19 серпня 2025 рокум. Рівне№460/15868/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Максимчука О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма" Рекорд" до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
1. Стислий виклад позицій учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма" Рекорд" (далі - позивач) звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду (далі - суд) з вказаним адміністративним позовом (позовною заявою) до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.08.2024 №12357/17000406 про застосування штрафу за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки в сумі 181030,15 грн.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач стверджує, що таке податкове-повідомлення-рішення, прийняте за результатами протиправної камеральної перевірки позивача, є протиправним та підлягає скасуванню. Позивач вказує, що інші обставини, які впливають на своєчасність, достовірність, повноту нарахування і сплати податків є предметом перевірки контролюючим органом під час здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 Податкового кодексу України. Перевірка достовірності та повноти нарахування і сплати податків є предметом документальної перевірки відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1. статті 75 Податкового України. Позивач стверджує, що предметом камеральної перевірки не охоплюється аналіз своєчасності та повноти сплати податків, а тому контролюючий орган, виявивши подібні порушення податкового законодавства, має призначити та провести документальну перевірку, у ході якої будуть досліджуватися подібні порушення. На думку позивача, у даному випадку відповідач вийшов за межі предмету камеральної перевірки, коли розпочав досліджувати питання своєчасності сплати платником самостійно визначених ним сум грошових зобов'язань із земельного податку. Тобто камеральною перевіркою було встановлено факти, які можуть бути предметом саме документальної перевірки. Позивач враховує, що спірне податкове повідомлення рішення прийнято у зв'язку з несвоєчасною сплатою ним самостійно визначених податкових зобов'язань з плати за землю. Однак, нарахування позивачу штрафних санкцій за своєчасно сплачені узгоджені грошові зобов'язання з плати за землю по деклараціях з плати за землю за січень 2022, лютий 2022, березень 2022, квітень 2022, травень 2022, червень 2022, липень 2022, серпень 2022, вересень 2022, жовтень 2022, листопад 2022, грудень 2022, січень 2023, лютий 2023, березень 2023, квітень 2023, травень 2023, червень 2023, липень 2023, серпень 2023, вересень 2023, жовтень 2023, листопад 2023, грудень 2023, січень 2024, лютий 2024, які були самостійно зараховані податковим органом в рахунок погашення податкового боргу вважає безпідставним та необґрунтованим. З огляду на наведене, позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву та у строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі, подав до суду відзив, у якому відповідач виклав свої заперечення проти позову. Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зазначає про те, що на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розд. І, п. 75.1 ст. 75 розд. ІІ Податкового кодексу України, у порядку визначеному п. 76.2 ст. 76 розд. ІІ Податкового кодексу України ним було проведено камеральну перевірку позивача щодо порушення термінів сплати (перерахування) плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності), за результатами якої складено акт від 25.07.2024 №11402/Ж5/17-00-04-06/30526844. Заперечення до Акта перевірки позивачем не подавались. За результатами перевірки ГУ ДПС у області відповідно до п. 124.1 ст. 124 розд. ІІ Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.08.2024 №12357/17000406 (форми «Ш») та застосовано штрафну санкцію у розмірі 181 030,15 грн. за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки. Відповідач стверджує, що у позовній заяві позивач посилається на положення ст. 75, 76 Податкового кодексу України в редакції, що діяли до моменту спірних правовідносин та не підлягають застосуванню у даній справі. З огляду на наведене, доводи позивача, що перевірка своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання є предметом виключно документальної перевірки є безпідставними. Враховуючи наведене, податкове повідомлення-рішення від 22.08.2024 №12357/17000406 про визначення штрафу за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки в розмірі 181030,15 гривень, на думку відповідача, є правомірним, а правові підстави для його скасування відсутні.
2. Заяви, клопотання учасників справи, інші процесуальні дії у справі.
Позовна заява подана до суду 27.12.2024 позивачем через свого представника (адвоката) у паперовій формі безпосередньо через канцелярію суду, надійшла до суду і була зареєстрована в автоматизованій системі діловодства суду 27.12.2024.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.12.2024 визначено суддю Максимчука О.О. головуючим суддею (суддею-доповідачем) з розгляду справи за вказаною позовною заявою.
Ухвалою від 30.12.2024 суд прийняв вказану позовну заяву до розгляду і відкрив провадження в адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву та у строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі, подав до суду 07.01.2025 відзив, у якому відповідач виклав свої заперечення проти позову.
