18 серпня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/10576/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Бойко С.С., перевіривши обставини усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в редакції чинній з 29.01.2020 при обчисленні ОСОБА_1 , в період з 29.01.2020 по 20.05.2023 включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 вказаної постанови;
стягнути з Військової частини НОМЕР_1 належні ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 12.05.2023 включно суми грошового забезпечення, обчислених із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в редакції чинній з 29.01.2020 року, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01.01.2021, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01.01.2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 05.08.2025 позовну заяву було залишено без руху та запропоновано позивачеві усунути виявлені недоліки шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом з інших підстав (за їх наявності) та доказів, які свідчать про поважність причин пропуску цього строку, в частині вимог за період з 19.07.2022 по 20.05.2023.
11.08.2025 до суду надійшла заява представника позивача про поновлення строку звернення до суду. Обґрунтовуючи обставини поважності причин пропуску строку, тим що відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної їй заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком.
Вирішуючи питання про можливість поновлення строку звернення з цим позовом, суд зазначає, що зміст поданої заяви, як і зміст позовної заяви, не містить будь-яких доводів з приводу того, що позивач, звертаючись до суду 28.07.2025 з порушенням трьохмісячного строку, визначеного статтею 233 КЗпП України, з позовними вимогами про нарахування та виплату, зокрема, за період з 19.07.2022 по 20.05.2023 грошового забезпечення, не мала реальної можливості звернутися до суду у строк, встановлений законом.
Твердження представника щодо виконання позивачем службових обов'язків у період воєнного стану суд до уваги не приймає з огляду на відсутність доказів безпосередньої участі заявника у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій РФ території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора.
В ухвалі від 05.08.2025 суд наголошував на обставинах дії в часі норми частини 2 статті 233 КЗпП України, тож суб'єктивне тлумачення адвоката з цього приводу суд до уваги не приймає.
За загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.
Позивач не використав надану йому можливість, не надав доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не навів поважних обставин, які не залежали від його волі та пов'язані з дійсними істотними перешкодами і труднощами, що перешкоджали звернутися до суду в межах встановленого строку.
Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.04.2023 у справі №380/14933/22.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку звернення до суду в частині вимог, що охоплюють період з 19.07.2022 по 20.05.2023, оскільки позивач не навів поважних причин його пропуску та не надав відповідних доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною другою статті 123 КАС України встановлено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Підсумовуючи вищевикладене, зважаючи на те, що позивач не повідомив поважних причин пропуску строку звернення до суду, у суду наявні підстави, встановлені частиною 2 статті 123 та пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України, для повернення позовної заяви, в частині вимог заявлених з пропуском строку, встановленого частиною 3 статті 122 КАС України та статтею 233 КЗпП України.
Керуючись статтями 122, 123, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву адвоката Ковердяєвої Любові Володимирівни про поновлення строку звернення до адміністративного суду - залишити без задоволення
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог, що охоплюють період з 19.07.2022 по 20.05.2023, - повернути позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання до Другого апеляційного адміністративного суду.
Суддя С.С. Бойко