Справа №500/3184/25
18 серпня 2025 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грицюка Р.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Тернопільській області звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскільки відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував самостійно узгодженні суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, військового збору, адміністративних штрафах та інших санкціях та податку на дохожи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, тому у нього виникла заборгованість перед бюджетом на загальну суму 1 152 690,13 грн., з огляду на що податковий орган просить стягнути її в судовому порядку.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Відповідно до статей 162-164 КАС України встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття у справі для подання відзиву на позовну заяву.
На адресу суду Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України у Тернопільській області надано інформацію, згідно з якою ОСОБА_1 зареєстрований/задекларований за адресою: АДРЕСА_1 з 23.02.1999.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі від 03.06.2025 направлено на зазначену адресу відповідача, яка 20.06.2025 повернулася за закінченням строку зберігання.
На виконання вимог статті 130 КАС України повідомлення про відкриття провадження у справі №500/3184/25 розміщене 24.06.2025 на офіційному веб-сайті судової влади України та офіційному веб-сайті Тернопільського окружного адміністративного суду. Ухвалою суду від 24.06.2025 продовжено строк розгляду цієї справи.
Верховний Суд в ухвалі від 05.10.2023 у справа №9901/218/21 вказав, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і тому подібне, з урахуванням конкретних обставин справи можуть уважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
За таких обставин судом вжиті усі передбачені КАС України заходи для інформування відповідача про наявність у провадженні суду цієї справи, тому відповідно до положення пункту 4 частини шостої статті 251 КАС України є підставою вважати ухвалу про відкриття провадження у справі такою, що вручена відповідачу. Аналогічний підхід викладено у постанові Верховного Суду 08.08.2024 у справі №440/18128/21.
У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не подав, з клопотанням про продовження процесуального строку на його подання - до суду не звертався.
За приписами частини п'ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Інших заяв, в тому числі по суті спору, учасниками справи на адресу суду не подано.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.
З матеріалів справи слідує, що відповідач - ОСОБА_1 є платником податків та перебуває на податковому обліку в органах Головного управління ДПС у Тернопільській області.
У відповідача наявний податковий борг перед бюджетом на загальну суму 1152 690,13 грн, який включає суми зі сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - 1059925,96 грн., зі сплати військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - 88291,19 грн, зі сплати адміністративних штрафів та інших санкцій - 1020,00 грн., зі сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати - 3452,98 грн.
Заявлена в позовних вимогах сума податкового боргу підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема: довідкою про наявність податкового боргу від 13.11.2024 (арк. справи 12), розрахунками суми позовних вимог з податкового боргу (арк. справи 13-16), світлокопією інтегрованої картки платника податку з платежу податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (арк. справи 77), світлокопією інтегрованої картки платника податку з платежу військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (арк. справи 78), світлокопією інтегрованої картки платника податку з платежу адміністративні штрафи та інші санкції (арк. справи 79), світлокопією інтегрованої картки платника податку з платежу податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в розмірах і порядку, встановлених законом.
Пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України встановлено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до статті 16.1.4 Податкового кодексу України до обов'язків платника податків входить сплата належних сум податків і зборів у встановлені законами терміни.
Статтею 31 Податкового кодексу України встановлено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк. вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Статтею 36 Податкового кодексу України визначено обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1). Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2).
Статтею 49 Податкового кодексу України визначено порядок та строки подання платниками податків податкових декларацій до контролюючих органів.
В пункті 49.1 статті 49 Податкового кодексу України зазначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (пункт 49.2 статті 49 Податкового кодексу України).
Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб визначений статтею 168 Податкового кодексу України.
Відповідно до підпункту 1.4 пункту 16-1 Підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.
За змістом пункту 179.7 статті 179 Податкового кодексу України фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
У відповідності до приписів пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.
Сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, визнається згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом.
Заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування виникла через несплату узгодженого грошового зобов'язання, нарахованого згідно податкового повідомлення - рішення № 00173452405 від 12.12.2024 на суму 929979,38 грн, винесеного на підставі акта перевірки від 30.10.2024 №14698/19-00-24-05/2280816318, яким встановлені порушення пп. 162.1.1. п. 162.1, ст. 162, пп. 163.1.1. п. 163.1 ст. 163, пп. 164.1.3. 1.164.1, п. 164.2 ст. 164, п.177.2, п. 177.4 ст. 177 ПК України, зокрема заниження податкового зобов'язання на суму 765271,48 грн з податку на доходи фізичних осіб, отриманих від провадження господарської діяльності.
Заборгованість по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, виникла через несплату узгодженого грошового зобов'язання, нарахованого згідно податкового повідомлення - рішення №00173462405 від 12.12.2024 на суму 77498,29 грн, винесеного на підставі акта перевірки від 30.10.2024 №14698/19-00-24-05/2280816318, яким встановлені порушення п. 57.1 ст. 57, п.п. 176.1 ст. 176, пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК ПК України.
Заборгованість по адміністративних штрафах та інших санкціях виникла внаслідок несплати узгодженого грошового зобовязання нарахованого податковим повідомленням - рішенням № 00173432405 від 12.12.2024, винесеного на підставі акта перевірки від 30.10.2024 №14698/19-00-24-05/2280816318, яким встановлені порушення п.177.10 ст. 177 ПК України, зокрема не ведення книши обліку доходів та витрат.
Заборгованість по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати виникла через несплату узгодженого грошового забов'язання, нарахованого згідно податкового повідомлення - рішення № 00173512405 від 12.12.2024 на суму 3452,98 грн, винесеного на підставі акта перевірки від 30.10.2024 №14698/19-00-24-05/2280816318, яким встановлені порушення пп. 168.1.2., 168.1.5. п. 168.1 ст. 168 ПК України, зокрема неперерахування, несвоєчасне перерахування до бюдету податку на доходи фізичних осіб.
Окрім того, за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, відповідачу нарахована пеня в сумі 140933,43 грн
Вищезазначені акт перевірки та ППР направлялися відповідачеві в порядку, визначеному пунктом 58.3 статті 58 та пунктом 42.2 статті 42 ПК України (за податковою адресою, рекомендованим листом з повідомленням про вручення), однак вказані заходи не призвели до погашення податкового боргу.
Пунктами 59.1, 59.3, 59.5 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Як підтверджується матеріалами справи, у зв'язку з несплатою податкового боргу згідно статті 59 Податкового кодексу України відповідачу виставлено та надіслано податкова вимога форми «Ф» №0032109-1301-1900 від 03.06.2021 (арк. справи 11).
З матеріалів справи слідує, що з дати отримання податкової вимоги, відповідач податковий борг не погашав у повному обсязі, а отже, відповідно до статті 60 Податкового кодексу України зазначена податкова вимога не відкликалася.
На час розгляду справи судом, доказів погашення податкового боргу в сумі 1152690,13 грн відповідач не надав, а суд не здобув. Таким чином, заборгованість відповідача перед бюджетом з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, з урахуванням штрафних санкцій та пені, становить 1 152 690,13 грн. та є податковим боргом.
Пунктом 41.2 статті 41 Податкового кодексу України визначено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Відповідно до пунктів 95.3, 95.4 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Таким чином за відсутності понесених судових витрат у даній справі, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, такі судові витрати не належать стягненню з відповідача на користь суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь бюджету податковий борг на суму 1152690 (один мільйон сто п'ятдесят дві тисячі шістсот дев'яносто) грн. 13 коп., в тому числі:
по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 1059925,96 грн. (основний платіж - 765271,48 грн., штрафна санкція - 164707,90 грн., пеня - 129946,58 грн.);
по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 88291,19 (основний платіж - 63736,62 грн., штрафна санкція - 13725,67 грн., пеня - 10828,90 грн.);
по адміністративних штрафах та інших санкціях у сумі 1020,00 грн.;
по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в сумі 3452,98 грн. (основний платіж - 1174,18 грн., штрафна санкція - 2120,85 грн., пеня - 157,95 грн.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 18 серпня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46003 код ЄДРПОУ 44143637);
відповідач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 код РНОКПП НОМЕР_1 ).
Головуючий суддя Грицюк Р.П.