На момент розгляду справи по суті і ухвалення судом цього рішення інші заяви, клопотання від учасників справи до суду не надійшли, а також суд не здійснював інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).
З урахуванням вимог частини 4 статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
3. Встановлені судом обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши наявні у справі матеріали, з'ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх позовні вимоги і заперечення, дослідивши подані сторонами письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, що враховані судом при вирішення спору по суті.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Рекорд» (податковий номер 30526844) є платником орендної плати за земельні ділянки відповідно даних податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2022 рік №9035126541 від 18.02.2022, за 2022 рік (уточнююча) №9141925433 від 27.08.2022, за 2023 рік №9015921562 від 07.02.2023, за 2024 рік №9012038208 від 29.01.2024.
25.07.2024 Головним управлінням ДПС у Рівненській області на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розділу І, п. 75.1 ст. 75 розділу ІІ Податкового кодексу України, у порядку визначеному п. 76.2 ст. 76 розділу ІІ Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Рекорд» (податковий номер 30526844), щодо порушення термінів сплати (перерахування) плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності, за результатами якої складено акт від 25.07.2024 №11402/Ж5/17-00-04-06/30526844 (далі Акт перевірки).
Відповідно до вказаного акту перевірки від 25.07.2024 встановлено порушення п.50.1 ст. 50, п.287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем несвоєчасно сплачено до бюджету:
- узгоджене податкове зобов'язання з плати за землю за 2022 рік (вх. №9035126541 від 18.02.2022) в сумі 53657,45 грн. по термінах нарахування 30.05.2022 р., 30.06.2022 р., 01.08.2022 р., 30.08.2022 р., 30.09.2022 р., 31.10.2022 р., 30.11.2022 р., 30.12.2022 р., в сумі 53657,46 грн. по терміну нарахування 30.01.2023 року;
- уточнене узгоджене податкове зобов'язання з плати за землю за 2022 рік (вх. №9141925433 від 28.07.2022) в сумі 20171,77 грн. по термінах нарахування 28.07.2022 р., 28.07.2022 р., 28.07.2022 р., 28.07.2022 р., 28.07.2022 р., 01.08.2022 р., 30.08.2022 р., 30.09.2022 р., 31.10.2022 р., 30.11.2022 р., 30.12.2022 р., в сумі 20171,74 грн. по терміну нарахування 30.01.2023 року;
- узгоджене податкове зобов'язання з плати за землю за 2023 рік (вх. №9015921562 від 07.02.2023) в сумі 84903,60 грн. по термінах нарахування 02.03.2023 р., 30.03.2023 р., 01.05.2023 р., 30.05.2023 р., 30.06.2023 р., 31.07.2023 р., 30.08.2023 р., 02.10.2023 р., 30.10.2023 р., 30.11.2023 р., 02.01.2024 р., 30.01.2024 року;
- узгоджене податкове зобов'язання з плати за землю за 2024 рік (вх. №9012038208 від 29.01.2024) в сумі 89233,68 грн. по термінах нарахування 01.03.2024 р., 01.04.2024 року.
На підставі висновків Акту перевірки від 25.07.2024 №11402/Ж5/17-00-04-06/30526844, відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 22.08.2024 №12357/17000406, яким встановлено порушення позивачем правил сплати (перерахування) грошового зобов'язання - орендної плати з юридичних осіб, за затримку на 71, 40, 60, 85, 109,119, 90, 119, 122, 150, 119, 121, 91, 60, 85, 32, 64, 64, 64, 64, 89, 89, 119, 119, 153, 150,119, 151, 121, 91, 85, 54, 88, 60, 102, 70, 120, 91, 120, 89, 122, 91, 119, 89, 152, 119, 147, 119, 127, 96, 110, 86, 58, 72, 41, 46, 15, 28 календарних днів сплати податків на суму «один мільйон вісімсот п'ятдесят чотири тисячі дев'ятсот вісімнадцять гривень 01 копійки» та зобов'язав позивача сплатити штраф в розмірі 5%, 10%, що складає суму 181030,15 грн. за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки.
19.09.2024 позивач подав скаргу №7 (вх. ДПС №37301/6 від 30.09.2024) до Державної податкової служби України на податкове повідомлення-рішення відповідача від 22.08.2024 №12357/17000406 з проханням його скасувати, як таке, що прийняте із порушенням законодавства.
