про повернення позовної заяви
Справа № 500/4645/25
19 серпня 2025 рокум.Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Чепенюк О.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 через представника - адвоката Єрьоміну Вікторію Анатоліївну звернулася до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просила:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 19.07.2022 по 05.05.2023 грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, щорічної основної відпустки, додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (далі - Порядок №44);
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 , здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 05.05.2023 грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, щорічної основної відпустки, додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 Постанови № 704, з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.
Ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.08.2025 через недоліки позовної заяви (пропуск строку звернення до суду) залишено її без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позову (десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху).
Позивачу у цей строк необхідно було усунути недоліки позовної заяви про поновлення строку звернення до суду, у якій вказати інші підстави для поновлення строку, надати докази поважності причин його пропуску.
На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем 14.08.2025 подано заяву про поновлення строку звернення до суду. Позивачем зазначено, що у витягу з наказу про звільнення, грошовому атестаті або будь-яких інших документів, з якими було ознайомлено позивача при звільненні, не передбачено діючим законодавством зазначення інформації стосовно прожиткового мінімуму, за яким розраховується грошове забезпечення військовослужбовця. Тому, навіть за наявності зазначених документів позивач не мав би змоги отримати відомості про розмір прожиткового мінімуму, який застосовувався при нарахуванні його грошового забезпечення. Лише після отримання відповіді на адвокатський запит позивачу стало відомо про порушення свого права. Крім того позивача було звільнено зі служби за станом здоров'я та встановлено інвалідність другої групи, отриманою внаслідок проходження військової служби. Внаслідок складного стану здоров'я, що супроводжується обмеженнями у фізичній та психоемоційній активності, позивач об'єктивно не мав можливості своєчасно звернутися до суду за захистом своїх прав. Такий стан перешкоджав реалізації конституційного права на доступ до правосуддя у визначений процесуальний строк.
У зв'язку із цим просить поновити строк звернення до суду.
Вирішуючи питання чи є причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з даними позовними вимогами поважними, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною третьою статті 122 КАС України визначено, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів
Відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Разом з тим, Кодекс законів про працю України (далі КЗпП України) встановлює інші строки звернення до суду щодо вирішення трудових спорів.
Спір щодо виплати грошового забезпечення охоплюється визначенням “законодавство про оплату праці», яке міститься в частині другій статті 233 КЗпП України.
Частина друга статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 18.07.2022 включно) передбачала, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду без обмеження будь-яким строком.
Однак, Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» були внесені зміни до цієї статті КЗпП України і з 19.07.2022 строки звернення до суду стали обмеженими. Зокрема, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Питання порядку обчислення строків звернення до суду у справах про стягнення грошового забезпечення за періоди до і після 19.07.2022 було предметом розгляду Верховного Суду у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у справі №460/21394/23, а відповідні висновки викладені у постанові від 21.03.2025.
Правові висновки Верховного Суду у цій справі зводяться до того, що перерахунок грошового забезпечення після звільнення зі служби за період з 19.07.2022 регулюється нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання позивачем письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
У пункті 77 цієї постанови Верховного Суду вказано, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову [у частині вимог за період з 19 липня 2022 року по 30 березня 2023 року] слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
У спірному випадку перерахунок та виплата грошового забезпечення за період з 19.07.2022 строк звернення до суду становить три місяці, який обчислюється з дня, коли особа (працівник, службовець) дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Позивач до позовної заяви долучила копію отриманого грошового атестату, виданого Військовою частиною НОМЕР_1 від 07.07.2023 з зазначенням усіх видів грошового забезпечення, які їй виплачувалися, а тому мала можливість з'ясувати для себе розмір усіх складових грошового забезпечення. Окрім того, її представник звертався до відповідача з заявою від 05.09.2024 для перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 28.02.2022 по день звільнення та отримав відмову від 28.09.2024. Тобто позивач задовго до звернення з цим позовом дізналася про порушення своїх прав. Однозначно така дата може обчислюватися з 05.09.2024, від дати заяви представника позивача про перерахунок та виплату грошового забезпечення.
Окрім того, з аналогічними позовними вимогами до того ж відповідача позивач вже двічі зверталася до Тернопільського окружного адміністративного суду, ухвалами якого від 31.12.2024 у справі №500/7423/24 та від 06.02.2025 у справі №500/292/25 повернуто позов через пропущення строку звернення до суду, що свідчить про обізнаність позивача стосовно розміру нарахованого та виплаченого їй грошового забезпечення, з яким вона не погоджується.
Щодо твердження представника позивача про пропуск строку звернення до суду внаслідок складного стану здоров'я, що супроводжувалося обмеженнями у фізичній та психоемоційній активності, то суд зазначає, що з долучених документів вбачається, що ОСОБА_1 з 30.03.2023 встановлено другу групу інвалідності. Докази, які б підтверджували погіршення стану здоров'я позивача після звільнення зі служби (05.05.2023) та протягом 2024 року й реально перешкоджали звернутися до суду, відсутні. Також суд критично оцінює таку підставу для поновлення строку звернення до суду, бо такі обставини не перешкоджали все ж звертатися за правовою допомогою та до суду, про що свідчать вже згадані ухвали у справах №500/7423/24 та №500/292/25.
Отже, викладені у заяві про поновлення строку звернення до суду факти не свідчать про наявність обставини, які перешкодили своєчасно звернутися до суду, після звільнення з військової служби 05.05.2023 та отримання повної й достовірної інформації про суми нарахованого та виплаченого грошового забезпечення (з грошового атестату від 07.07.2023 та з довідки про нараховані та виплачені суми грошового забезпечення від 20.09.2024). Інших поважних причин пропуску строку звернення до суду представником позивача не наведено. Така заява не підлягає задоволенню.
Згідно з положеннями частини другої статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 КАС України.
Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Оскільки з позовними вимогами позивач звернулася до суду поза межами встановленого законом строку, зазначені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду обставини не є поважними причинами пропуску цього строку, тому суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачеві.
Керуючись статтями 123, 169, 243, 248, 256 КАС України суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою і доданими до неї документами, а копію позовної заяви залишити в суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня підписання ухвали суддею. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 19 серпня 2025 року.
Суддя Чепенюк О.В.