопада 2024 року, а тому вважає, що строк на його оскарження необхідно відраховувати саме з цієї дати.

Крім того представником позивача в якості підстави поважності пропуску строку звернення до суду зазначено, що первинну позовну заяву було подано до Харківського окружного суду 01 квітня 2025 року. В подальшому 30 квітня 2025 року адміністративний позов у справі № 520/7467/25 було залишено без руху. 06 травня 2025 року було подано заяву про поновлення строку звернення до суду, проте ухвалою від 08 травня 2025 року адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення було залишено без розгляду. Не погоджуючись із залишенням позову без розгляду, було одразу подано апеляційну скаргу, яку врешті було повернуто. Таким чином, позивачем не було проігноровано процесуальні можливості та вжито всіх доступних заходів для оскарження податкового повідомлення-рішення у встановленому порядку. Фактичні обставини свідчать про добросовісну поведінку позивача та відсутність бездіяльності. Верховний Суд у своїй практиці неодноразово підкреслював, що при вирішенні питання про поновлення процесуального строку слід враховувати, чи вживала особа заходів для захисту своїх прав, діяла добросовісно та не зволікала з процесуальними діями.

Розглянувши подану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 року №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись". Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 12 серпня 2024 року №00456050707 прийняте на підставі висновків акта перевірки від 24.07.2024 № 26780/02-32-07-05/3091508203.

Відповідно до п.42.1 та 42.2 ст. 42 ПК України, податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно положень п.42.5 ст. 42 ПК України, у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.05.2025 року по справі № 520/7467/25 встановлено, що податкове повідомлення - рішення від 12.08.2024 № 00456050707 направлялося податковим органом на поштову адресу позивача рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення, проте ним не отримано, що підтверджено копією конверту з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання", проставленою 28.08.2024.

Відтак, в силу положень статті 42 ПК України оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 12.08.2024 № 00456050707 вважається врученим позивачу належним чином 28.08.2024 року, а не як зазначає позивач 22.11.2024.

Отже шестимісячний строк звернення до суд з даним позовом обчислюється саме з цієї дати та спливає 28.02.2025 року, проте із позовною заявою позивач звернувся до суду лише 14.07.2025 року направивши її через систему "Електронний суд", тобто з пропуском шестимісячного строку звернення, встановленого статтею 122 КАС України.

Крім того суд не приймає до уваги посилання представника позивача на те, що первинну позовну заяву було подано до Харківського окружного суду 01 квітня 2025 року, яку ухвалою суду від 08 травня 2025 року по справі № 520/7467/25 було залишено без розгляду, оскільки зазначене не є в розумінні чинного КАС України поважною підставою для поновлення строку звернення до суду.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що обставини, якими позивач обґрунтовує поважність пропуску строку звернення до суду за захистом своїх прав є неповажними. Позивач не надав доказів існування об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали йому звернутись до суду з дня коли він дізнався, що його права були порушені відповідачем. Позивачем також не було надано доказів існування інших обставин або труднощів, які унеможливили дотримання позивачем строків звернення до суду, встановлених законом.

З урахуванням положень статей 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме : забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №22083/93, №22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Отже, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

З огляду на що суд зазначає, що позивачем на виконання вимог ухвали суду від 17.07.2025 надано заяву про поновлення пропущених строків, однак обставини причин пропуску строку звернення до суду з зазначеним позовом, викладені в заяві від 24.07.2025 року визнані судом неповажними, а отже недоліки позовної заяви усунуті не були.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61057) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути позивачу.

Копію ухвали направити позивачеві.

Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями)

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Спірідонов М.О.

Попередній документ
129618039
Наступний документ
129618041
Інформація про рішення:
№ рішення: 129618040
№ справи: 520/18532/25
Дата рішення: 19.08.2025
Дата публікації: 21.08.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Залишено без розгляду (08.09.2025)
Дата надходження: 04.09.2025
Предмет позову: повернення судового збору
Розклад засідань:
22.10.2025 00:00 Другий апеляційний адміністративний суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
РАЛЬЧЕНКО І М
суддя-доповідач:
РАЛЬЧЕНКО І М
СПІРІДОНОВ М О
відповідач (боржник):
Головне управління ДПС у Харківській області
позивач (заявник):
Фізична особа-підприємець Кравцова Ольга Миколаївна
представник позивача:
Шрамко Ірина Сергіївна
суддя-учасник колегії:
КАТУНОВ В В
ПОДОБАЙЛО З Г