Відповідно до рішення Державної податкової служби України №35340/6/99-00-06-03-02-06 від 25.11.20224 про результати розгляду скарги позивача №7 від 19.09.2024 податкове повідомлення-рішення відповідача від 22.08.2024 №12357/17000406 залишено без змін, а скаргу без задоволення.
Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням від 22.08.2024 №12357/17000406, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом (позовною заявою) у цій справі з наведеними вище позовними вимогами до відповідача.
4. Нормативно-правове регулювання спірних правовідносин та висновки суду.
Встановивши наведені вище фактичні обставини справи та відповідні їм спірні правовідносини, суд вважає, що до спірних правовідносин за наведених фактичних обставин справи підлягають застосуванню такі норми права і висновки Верховного суду про їх застосування.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, на момент проведення перевірки) встановлено право контролюючих органів проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Приписами пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з п.п. 75.1.1 п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також можуть бути:
1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків);
2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних;
3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах;
4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні";
5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу;
6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки;
7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу;
8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу;
9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу;
10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу;
11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.
Приписами ст. 76 Податкового кодексу України визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Приписами ст. 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи
Статтею 31 Податкового кодексу України визначено строк сплати податку та збору, яким визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Згідно з п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Приписами п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Грошовим зобов'язанням платника податків відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України платою за землю є обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно з приписами підпункту 288.7 ст. 288 Податкового кодексу України Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 Розділу ХІІ цього Кодексу.
Відповідно до ст. 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Приписами ст. 286 Податкового кодексу України серед іншого визначено, що 286.2. платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
Відповідно до підпункту 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Згідно п. 87.9. ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зараховувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст. 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Отже, встановлена пунктом 87.9 статті 87 ПК України заборона платникам податків спрямовувати кошти на погашення грошового зобов'язання до повного погашення податкового боргу (крім випадків, визначених цим же пунктом) кореспондується з обов'язком контролюючого органу зараховувати такі кошти в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Якщо платник сплачує суму грошового зобов'язання, але при цьому має податковий борг із податку, то сплачена сума зараховується в погашення податкового боргу з цього податку у календарній черговості виникнення такого боргу. Тобто, погашення відповідних зобов'язань здійснюється контролюючим органом за таким алгоритмом - основне зобов'язання, штраф, пеня. При цьому відповідні дії повинні здійснюватися у порядку черговості виникнення податкового зобов'язання.
В свою чергу, сплата податкового зобов'язання перед погашенням податкового боргу, тобто з порушенням правил пункту 87.9 статті 87 ПК України, внаслідок чого контролюючий орган здійснює зарахування коштів на погашення податкового боргу замість платника, не може вважатися належною сплатою податкового зобов'язання та тягне за собою відповідальність, передбачену пунктом 126.1 статті 126 ПК України.
Такі правові висновки неодноразово виснувались Верховним Судом, зокрема, в постановах від 26.03.2019 у справі №810/315/17, від 22.02.2024 у справі №813/4825/17, від 18.07.2024 у справі №1240/2871/18. Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Як вбачається з інтегрованої картки платника, за ТОВ «Агрофірма «Рекорд» починаючи з 02.03.2022 рахується податковий борг, який станом на 31.12.2022 становив 299978,26 грн, станом на 31.12.2023 борг становив 262239,72 грн, станом на 31.10.2024 борг становив 40144,68 грн, а тому зарахування відповідачем сплачених позивачем коштів на погашення існуючого податкового боргу цілком узгоджується з обов'язком контролюючого органу, визначеного пунктом 87.9 статті 87, пунктом 131.2 статті 131 ПК України.
Правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначено Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 12 січня 2021 року №5 (далі - Порядок №5). Пунктом 1 підрозділу 1 Розділу ІІ Порядку №5 передбачено, що для забезпечення ведення оперативного обліку податків, зборів, платежів, єдиного внеску в ІКС ДПС відкриваються інтегрована картка платника (далі - ІКП) за кожним кодом класифікації доходів бюджету / технологічним кодом єдиного внеску щодо кожного платника, територіального органу ДПС, що відповідає місцю обліку платника або обліку об'єкта оподаткування, коду території територіальної громади згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26 листопада 2020 року №290 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 12 січня 2021 року №3).
ІКП містить інформацію про первинні показники оперативного обліку, облікові операції та первинні показники оперативного обліку, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.
Під час проведення облікової операції в ІКП зазначаються дата запису операції, зміст операції та/або документ, на підставі якого здійснюється запис.
Первинні показники оперативного обліку в ІКП відображаються в хронологічному порядку. Водночас кожний первинний показник оперативного обліку фіксується в окремому рядку із зазначенням коду та його короткого опису з посиланням на реквізити первинних документів, дати його проведення з подальшим автоматичним розрахунком в ІКП первинних показників оперативного обліку.
Приписами пункту 5 підрозділу 2 розділу ІІІ Порядку №5 визначено, що під час погашення суми податкового боргу (його частини) кошти, які сплачує такий платник, у першу чергу зараховуються у рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, які сплачує такий платник, у наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу - у рахунок пені згідно з черговістю їх виникнення.
Якщо платник не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), територіальний орган ДПС самостійно здійснює розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.
Статтею 124 Податкового кодексу України визначено відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов'язання. Зокрема, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Суд звертає увагу, що у постановах від 3 серпня 2023 року у справі №520/22505/21, від 22 серпня 2023 року у справі №520/18519/21, від 5 жовтня 2023 року у справі №520/14773/21, від 16 листопада 2023 року у справі №160/24147/21 Верховний Суд сформулював висновки, які дають можливість розмежувати обставини, які утворюють склад правопорушення, за яке платник податків може бути притягнутий до відповідальності на підставі пунктів 124.1, 124.2 або 124.3 статті 124 ПК України.
Така позиція Верховного Суду, якщо її систематизувати, полягає в тому, що відповідальність, передбачена пунктом 124.1 статті 124 ПК України, не пов'язана із встановленням/доведенням вини платника податків у формі умислу у вчиненому діянні (дії або бездіяльності). Для притягнення до фінансової відповідальності платника податків згідно з цією нормою за загальним правилом достатнім є виявлення факту допущення платником податків порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов'язання.
Приписами п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, платники податків звільняються від передбаченої Податковим кодексом України відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225 та набрав чинності 06.09.2022 (далі - Порядок №225).
Відповідно до п. 2 розділу І Порядку №225 дія цього Порядку поширюється на платників податків - фізичних осіб - резидентів України, зокрема самозайнятих осіб, юридичних осіб (резидентів і нерезидентів України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування, та на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів, подання звітності, виконання інших обов'язків, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Зокрема, відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку №225 до платників податків / податкових агентів, які не можуть виконувати податкові обов'язки, передбачені Податковим кодексом України або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються правила для підтвердження можливості чи неможливості виконання платником такого обов'язку, передбачені цим Порядком.
Підставами неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов'язків (у тому числі обов'язків податкових агентів) є:
1) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп'ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;
2) неможливість використати чи вивезти документи, комп'ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;
3) використання чи вивезення документів, комп'ютерного або іншого обладнання, пов'язане з ризиком для життя чи здоров'я посадової особи платника податків або неможливе у зв'язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень;
4) відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об'єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Податкового кодексу України, може бути пов'язана з такими обставинами: - посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи; - юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи.
5) перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження / знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації;
6) інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.
Пунктом 3 розділу ІІ Порядку №225 передбачено, що у разі неможливості виконання платником податків податкового обов'язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225 (далі - Переліки документів) до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.
Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Порядку №225 до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких після дати набрання чинності цим Порядком (06.09.2022) з'явилася можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов'язків, застосовуються такі правила.
У разі відсутності у платника податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію у строки, визначені пунктом 3 цього розділу, платник податків подає заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов'язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов'язання тощо) таким платником податку, передбачених Податковим кодексом України або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.
Згідно з приписами пункту 6 розділу ІІ Порядку №225 до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності та після дати набрання чинності цим Порядком виконували податкові обов'язки, але у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації втратили можливість їх виконувати, застосовуються такі правила.
Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які виконували податкові обов'язки, але у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації втратили можливість виконувати податкові обов'язки, вживають заходи, передбачені пунктом 3 цього розділу, у термін протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення можливостей платника податків подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов'язків.
Платники податків, які не подали у строки, встановлені пунктами 3 та 4 цього розділу, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов'язку, передбаченого Податковим кодексом України або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи або щодо яких контролюючий орган прийняв вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником податків свого податкового обов'язку, вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов'язки у терміни, визначені Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи (п. 7 розділу ІІ Порядку №225).
5. Висновки суду по суті спору та позовних вимог.
Враховуючи встановлені судом у цій справі і описані вище фактичні обставини, відповідні їм правовідносини, застосовані до них судом норми права суд дійшов до наступних висновків по суті спору та позовних вимог.
Суд не враховує доводи позивача з посиланням на правовий висновок Верховного суду, викладений в постанові від 03.10.2023 №160/8243/22 про те, що перевірка достовірності та повноти нарахування і сплати податків є предметом виключно документальної перевірки відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України, оскільки в ході судового розгляду справи з наявних у матеріалах спарави доказів судом встановлено, що перевірка своєчасності сплати позивачем узгодженого податкового зобов'язання орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності була проведена відповідачем на підставі абзацу 2 п.п. 75.1.1 п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України. При перевірці використано дані інтегрованої картки платника податку ІКС «Податковий блок», податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2022 рік (вх. №9035126541 від 18.02.2022), уточнююча податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2022 рік (вх. №9141925433 від 28.07.2022), податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2023 рік (вх. №9015921562 від 07.02.2023), податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2024 рік (вх. №9012038208 від 29.01.2024).
Судом також встановлено, що узгоджені суми податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки сплачені позивачем самостійно, однак з порушенням встановленого законодавством граничного терміну, що підтверджується і наданими позивачем платіжними інструкціями про перерахування орендної плати до бюджету №2381 від 09.08.2022, №2393 від 29.08.2022, №2412 від 30.09.2022, №2429 від 25.10.2022, №2440 від 18.11.2022, №2449 від 28.11.2022, №2462 від 27.12.2022, №2477 від 30.01.2023, №2498 від 27.02.2023, №2523 від 31.03.2023, №2548 від 25.04.2023, №2596 від 29.05.2023, №2610 від 10.07.2023, №2621 від 29.08.2023, №2635 від 27.09.2023, №2645 від 30.10.2023, №2660 від 27.11.2023, №2678 від 29.12.2023, №2688 від 29.01.2024, №2707 від 26.02.2024, №2714 від 05.03.2024, №2727 від 19.03.2024, №2733 від 28.03.2024, №2742 від 11.04.2024, №2748 від 16.04.2024, №2759 від 29.04.2024 та даними інтегрованих карток платника орендної плати (КБК 180106000) за 2022 рік, 2023 рік, 2024 рік.
Позивач не забезпечив наявність достатньої суми коштів на рахунку для погашення узгоджених грошових зобов'язань відповідно до податкових декларацій: №9035126541 від 18.02.2022 (за 2022 рік), №9141925433 від 28.07.2022 (уточнююча за 2022 рік), №9015921562 від 07.02.2023 (за 2023 рік), №9012038208 від 29.01.2024 (за 2024 рік), що спричинило несвоєчасність сплати ним орендної плати за землю.
Окрім того судом встановлено, що ТОВ "Агрофірма" Рекорд" не належить до категорії платників податків, які не мали можливості своєчасно виконувати податкові обов'язки під час дії воєнного стану в Україні. Такий висновок суду ґрунтується на тому, що позивач не надав суду доказів звернення до відповідача із заявою про неможливість виконання ним податкових обов'язків відповідно до Порядку №225, тому відповідач, відповідно, не приймав рішення про неможливість виконання позивачем податкового обов'язку згідно п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
З огляду на наведене, суд дійшов до висновку про правомірність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 22.08.2024 №12357/17000406 про застосування до позивача штрафу за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки в сумі 181030,15 грн, як такого, що прийняте відповідно до норм Податкового кодексу України та відсутність протиправності оскаржуваних дій відповідача щодо його видання.
Відповідно до положень частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у ході судового розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог позивача.
6. Розподіл судових витрат.
У зв'язку з тим, що суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову позивача до суб'єкта владних повноважень, а відповідач не подав до суду доказів понесення будь-яких судових витрат, суд вважає, що підстави для розподілу судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України у цій справі відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма" Рекорд" до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма" Рекорд" (місцезнаходження: вул. Молодіжна, буд. 16, с. Селець, Сарненський р-н, Рівненська обл., 34141; код ЄДРПОУ: 30526844);
Відповідач: Головне управління ДПС у Рівненській області (місцезнаходження: вул. Відінська, буд. 12, м. Рівне, Рівненська обл., 33023; код ЄДРПОУ: 44070166).
Суддя Олександр МАКСИМЧУК